Ремонтне господарство

 Однією з форм відтворення основних фондів є їх ремонт. Ремонт – усунення ушкоджень, поломок, вад у чомусь. Ремонт основних фондів - це усунення ушкоджень, поломок, вад в основних засобах з метою відновлення їх експлуатаційних якостей. Ремонт − це процес відновлення початкової дієспроможності устаткування, яку було втрачено в результаті виробничого використання. Підрозділи, що входять до складу ремонтного господарства, здійснюють технічне обслуговування та ремонт засобів праці, монтаж і введення в дію нового устаткування, виготовлення запасних частин і нестандартного обладнання, модернізацію діючих машин та устаткування.

Розрізняють поточний, середній і капітальний ремонти основних засобів. Поточний ремонт − це ремонт, у результаті якого заміняються зношені деталі машин, устаткування, що вийшли з ладу, ліквідуються незначні дефекти, неполадки і поломки. Проводиться він з метою підтримки в робочому стані машин, устаткування, будівель і споруд. Середній ремонт − це ремонт, при якому заміняються зношені деталі, вузли, конструкції обмеженої номенклатури без повного роз­бирання об'єкта, що ремонтується. Капітальний ремонт − це ремонт, що передбачає повне розби­рання об'єкта, який ремонтується, заміну всіх зношених вузлів, дета­лей, конструкцій і ін. Проводиться він із метою відновлення робочо­го ресурсу, поліпшення експлуатаційних показників об'єкта, що ре­монтується.

Найбільш поширеною є система планово-попереджувального ремонту − ПЗР. Вона передбачає проведення технічного (міжремонтного) обслуговування конкретних засобів праці, їхніх періодичних планових ремонтів і модернізації. У процесі технічного обслуговування усуваються дрібні несправності засобів праці, проводяться огляди стану окремих вузлів та агрегатів, здійснюється заміна мастила та регулювання певних механізмів. Планові ремонти залежно від обсягу, складності й терміну проведення робіт поділяються на поточні та капітальні.

У системі ПЗР регламентація ремонтних робіт здійснюється за допомогою кількох нормативів. Головними з них є:

•ремонтний цикл − проміжок часу між двома капітальними ремонтами або між початком експлуатації та першим капітальним ремонтом; • міжремонтний період − проміжок часу роботи устаткування чи іншого засобу праці між двома суміжними (черговими) ремонтами; • структура ремонтного циклу − перелік і послідовність планових ремонтів, процесів технічного обслуговування в межах одного ремонтного циклу; • категорія складності ремонту − показник, який визначає трудомісткість планового ремонту того чи того виду технологічного устаткування проти трудомісткості ремонту еталонної фізичної одиниці

Оперативно-календарнЕ планування

Завершальним етапом у системі планування діяльності підприємства є оперативне планування виробництва. Оперативне планування – це детальне розроблення планів підприємства для його підрозділів на короткий проміжок часу (декаду, добу, зміну).

Основні завдання оперативного планування:

- організація ритмічного виробництва запланованих обсягів і номенклатури продукції та дотримання договірних строків випуску товарної продукції;

- установлення оптимального режиму роботи підприємства, що сприятиме найбільш ефективному й повному використанню устаткування та робочої сили;

- забезпечення повного й доцільного використання робочої сили при найбільш ефективному використанні засобів виробництва;

- забезпечення мінімальної тривалості виробничого циклу, що сприятиме зменшенню незавершеного виробництва та прискоренню обіговості оборотних коштів.

Оперативне планування здійснюється виробничо-диспетчерською службою підприємства.

Оперативне планування складається з:

• календарного планування;

• диспетчерського регулювання або диспетчерування.

Календарне планування – це деталізація поточного плану підприємства й донесення завдань до кожного цеху, відділу, ділянки, бригади, робітника. Плани й графіки при цьому складаються на місяць, декаду, добу, зміну, а іноді й щогодини.

Календарне планування поділяється на міжцехове й внутрішньоцехове планування.

Міжцехове планування являє собою виконання таких робіт:

- розроблення усіх необхідних нормативів оперативного планування й корегування їх у ході виробництва цеху (нормативу розрахунку тривалості циклів, запасів цехів, оптимального розміру партій і т.п.);

- розроблення планових завдань цехам, для взаємоузгодження між собою роботи цехів за строками, за обсягом деталей, що випускаються.

Зміст внутрішньоцехового планування полягає у тому, що на основі місячного виробничого завдання ведеться планування й регулювання роботи ділянки й усіх робочих місць. Внутрішньоцехове планування забезпечує своєчасне завантаження кожного робочого місця. Зміст робіт щодо внутрішньоцехового планування залежить від розмірів цеху, його виробничої структури.

Диспетчерування виробництва забезпечує оперативне регулювання процесу виробництва шляхом систематичного обліку і контролю за виконанням виробничих завдань, поточної підготовки виробництва, оперативного усунення неполадок і відхилень, які виникають.

Диспетчеризація забезпечує:

- суцільний контроль за ходом виробничого процесу й оперативне усунення неполадок і відхилень, які виникають;

- організацію доставки на робочі місця сировини, матеріалів, заготовок та інструментів; вивезення готової продукції, відходів виробництва; контроль за справністю устаткування; подачу енергії, палива, стисненого повітря та організацію контролю якості.