11.5. Ісламський банк розвитку

Ісламський банку розвитку (ІБР) був заснований 1975 р. від­повідно до Декларації про наміри, ухваленої на конференції міністрів фінансів мусульманських країн, що відбулась у місті Джадда (Саудівська Аравія). Функціювати Банк почав із жовтня 1975 р. Штаб-квартира Ісламського банку розвитку розташована у Саудівській Аравії, м. Джадда. Його представництва відкриті в Марокко, Малазії та Казахстані. Членами ІБР є 53 країни.

Головною метою ІБР було визначено фінансову підтримку економічного та соціального розвитку країн-членів ІБР, надан­ня технічної допомоги його акціонерам, участь у фінансуванні різноманітних проектів і максимальне сприяння торгівлі між країнами-членами Банку.

Членство в ІБР передбачає членство в Організації Ісламської конференції, готовність і спроможність країни сплачувати внес­ки до статутного капіталу Банку, а також згода на виконання всіх умов, які можуть бути висунуті Радою керуючих Банку.

Найбільшу частку у статутному капіталі ІБР має Саудівська Аравія — 24,36% загальної кількості акцій Банку. З-поміж ін­ших країн, що володіють акціями ІБР і є, відповідно, його члена­ми варто назвати Кувейт (12,23%), Лівію(9,85%), Іран(8,62%), Єгипет (8,52%), Туреччину (7,77%), Об'єднані Арабські Емірати (6,97%). Понад 3% -ні частки статутного капіталу ІБР мають Алжир, Албанія, Індонезія і Пакистан. Іншими країнами-членами Банку, які мають менші частки в його статутному капі­талі, є Афганістан, Бангладеш, Бахрейн, Бенін, Бруней, Буркіна-Фасо, Габон, Гамбія, Гвінея, Гвінея-Бісау, Джібуті, Йорданія, Ірак, Ємен, Камерун, Катар, Комори, Ліван, Малайзія, Маль­діви, Малі, Мавританія, Марокко, Мозамбік, Нігер, Оман, Се­негал, Сирія, Суринам, Сьєра-Леоне, Сомалі, Судан, Того, Туніс,

176

Уганда та ЧАД. Крім того, членами Ісламського банку розвитку є деякі країни колишнього Радянського Союзу: Азербайджан (його частка у статутному капіталі Банку становить 0,12%), Ка­захстан, Киргистан, Таджикистан, Туркменістан, кожна з яких володіє 0,06% акцій статутного капіталу ІБР [43, с. 554-555].

11.6. Африканський банк розвитку

Якщо в азійському регіоні АзБР є єдиним джерелом отри­мання багатосторонніх позичкових коштів, то в африканському регіоні можна виокремити кілька субрегіонів, у кожному з яких функціонує свій банк розвитку, а саме:

• Банк розвитку держав Центральної Африки;

• Західноафриканський банк розвитку;

• Східноафриканський банк розвитку.

Усі ці банки досить молоді та мають на меті сприяти еконо­мічному розвитку країн-членів, здійснювати фінансування про­ектів розвитку.

Членом усіх цих трьох субрегіональних банків є Африкансь­кий банк розвитку (АфБР), що був створений 1964 р. До його складу входить 77 держав, з-поміж них 53 регіональні та 24 не­регіональні країни-члени. Завдяки членству в АфБР нерегіональ­ні члени-акціонери мають право переваги при участі в торгах на поставку товарів і послуг для об'єктів, що споруджуються за допомогою позик Банку [80].

АфБР — перша міжнародна фінансова організація незалеж­них країн Африки. Місцеперебування АфБР — Абіджан (Берег слонової кості). Ідея створення АфБР висунута у 1960 р. У люто­му 1962 р. на сесії Економічної комісії ООН для Африки представ­ники 32 африканських держав ухвалили рішення про створення АфБР. Угода про створення АфБР офіційно набрала чинності 10 вересня 1964 р. Функціонувати АфБР розпочав з 1 липня 1965 р. Діяльність АфБР покликана сприяти індустріалізації країн Африки і послабленню їх залежності від кон'юнктури на світовому капіталістичному ринку, де вони виступають як по­стачальники мінеральної та сільськогосподарської сировини.

Найвищий орган управління АфБР — Рада керуючих, що обирає президента, віце-президента й Адміністративну раду АфБР. Усі фінансові операції здійснюються під наглядом Адміністратив­ної ради. Службовці АБР — африканці. Іноземці можуть залуча­тися як експерти. Рада керуючих обирає президента терміном на п'ять років із можливістю його перевиборів. Пан Дональд

177

Каберука — 7-й обраний Президент Африканської Групи Бан­ку Розвитку. Він прийняв присягу 1 вересня 2005 року.

Особливістю АфБР є те, що головний акцент при розробленні його статуту робився на самодостатність держав регіону, віру у власні сили та плідність співпраці африканських країн, які самотужки мали забезпечити економічний розвиток і соціаль­ний прогрес країн «чорного континенту» без зовнішнього втру­чання [43, с. 551]. На противагу іншим регіональним банкам розвитку, саме через цю причину розвинутим країнам з інших континентів було відмовлено у членстві в Банку.

Капітал АфБР невеликий — 250 млн рахункових одиниць (1 рахункова одиниця = 0,88807088 г золота = 1 дол. США), представлених 25 тис. акцій, з яких 20 тис. розподіляються за підпискою. Будь-яка держава-член АфБР має в Раді керівників 625 голосів плюс по одному голосу за кожну придбану акцію. Мінімальна участь у капіталі АфБР визначена в 1 млн рахун­кових одиниць. Розмір підписки зумовлений економічними можливостями країн-учасниць (залежно від розміру національ­ного доходу та обсягу зовнішньоторговельних операцій). Най­більші акціонери АфБР (у мільйонах рахункових одиниць): ОАР — ЗО; Алжир — 24,4; Нігерія — 24,1; Марокко — 15,11. Внески країн-учасниць у золотій або обіговій валюті здійсню­ються у шість етапів (за 6 років). Перший внесок капіталу, що бере участь в оборотних операціях, у розмірі 5% підписки вно­ситься в момент ратифікації угоди про вступ в АфБР другий внесок дорівнює 35% підписки, а третій-шостий внески — по 5% підписки кожен. Згідно зі статутом АфБР в операції може бути залучена тільки половина капіталу, тоді як інша полови­на залишається недоторканною і слугує для їхнього гарантуван­ня. Капітал АфБР, а також позики (які можуть бути розміщені як у країнах-учасницях, так і за їх межами), що надаються їм, власні прибутки і резерви становлять звичайні ресурси банку. До спеціальних ресурсів належать передусім спеціальні фон­ди, що утворюються через подарунки або позики, що гаранту­ються недоторканною частиною капіталу. Спеціальні фонди ви­користовують для надання позик на термін понад 20 років під низькі відсотки.

Операції АфБР можуть набирати форми прямого надання позик або участі в позиках, що надаються третьою країною; участі в капіталі державних і приватних організацій або підприємств; часткової або повної гарантії позик, що надаються третіми країнами.

178

У своїй фінансовій політиці АфБР керується такими принци­пами: позики повинні мати здорову основу; пріоритет одержу­ють проекти, що найбільшою мірою сприяють зростанню еко­номіки континенту в цілому і входять до національних або регіональних програм розвитку, причому проектам регіональ­них програм віддається перевага (наприклад, будівництво дамб на річках, що перетинають території декількох країн, будівницт­во залізниць, в яких зацікавлена низка держав). АфБР надає пріоритети у розподілі його ресурсів для сільського господар­ства та підтримки розвитку сільських рейонів, забезпечення водою найбільш посушливих регіонів, в освіту і охорону здоров'я. Чимала підтримка також надається розвитку інфраструктури, оскільки це життєво важливий компонент сільського розвитку. Одержати позики можуть уряди країн-членів АфБР, їхні дер­жавні або приватні підприємства й організації інших країн Африки за умови обов'язкового гарантування позики урядом такої країни.

Терміни кредитування за банківськими позиками є такими:

• термін кредитування до 20 років, включаючи п'ять років пільгового терміну для позик державному сектору;

• термін кредитування до 14 років, включаючи чотири ро­ ки пільгового терміну для гарантованих урядом позик;

• термін кредитування від 5 до 15 років, включаючи пільго­ вий термін до трьох років для позик приватному сектору.

У середині 90-х років XX ст. Банк опинився у скрутному становищі внаслідок неефективної кредитної політики, неком­петентного керівництва та корупції, і йому довелося перегля­нути свою політику щодо членства в організації. У 1998 р. він почав упроваджувати активні заходи, спрямовані на подолання стагнації, проведення більш активної та диверсифікованої кре­дитної діяльності. Зокрема, була розроблена програма креди­тування дрібних сільськогосподарських виробників, які є ос­новою африканського аграрного сектора.

Наразі Африканський банк розвитку є найкрупнішою афри­канською економічною організацією, хоча саме в Африці пере­буває найбільша кількість найбідніших країн світу, порівняний обсяг власних і залучених коштів банку залишається досить невисоким і є найменшим з-поміж головних регіональних бан­ків розвитку.

179

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. З якою метою було створено регіональні банки розвитку?

1. Коли був створений і з якою метою Європейський банк ре­ конструкції та розвитку (ЄБРР)?

2. Схарактеризуйте особливості ЄБРР.

3. Як був сформований статутний капітал ЄБРР?

4. Схарактеризуйте організаційну структуру ЄБРР.

5. Перелічить основні функції ЄБРР.

6. Які основні напрями діяльності ЄБРР?

7. Назвіть основні фінансові інструменти діяльності ЄБРР.

8. З яких джерел формуються кредитні ресурси ЄБРР?

10. Якими критеріями керується ЄБРР при доборі проектів кре­ дитування?

11. Опишіть механізм ціноутворення на проекти ЄБРР.

12. Схарактеризуйте стратегії ЄБРР на сучасному етапі.

13. Визначте основні напрями співпраці України з ЄБРР.

14. Визначте проблеми і перспективи діяльності ЄБРР в Ук­ раїні.

15. Коли і з якою метою був створений Чорноморський банк тор­ гівлі та розвитку (ЧБТР)?

16. Які країни є членами ЧБТР і як розподілені їхні квоти?

17. Визначте цілі та функції Чорноморського банку торгівлі та розвитку.

18. Які основні напрями співпраці України з ЧБТР?

19. У чому полягає специфіка діяльності Міжамериканського банку розвитку (МаБР)?

20. Які функції покладаються на Міжамериканську інвестиційну корпорацію?

21. У чому полягає специфіка роботи Карибського банку роз­ витку (КБР)?

22. У чому виявляється «азійський характер» Азійського бан­ ку розвитку (АзБР)?

23. Якими фінансовими ресурсами володіє АзБР?

24. Якими фондами керує АБР?

25. Коли і з якою метою було засновано Ісламський банк роз­ витку (ІБР)?

26. Які країни є членами ІБР?

27. Які країни колишнього СРСР є членами ІБР?

28. Як еволюціонували відносини африканських і промислово розвинутих країн у межах Африканського банку розвитку (АфБР)?

180

29. Які існують спеціальні фонди з надання пільгових кредитів найбіднішим членам регіональних банків?

30. Які спільні риси регіональних банків розвитку і Міжнарод­ ного банку реконструкції та розвитку?

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДО МОДУЛЯ III

1. Із перелічених міжнародних фінансових організацій регіо­ нальною є:

а) МВФ;

б) ЄБРР;

в) МБРР;

г) БМР.

2. ЛІБОР (ЬІВОК) — це:

а) середня міжбанківська відсоткова ставка за депозитами на Лондонському міжбанківському ринку;

б) середня міжбанківська відсоткова ставка за кредитами на Лондонському міжбанківському ринку.

3. Європейський банк реконструкції та розвитку був створений:

а) у 1957 р.;

б) у 1964 р.;

в) у 1990 р.;

г) у 1998 р.

4. Головна особливість діяльності Європейського банку рекон­ струкції та розвитку полягає в такому:

а) він надає підтримку приватному сектору;

б) він інвестує кошти у країни з транзитивною економікою;

в) він надає гарантії по експортних кредитах;

г) він фінансує торговельні фірми.

5. Європейський банк реконструкції та розвитку являє собою:

а) міждержавну організацію;

б) інвестиційний банк;

в) комерційний банк;

г) усі відповіді правильні;

д) правильні відповіді а і б.

6. Головним органом у структурі управління Європейського

банку реконструкції та розвитку є: а) Рада директорів;

181

б) Президент Банку;

в) Рада керуючих;

г) Генеральний секретар.

7. Європейський банк реконструкції та розвитку здійснює такі види фінансування:

а) кредити для комерційних підприємств;

б) кредити урядам країн-членам для структурної трансфор­ мації економіки;

в) кредити на покриття дефіциту платіжного балансу;

г) кредити для боротьби з бідністю та злиднями.

8. Процентна ставка по кредитах Європейського банку ре­ конструкції та розвитку, що надаються під гарантію уря­ ду країни-позичальника, встановлюється в розмірі: &)ЬІВОК + 0,5%;

б)ЬІВОЕ+1%;

в) ИВОК + 1,5%;

г) ЬІВОЕ.

9. Країна, що є найбільшим акціонером Європейського банку реконструкції та розвитку:

а) Франція;

б) Німеччина;

в) США;

г) Росія;

д) Україна.

10. Частка України в акціонерному капіталі Європейського бан­ку реконструкції та розвитку становить: а) 10%; 6)8,5%;

в) 4%;

г) 0,8%;

11. Основним об'єктом кредитування Європейським банком ре­конструкції та розвитку є:

а) державні підприємства;

б) підприємства з 100%-ю іноземною інвестицією;

в) спільні підприємства;

г) фермерські господарства.

182

12. До основних операційних принципів Європейського банку реконструкції та розвитку належать:

а) принцип «системного» ефекту, самоокупності та прибутко­ вості, платності та поверненості, принцип терміновості;

б) принцип «системного» ефекту, самоокупності та прибут­ ковості, принцип додатковості;

в) принцип «системного» ефекту, самоокупності та прибут­ ковості;

г) принцип терміновості, самоокупності та прибутковості, принцип додатковості.

13. Чорноморський банк торгівлі та розвитку був створений:

а) у 1991р.;

б) у 1994 р.;

в) у 1998 р.;

г) у 1999 р.

14. Найбільшими акціонерами Чорноморського банку торгівлі і розвитку є:

а) Греція, Росія, Туреччина;

б) Україна, Болгарія, Молдова;

в) Україна, Молдова, Румунія;

г) Росія, Україна, Румунія.

15. Пріоритетним напрямом діяльності Чорноморського бан­ ку торгівлі та розвитку в Україні є:

а) надання кредитів уряду для підтримки рівноваги торго­ вого балансу;

б) розвиток фінансового сектора;

в) розвиток енергетичної галузі;

г) надання гарантій по експортних кредитах.

16. Міжамериканський банк розвитку був створений:

а) у 1944 р.;

б) у 1959 р.;

в) у 1966 р.;

г) у 1999 р.

17. Міжамериканський банк розвитку був створений для:

а) підтримки малого та середнього бізнесу країн Американсь­ кого континенту;

б) боротьба зі злиднями та сприяння екологічно безпечному сталому економічному піднесенню країн-членів;

183

в) фінансування дефіцитів платіжних балансів країн- членів Латинської Америки та Карибського басейну;

г) сприяння зростанню експорту американських вироб­ ників та надання гарантій по експортних кредитах.

18. Азійський банк розвитку був створений:

а) у 1944 р.;

б) у 1959 р.;

в) у 1966 р.;

г) у 1999 р.

19. До фінансових ресурсів Азійського банку розвитку нале­ жать:

а) звичайні ресурси та спеціальні фонди;

б) звичайні ресурси та інвестиційні кошти;

в) спеціальні фонди та кредитні ресурси;

г) правильні відповіді б і в.

20. Африканський банк розвитку був створений:

а) у 1960 р.;

б) у 1962 р.;

в) у 1964 р.;

г) у 1966 р.

21. Спільними рисами регіональних банків розвитку є:

а) надання довгострокових кредитів для фінансування регіональних проектів;

б) врахування регіональної специфіки при розробленні стратегій розвитку;

в) третина членів банків розвитку — це промислово розви­ нуті країни;

г) правильні відповіді а і б;

д) правильні відповіді а, б, в.

22. За формою організації регіональні банки розвитку є:

а) акціонерними товариствами;

б) комерційними банками;

в) товариствами з обмеженою відповідальністю;

г) інвестиційними банками.

23. Найвищим орган управління Африканського банку розвит­ ку є:

а) Рада керуючих;

184

б) Президент;

в) Адміністративна рада;

г) Дирекція.

24. Ісламський банк розвитку був створений:

а) у 1945 р.;

б) у 1955 р.;

в) у 1965 р.;

г) у 1975 р.

25. Україна є членом таких регіональних банків розвитку:

а) Європейського банку реконструкції та розвитку;

б) Чорноморського банку торгівлі та розвитку;

в) Азійського банку розвитку;

г) Африканського банку розвитку;

д) правильні відповіді а і б; є) усі відповіді правильні.

МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА № З Теоретичні питання

1. Передумови та мета створення Європейського банку рекон­ струкції та розвитку (ЄБРР).

2. Механізм фінансово-кредитної діяльності Європейського банку реконструкції та розвитку.

3. Співпраця України та Європейського банку реконструкції та розвитку.

4. Мета створення, основні завдання та функції Чорноморсь­ кого банку торгівлі та розвитку (ЧБТР).

5. Напрями діяльності Чорноморського банку торгівлі та роз­ витку.

6. Співпраця України і Чорноморського банку торгівлі та роз­ витку.

7. Передумови, мета створення та напрями діяльності Між­ американського банку розвитку (МаБР).

8. Мета створення і напрями діяльності Ісламського банку розвитку (ІСБ).

9. Передумови, мета створення та напрями діяльності Азійсь­ кого банку розвитку (АзБР).

10. Передумови і мета створення Африканського банку розвитку (АфБР).

185

ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ІСПИТУ

1. Суть міжнародних фінансових організацій.