1. Передумови виникнення міжнародних фінансових органі­ зацій.

2. Класифікаційна характеристика міжнародних фінансових організацій.

3. Характеристика глобальних міжнародних фінансових орга­ нізацій.

4. Характеристика регіональних міжнародних фінансових орга­ нізацій.

2. Цілі та функції міжнародних фінансових організацій.

5. Розвиток форм та особливості співпраці України з міжна­ родними фінансовими організаціями.

3. Передумови створення Банку міжнародних розрахунків (БМР).

4. Завдання та функції Банку міжнародних розрахунків.

10. Організаційна структура Банку міжнародних розрахунків.

11. Напрями діяльності Банку міжнародних розрахунків.

12. Передумови створення Міжнародного валютного фонду (МВФ).

13. Характеристика планів Г. Уайта і Дж. Кейнса.

14. Головні статутні завдання (функції) Міжнародного валютно­ го фонду.

15. Принципи діяльності Міжнародного валютного фонду.

16. Членство у Міжнародному валютному фонді.

17. Головні напрями та механізми діяльності Міжнародного валютного фонду.

18. Кредитна діяльність Міжнародного валютного фонду.

19. Особливості формування та використання фінансових і кре­ дитних ресурсів Міжнародного валютного фонду.

20. Всесвітні масштаби діяльності Міжнародного валютного фонду.

21. Україна та Міжнародний валютний фонд.

22. Структура групи Всесвітнього банку і особливості її діяль­ ності як підрозділу ООН.

23. Передумови створення Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР).

24. Цілі та функції Міжнародного банку реконструкції та розвитку.

25. Загальні принципи роботи Міжнародного банку реконст­ рукції та розвитку.

26. Організаційна структура Міжнародного банку реконст­ рукції та розвитку.

186

27. Напрями діяльності Міжнародного банку реконструкції та розвитку.

28. Технічна допомога Міжнародного банку реконструкції та розвитку.

29. Гарантії Міжнародного банку реконструкції та розвитку.

30. Спільне фінансування Міжнародного банку реконструкції та розвитку.

31. Стратегії Міжнародного банку реконструкції та розвитку в Україні.

32. Створення й еволюція діяльності Міжнародної асоціації розвитку (МАР).

33. Членство в Міжнародній асоціації розвитку.

34. Напрями діяльності Міжнародної асоціації розвитку.

35. Джерела фінансування Міжнародної асоціації розвитку.

36. Кредитна діяльність Міжнародної асоціації розвитку.

37. Структура кредитів Міжнародної асоціації розвитку.

38. Особливості співпраці України з Міжнародною асоціацією розвитку.

39. Створення й еволюція діяльності Міжнародної фінансової корпорації (МФК).

40. Цілі Міжнародної фінансової корпорації.

41. Організаційна структура Міжнародної фінансової корпорації.

42. Напрями діяльності Міжнародної фінансової корпорації.

43. Кредитно-інвестиційна діяльність Міжнародної фінансової корпорації.

44. Співпраця України та Міжнародної фінансової корпорації.

45. Становлення Багатосторонньої агенції гарантування інвес­ тицій (БАТІ).

46. Цілі Багатосторонньої агенції гарантування інвестицій.

47. Напрями діяльності Багатосторонньої агенції гарантуван­ ня інвестицій.

48. Програма страхових гарантій Багатосторонньої агенції га­ рантування інвестицій.

49. Становлення, цілі та напрями діяльності Міжнародного центру врегулювання інвестиційних спорів (МЦУІС).

50. Передумови і мета створення Європейського банку рекон­ струкції та розвитку (ЄБРР).

51. Завдання діяльності Європейського банку реконструкції та розвитку.

52. Особливості Європейського банку реконструкції та розвитку.

53. Організаційна структура Європейського банку реконструк­ ції та розвитку.

187

54. Напрями діяльності Європейського банку реконструкції та розвитку.

55. Механізм фінансово-кредитної діяльності Європейського банку реконструкції та розвитку.

56. Інструменти фінансування Європейського банку реконст­ рукції та розвитку.

57. Механізм ціноутворення на проекти Європейського банку реконструкції та розвитку.

58. Співпраця України і Європейського банку реконструкції та розвитку.

59. Причини виникнення регіональних міжнародних фінансо­ вих організацій. Регіональний розподіл МФО.

60. Мета створення та основні завдання діяльності Чорноморсь­ кого банку торгівлі та розвитку (ЧБТР).

61. Формування статутного капіталу Чорноморського банку тор­ гівлі та розвитку.

62. Членство в Чорноморському банку торгівлі та розвитку.

63. Організаційна структура Чорноморського банку торгівлі та розвитку.

64. Функції Чорноморського банку торгівлі та розвитку.

65. Напрями діяльності Чорноморського банку торгівлі та роз­ витку.

66. Співпраця України і Чорноморського банку торгівлі та роз­ витку.

67. Передумови і мета створення Міжамериканського банку розвитку (МаБР).

68. Членство в Міжамериканському банку розвитку.

69. Напрями діяльності Міжамериканського банку розвитку.

70. Функції Міжамериканської інвестиційної корпорації.

71. Передумови і мета створення Ісламського банку розвитку (ІСБ).

72. Членство в Ісламському банку розвитку.

73. Напрями діяльності Ісламського банку розвитку.

74. Передумови та мета створення Карибського банку розвитку.

75. Передумови та мета створення Азійського банку розвитку (АзБР).

76. Членство в Азійського банку розвитку.

77. Напрями діяльності Азійського банку розвитку.

78. Передумови і мета створення Африканського банку розвитку (АфБР).

79. Членство в Африканського банку розвитку.

80. Спільні риси регіональних банків розвитку і Міжнародного банку реконструкції та розвитку.

188

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Авуари — активи (гроші, векселі, чеки, акредитиви), за раху­нок яких можуть бути здійснені платежі та погашені зобов'я­зання їхніх власників; засоби банку (каса, рахунки в інших бан­ках, цінні папери, векселі) на рахунках в іноземних банках в іноземній валюті.

Азійський банк розвитку (АзБР) — регіональний банк розвитку для Азії. Розміщений у Манілі. Офіційно заснований у 1966 р. для сприяння економічному та соціальному розвитку країн Азії шляхом фінансування регіональних проектів. Налі­чує понад 40 регіональних та 16 нерегіональних членів.

Африканський банк розвитку (АфБР) — регіональний банк розвитку для Африки. Місце розташування — Абіджан. Офіційно створений у 1964 р. Головна мета — фінансувати про­екти розвитку, що здійснюються як окремими країнами, так і групами країн для досягнення економічного та соціального прог­ресу африканських країн-членів АфБР. Членами Банку є 77 дер­жав, серед них 53 регіональні і 24 нерегіональні.

Багатостороння агенція гарантування інвестицій (БАТІ) — міжнародна фінансова організація, що була створена 1988 р. 42 країнами-члєнами МБРР з метою надання інвесторам гарантій на інвестиції, надання технічної допомоги задля стимулювання притоку інвестицій у країни, що розвиваються, надання кон­сультацій урядам щодо покращення інвестиційного клімату, потрібного для залучення іноземних капіталів. Свою практич­ну діяльність БАГІ розпочала в 1990 р. БАТІ — член групи Всесвітнього банку. Членом агенції може стати будь-який член МБРР. Наразі ця організація налічує 149 держав-членів.

Банк міжнародних розрахунків (БМР) — міжнародна фінан­сова організація в галузі міжнародного валютного співпраці, ме­тою якого є сприяння співпраці між центральними банками, за­безпечення сприятливих умов для міжнародних фінансових операцій. Банк був заснований на підставі міжурядової угоди, так званої Гаагської угоди, підписаної шістьма державами: Бельгією, Великобританією, Німеччиною, Італією, Францією та Японією, і Конвенції цих держав зі Швейцарією, на території якої у м. Базель функціонує цей Банк. Наразі до складу Банку входять 33 країни, представлені їхніми центральними банками, серед них — усі країни Західної Європи, шість країн Східної Європи, а також СІЛА, Японія, Австралія, ЮАР та ін.

189

Бреттон-Вудська конференція — зустріч представників 45 країн світу, проведена в 1944 р. у м. Бреттон-Вудс (штат Нью-Хемпшир, США), метою якої було формування міжнародної валютної системи після закінчення Другої світової війни.

Валюта — грошова одиниця певної країни (національна ва­люта); грошові знаки іноземних країн, кредитні й платіжні до­кументи, виражені в іноземних грошових одиницях, які вико­ристовуються в міжнародних розрахунках (іноземна валюта); особливий спосіб функціювання грошей, коли національні гроші опосередковують міжнародні торгові та кредитні відносини.

Валютний кошик — штучна валютна одиниця, що базується на низці валют, зважених відповідно до тих чи інших критеріїв.

Валютний курс — ціна однієї валюти в одиницях іншої. Ва­лютний обмінний курс показує, скільки номінальних грошо­вих одиниць однієї країни можна купити за номінальну грошову одиницю або за певну фіксовану кількість номінальних грошо­вих одиниць іншої країни.

Валютний своп — угода між двома компаніями про обмін пев­ної кількості валюти в певний момент часу сьогодні та про зворот­ний її обмін у визначений час у майбутньому. Практичне застосу­вання валютного свопу схоже на компенсаційну позику, але з тією різницею, що сторонам непотрібно реєструвати надходження і ви­плати валют у вигляді фінансових активів і пасивів у своїх балан­сових звітах. Валютні свопи не мають кредитних ризиків.

Гарантія МБРР — безвідкличне зобов'язання перед третьою стороною, видане в тому, що Банк погасить гарантовану части­ну зобов'язань у разі, якщо, за певних умов, отримувач га­рантії цього не зробить.

Девальвація — зниження фіксованого курсу однієї валюти стосовно інших валют за рішенням керівної грошово-кредитної установи (в Україні — Національного банку України).

Державний зовнішній борг — сума заборгованості держави за зовнішніми позиками, яку становлять непогашені кредити та несплачені за них відсотки. Кредиторами держави можуть бути міжнародні фінансові організації, офіційні урядові інсти­тути (центральні банки, уряди країн), регіональні банки роз­витку, комерційні банки.

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) — міжнародна фінансова організація з найвищим кредитним рей­тингом (ААА), що була створена в 1990 р. задля підтримки еко­номічного розвитку і реконструкції країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ), сприяння переходу їх до відкритої ринкової

190

економіки і приватного підприємництва. Штаб-квартира ЄБРР розміщується у Лондоні. Членами ЄБРР є 59 держав. Вони розді­лені на групи країн: група А — ЄЕС, держави-члени ЄЕС; група В — інші європейські держави (а також Ізраїль); група С — дер­жави Центральної та Східної Європи; група І) — неєвропейські держави (США і Японія).

Золотий стандарт — система організації грошового обігу, за якої вартість грошової одиниці країни офіційно встановлю­валася в певній кількості золота, а гроші мали форму золотих монет і/або банкнот, конвертованих за вимогою в золото за офі­ційно встановленим курсом.

Золотодевізний стандарт — форма золотого стандарту, за якого банкноти розмінювали на девізи у вигляді валют інших країн. Девізи — платіжні засоби в іноземній валюті, призна­чені для міжнародних розрахунків.

Інвестиційний імідж країни — сукупність відомостей, оцінок і відгуків іноземних інвесторів про умови здійснення інвестиційної діяльності, рівень інвестиційних ризиків, мож­ливість окупності й ефективність інвестицій.

Інвестиційний клімат — стан економічного середовища, в якому перебігають інвестиційні процеси, що формується під впливом політичних, економічних, правових, соціальних, де­мографічних, природно-кліматичних та інших чинників.

Іноземна валюта — грошові знаки іноземних країн, кре­дитні й платіжні документи, виражені в іноземних грошових одиницях, які використовуються в міжнародних розрахунках.

Іноземні інвестиції — цінності, що вкладаються іноземни­ми інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України задля отримання прибутку або до­сягнення соціального ефекту.

Інструменти ОМДР — кредити на реалізацію проектів розвитку економіки країни; експортні кредити; гранти на підтримку реформаторських дій уряду країни-реципієнта; по-закредитні.

Ісламський банку розвитку (ІБР) — банк розвитку, що надає фінансову підтримку економічному та соціальному роз­витку країн-членів ІБР, технічну допомогу його акціонерам, бере участь у фінансуванні різноманітних проектів і максимальне сприяння торгівлі між країнами-членами Банку. Членами ІБР є 53 країни.

Карибський банк розвитку (КБР) — банк розвитку, що зо­середжує свою діяльність на сприянні економічному зростанню

191

та розвитку країн Карибського басейну. Згідно зі статутом Бан­ку не менш ніж 60% його акціонерного капіталу повинно нале­жати країнам регіону.

Колективна ОМДР — фінансова допомога країні-реципі-єнту від об'єднань урядів країн-донорів.

Компенсаційний кредит ССРР (Сотрепзаіогу апЛ Сопііп-§епсу Ріпапсіп§ Расііііу) — кредит для компенсування втрат і непередбачених обставин; надається Міжнародним валютним фондом країнам-членам Фонду для подолання ускладнень із платіжним балансом внаслідок тимчасового зниження вируч­ки від експорту, що не залежить від дій отримувачів, унаслідок підвищення світових цін, а також для підтримки програм ко­ригування економіки, схвалених Фондом. Термін використан­ня — до 3-5 років.

Країна-донор — країна-кредитор, яка надає іншій країна (країні-рецепієнту) офіційну допомогу розвиткові, тобто по­зичкові кошти на пільгових умовах або безоплатно.

Кредитна лінія — юридично оформлене зобов'язання банку або іншої кредитної установи перед позичальником надавати йому протягом визначеного періоду кредит у межах узгоджено­го ліміту.

Курс іноземної валюти — кількість національної валюти, яку можна купити або продати за одиницю іноземної валюти.

Курс національної валюти — кількість іноземної валюти, яку можна купити або продати за одиницю національної валю­ти на певний момент часу.

ЛІБОР — ставка пропозиції на Лондонському міжбанківсь­кому ринку депозитів; ставка, під яку банки позичають один од­ному грошові кошти на Лондонському міжбанківському ринку.

Лізинг — підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виняткове користування на визначе­ний термін лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодав-ця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням із лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Механізм розширеного фінансування ЕЇТ (Ехгепйей ^ипй РасіШу) — схема розширеного фінансування Міжнародного валютного фонду, запроваджена в дію в 1974 р. для більш довго­строкового і більш об'ємного фінансування, ніж при отриманні звичайних кредитних траншів (резервних кредитів), у разі, як­що порушення платіжного балансу зумовлені структурними

192

дисбалансами у виробництві, торгівлі й ціноутворенні, або при неможливості проведення активної політики розвитку через слабкість позицій у сфері платіжного балансу; обсяг коштів, що отримуються через кредитні транпіі і розширене фінансуван­ня, обмежений щорічним лімітом в 100% квоти країни у Фонді і кумулятивно — 300% квоти.

Міжамериканський банк розвитку (МаБР) — заснований 1959 р. задля сприяння розвиткові країн-членів шляхом надання фінансової допомоги та здійснення технічного співпраці. Банк розташований у Вашингтоні, СІЛА. Його членами є 46 країн, зокрема 28 країн Латинської Америки і Карибського басейну і 18 нерегіональних членів — таких, як Бельгія, Великобританія, Німеччина, Данія, Ізраїль, Іспанія, Італія, Канада, Нідерланди, Норвегія, СІЛА, Фінляндія, Франція, Швеція, Японія.

Міжнародна асоціація розвитку (МАР) — міжнародна фінансова організація, яка була заснована 1960 р. як дочірня організацію МБРР задля надання фінансової допомоги на пільго­вих умовах урядам найбідніших країн, що розвиваються, тоб­то тим, що неспроможні вчасно і в повному обсязі розрахувати­ся за кредитами, які надає МБРР. Із 1961 р. Міжнародна асоціація розвитку — спеціалізована установа Організації Об'єд­наних Націй. Місцеперебування МАР — Вашингтон (СІЛА). До складу МАР входять 163 країни, які поділяють на дві катего­рії: 26 більш економічно розвинутих і 137 — менш економічно розвинутих країн. Обов'язковою умовою вступу до цієї органі­зації є членство в МБРР і МВФ. Членство в МАР відкрите для всіх членів МБРР.

Міжнародна ліквідність — можливість країни чи групи країн забезпечувати свої короткострокові зовнішні зобов'язання прийнятними платіжними засобами. Міжнародна ліквідність пов'язана із забезпеченням міжнародної валютної системи між­народними резервами, потрібними для її нормального функ-ціювання, з порядком їх створення та регулювання.

Міжнародна (світова) валютна система (МВС) — форма організації міжнародних валютно-кредитних відносин, що історично склалася і закріплена міждержавними домовленос­тями; це сукупність способів, інструментів і міждержавних орга­нів, за допомогою яких здійснюється платіжно-розрахунковий оборот у межах світового господарства. її виникнення і наступна еволюція відображають об'єктивний розвиток процесів інтер­націоналізації капіталу, що вимагають адекватних умов у між­народній грошовій сфері.

193

Міжнародна резервна валюта — валюта, пов'язана зі сфе­рою, в якій обертаються світові гроші у відносинах країн одна з одною; вона є засобом нагромадження багатства і валютним резервом держави, що використовується для підтримки валютної системи країни в разі потреби (покриття дефіциту платіжного балансу, позик, кредиту, допомоги тощо).

Міжнародна фінансова корпорація (МФК) — міжнародна фінансова організація, створена з ініціативи СІЛА в 1956 р. для заохочення інвестицій приватного капіталу у промисловість країн, що розвиваються; головною метою створення організа­ції було сприяння зміцненню приватного сектора у країнах, що розвиваються, та з перехідною економікою; надання допомоги в управлінні підприємствам за участю як іноземного капіталу, так і місцевих інвестицій; стимулювання припливу приватно­го капіталу у виробничу сферу. МФК — член групи Всесвітньо­го банку, — є юридично і фінансово незалежною організацією, як спеціалізована установа входить до системи ООН. Місцепе­ребування МФК — Вашингтон (США). Членами цієї корпо­рації наразі є 174 країни. Членство в МФК припускає і членство в МБРР.

Міжнародна фінансова організація — об'єднання держав, установ, фізичних осіб, які спільно реалізують програму або ме­ту на основі певних правил і процедур, і діяльність яких вихо­дить за національні кордони; важлива складова частина сучасної інституційної структури світових валютно-фінансових відносин.

Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) — міжнародна фінансова організація, що надає довгострокові по­зики задля стимулювання економічного розвитку країн-членів МБРР; є спеціалізованою установою Організації Об'єднаних націй. Заснований одночасно з Міжнародним валютним фондом відповідно до рішення Бреттон-Вудзької конференції 1944 р. Міс­це розташування органів управління МБРР — Вашингтон (США). Наразі членами МБРР є 181 країна.

Міжнародний інвестиційний кредит — це кредитні відно­сини між державами, іноземними банками й юридичними осо­бами, міжнародними фінансовими організаціями з приводу фі­нансування інвестиційної діяльності.

Міжнародний рух інвестицій — переміщення капіталу в різних формах (грошовій, виробничій, товарній, науково-тех­нічній, інтелектуальній тощо) з одних країн до інших задля от­римання більш високої прибутковості капіталу порівняно з на­ціональним ринком та (або) інших зисків, зоокрема виробничих,

194

управлінських, комерційних, науково-технічних, а також з ме­тою забезпечення оптимальної захищеності капіталу.

Міжнародний центр урегулювання інвестиційних спорів (МЦУІС) — міжнародна фінансова організація, що була заснова­на в 1966 р. задля сприяння припливу міжнародних інвестицій шляхом створення умов для забезпечення примирення й урегу­лювання спірних питань між урядами й іноземними інвесторами. Крім цього, центром проводиться дослідницька робота, здійс­нюється випуск видань з питань правового регулювання іноземних інвестицій, а також надаються консультації. МЦУІС — член гру­пи Всесвітнього банку. Членом центру може стати будь-який член МБРР. Наразі ця організація налічує 131 державу-член.

Міжнародні валютно-кредитні відносини — сукупність валютно-грошових і розрахунково-кредитних зв'язків у світо-господарській сфері, що виникають у процесі взаємного обміну результатами діяльності національних господарств.

Національна валютна система — форма організації еко­номічних відносин країни, за допомогою яких здійснюються міжнародні розрахунки, утворюються та використовуються ва­лютні кошти держави.

Облігація — емісійний цінний папір, який засвідчує внесення його власником коштів і підтверджує зобов'язання емітента від­шкодувати номінальну вартість цінного паперу у встановлений термін із виплатою відсотка.

Облігації внутрішньої державної позики — визначені чин­ним законодавством цінні папери, якими оформлюються борго­ві зобов'язання країни, що розміщуються на її території.

Облігації зовнішніх державних позик — цінні папери, що розміщуються на міжнародних і іноземних фондових ринках і підтверджують зобов'язання країни відшкодувати власникам цих облігацій їх номінальну вартість та дохід відповідно до умов випуску облігацій.

Опціон — угода, яка дає змогу власникові купити (покупець) або продати (продавець) актив за певною заздалегідь домовле­ною ціною у наперед визначений час або раніше.

Опціон пут — тип опціону, контракт, який дає право прода­жу товару протягом визначеного періоду за фіксованою ціною.

Офіційні кредитори — міжнародні фінансові організації (Міжнародний валютний фонд, Всесвітній банк, Європейський банк реконструкції та розвитку), які надають країнам грошові позики задля прискорення їхнього економічного розвитку або досягнення макроекономічної стабільності.

195

Офіційні резерви — валютні цінності та золото, що перебувають у власності керівної грошово-кредитної установи для здійснен­ня інтервенцій на валютних ринках та виконання зобов'язань перед іноземними контрагентами.

Підприємство з іноземними інвестиціями — підприємст­во (організація) будь-якої організаційно-правової форми, ство­рене відповідно до законодавства України, іноземна інвестиція у статутному капіталі якого, за його наявності, становить не менш ніж 10%.

Платіжний баланс — систематизований запис підсумків усіх економічних угод між резидентами країни й інших країн світу протягом визначеного періоду часу — як правило, року; платіжний баланс відображає не індивідуальні, а сукупні уго­ди між даною країною та іншими державами.

Позапроектна допомога — експортні кредити (товарна до­помога), гранти, невідкладна допомога урядові країни з боку офіційних кредиторів.

Поточний рахунок — рахунок платіжного балансу, в яко­му відображаються всі надходження від продажу товарів і по­слуг нерезидентам і всі витрати резидентів на товари і послуги, надані іноземцями, а також чисті прибутки від інвестицій і чисті поточні трансферти.

Проект технічної допомоги — проект, що передбачає вкладення фінансових ресурсів для розвитку та зміцнення си­стеми управління.

Проектна допомога — кошти, що надають офіційні креди­тори на реалізацію проектів розвитку економіки країни.

Прямі іноземні інвестиції — група статей фінансового рахун­ку платіжного балансу, які відображають стійкий вплив інсти-туційної одиниці — резидента однієї економіки (прямого інве­стора) на інституційну одиницю — резидента іншої економіки (підприємство прямого інвестування).

Ревальвація — підвищення вартості однієї валюти щодо інших валют у системі фіксованих валютних курсів.

Резервна валюта — валюта держави, в якій центральні банки інших держав нагромаджують, зберігають резерви коштів для міжнародних розрахунків, і національні кредитні кошти про­відних держав, що використовуються для міжнародних розра­хунків.

Резервний кредит (8іапФЬу/Сге(іН Тгапсііе) — основна кредитна схема Міжнародного валютного фонду. Він надається окремими «порціями» (траншами), кожна з яких еквівалентна

196

25% квоти країни-отримувача в МВФ; кредитні транші мо­жуть бути отримані як через угоди про резервне кредитування, так і безпосередньо (поза таких угод).

Реструктуризація боргу — одна з форм реорганізації боргу, яка передбачає платежі за основною сумою боргу та за відсот­ками, що підлягають погашенню у встановлені раніше терміни, які переносяться на нові терміни відповідно до нового графіка, узгодженого під час переговорів між кредитором і боржником.

Своп — комбінація двох протилежних конверсійних угод на однакову суму з різними датами валютування; звичайно своп застосовується при перенесенні відкритої позиції наступного дня. Скопувати відкриту валютну позицію означає зберегти стан позиції: розмір і знак на певний термін у майбутньому.

Синдикований кредит — кредит, за яким банківський син­дикат фінансує окремий кредит, розподіляючи таким чином ри­зики, пов'язані з невиконанням зобов'язань.

Системний проект — проект для надання допомоги урядові країни-реципієнта щодо фінансової стабілізації економіки, рефор­мування державного сектора, структурних та інституційних змін.

Системний трансформаційний кредит — 8ТР (Зузіетіс Тгап8$огтаііоп РасіШу) — започаткований у квітні 1993 р. Це тимчасова кредитна схема Міжнародного валютного фонду, метою якої є надання допомоги країнам-членам Фонду в разі ускладнень із платіжним балансом, що виникають внаслідок різких порушень їхніх традиційних торговельних зв'язків і платіжних механізмів в умовах переходу від торгівлі, базова­ної переважно на неринковому ціноутворенні, до багатосторон­ньої торгівлі на ринковій основі. Кредити надаються на термін до трьох років понад звичайні кредити до 140% від квоти. їх погашення проводиться протягом 4-10 років.

Скорочення суми боргу — зниження суми невиплаченої за­боргованості шляхом або прямого списання частини боргу, або продажу зі знижкою на вторинному ринку, або конверсії в будь-які національні активи країни-боржника.

Спеціальні права запозичення (СДР) — міжнародні резерв­ні засоби, створені Міжнародним валютним фондом у 1969 р. на основі міждержавної домовленості як джерело додаткової ліквід­ності. Ця абревіатура є простою транслітерацією від 8БК (8ре-сіаі Вгаи)іп§Кі§Ніз — Спеціальні права запозичення). СДР — це «штучні гроші», які являють собою безготівкові гроші у ви­гляді записів на спеціальному рахунку країни в МВФ. СДР мо­жуть бути конвертовані в реально обігові валюти.

197

Спільне фінансування МБРР — операція, за умовами якої кошти Міжнародного банку реконструкції та розвитку поєдну­ються з будь-якими зовнішніми для країни-отримувача асиг­нуваннями задля реалізації конкретних підтримуваних Бан­ком проектів чи програм.

Спред — величина, на яку курс продажу (вищий) відрізняєть­ся від курсу купівлі (нижчий).

Структурний кредит ВАГ (Зігисіигаі АаЧивітепі Расііі-іу) — позика Міжнародного валютного фонду, що має на меті фінансову допомогу при здійсненні структурних коригувань, запроваджена в дію в березні 1986 р. для країн-членів МВФ з низьким рівнем доходу, які мають право на отримання коштів від Міжнародної асоціації розвитку (МАР) і відчувають тривалі труднощі з платіжним балансом; надається в розмірі до 70% квоти країни у Фонді.

Структурний кредит Е8АР (Епкапсей Зігисіигаі Айіизі-тепі РасіШу) — збільшена позика Міжнародного валютного фонду для структурних коригувань, започаткована у грудні 1987 р. для надання допомоги країнам-членам, які розвиваються з низьким рівнем доходу і які підпадають під критерії надання 8АГ; максимальний розмір — 250% квоти країни у Фонді, з можливістю перевищення у надзвичайних випадках; термін використання — до 10 років.

Структурний проект — проект щодо надання допомоги у здійсненні адміністративної реформи та структурних змін в еко­номіці.

Угода «своп» — угода між двома сторонами щодо обміну коштів на визначений період часу. Метою угоди є отримання доходу на різниці курсів валют: різниці між сьогоднішнім курсом валюти і тим курсом, за яким банк зобов'язується купити у екс­портера валюту, отриману як платіж від покупця, і навпаки, продати імпортеру ту валюту, яку він повинен перевести про­давцю в день платежу.

Фінансовий ринок — ринок, на якому відбувається взаємо-обмін капіталами і кредитами в масштабах економіки; охоп­лює ринок капіталів і грошовий ринок.

Хеджування — страхування цінового ризику. Захід, що здійснюється покупцем або продавцем для захисту від зростан­ня цін у майбутньому.

Чорноморський банк торгівлі та розвитку (ЧБТР) — ре­гіональна фінансова організація, яка була створена у 1998 р. на основі Угоди 1994 р. між державами-учасницями організації

198

Чорноморської економічної співпраці, а саме: Азербайджаном, Албанією, Вірменією, Болгарією, Грецією, Грузією, Молдовою, Російською Федерацією, Румунією, Туреччиною та Україною. Банк є фінансовою складовою Організації Чорноморської еко­номічної співпраці (ОЧЕС) зі штаб-квартирою у м. Салоніки (Греція).

Ямайська валютна система — валютна система, що прий­шла на зміну Бреттон-Вудській валютній системі. Ямайська угода була ратифікована у вигляді другої поправки до Статуту МВФ і введена в дію 1 квітня 1978 р. Через фундаментальний характер змін, що являли собою реформу основних принципів Бреттон-Вудса, реформована валютна система дістала назву Ямайської. Першим важливим елементом Ямайської валютної системи було витіснення золота з міжнародних розрахунків і ви­сунення на роль світових грошей спеціальних прав запозичен­ня (СДР) і національних валют. Другим важливим елементом Ямайської валютної системи є право країн-членів МВФ обира­ти режим валютного курсу. За класифікацією МВФ країна мо­же обрати такі режими валютних курсів: фіксований, плаваю­чий чи змішаний.