11.2. Міжамериканська інвестиційна корпорація

Частиною групи МАБР є також Міжамериканська інвести­ційна корпорація (МАІК). Основними клієнтами корпорації є малі та середні підприємства. Крім надання позик та га­рантій, МАІК здійснює фінансування проектів (до 33% їхньої вартості) та придбання акціонерного капіталу (не більш його тре­тини), а також сприяє залученню фінансових ресурсів з інших джерел. Усі позики та гарантії надаються за ринковими ставка­ми, невеликі проекти фінансуються через фінансові посеред­ницькі фірми приватного сектора шляхом створення інвес­тиційних фондів і надання кредитних ліній [77].

МАІК має свої власні джерела фінансування і органи управ­ління — окремо від МАБР. Акціонерний капітал МАІК стано­вить 200 млн дол. США.

11.3. Карибський банк розвитку

Альтернативою МАБР в американському регіоні є Карибський банк розвитку (КБР).

КБР — інвестиційна і кредитно-фінансова установа, що обслу­говує Карибське співтовариство (КАРІКОМ). КБР створений у жовтні 1969 р. на підставі угоди, підписаної в Кінгстоні (Ямай­ка). Члени Банку — усі країни-учасниці КАРІКОМ, а також Ве­несуела, Мексика, Колумбія, Великобританія, Канада, США. Згідно зі статутом Банку не менше 60% його акціонерного ка­піталу повинно належати країнам регіону [84].

172

Цілі банку — сприяння економічному розвитку країн Карибсь­кого басейну, економічному співробітництву та інтеграції між ними, стимулювання створення ринку капіталів у регіоні. Статут­ний капітал банку — 350 млн дол., сплачений — 80 млн дол. Найбільші акціонери: Ямайка, Тринідад і Тобаго, Великобри­танія, Канада і США. Найвищий орган — Рада керівників, ви­конавчий орган — Рада директорів на чолі з президентом. Штаб-квартира міститься у Сан-Мікаель (Барбадос).

Кредити банку спрямовують переважно на розвиток інфра­структури, сільського господарства, промисловості. У розподілі кредитів переважають найменш розвинуті країни КАРІКОМ.

Банк надає прямі позики урядам країн-членів, державним і приватним організаціям і підприємствам, що співпрацюють з цими країнами, а також міжнародним і регіональним устано­вам, зацікавленим у розвитку регіону.

Згідно зі статутом Банк може надавати позики без урядових гарантій, натомість він вимагає заставу, наприклад, землю. При наданні прямих кредитів Банк забезпечує позичальника вільно конвертованою валютою, аби уникнути витрат, пов'яза­них з обмінним курсом.

11.4. Азійський банк розвитку

В Азійському регіоні основним джерелом багатосторонніх по­зик є Азійський банк розвитку (АзБР), який був створений у 1966 р. Він нараховує 56 членів, серед яких 16 нерегіональних.

Угода про створення АзБР набрала чинності 22 серпня 1966 р., коли її було ратифіковано 15 урядами. Банк розпочав свої опе­рації 19 грудня 1966 р. До 1987 р. його членами були 47 держав, ЗО з яких перебувають в Азійському регіоні. США стали членом АзБР через Закон про Азійський банк розвитку від 16 березня 1966 р. Членство в АзБР відкрито для членів та асоційованих членів Азіатсько-тихоокеанської Комісії ООН з економічних і соціальних проблем, а для інших країн регіону і розвинутих кра­їн з інших регіонів — членів ООН або одного з її спеціалізованих агентств. Розвинуті країни з інших регіонів — це США, Канада, Великобританія і 15 західноєвропейських країн як членів Банку. Штаб-квартира АзБР міститься в Манілі (Філіппіни). Президен­том АзБР з 2005 року є японець Харухіко Курода.

АзБР управляють Правління керуючих, Рада директорів, Пре­зидент, чотири Віце-президенти, Генеральний керуючий та Го­лови відділів і офісів.

173

Кожна країна-член виставляє одного керуючого і змінного керуючого, аби голосувати від його імені.

Найвищим органом розроблення політичного курсу АзБР є Правління керуючих, що складається з одного представника від кожного учасника. Правління керуючих скликається щоріч­но. Правління керуючих також вибирає Президента терміном на п'ять років, з можливістю перевиборів.

Рада Директорів, яка розміщена в Манілі, складається з 12 ди­ректорів — вісім репрезентують країни в Азійському і Тихооке­анському регіонах і чотири — країни за межами регіону. Прав­ління керуючих обирає Раду директорів кожного другого року.

Напрями діяльності та цілі Банку мають багато спільного з ін­шими банками розвитку, але є й такі, що мають свої особливості:

Діяльність АзБР полягає в мобілізації коштів і наданні позик для реалізації конкретних проектів у країнах регіону. До того ж, Банк пропонує країнам-членам додаткові послуги, що пов'язу­ють фінансування проектів з аналізом політики, створенням потенціалу для розвитку та регіональним співпрацям.

АзБР широко практикує фінансування проектів спільно з ін­шими банками та міжнародними фінансовими інститутами, зокрема банками Німеччини, Японії, Франції та фінансовими інститутами Кувейту й Саудівської Аравії. Пріоритетними на­прямами фінансування є сільське господарство, енергетика, транспорт і зв'язок, інфраструктура [77].

Претендувати на позикові кошти від АзБР можуть як уряди країн-учасниць, так і юридичні особи. Середня сума одного кредиту становить 15 млн дол. США, більші кредити (до 50 млн дол.) Банк надає досить рідко.

Пріоритетні сфери вкладень — транспорт і зв'язок, промис­ловість, енергетика, сільське господарство, фінансовий сектор.

Банк володіє двома видами ресурсів, що розрізняються за джерелами формування, призначенням та умовами надання. Це звичайні ресурси та цільові фонди, кошти яких формують­ся, використовуються й обліковуються нарізно.

Звичайні ресурси використовують для надання цільових по­зик на комерційних умовах на термін від 10 до ЗО років залеж­но від періоду окупності, включаючи пільговий період від 2 до 7 років. Формуються загальні ресурси за рахунок підписного капіталу, позичкових коштів, сум у рахунок погашення позик, прибутку з кредитних операцій та інших надходжень [79].

Позики зі спеціальних фондів видаються на пільгових умо­вах терміном до 40 років з відстрочкою платежу на 10 років.

174

Ресурси спеціальних фондів утворюються за рахунок внесків і утримуються на окремих рахунках. Банк керує трьома спеціа­льними фондами:

• Фондом Азійського розвитку, що надає пільгові позики країнам, що розвиваються, з низьким ВВП на душу насе­ лення та обмеженими можливостями погашення забор­ гованості;

• Спеціальним фондом технічної допомоги, що надає суб­ сидії для фінансового забезпечення технічної допомоги Банку;

• Японським спеціальним фондом, що сприяє структурній перебудові економіки та розширенню можливостей залу­ чення нових інвестицій. Японський фонд був заснований у 2000 р. через спеціальний початковий внесок в 90 млн дол. США урядом Японії. Це забезпечило додаткову допомогу в боротьбі АзБР із бідністю. Фонд нині перевищує 326 млн дол., з яких 149 млн було реалізовано.

Іншими інструментами АзБР у наданні допомоги своїм краї­нам-членам, крім кредитів, є технічне сприяння, гарантії та купівля акцій.

Щорічний обсяг фінансування, що здійснюється АзБР, стано­вить звичайно понад 6 млрд дол. США, з технічною допомогою, що звичайно налічує близько 180 млн дол. США в рік.

У 2006 році АзБР ухвалив 71 позику (59 проектів і програм), оцінену в 6,82 млрд дол. США. Це на 30% більше ніж у 2005 р. (5,25 млрд дол. США).

У 2006 у рамках технічної допомоги Банк фінансував 260 тех­нічних проектів на суму 241,6 млн дол. США. Це на 22% біль­ше ніж у 2005 р. (299 проектів і 198,6 млн дол. США).

Найбільшим позичальником АзБР є Народна Республіка Ки­таю, що на кінець 2005 року наростаючим підсумком позичила понад 14,9 млрд дол. США. У останні роки, Індонезія, Пакис­тан, і В'єтнам також стали головними позичальниками.

У 2006 р. банк ухвалив рішення ввести «азіатську валютну одиницю» АКЮ, яка відображатиме котирування акцій грошо­вих одиниць 13 країн регіону і, можливо, перетвориться з часом на азіатський аналог євро.

Відомі проекти Азійського банку розвитку: Транс-афганський нафтопровід, Проект екстреної допомоги при землетрусі та цу­намі в Індонезії, Регіональна програма використання річки Меконг, Стратегічне партнерство приватного сектора для бо­ротьби з бідністю у Філіппінах.

175

Азійський банк розвитку є лідером-позичальником з рей­тингом ААА на міжнародних і місцевих ринках капіталу. АзБР випустив облігації на 25 ринках.

Діяльність АзБР фактично контролюється промислово розви­нутими країнами, яким належить 60% підписного капіталу бан­ку і 56% голосів. Вирішальну роль у визначенні політики Банку відіграють Японія і США. Позики Банку сприяють розвитку поставок західних фірм на ринки країн регіону, адже кошти, що вносяться західними країнами до спеціальних фондів, мають безпосередню прив'язку до товарних поставок із країн-донорів.