Вимоги щодо оформлення реферату
Текст викладається на одній стороні білого паперу, формату А4 (210 297) чітким розбірчивим почерком чорним, синім або фіолетовим чорнилом. На кожній сторінці повинно бути 28-30 рядків та 60-64 знаків у рядку. Текст можна виконати у роздрукованому вигляді з використанням комп’ютера і принтера через півтора інтервали. Шрифт Times New Roman, розміром 14. Обсяг 10-15 сторінок. По всіх сторонах аркуша залишають поля. Розміри: верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм, ліве – 30 мм, праве – 10 мм, колонтитули 1,25.
Титульний лист – це перша сторінка роботи, а друга – «Зміст». Ні перша, ні друга сторінки не нумеруються. Нумерація починається з третьої сторінки і є наскрізною до останньої сторінки реферату, незважаючи на те, скільки сторінок в кожному розділі або підрозділі. Номер сторінки проставляється арабськими цифрами в центрі верхнього поля.
Розділи «Змісту» нумерують арабськими цифрами; наводячи номер розділу і підрозділу, які розділені крапкою. Якщо будуть більш дрібні ділення (пункти), вони дописуються до підрозділу справа і розділяються крапкою (наприклад: 3.1; 3.1.1.; 3.1.2 тощо).
Рисунки виконують чорно-білими або кольоровими, діаграми і графіки у градаціях чорно-білого, або кольорові. Розміри рисунків і таблиць не повинні перевищувати розміри текстового поля, мінімальний кегель 12.
Дозволяється використовувати комп’ютерні можливості акцентування уваги на певних термінах, формулах, використовуючи шрифти різної гарнітури.
Ілюстрації, діаграми, схеми, таблиці та формули оформляють відповідно до ГОСТ 2.105-95. Кожна ілюстрація, діаграма, схема повинна бути підписана, а таблиці – мати назву.
Список джерел викладають в алфавітному порядку. При цьому незалежно від форми і змісту спочатку наводяться офіційні матеріали і газетні статті, книги і документи, журнали і брошури, монографії та енциклопедії. Також наводяться посилання на Інтернет-сайти.
Після оформлення реферат брошурують доступним способом.
4. Рекомендована література, інформаційні ресурси
Алексахин Р.М. Ядерная энергия и биосфера. – М.: Энергоиздат, 1982. – 125 с.
Бак З. Химическая защита от ионизирующей радиации. – М.: Атомиздат, 1963. – 500 с.
Барабой В.А., Орел В.Э., Карнаух И.М. Перекисное окисление и радиация. – К.: Наук. Думка, 1991. – 256 с.
Бочков Н.П. Хромосомы человека и облучение. – М.: Атомиздат, 1976. – 162 с.
Виленчик М.М. Нестабильность ДНК и отдаленные последствия воздействия излучений. – М.: Энергоатомиздат, 1987. – 192 с.
Владимдиров В.Г., Красильников И.И., Арапов О.В. Радиопротекторы: структура и функция. – К.: Наук. думка, 1989. – 262 с.
Гончаренко Е.Н., Кудряшов Ю.Б. Гипотеза эндогенного фона радиорезистентности. – М.: Изд-во МГУ, 1980. – 176 с.
Гончаренко Е.Н., Кудряшов Ю.Б. Химическая защита от лучевого поражения. – М.: Изд-во МГУ, 1985. – 249 с.
Гродзинский Д.М., Гудков И.Н. Защита растений от лучевого поражения. – М.: Атомиздат, 1973. – 232 с.
Гусев Н.Г., Беляев В.А. Радиоактивные выбросы в биосфере: Справ. – М.: Энергоатомиздат, 1991. – 256 с.
Гуськова А.К., Байсоголов Г.Д. Лучевая болезнь человека. – М.: Медицина, 1971. – 384 с.
Дозы облучения населения Украины источниками природной радиоактивности / И.П. Лось, Т.А. Павленко, М.Г. Бузинный и др.. – К.: УНЦРМ, 1996. – 34 с.
Домарецький В.А., Златєв Т.П. Екологія харчових продуктів - Київ: Урожай, 1993.
Иванов В.И., Лысцов В.Н. Основы микродозиметрии. – М.: Атомиздат, 1979. – 192 с.
Иванов В.И. Курс дозиметрии. – М.: Энергоатомиздат, 1988. – 346 с.
Источники, эффекты и опасность ионизирующей радиации: Докл. НКДАР ООН, 1988. – М.: Мир, 1992. – Т.1. – 552 с.; Т. 2. – 726 с.
Коггл Дж. Биологические эффекты радиации. – М.: Энергоатомиздат, 1986. – 184 с.
Козлов В.Ф. Справочник по радиационной безопасности. – 3-е изд., перераб и доп. – М.: Энергоатомиздат, 1991. – 256 с.
Кольтовер В.К. Радиологическая проблема радона // Радиац. біологія. Радиоєкология. – 1994. – Т. 34, № 2. – С.257-264.
Кольтовер В.К. Родоновая радиация: источники, дозы, биологические эффекты // Вестн. РАН. – 1996. – Т.66, № 2. – С. 114-119.
Константінов М.П., Журбенко О.А. Радіаційна безпека: Навчальний посібник. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. -151с.
Константинов Н.П., Абрамов Н.П. Защита и обеззараживание сырья, полуфабрикатов и готовой продукции. - Одесса.: ОТИПҐІ, 1989. – 127 с.
Криволуцкий Д.А. Радиоэкология сообществ наземних животных. – М.: Энергоатомиздат, 1983. – 87 с.
Крисюк Э.М. Радиационный фон помещений. – М.: Энергоатомиздат, 1989. – 119 с.
Кутлахмедов Ю.О. та ін. Основи радіоекології: Навч. посіб. / Ю.О. Кутлахмедов, В.І. Корогодін, В.К. Кольтовер; За ред. В.П, Зотова. – К.: Вища шк., 2003. – 319 с.
Куликов Н.В., Молчанова И.В. Континентальная радиоэкология. – М.: Наука, 1975. – 184 с.
Маргулис У.Я. Атомная энергия и радиационная безопасность. – М.: Энергоатомиздат, 1988. – 224 с.
Москалев Ю.И. Отдаленные последствия воздействия ионизирующих излучений. – М.: Медицина, 1991. – 464 с.
Норми радіаційної безпеки України (НРБУ – 97). - К., 1997. – 121 с.
Первичные радиобиологические процессы / М.И. Амирагова, Н.А. Душенкова, Н.П. Крушинская и др.. – 2-е изд. – М.: Атомиздат, 1973. – 336 с.
Перцов Л.А. Природная радиоактивность биосферы. – М.: Атомиздат, 1964. – 315 с.
Пишенина Т.И. Ионизирующее излучение. Нормирование. Контроль. – Одеса, 1996.
Пістун І.П. Безпека життєдіяльності. - Суми: Університетська книга, 1999.
Радіоекологія / О.І. Бондар, І.В. Корінько, В.М. Ткач, О.І. Федоренко. Навч. посіб. – К.-Х., ДЕІ-ГТІ, 2005. – 96 с.
Радиобиологические аспекты аварии на Чернобыльской АЭС / Я.И. Серкиз, В.Г. Пинчук, Л.Б. Пинчук и др.. – К.: Наук. думка, 1992. – 172 с.
Радиация. Дозы, эффекты, риск. – Пер. С англ. М.: Мир, 1988. – 79 с.
Радиоэкология. Современные проблемы радиобиологии: В 8 т. – М.: Атомиздат, 1971. – Т.2 – 424 с.
Рождественский Л.М. Механизм радиозащитного эффекта и индикация эффективности радиопротекторов. – М.: Атомиздат, 1985. – 125 с.
Сарапульцев Б.И., Гераськин С.А. Генетические основы радиорезистентности и эволюция. – М.: Энергоатомоиздат, 1993. – 209 с.
Следы Чернобыля в природной среде // Природа. – 1991. - № 5. – с. 41-47.
Францевич Л.И., Гайченко В.А. Крыжановский В.И. Животные в радиоактивной зоне. – К.: Наук. думка, 1991. – 128 с.
Холл Э.Дж. Радиация и жизнь. – М.: Медицина, 1989.
Чорнобильська катастрофа / За ред.. В.Г. Бар’яхтара – К.: Наук. думка, 1996. – 576 с.
Шевченко В.А., Померанцева М.Д. Генетические последствия действия ионизирующих излучений. – М.: Наука, 1985. – 279 с.
Шубик В.М. Ионизирующие излучения и иммунитет. – М.: Атомиздат, 1977. – 148 с.
Эйдус Л.Х. Физико-химические основы радиобиологических процессов и защиты от излучений. – 2-е изд. – М.: Атомиздат, 1979. – 216 с.
Ярмоненко С.П. Радиобиология человека и животных. – М.: Высш. шк., 1988. – 424 с.