Сутність і значення планування

Основоположною функцією управління підприємства є планування його діяльності. Планування є процесом визначення цілей, що їх підприємство передбачає досягти за певний період, а також способів досягнення таких цілей. Таким чином план з його конкретними цілями і програмою дій щодо їх досягнення виступає в ролі гіда, що веде бізнес лабіринтами економіки.

Планування − це …

• процес формування цілей і завдань розвитку підприємства, а також умов, шляхів та способів їх досягнення;

• процес економічного обґрунтування раціональної поведінки суб′єкта господарювання для досягнення своїх цілей;

• специфічний вид управлінської діяльності, який направлений на вибір оптимальної альтернативи розвитку об′єкта управління, розрахованого на певний період часу;

• процес обробки інформації з обґрунтування майбутніх дій, визначення найкращих способів досягнення цілей.

Сутність планування полягає в:

• конкретизації цілей розвитку підприємства та кожного його підрозділу зокрема на встановлений період;

• визначенні господарських завдань та способів їх досягнення, строків та послідовності реалізації;

• виявленні й мобілізації трудових, матеріальних, фінансових ресурсів, необхідних для вирішення поставлених завдань.

Об′єктом планування є виробничо-комерційна діяльність підприємства, його науково-технічний розвиток, соціальна сфера, охорона довкілля.

Суб′єктом планування є підприємство, його структурний підрозділ (цех, дільниця, робоче місце, потокова лінія).

План підприємства − це наперед розроблена система заходів, яка передбачає цілі, зміст, збалансовану взаємодію ресурсів, обсяг, методи, послідовність і строки виконання робіт з виробництва і реалізації певної продукції (надання послуг). Таким чином, планування можна визначити як процес розробки плану, контролю за ходом його реалізації та коректування показників плану у відповідності з мінливими умовами.

По суті, план – це набір інструкцій для керівників, що описують, яку роль кожна частина підприємства повинна відігравати в процесі досягнення цілей підприємства.

План повинен включати систему цілей і завдань, а також схему дій щодо їх реалізації (заходи, завдання, ресурси).

З точки зору зручності використання план може набувати наступних форм:

• набору обов′язкових документів;

• консолідованого бюджету;

• розрахунків економічного ефекту як числового вираження поставлених завдань;

• кошторису витрат;

• переліку виконавців з вказанням їх диференційованих завдань;

• строків виконання завдань, вказаних у відповідності з послідовністю необхідних дій тощо.

Виробнича програма

Вартісними показниками виробничої програми є товарна продукція, валова продукція, реалізована продукція, чиста продукція, обсяг незавершеного виробництва, а також внутрішньозаводський та валовий оборот підприємства.

Показник товарної продукції визначається вартістю готової продукції, призначеної для реалізації. Спрощено формула розрахунку виглядає так:

ТП = ,

де: ОВі − плановий обсяг виробництва продукції і-вого виду в натуральних одиницях, Ці − ціна одиниці продукції і-го виду, Р − вартість послуг промислового характеру по замовленню зі сторони.

Товарна продукція підприємства являє собою суму обсягів готових виробів, призначених для реалізації замовникам; своїм капітальному будівництву і непромисловим господарствам; напівфабрикатів власного виготовлення і продукції допоміжних і підсобних господарств, призначених для відпуску на сторону; робіт промислового характеру, виконаних на замовлення зовнішніх і внутрішніх споживачів.

Товарна продукція визначається в оптових цінах підприємства.

На підприємствах з тривалим виробничим циклом має місце продукція, яка не пройшла ще всіх стадій обробки і не готова до реалізації споживачам. Проте на її створення вже затрачені ресурси (матеріальні, трудові і час). Вартість такої технологічно незавершеної продукції враховується в показнику валова продукція.

Плановий розмір незавершеного виробництва визначається наступним чином:

НЗВ = ,

де С − собівартість виготовленої продукції, ТВЦ − тривалість виробничого циклу в днях, Кнз − коефіцієнт наростання витрат, ОВ − обсяг виробництва, Д − кількість робочих днів в періоді.

Таким чином, вартісна продукція включає вартість як готової, так і неготової продукції. Показник валової продукції включає обсяг товарної продукції, зміну залишків незавершеного виробництва протягом розрахункового періоду, вартість сировини і матеріалів замовника.

ВП = ТП + ∆НЗВ = ТП + (НЗВкін − НЗВпоч),

де: ∆НЗВ − зміна залишків незавершеного виробництва відповідно на кінець і початок планового періоду.

Незавершене виробництво визначається за собівартістю, а переводиться в оптові ціни підприємства на основі коефіцієнту, що враховує ступінь готовності виробу.

Вихідною базою для обчислення чистої продукції слугує обсяг товарної продукції, з вартості якої виключають матеріальні та прирівнювані до них витрати (амортизація):

ЧП = ТП − (М + А)

Нерідко трапляється ситуація, коли підприємство відвантажило покупцям продукцію, проте кошти за неї повною мірою ще не перераховані на розрахунковий рахунок підприємства. Крім того, частина готової продукції може перебувати на складі виробника. Тому розраховувати показники доходу і прибутку, використовуючи показник товарної продукції, економічно недоречно. Для цього використовують показник реалізованої продукції.

Реалізована продукція визначає вартісні обсяги відвантаженої продукції покупцям і оплаченої ними. Обсяг реалізованої продукції підприємства визначається на основі обсягу товарної продукції з урахуванням зміни залишків нереалізованих виробів на кінець розрахункового періоду (зменшення додається, збільшення віднімається):

РП = ТП + (ЗВТпоч + ЗВТкін) + (ЗГПпоч − ЗГПкін),

де: ЗВТпоч, ЗВТкін − залишки відвантажених але не оплачених товарів відповідно на початок і кінець планового періоду, ЗГПпоч, ЗГПкін − залишки готової продукції на складі підприємства-виробника на початок і кінець планового періоду.

Виробнича програма підприємства повинна бути обґрунтованою розрахунка­ми матеріальних, паливних, енергетичних ресурсів, необхідних для її виконання. При цьому ураховуються їх потреба на планований обсяг виробництва, на ре­монтно-експлуатаційні потреби, на будівництво і технічне переозброєння вироб­ництва, а також, за необхідністю, на приріст матеріальних запасів.