Агротехнічні заходи, спрямовані на підвищення врожайності сільськогосподарських культур

Планований захід	Озима пшениця	Кукурудза на зерно	Соняшник
Впровадження перспективного сорту (% до загальної площі посіву культури)	45	30	-
Дотримання оптимальних строків сівби (% до загальної площі посіву культури)	75	80	65
Застосування гербіцидів (% до загальної площі посіву культури)	-	50	75
Збільшення внесення добрив у розрахунку на 1га:
гною, т	15	-	-
аміачної селітри, ц	0,9	0,7	0,6
карбаміду, ц	0,5	1,1	0,8
каїніту, ц	-	-	0,4
суперфосфату, ц	0,8	1,6	1,2
фосфатшлаку, ц	0,3	0,2	-

Розрахунок.

1. Середньозважена врожайність пшениці за 5 років - 33,8ц з 1га.

2. Значення величин приростів врожайності пшениці від намічених заходів (крім додаткового внесення добрив) обчислюються по формулі:

Ф × В

Пу = ---------- , (3)

100

де Пу - приріст врожаю в середньому на всю площу посіву, ц з 1га;

Ф - очікуваний приріст врожаю від того, чи іншого заходу, ц з 1га;

В - відсоток площі культури, на який розповсюджується даний захід, %.

Послідовно підставляючи вихідні дані у формулу (3) і виконуючи відповідні розрахунки одержимо:

- приріст врожаю від впровадження сучасного сорту озимої пшениці Знахідка Одеська (сорт селекції Одеського селекційно-генетичного інституту з генетичною врожайністю 100ц з 1га) замість сорту Одеська 51

ц на 1га;

- приріст врожаю від забезпечення оптимальних строків сівби

ц на 1га.

3. Приріст врожаю пшениці за рахунок додаткового внесення (понад фактично досягнутого рівня) мінеральних добрив і гною обчислюється у такій послідовності:

а) добрива, що будуть внесені переводяться у діючу речовину (додаток Б):

- аміачна селітра кг д.р.

- карбамід кг д.р.

- суперфосфат гранульований кг д.р.

- фосфатшлак кг д.р.

б) визначається кількість поживних речовин у кожному виді мінеральних добрив, яка буде використана рослинами у першому році (додаток А.5).

- азотні кг д.р.

- фосфорні кг д.р.

в) визначається кількість поживних речовин, яка буде використана рослинами у першому році з додатково внесеного гною (доповнення до додатка А.5):

- азотні кг д.р.

- фосфорні кг д.р.

- калійні кг д.р.

г) на підставі даних, отриманих у пунктах б), в) та даних додатка А.6 розраховується приріст врожайності пшениці від внесення добрив:

- азотних ц з 1га;

- фосфорних ц з 1га;

- калійних ц з 1га.

Шляхом додавання одержаних значень приростів по кожному заходу до середнього значення врожайності за 5 років визначається планова врожайність озимої пшениці:

ц з 1га.

Недоліком розглянутого методичного підходу планування врожайності є те, що вплив кожного фактора визначається окремо, а як відомо, діють вони взаємопов’язано і взаємозумовлено. Тому для вивчення комплексного впливу факторів доцільно застосовувати метод кореляційно-регресійного аналізу. При цьому найчастіше використовується лінійне рівняння множинної регресії типу

Приклад. Розрахувати функцію залежності врожайності озимої пшениці (Ух) від таких факторів: - внесення на 1га посіву органічних добрив, т; - внесення на 1га посіву мінеральних добрив, кг д.р.; - питома вага у посівах нового сорту, %; - питома вага зрошення у загальній площі посіву, %; - питома вага посіву з дотриманням оптимальних строків сівби, %; - прямі витрати праці на 1га, люд.-годин.

Вихідні дані: таблиця 9.

Таблиця 9