1.4. Планування обсягів виробництва продукції рослинництва.

Завдання 1 (ауд.-2год.). Планування обсягів і вартості продукції рослинництва.

1. Обчислити плановий валовий збір основної і побічної продукції рослинництва.

2. Розрахувати вартість валової продукції по окремих культурах, їх групах і в цілому по галузі.

При проведенні розрахунків слід враховувати наступні особливості методики визначення валових зборів окремих видів продукції рослинництва.

Зернові і зернобобові культури. Валовий збір зерна показується у масі після доробки, тобто за виключенням не використовуваних відходів та усушки. Саме цей обсяг покликаний забезпечити усі потреби підприємства в зерні.

У валовий збір зернових включається і кукурудза, зібрана в стадії повної стиглості. При цьому враховується вона двома показниками: у фізичній масі качанів і в перерахунку качанів на сухе зерно (зерно базової вологості).

Качани кукурудзи перераховуються у сухе зерно по фактичному відсотку його виходу з качанів (визначається хлібоприймальними пунктами або безпосередньо в господарстві) і з урахуванням базової вологості зерна (14%). Формула розрахунку сухого зерна:

, де (9)

О - маса зерна базової вологості (сухе зерно); М - фізична маса зерна; Вф - фактичний відсоток вологості; Вб - базовий відсоток вологості.

Соняшник та інші олійні культури. Валовий збір обчислюється у масі основної продукції після доробки.

Цукровий буряк. Валовий збір „фабричного буряка” обчислюється у фізичній масі основної продукції. Цукровий буряк, посіяний на корм худобі, також обчислюється у масі основної продукції, але враховується окремо у складі кормових культур.

Картопля та овоче-баштанні культури. Валовий збір обчислюється у фізичній масі основної продукції.

Кормові культури. Валовий збір обчислюється у фізичній масі продукції. Зелена маса сіяних кормових трав і природних кормових угідь, що призначена для виготовлення сінажу, силосу та трав’яного борошна враховується у масі її виробництва в натурі, а обсяги виробництва сінажу, силосу, трав’яного борошна обчислюються за спеціальними коефіцієнтами. Якщо на одній і тій же площі планом намічається декілька покосів, то у валовий збір включається вся продукція, тобто її сума.

Побічна продукція. Обсяги виробництва побічної продукції (соломи, у т.ч. однорічних і багаторічних трав, які вирощуються на насіння; полови; гички; кукурудзиння тощо) обчислюються з урахуванням площ посіву відповідних культур та її „врожайності”. Врожайність побічної продукції з 1га прийнято визначати за співвідношенням маси між основною і побічною продукцією.

Вихідні дані та довідкові матеріали:

1. Планова врожайність та площі посіву сільськогосподарських культур (див. попередні завдання).

2. Відсоток відходів при доробці зерна та соняшнику (як правило, це фактичні дані по господарству у середньому за декілька попередніх років): озима пшениця - 5,5; ячмінь - 5; овес - 4; горох - 4; гречка - 8,5; просо - 3,5; жито - 4; соняшник - 6.

3. Співвідношення між масою основної і побічної продукції (додаток А.26).

4. Порівнянні ціни 2005 року (додаток А.28).

Розрахунки рекомендується провести у таблиці наступної форми:

Таблиця 14

Розрахунок обсягів виробництва продукції рослинництва

Культури	Площа, га	Врожайність, ц з 1га	Валовий збір основної продукції, ц		Порівнянна ціна 2005р., грн	Вартість валової продукції в порівнянних цінах 2005р., грн
			у бункерній вазі	у вазі після доробки
. . .
. . .