Планування прибутку

Одним з важливих показників результативної діяльності підприємства в умовах ринку є прибуток. Прибуток – це частина виручки, що залишається після відшкодування усіх витрат на виробничу й комерційну діяльність підприємства.

Фінансовий результат, відображений у балансі, називається балансовим прибутком.

Балансовий прибуток складається з:

• прибутку від основної діяльності: реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

• прибутку від іншої реалізації (основних фондів, сировини, матеріалів та ін.);

• прибутку від позареалізаційних операцій (дохід від здавання майна в оренду, доходи від короткострокових і довгострокових фінансових вкладень, прибуток минулих років, виявлений у звітному році, та ін.)

Методи планування прибутку:

1. метод прямого розрахунку;

2. за показником витрат на одну гривню продукції;

3. аналітичний метод.

Метод прямого розрахунку базується на вилученні з чистого доходу підприємства усіх його витрат. Розраховується за окремими видами продукції, що виробляються й реалізуються за формулою

,

де - операційний прибуток від реалізації планового обсягу продукції, тис. грн; - прибуток від реалізації і-го виробу, який визначається відніманням від гуртової ціни виробу витрат на його виробництво і збут.

Визначення прибутку методом прямого розрахунку при великому асортименті продукції є трудомісткою справою, до того ж він не дозволяє визначити вплив на прибуток окремих факторів.

Планування беззбитковості

У плануванні прибутку має велике значення розрахунок точки беззбитковості ("поріг рентабельності") – це такий обсяг реалізації продукції, за якого підприємство не є збитковим, але ще не має й прибутків. В основу даної методики покладено розподіл витрат на змінні й постійні, а механізм управління прибутком дозволяє виявити взаємозв’язок між витратами, обсягом реалізації і прибутком.

Точку беззбитковості визначають таким чином:

^{, де}

- точка беззбитковості, тобто такий обсяг продажу, починаючи з якого ціна продажу товару перевищує витрати на його виробництво та реалізацію;

- величина постійних витрат, грн;

- величина змінних витрат на одиницю продукції, грн;

- гуртова ціна продажу, грн.

У разі, коли виготовляється декілька видів продукції, точка беззбитковості розраховується за кожним видом окремо, при цьому постійні витрати розраховуються пропорційно питомій вазі продукції в загальному обсязі реалізації.

Планування збуту

В ринкових умовах кожне підприємство планує виробництво товарів та послуг тільки в таких обсягах і строках, які відповідають запитам споживачів і на їх основі визначає всі планові показники.

Планування продажу – це процес визначення обсягів реалізації продукції за номенклатурою й асортиментом у плановому періоді на основі аналізу потреб споживачів, ринку збуту, конкурентоспроможності продукції.

Метою планування продажів є своєчасне донесення до споживачів такої номенклатури товарів та послуг, яка б відповідала у цілому профілю виробничої діяльності підприємства та, можливо, у більш повному обсязі задовольняла їх потреби.

У плані збуту зазначається кількість про­дукції, робіт, послуг кожного виду, які будуть реалізовані в запланова­ному періоді господарської діяльності підприємства.

При рівномірних постачаннях обсяг продаж на плановий період може бути визначений як добуток середньодобового випуску продук­ції та періоду часу за формулою:

Ппр = Вс х Тпер

Ппр − запланований обсяг збуту продукції, грн.;

Вс − середньодобовий випуск;

Тпер − запланований період збуту (місяць, квартал, рік, дні).

При нерівномірному чи нестабільному виробництві, наприклад, при сезонних коливаннях виробництва, план збуту скла­дається на кожен місяць.

В річний план збуту продукції підприємства включають: обсяг реалізації продукції на внутрішньому ринку; вар­тість напівфабрикатів і комплектуючих виробів власного виробництва, величину експортних постачань товарів, нормативи запасів готової продукції, обсяги робіт і послуг виробничого призначення у ринкових цінах. Показник обсягу реалізації продукції пов'язує кожне підприємство з усіма споживачами на відповідних ринках збуту. До реалізованої продукції включають не тільки обсяги виробленої у плановому періоді нової продукції, але й залишки нереалізованої у минулому (звітному) періоді готової продукції.

Важливою характерною рисою ефективності розроблених планів збуту можуть бути витрати збуту, які коливаються у зарубіжних фір­мах, залежно від виду продукції і умов постачання, в межах від 2 до 20 % від загального обсягу продажу товарів. При плануванні збуту про­дукції необхідно враховувати ознаки дорогих систем товаропросування і забезпечувати зниження їх витрат з метою підвищення ефективно­сті всієї системи збуту.