1.7. Планування нагромадження і використання добрив.

В оптимальних умовах дольова частка добрив у формуванні величини приросту врожаю при вирощуванні сільськогосподарських культур може досягати 40-50%. Тому, застосування добрив слід розглядати не тільки як важливий чинник регулювання забезпечення рослин необхідними поживними речовинами, а й як найзначніший засіб для отримання запрограмованих врожаїв.

План внесення органічних і мінеральних добрив під врожай планового року і під врожай майбутніх років складають на підставі прийнятої в господарстві системи удобрення полів для кожної сівозміни з урахуванням їх наявності та можливостей придбання.

Планові обсяги заготівлі гною визначають різними способами.

Перший - ґрунтується на застосуванні у розрахунках орієнтовних норм виходу гною від однієї голови худоби з урахуванням тривалості стійлового періоду. Такі норми наведені практично у всіх довідниках з планування сільського господарства. Недоліком цього способу є те, що він не враховує систему утримання худоби, масу і структуру використовуваних кормів, витрачену кількість підстилки.

Другий - передбачає проведення спеціальних розрахунків по формулі:

Вг =(Кс:2+Пс)×4, (10)

де Вг - вихід гною;

Кс - суха речовина кормів;

Пс - суха речовина підстилки.

Для проведення необхідних розрахунків необхідно керуватися наступним. Із загальної кількості сухої речовини, яка міститься у кормах, 25% засвоюється організмом тварин, а 75% переходить у гній. У свою чергу, свіжий гній містить 25% сухої речовини і 75% води, тому загальна кількість гною (Вг) в 4 рази більша за половину сухої речовини корму (Кс:2) і сухої речовини підстилки (Пс).

Відсоток вмісту сухої речовини у різних видах кормів та підстилці також можна знайти в довідниках.

Третій - базується на використанні коефіцієнтів виходу свіжого гною на одиницю використаних кормів і підстилки. Наприклад, 1ц використаної на підстилку соломи містить 0,85ц (85%) сухої речовини (дані з довідників). Отже, вихід свіжого гною становитиме 3,4ц (0,85×4). В 1ц сіна міститься 0,85ц сухої речовини, 0,425 якої (0,85:2) перейде у гній. Звідси вихід свіжого гною з сіна становитиме 1,7ц (0,425×4).

Таблиця 3.11

Баланс продукції рослинництва, ц

Види продукції Види продукції

Наявність на початок року

Надходження

Всього до розподілу

Використання

Очікувана наявність на кінець року

Валове виробництво

Інші надходження

Продаж споживачам

Плата за оренду земельних і майнових паїв

На насіння

На корм худобі і птиці

Продаж в рахунок оплати праці

На переробку

. . .

. . .

. . .

Завдання 1 (самост.-1год.). Використовуючи один з розглянутих способів (на власний розсуд) визначити обсяг нагромадження у господарстві гною та розподілити його для внесення під окремі культури на полях сівозмін.

Внесення органічних добрив планують відповідно до прийнятої в господарстві системи удобрення ґрунту. При цьому виходять з того, що гній необхідно вносити великими дозами, оскільки невеликі дози не підвищують продуктивність сівозмін, зате суттєво збільшують витрати.

Вихідні дані та довідкові матеріали:

1. Поголів’я худоби, обсяги витрат кормів і підстилки (дані з теми «Обгрунтування виробничої програми підприємства по тваринництву»).

2. Вміст сухої речовини у кормах і підстилці (додаток А.27).

3. Норми виходу свіжого гною від 1 голови худоби або одиниці корму й підстилки (додаток А.31).

4. Сівозміна (додаток Н та розроблені сівозміни).

Завдання 2 (ауд.-2год.). Планування потреби в мінеральних добривах.

Останнім часом широкого розповсюдження набули балансово-розрахункові методи визначення потреби в мінеральних добривах. В їх основу покладено визначення норм внесення добрив на запланований врожай через урахуванням винесення рослинами з ґрунту поживних речовин, фактичної наявності в ґрунті поживних речовин і коефіцієнтів використання їх рослинами. Розрахунки проводяться по формулі:

Д = (100×В-П×Кг):К×С, (11)

де Д - норма внесення відповідного добрива у фізичній масі, ц на 1га;

В - винесення поживних речовин з врожаєм, кг з 1га;

П - вміст доступних для рослин поживних речовин у ґрунті, кг на 1га;

Кг - коефіцієнт використання поживних речовин з ґрунту, %;

К - коефіцієнт використання поживних речовин з добрив, %;

С - вміст поживних речовин в мінеральних добривах, %.

При одночасному внесенні під сільськогосподарську культуру мінеральних добрив та гною або інших видів органічних добрив формула матиме вигляд:

Д = 100×В-(П×Кг+Го×Ко):К×С, (12)

де Го - загальна кількість поживних речовин в органічному добриві, кг на 1га;

Ко- коефіцієнт використання поживних речовин із гною, %.

Приклад 1. Визначення норм внесення мінеральних добрив на запланований врожай з застосуванням балансово-розрахункового методу.

Вихідні дані та довідкові матеріали:

Культура - ярий ячмінь.

1. Запрограмована врожайність ячменю - 40ц з 1га.

2. Вміст доступних поживних речовин у ґрунті (додаток А.32).

3. Коефіцієнти використання ячменем поживних речовин з ґрунту та

мінеральних добрив (додаток А.33).

4. Винос поживних речовин з ґрунту врожаєм ячменю (додатки А.6; А.7; А.8):

5. Вміст поживних речовин у мінеральних добривах (додаток А.5):

Розрахунки.

1. Визначаємо винесення з ґрунту врожаєм ячменю поживних речовин (азоту, фосфору та калію) - значення В у формулі 12:

= 2,5×40=100кг з 1га;

= 1,1×40=44кг з 1га;

= 2,2×40=88кг з 1га.

2. Визначаємо вміст доступних у ґрунті поживних речовин (азоту, фосфору і калію) - значення П у формулі 12. Значення вмісту (в мг на 100г ґрунту) множаться на 30 (постійний коефіцієнт, що застосовується для перерахунку поживних речовин з мг в кг на 1га):

= 8×30=240кг на 1га;

= 7×30=210кг на 1га;

= 10×30=300кг на 1га.

3. Розраховуємо норми внесення добрив на 1га - значення Д у формулі 12:

- аміачної селітри = (100×100-240×40):60×34=0,2ц на 1га;

- суперфосфату = (100×44-210×20):25×19,5=0,41ц на 1га;

- калійної солі = (100×88-300×40):70×40= -1,14ц на 1га.

Від’ємне значення у показнику норми внесення калійних добрив означає, що калію в ґрунті є достатня кількість, а тому вносити цей поживний елемент з добривами немає потреби.

Приклад 2. Визначення норм внесення мінеральних добрив на запланований врожай при умові одночасного застосування органічних добрив.

Якщо для одержання запланованого врожаю будь-якої культури, крім мінеральних добрив передбачають вносити ще й органічні добрива, то розрахунок норм внесення мінеральних добрив слід проводити по формулі 12.

Послідовність проведення такого розрахунку показана в таблиці 17.

Таблиця 17