
- •Тема 9. Європейський банк реконструкції
- •Тема 10. Чорноморський банк торгівлі
- •Тема 11. Інші регіональні міжнародні
- •Тема 1. Становлення і розвиток міжнародних фінансових організацій
- •1.1. Передумови і причини виникнення
- •1.2. Класифікаційна характеристика
- •1.3. Цілі та функції міжнародних фінансових організацій
- •Тема 2. Основні форми співпраці україни з міжнародними фінансовими організаціями
- •2.1. Розвиток форм і особливості співпраці України з міжнародними фінансовими організаціями
- •Тема 3. Банк міжнародних розрахунків (бмр)
- •3.1. Історія створення бмр
- •3.2. Організаційна структура і напрями діяльності бмр
- •Тема 4. Міжнародний валютний фонд (мвф)
- •4.2. Організаційна структура мвф
- •4.3. Членство у мвф, джерела грошових коштів
- •4.4. Головні напрями та механізми діяльності мвф
- •4.5. Умови надання кредитів мвф
- •4.6. Україна і мвф
- •Тема 5. Міжнародний банк реконструкції та розвитку (мбрр)
- •5.1. Історія виникнення, мета створення і загальні принципи роботи мбрр
- •5.2. Цілі, організаційна структура, напрями діяльності мбрр
- •5.3. Кредитна діяльність мбрр
- •5.4. Технічна допомога, гарантії та спільне фінансування мбрр
- •5.5. Стратегії мбрр в Україні
- •Порівняння вартості позик та зборів мбрр, єбрр, Європейського інвестиційного банку (єіб) із позиками на міжнародних фінансових ринках, дол. Сша
- •Тема 6. Міжнародна асоціація розвитку (мар) 6.1. Історія створення мар
- •6.2. Цілі й організаційна структура мар
- •6.3. Напрями діяльності мар
- •6.4. Особливості співпраці України з мар
- •Тема 7. Міжнародна фінансова корпорація (мфк)
- •7.2. Напрями діяльності мфк
- •7.3. Співпраця України з мфк
- •Тема 8. Багатостороння агенція гарантування інвестицій (багі) та міжнародний центр урегулювання інвестиційних спорів (мцуіс)
- •8.1. Історія становлення, цілі та напрями діяльності Багатосторонньої агенції гарантування інвестицій
- •8.2. Гарантії Багатосторонньої агенції гарантування інвестицій
- •8.3. Історія становлення, цілі та напрями діяльності Міжнародного центру врегулювання інвестиційних спорів
- •Модуль III
- •Тема 9. Європейський банк реконструкції та розвитку (єбрр)
- •9.1. Створення єбрр
- •9.2. Організаційна структура єбрр
- •9.3. Мета та основні завдання діяльності єбрр
- •9.4. Напрями діяльності єбрр
- •9.5. Співпраця України та єбрр
- •Тема 10. Чорноморський банк торгівлі та розвитку (чбтр)
- •10.2. Цілі та функції чбтр
- •10.3. Співпраця України з чбтр
- •Тема 11. Інші регіональні міжнародні фінансові організації
- •11.1. Міжамериканський банк розвитку
- •11.2. Міжамериканська інвестиційна корпорація
- •11.3. Карибський банк розвитку
- •11.4. Азійський банк розвитку
- •11.5. Ісламський банк розвитку
- •11.6. Африканський банк розвитку
- •Класифікаційна характеристика міжнародних фінансових організацій.
- •Цілі та функції міжнародних фінансових організацій.
Тема 3. Банк міжнародних розрахунків (бмр)
3.1. Історія створення бмр
Банк міжнародних розрахунків (БМР) являє собою найдавнішу міжнародну організацію в галузі міжнародної валютної співпраці, яку можна вважати міжнародним банком центральних банків, метою якого є сприяння співробітництву між центральними банками, забезпечення сприятливих умов для міжнародних фінансових операцій. Банк був заснований відповідно до міжурядової угоди — так званої Гаагської угоди, підписаної шістьма державами — Бельгією, Великобританією, Німеччиною, Італією, Францією та Японією — і Конвенції цих держав зі Швейцарією, на території якої у м. Базель функціонує цей Банк. Засновниками БМР і першими передплатниками на його капітал, поряд із центральними банками плести країн, були також приватні комерційні банки США. Наразі до складу Банку входять 33 країни, представлені їх центральними банками, серед них усі країни Західної Європи, 6 країн Східної Європи, а також США, Японія, Австралія, ЮАР та ін. [81].
Банк був організований для здійснення врегулювання між країнами-кредиторами різних фінансових претензій, що виникли після Першої світової війни і були пов'язані з репараційними платежами. Банк міжнародних розрахунків перебрав на себе роль генерального агента. Його початковий капітал складався з 200 тис. акцій, розділених нарівно між центральними банками держав-спонсорів (Бельгія, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Великобританія і США). Частка США становила 9,9%, але, оскільки американський уряд не міг дозволити американському представнику офіційно брати участь в одержанні репарації з Німеччини, група приватних банків натомість надала спільні гарантії по капіталу першим передплатникам. Усю частку американських акцій було продано на американському ринку, при цьому більша частина з них повернулася назад до європейських власників. Японська частка була також передана банківській групі та придбана центральними банками країн-засновників БМР.
36
Федеральний резервний банк Нью-Йорка виступає як американський банк-кореспондент БМР [62].
Банк міжнародних розрахунків одержав 300 млн дол. США прибутку від першої серії позичок у травні 1930 р. і розподілив їх між Німеччиною і урядами-кредиторами. Перший місячний фінансовий звіт було опубліковано ЗО червня 1930 р. Окрім своєї основної діяльності з інкасування та передачі німецьких репарацій за призначенням, БМР виконував також інші функції, дозволені статутом: захист валют, депозитні операції та перерахування коштів за дорученням центральних банків, а також реалізовував звичайні агентські відносини з ними.
Під час Другої світової війни, унаслідок своєї основної функції, а також через те, що велику частину активів Банку становили німецькі репарації, БМР був змушений пильно стежити за фінансовою ситуацією в Німеччині.
У резолюції Бреттон-Вудскої конференції 1944 р. подавалася рекомендація ліквідувати БМР, оскільки були організовані МВФ і Міжнародний банк реконструкції та розвитку. Однак ліквідації вдалось уникнути, і згодом БМР став виконувати роль технічного агента в рамках Угоди про багатосторонні взаємні розрахунки відповідно до післявоєнної внутрішньоєвропейської угоди, укладеної 18 листопада 1947 р., якою згодом керувались усі країни, що брали участь у програмі європейського відновлення. Діяльність БМР полягала в технічному здійсненні компенсаційних угод, включаючи дебетування і кредитування рахунків компенсаційних платежів за угодами для взаємних розрахунків та збирання й аналіз статистики за угодами по виплатах [73, с. 39].
Пізніше, у 1948 р., на прохання Організації європейської економічної співпраці, БМР погодився продовжувати виконувати функції технічного агента в рамках наступної угоди про внут-рішньоєвропейські платежі і взаємні заліки. Ця угода була підписана 16 жовтня 1948 р. у Парижі урядами 16 держав, які брали участь у програмі європейського відновлення, а також представниками англо-американської та французької зон Німеччини і вільної зони м. Трієст. Названа угода діяла у формі щомісячних взаємних заліків по рахунках, призначених для внутрішньоєв-ропейських платежів, плюс використання прав запозичення, і була згодом подовжена при внесенні певних змін до червня 1950 р. Діяльність БМР з виконання щомісячних операцій практично стала продовженням його технічної функції за угодою 1948 р. [40, с. 394].
37
Майже всі європейські центральні банки, а також центральні банки СІЛА, Канади, Японії, Австралії та Південної Африки беруть участь чи тісно пов'язані з багатоманітною діяльністю БМР.