Методи організації виробництва

Під методом організації виробничих процесів розуміють сукупність способів, прийомів, які дозволяють реалізовувати організаційні, технічні, економічні ознаки певного типу виробництва. Оскільки існує три типи виробництва, то і існують відповідні їм методи організації. Так, масовому типу виробництва відповідає потоковий метод організації; серійному − партіонний; дрібносерійному − груповий; одиничному − індивідуальний. Із всіх методів організації виробництва найбільший ефект має потоковий.

Потокове виробництво характеризує собою строго погоджене в просторі і часі поєднання всіх елементів процесу виробництва з допомогою використання потокових ліній.

Потокова лінія характеризує собою сукупність робочих місць, які розміщаються по ходу технологічного процесу.

Для того, щоб впровадити потокові лінії,необхідно наперед розрахувати основні її параметри, тобто дати характеристику по таких показниках: 1) такт – г, 2) темп – t, 3) ритм – R, 4) крок – l, 5) швидкість – V, 6) кількість робочих місць на потоковій лінії – n, 7) довжина потоковї лінії – L, 8) площа потокової лінії – S.

Виробнича потужність

Під виробничою потужністю підприємства слід розуміти здатність закріплених за ним основних фондів до максимально можливого випуску продукції за конкретною номенклатурою в умовах якнайкращого використовування устаткування і виробничих площ, при найбільш досконалій технології і організації виробництва і праці.

Першим кроком ресурсного обґрунтування виробничої програми, запланованої до виробництва, є обґрунтування її виробничою потужністю. Ця процедура має дати відповідь на питання: чи достатньо у підприємства основних виробничих засобів для виконання виробничої програми, і наскільки основні засоби будуть завантаженні при даному обсязі плану виробництва.

Виробнича потужність (ВП) не є сталою і може змінюватись протягом року внаслідок введення і вибуття потужностей з ряду причин. Тому розрізняють:

• вхідну ВП ( на початок планового року);

• вихідну ВП ( на кінець планового періоду )

• середньорічну ВП.

Остання може бути обчислена за формулою:

ВП = ВПвх + ВП введ х ^К/₁₂ - ВП виб. х ^12-К/_{12 ,}

де: ВП введ.; ВП виб − відповідно введені в дію і виведені виробничі потужності за період розрахункового року;

К − кількість місяців в році протягом, яких працювало обладнання.

Розрахувати величину виробничої потужності можна двома способами:

• за продуктивністю обладнання:

ВП = n х П х Фд,

де n − кількість одиниць технологічно однорідного обладнання, П − годинна продуктивність одиниці обладнання, Фд − дійсний фонд роботи обладнання, виходячи з режиму роботи підприємства.

• за трудомісткістю одиниці виробу:

ВП = ,

де tі − трудомісткість виготовлення одиниці виробу, нормо-годин (як відомо, продуктивність обладнання і трудомісткість виготовлення одиниці продукції є взаємооберненими величинами).

При плануванні виробничої потужності розрізняють фонд часу обладнаня:

• календарний (добуток всіх календарних днів в році на кількість годин, які працює обладнання протягом робочого дня);

• номінальний або режимний (добуток робочих днів в році на кількість годин, протягом яких працює обладнання щодня);

• ефективний або дійсний ( різниця між номінальним фондом часу і часом на регламентні простої обладнання, наприклад, на час ремонту).

Основним показником ефективності використання потужностей є коефіцієнт використання виробничих потужностей (Квп), який обчислюється відношенням запланованого обсягу випуску продукції до середньорічної виробничої потужності.