9.5. Співпраця України та єбрр

Наразі більшість інвестиційних проектів, що реалізуються в Україні спільно з міжнародними фінансовими організаціями, — це проекти, що фінансуються МБРР і ЄБРР.

Задля забезпечення правового поля для вступу України в ЄБРР, Президентом України було підписано Указ «Про членст­во України в Європейському банку реконструкції та розвитку» від 14 липня 1992 року № 379/92, завдяки чому вже 13 серпня 1992 року Україна набула статусу країни-члена ЄБРР [10].

В Україні працює представництво ЄБРР, яке розташоване у Києві.

У процесі реалізації програм та проектів реформування еко­номіки Україна співпрацює з Європейським банком реконст­рукції та розвитку за такими напрямами:

• розвиток приватного сектора економіки шляхом відкриття кредитних ліній, а також надання кредитів та участі в ак­ ціонерному капіталі українських приватних підприємств;

• розвиток фінансового сектору, а саме підтримка кредито­ спроможних українських комерційних банків, банківських ініціатив щодо організації фінансування приватних під­ приємств;

• інвестиції в енергетичний сектор, а саме реалізація проек­ тів, спрямованих на підвищення потужності енергетичних об'єктів та впровадження енергозберігаючих технологій;

• підтримка підприємств сільськогосподарського сектора для надання національному агропромисловому комплексу

156

можливості отримання фінансування для придбання мі­неральних добрив, насіння, сільськогосподарської техні­ки та обладнання;

• упровадження інфраструктурних проектів, зокрема в га­ лузі транспорту та телекомунікацій, а також мереж теп­ ло- та водопостачання;

• підтримка приватизаційних процесів через надання тех­ нічних послуг та фінансування найперспективніших приватизованих підприємств;

• розвиток експортних виробництв у машинобудуванні;

• розвиток готельного господарства, реалізація експеримен­ тальних проектів у житловому будівництві.

Діяльність ЄБРР загалом має велике значення для розвитку української економіки, особливо для таких галузей економіки, як сільське господарство, фінансовий сектор, енергетика та транс­порт. Динаміку збільшення обсягів фінансових вливань в українсь­ку економіку можна простежити, проаналізувавши дані табл. 18.

Таблиця 18 Кредитування проектів за секторами економіки

Галузь	Сума, млн євро
	2002 р.	2005 р.
Енергетика	173	271
Інфраструктура	140	187
Спеціалізована промисловість	228	415
Фінансові інститути	234	326
Промисловість	58	95
Разом	833	1,293

Джерело: ЬМр: //шч/у/.еЬг<1.ог§ — офіційний веб-сайт Європейського банку ре­конструкції та розвитку.

За коефіцієнтом вибірки коштів за вже затвердженими про­ектами Україна відстає від багатьох країн (у нас цей коефіцієнт становить лише 35-40% за середнього по Банку рівня — 55-60%). Тут є кілька причин: і затягування процедури ратифікації про­ектів, і неплатоспроможність деяких позичальників, і недоліки в первісному дизайні проекту.

Процес співпраці України з ЄБРР характеризується не ли­ше широким діапазоном галузей і напрямів діяльності, а й до­сить позитивною динамікою щодо кількості проектів та обсягів фінансування (табл. 18).

157

Портфель проектів ЄБРР переважно зосереджено у приват­ному секторі — це 69% усього обсягу фінансування порівняно з 31% у державному секторі. Такий «портфельний коефіцієнт» цілковито відповідає статутному нормативу ЄБРР, за яким цей коефіцієнт після п'яти років операцій ЄБРР у країні повинен бути не менш ніж 60% (приватний сектор) і 40% (державний).

Надано інвестиції в цілу низку галузей, включаючи харчову промисловість, фінанси, нафтогазову промисловість, транспорт, телекомунікації, муніципальну інфраструктуру та послуги у сіль­ському господарстві.

ЄБРР є розпорядником Чорнобильського фонду «Укриття», за­снованого у грудні 1997 р. для допомоги Україні в перетворенні наявного саркофага в безпечну й екологічно сталу систему. У межах Фонду, що адмініструється ЄБРР від імені країн Великої Сімки та інших країн-вкладників, проводиться реалізація Програми орга­нізації заходів (ПОЗ). Програма ПОЗ управляється цільовою про­ектною групою в ЄБРР. Роль Банку і відповідні встановлені проце­дури дуже подібні до тих, які він виконував упродовж останніх п'яти років як розпорядник Рахунку ядерної безпеки (РЯБ) [87].

ЄБРР надає першочергового значення зростанню обсягу свого портфеля приватного сектора через збільшення фінансових ре­сурсів, що виділяються на приватні малі та середні підприємства (МСП), пряме фінансування приватних підприємств, підтрим­ку розвитку приватних банків та приватне фінансування роз­витку інфраструктури, зокрема у таких галузях, як енергетика, зв'язок, а також фінансові вливання у транспорт.

Особливу увагу зосереджено на енергетичній галузі, долуча­ючи допомогу у приватизації галузі та підвищення енергоефек-тивності країни через проекти в галузі енергозбереження та енерго-ефективності, ядерної безпеки та нових технологій вироблення електроенергії. Особливі зусилля докладаються також у розви­ток широкого потенціалу сільського господарства.

Крім того, ЄБРР активно займається модернізацією основ­ної інфраструктури, включаючи транспорт та комунальні по­слуги. Підтримка розвитку приватного сектора здійснюється за допомогою кредитних ліній та інвестиційних фондів для МСП, а також прямого фінансування спільних підприємств і місцевих приватних компаній. Можливості прямого фінансу­вання спільних підприємств обмежуються через невелику кількість іноземних інвесторів, але ЄБРР продовжує задоволь­няти потреби у проектному фінансуванні, що виникають у про­цесі приватизації та іноземних інвестицій.

158

Підтримка приватизації виконується через надання фінансо­вих і технічних послуг найбільш: перспективним новоприватизова-ним комцаніям. Банк бере активну участь у підготовці до прива­тизації великих компаній у галузі електроенергетики. Ця робота містить надання технічної допомоги для надання консультацій з питань регулювання та інвестиційно-банківської діяльності і можливість надання передприватизаційного фінансування.

Підтримка зміцнення фінансового сектора проводиться з особ­ливим наголосом на фінансуванні мікро-, малих та середніх підприємств. У секторі банківської справи це означає ретельний контроль за кредитними лініями для МСП — з тим, щоб забез­печити ефективність та координувати втілення програм інсти-туційної розбудови в залучених банках; можливе відкриття кредитних ліній для провідних приватних банків та входження в їхній акціонерний капітал; залучення додаткових українсь­ких банків до Програми сприяння торгівлі; можлива також під­тримка найперспективніших приватних банків. Для задоволен­ня зростаючої потреби в додатковому фінансуванні участі в капіталі, ЄБРР взяв участь в збільшенні капіталу Фонду «Ук­раїна» і капіталізував післяприватизаційний фонд «Євровен-черз Україна». ЄБРР також продовжуватиме працювати в не-банківському фінансовому секторі для надання допомоги в розвитку іпотечного фінансування та лізингу.

Станом на 1 січня 2005 р. Україна була п'ятою за обсягом краї­ною фінансування Банку після Росії, Польщі, Румунії та Угор­щини. Частка України у загальному портфелі проектів ЄБРР становить 5,5%.

Портфель проектів, що Україна реалізує спільно з ЄБРР, скла­дався з проектів, загальна вартість інвестицій за якими склала 1,7 млрд євро.

Якщо розглядати напрями вкладення ресурсів ЄБРР в еко­номіку України на теперішньому етапі співпраці нашої країни з цією організацією за галузями (див. табл. 19), то можна, зреш­тою, упевнитися що пріоритетними напрямами були агропро­мисловий, фінансовий та транспортний сектори.

Кількість проектів ЄБРР в Україні постійно збільшується, де­далі збільшується і частка операційних активів. Якщо в 2001 р. вона становила 45%, то наприкінці 2004 р. це вже 61%. Опе­раційні активи — це кредитні інвестиції й інвестиції в акціонер­ний капітал, які є власністю ЄБРР, за вирахуванням інвестицій, що були списані. Без державних гарантій було видано 58% позик на суму 976 млн євро, відповідно 42% під гарантії держави [83].

159

Далі доцільно, на наш погляд, розглянути основні напрями інвестування, за якими ЄБРР співпрацював і продовжує співпра­цювати з Україною впродовж останніх років і дати характеристи­ку деяким його проектам, що перебувають у стадії реалізації.

Перший напрямок — це підтримка розвитку приватного секто­ра, яка відбувається шляхом відкриття кредитних ліній та інвес­тиційних фондів для приватних малих і середніх підприємств, а також через пряме фінансування спільних підприємств і місце­вих приватних компаній. Станом на початок 2005 р. ЄБРР про-фінансував 235 малих і середніх підприємств на 205 млн дол. СІЛА та 47 000 мікропідприємств на суму 304 млн дол. СІЛА [83].

Таблиця 19

Обсяг діяльності ЄБРР в Україні за галузями станом на 31 березня 2005 р.

Галузь	Кількість проектів	Кошти ЄБРР, млн євро	Частка порт­фелю, %
Неспеціалізовані галузі про­мисловості	10	112	7%
Спеціалізовані галузі	23	546	32%
Агробізнес	19	461
Нерухомість та туризм	1	25
Телекомунікації, інформацій­ні технології та ЗМІ	3	60
Енергетика	8	269	16%
Енергоефективність	2	19
Природні ресурси	3	76
Енергокомпанії	3	174
Фінансові установи	15	402	24%
Участь у капіталі банків	3	33
Кредитування банків	7	307
Фінансування малого бізнесу	1	13
Інвестиційні фонди	4	49
Інфраструктура	10	358	21%
Муніципальна та екологічна інфраструктура	1	22
Транспорт	9	336
УСЬОГО	66	1 687	100%

Джерело: за даними ЄБРР (Ь£Ьр://\\г«г№.еЬг<І.ог£/). 160

При фінансуванні проектів у приватному секторі Банк, як правило, не вимагає державних гарантій, але тоді ціна креди­ту за таким проектом може суттєво підвищитись, враховуючи комерційні ризики проекту.

У цій сфері за кошти ЄБРР було реалізовано проект «Друга кре­дитна лінія для підтримки малих та середніх підприємств в Ук­раїні» . Позика Банку за цим проектом становила 88,26 млн дол. США, кошти позики було повністю використано в листопаді 2005 р. Метою проекту було сприяння розвитку діяльності при­ватного сектора в Україні через зміцнення потужностей комер­ційного банківського сектора в Україні та забезпечення доступу до фінансування малих, середніх та навіть великих підприємств. Кредит був перепоступлений у вигляді кредитів приватним ма­лим і середнім підприємствам, а також мікрокредитів малим під­приємствам і приватним підприємцям.

Другим напрямом можна назвати інвестування в енергетику й енергозбереження. Намірами Банку в цій галузі залишається участь у проектах із реконструкції виробничих потужностей теплоенергетики, а також підвищення ефективності та екологіч­ної безпеки на теплоелектростанціях. Банк збирається розроб­ляти схеми приватного фінансування для вироблення електро­енергії, підвищувати ефективність транспортування газу, здійснювати інвестиції в реабілітацію мереж централізованого теплопостачання та створення енергосервісних компаній. На стадії реалізації перебуває кілька проектів у цій галузі. Од­ним з них є проект «Реконструкція Старобишевської ТЕС», су­ма позики ЄБРР за яким становить 154,73 млн євро. Метою проекту є збільшення у паливо-енергетичному балансі викори­стання низькосортного вугілля та відходів збагачувальних фаб­рик; зменшення експлуатаційних і ремонтних витрат; підвищен­ня коефіцієнта корисної дії та запобігання зниженню генеруючої потужності. Фінансування української частини проекту здійс­нюється за рахунок коштів інвестиційної складової тарифу на електроенергію, що формується на оптовому ринку електро­енергії. Кошти інвестиційної складової включаються до валово­го доходу ВАТ «Донбасенерго» та оподатковуються податком на прибуток. Остання дата використання коштів позики ЗО листо­пада 2005 р. [83].

Завершено першу фазу проекту «Фінансування Української енергозберігаючої сервісної компанії (УкрЕСКО)», метою яко­го було надати можливість малим і середнім приватним і дер­жавним підприємствам та державним установам України

161

впроваджувати проекти з енергозбереження та сформувати під­ґрунтя для розвитку ефективних механізмів упровадження про­ектів з енергозбереження в Україні з використанням ресурсів приватного сектора.

Проект повністю фінансувався за рахунок позики, що була ви­значена у розмірі ЗО млн дол. СІЛА. 12 березня 2001 р. суму кре­диту зменшено до 20 млн дол. СІЛА. За період роботи УкрЕСКО підписано договорів на суму 18,5 млн дол. США. Останньою да­тою використання коштів позики було ЗО грудня 2005 р. У рамках Програми компенсації паливного дефіциту в Україні, фінансо­ваної на кошти ТАСІ8, Міністерство палива та енергетики Ук­раїни досягло згоди з Представництвом Європейської Комісії в Україні щодо виділення ЗАТ «УкрЕСКО» гранту в розмірі 3,5 млн грн для часткового фінансування енергозберігаючих проектів. Угоду про надання гранту підписано 26 липня 2004 р. Термін дії угоди закінчився. Залишок коштів перераховано до Мінпаливенерго. Здійснюються заходи щодо надання УкрЕско можливості доступу до залишку коштів.

Тим часом підготовлено другу фазу проекту, загальною вар­тістю 20,5 млн дол. США, з яких 0,5 млн — власні кошти під­приємств та ЗАТ «УкрЕСКО». За рахунок коштів позики ЄБРР здійснюватиметься фінансування закупівлі обладнання, робіт і послуг на проекти, поставка обладнання, монтаж, а за рахунок коштів української сторони — розробка енергозберігаючих про­ектів, підготовка технічної документації проектів та інженерної розробки, підготовка бізнес-плану проекту відповідно до вимог ЄБРР, підготовка тендерної документації і проведення тенде­рів. Угоди за проектом було підписано 21 жовтня 2005 р. [83].

У 2004 р. було завершено проект «Програма добудови 2-го енергоблоку Хмельницької АЕС та 4-го енергоблоку Рівненської АЕС» (215 млн дол. США).

29 липня 2004 р. представниками України та Європейського банку реконструкції та розвитку підписано договори, які пе­редбачають надання під державні гарантії ДП НАЕК «Енерго-атом» кредиту в розмірі 42 млн дол. США для реалізації проек­ту «Модернізація після завершення будівництва другого блоку Хмельницької АЕС та четвертого блоку Рівненської АЕС». Угоду про відшкодування коштів державного бюджету між Міністерст­вом фінансів України, Міністерством палива та енергетики Украї­ни та НАЕК «Енергоатом» було підписано 22 жовтня 2004 р. Договір застави підписано між НАЕК «Енергоатом» та Мініс­терством фінансів 24 травня 2005 р. 7 вересня 2005 р. Верховна

162

Рада України прийняла Закон України «Про ратифікацію Га­рантійної угоди» № 2817-ІУ. Станом на сьогодні здійснюються заходи щодо набуття чинності Кредитною угодою.

Задля підвищення надійності й ефективності роботи спожива­чів південно-західної та центральної частини Одеської області, позбавлення залежності від режимів роботи енергосистеми Мол­дови підготовлено проект «Будівництво лінії електропередачі 330 кВ Аджалик — Усатово». Орієнтовна загальна вартість про­екту — 32 млн євро; позика ЄБРР — 25,82 млн євро. Бенефіціа-ром проекту є НЕК «Укренерго». Міністерство фінансів України підтримало ініціювання зазначеного проекту за умови надання НЕК «Укренерго» забезпечення гарантійних зобов'язань держави.

Третім важливим напрямом реалізації інвестиційних про­ектів є модернізація і реформа основних галузей інфраструкту­ри. У галузі зв'язку Банк підтримує проекти та програми, що поширюють загальну інтенсивність телекомунікацій. Що сто­сується транспортної галузі, то найперспективнішими, з погля­ду ЄБРР, є проекти з модернізації аеропортів, портів, авіатранс-портних послуг та транспортних терміналів. Важливими ЄБРР також вважає проекти з реформування і структурної перебудови залізничного транспорту та підприємств міського транспорту.

Серед основних проектів у цій галузі, що вже реалізуються, можна назвати такі. Це проект «Відновлення автомагістралі М06 та реформа фінансування сектору автодоріг», метою якого є по­кращення стану основного міжнародного коридору шляхом реа­лізації програми реабілітації та часткового відновлення авто­магістралі М06, а також реформування системи фінансування сектора автодоріг. Вартість проекту 100 млн євро, серед них 75 млн євро — позика ЄБРР. Кредитну угоду між Україною та ЄБРР по проекту підписано 11 грудня 2000 р. Зважаючи на затримку ратифікації Кредитної угоди, роботи на ділянці дороги М06 Київ — Чоп розпочалися лише в квітні 2003 р. З огляду на це, темпи ви­конання будівельних робіт відстають від запланованих. Станом на 01 листопада 2005 р. з коштів кредиту використано 70,61 млн євро. Ос­тання дата використання позики — 29 грудня 2005 р. [83].

Ще одним проектом, позика ЄБРР за яким становила 51,88 млн дол. США і в листопаді 2005 р. яка була повністю ви­користана, був проект «Розвиток залізничних шляхів України». Загальна вартість проекту — 92,57 млн дол. США. Отримувачем позики була «Укрзалізниця», мета проекту — реконструкція залізничного шляху від Львова до Києва, проведення модерні­зації технологій обслуговування шляхового господарства,

163

впровадження найефективнішої системи управління цією ділянкою Укрзалізниці. Проектом передбачається здійснення капітального ремонту 400 км залізничних колій, модернізація або заміна систем енергопостачання, автоматики, телемехані­ки та системи зв'язку, які експлуатуються понад 30-40 років й морально та фізично застаріли.

Триває реалізація ще двох проектів у транспортній галузі. Це проект «Модернізація системи аеронавігаційного обслуго­вування» (позика ЄБРР — 25,4 млн дол. США), що передбачає підвищення рівня безпеки польотів у повітряному просторі Ук­раїни та забезпечення обладнанням, потрібним для обслугову­вання нових міжнародних маршрутів, а також проект «Ремонт автомобільної дороги Київ — Чоп», загальна вартість якого 129 млн евро, включаючи позику ЄБРР у розмірі 100 млн євро.

На стадії підготовки перебувають ще три дуже важливі проек­ти. Це проект «Впровадження швидкісного руху пасажирських поїздів на залізницях України», загальною вартістю 200 млн дол. США, включаючи позику ЄБРР 120 млн дол. США; проект «Розвиток інфраструктури Іллічівського морського торгівель-ного порту» вартістю 46,1 млн євро, з них 24,5 млн євро позики ЄБРР, та проект «Будівництво морських суховантажних суден дедвейтом 5 500 тонн», очікувана позика ЄБРР за яким — 4,5 млн дол. США.

Четвертим пріоритетним напрямом інвестування ЄБРР в Україні є комунальне господарство. ДКП «Водоканал» м. За­поріжжя отримало позику ЄБРР на суму 28 млн дол. США під реалізацію проекту «Програма інвестицій та розвитку системи водопостачання та очищення води м. Запоріжжя», метою якого є завершення розширення лівобережної станції аерації зі ство­ренням потрібних потужностей з біологічного очищення стоків та будівництво об'єктів по обробці осаду, заміна 64 км діючих водопровідних мереж тощо. Загальна вартість проекту — 42,5 млн дол. США. Проект набув чинності 19 жовтня 1999 р.

Проводиться робота щодо погодження та затвердження га­рантій під реалізацію проекту «Програма розвитку комунальних підприємств — місто Дніпропетровськ» (загальна вартість проек­ту — ЗО млн євро, 20 млн євро з яких — позика ЄБРР). Метою проекту є покращення стану систем водопостачання та водовідве-дення м. Дніпропетровська задля покращення екологічного ста­ну в місті та природного середовища, а також заміни, відновлен­ня й будівництва водоводів для вдосконалення та покращення режиму водопостачання. 14 грудня 2004 р. Рада директорів

164

ЄБРР схвалила зазначений проект як першу недержавну пози­ку для муніципальної інфраструктури в Україні, але інвести­ція була визначена як ризикована, що й призвело до затримок із початком реалізації проекту.

На стадії ініціювання перебувають ще два проекти в кому­нальній сфері. Це проект «Програма розвитку комунальних під­приємств — місто Луганськ» (загальна вартість кредиту пла­нується в розмірі 15 млн євро) і проект «Програма розвитку комунальних підприємств — місто Вінниця» (позика ЄБРР 6,79 млн євро). Документи за цими проектами розглядаються та погоджуються в міністерствах і відомствах [83].

При виборі проектів для фінансування ЄБРР керується трьома основними операційними принципами:

• проект має позитивно впливати на процес системного пере­ творення економіки (тут аналізуються такі критерії потен­ ційного впливу проекту, як створення ефективних рин­ ків; зміцнення інституцій ринку; прищеплення навичок поведінки та стандартів бізнесу, потрібних для нормаль­ ної ринкової економіки);

• проект повинен бути самоокупним і прибутковим (Банк роз­ робив жорсткий процес оцінювання кредитних ризиків);

• проект повинен відповідати принципам додатковості (ЄБРР не повинен витісняти своїм фінансуванням інші можливі джерела фінансування, такі, як інвестори чи при­ ватні банки) [83].

Наразі основою співпраці України з ЄБРР є нова Стратегія діяльності ЄБРР в Україні на 2005-2007 рр., що була прийня­та в серпні 2005 р. Протягом періоду цієї Стратегії банк планує надалі підтримувати розвиток приватного сектора, проекти муніципального господарства та сприяти впровадженню галу­зевих реформ у транспорті, енергетиці та житлово-комуналь­ному господарстві.

Обсяг інвестицій залежатиме від дій уряду, спрямованих на поліпшення інвестиційного клімату в країні, кроків у сфері ад­міністративної, політичної та податкової реформ, а також упро­вадження реформи судової системи в плані гармонізації укра­їнського та європейського законодавства.

165