6.4. Особливості співпраці України з мар

Україна стала членом Міжнародної асоціації розвитку у 2004 р. Угоду про вступ до МАР підписав тодішній прем'єр-міністр України М. Я. Азаров. Внесок до Фонду МАР становив 90 млн дол. США.

105

Вступ до Міжнародної асоціації розвитку був обґрунтований надзвичайною економічною привабливістю пільгових кредитів по лінії МАР: отримання безвідсоткових довготермінових креди­тів у соціальній, муніципальній та освітній сферах. Такі креди­ти вважалися доцільними в оновленні та розширенні міських комунікацій, Також чималий інтерес становило кредитування модернізацій енергетичних мереж, що є доцільним для ефек­тивнішого використання енергетичних ресурсів. З цією ж ме­тою ефективним є використання кредитів для переоснащення комунального сектора більш сучасним і економічним облад­нанням.

Крім того, Україну цікавило переоснащення водопровідної, каналізаційної систем, упровадження нової системи очищення води, що зумовлено давністю комунікацій, що потребують за­міни, а також невідповідністю якості водопровідної води міжна­родним стандартам і нормам.

Міністерство освіти і науки України було зацікавлено в отри­манні кредитів від Міжнародної асоціації розвитку на модерніза­цію оснащення українських шкіл, зокрема на закупівлю комп'ю­терів і ремонт шкіл, що перебувають в аварійному стані.

Поза тим, у зв'язку зі зміною Уряду в 2005 р., співпраця Ук­раїни з Міжнародною асоціацію призупинилась.

Тим часом є сектори, в яких зацікавлена МАР. Це переважно соціальний сектор. Зацікавленість полягає у здійсненні реформ, спрямованих на максимальне розширення повноважень Уряду з тим, щоб у межах обмеженого бюджету пом'якшити можливі наслідки, перерозподілити соціальні витрати і послабити соціа­льну протидію реструктуризації економіки.

З огляду на викладене, підтримка МАР спрямована на:

• поступове обмеження доступу до мережі соціального захи­ сту для того, щоб забезпечити допомогу особам з найниж­ чим доходом;

• забезпечення однакового рівня допомоги, виплачуваної у межах державної системи соціального захисту, для най­ менш захищених груп населення, які не входять до систе­ ми продуктивних сил;

• реструктуризацію бюджетних трансферів центральним і ре­ гіональним органам влади, спрямовану на створення пози­ тивних стимулів до здійснення реформ у галузі соціальних програм і сприяння надходженню коштів до регіонів, які за­ знають найбільших труднощів у зв'язку з перебудовою еко­ номіки.

106

Метою проектів у галузі соціального захисту населення, що впроваджуються в Україні, є виявлення найбідніших верств на­селення з наданням їм відповідної допомоги. Важливою метою є ліквідація поточної кризи, пов'язаної з поширенням захво­рювань [64].

Іншою стороною у членстві в МАР є те, що Україна стала в цьому плані в один ряд із найбіднішими країнами світу, що є певним моральним дискомфортом.

Тема 7. Міжнародна фінансова корпорація (мфк)

7.1. Історія створення, організаційна структура та цілі МФК

Міжнародна фінансова корпорація (МФК) створена з ініціати­ви СІЛА в 1956 р. для заохочення інвестицій приватного капіта­лу у промисловість країн, що розвиваються. Головною метою створення організації було сприяння зміцненню приватного сектора у країнах, що розвиваються, та з перехідною економікою; надання допомоги в управлінні підприємствам з участю як іно­земного капіталу, так і місцевих інвестицій; стимулювання притоку приватного капіталу у виробничу сферу [64, с. 174].

МФК — член групи Всесвітнього банку — є юридично і фі­нансово незалежною організацією. Як спеціалізована установа вона входить до системи ООН. Місцеперебування МФК — Ва­шингтон (СІЛА), Бюро — Франкфурт-на-Майні (Німеччина), Лондон (Великобританія), Париж (Франція), Токіо (Японія). Діють представництва в Африці (Абіджан, Аккра, Дуала, Хараре, Каїр, Лагос, Найробі), Азії (Банкок, Пекін, Джакара, Ісламабад, Стамбул, Маніла, Делі), Латинській Америці (Буенос-Айрес, Мехіко, Сан-Паулу) і Європі (Будапешт, Москва, Прага, Варшава, Відень), а також консультативні бюро по розробленню проектів (Ргоіесі Беиеіортепі РасіШіез) — Вашингтон, Абіджан, Аккра, Дуала, Хараре, Найробі, Бриджтаун, Хосе, Варшава, Познань, Сідней.

МФК має власний операційний та юридичний штат і є фінан­сово незалежною від МБРР. Вищим органом є Рада управляючих. До її складу входять ті ж самі особи, що й до складу Ради уп­равляючих МБРР. Президентом МФК є президент МБРР. За­гальне керування Міжнародною фінансовою корпорацією і по­точні операції здійснюються через п'ять регіональних, чотири

107

галузевих і один функціональний департамент. Регіональні де­партаменти поділяють за групами країн: (1) Африка південніше Сахари; (2) Азія; (3) Середня Азія, Близький Схід і Північна Африка; (4) Європа; (5) Латинська Америка і Карибський ба­сейн. Галузеві департаменти поділяють за сферами діяльності: (1) агробізнес; (2) хімія, нафтохімія і добрива; (3) інфраструктура; (4) нафта, газ і гірничодобувна промисловість. Функціональний департамент — Департамент ринків капіталів і корпоративних фінансових послуг — надає платні консультативні послуги державним підприємствам і урядам із питань приватизації та приватним компаніям з питань фінансової реструктуризації.

Політика і діяльність МФК розробляється і обговорюється на регулярних зустрічах керівного складу МФК з представника­ми банківської консультативної ради, що складається з 10 ке­рівних працівників міжнародних фінансових інститутів. Ділова консультативна рада включає відомих промисловців, банкірів, державних діячів держав-членів, надає підтримку і консульта­тивну допомогу МФК у питаннях бізнесу і фінансів. Консуль­тативна служба з іноземних інвестицій, створена в 1986 р. пере­буває під контролем виконавчого віце-президента МФК. Вона надає урядам країн-членів консультативну допомогу з питань підвищення економічної ефективності іноземних інвестицій; розроблення стратегії; розроблення правил і процедур щодо інвес­тування; з питань законодавства задля створення сприятливого клімату для іноземних інвестицій. Консультативне бюро з роз­роблення проектів для південної частини Тихого океану надає допомогу підприємцям цих країн у розробленні техніко-еконо-мічного обґрунтування проектів, що надаються банкам для отри­мання фінансових коштів.

Членами цієї корпорації наразі є 174 країни. Членство в МФК припускає і членство в МБРР.

Цілі МФК:

• надання підтримки у фінансуванні приватного підприєм­ ництва, головним чином, у країнах розвитку задля еконо­ мічного розвитку країн-членів;

• подання допомоги в керівництві підприємствами, створе­ ними за участю як іноземного капіталу, так і місцевих ін­ вестицій;

• стимулювання притоку приватного капіталу у виробничу сферу;

• реалізація принципу рентабельності у співпраці з приват­ ним сектором [16, с. 109].

108