5.5. Стратегії мбрр в Україні

Поточний стан співпраці України з Міжнародним банком ре­конструкції та розвитку характеризується такими показни­ками: у рамках співпраці нашої країни та МБРР за період з 1993 по жовтень 2006 р. МБРР профінансував 19 кредитних опе­рацій на загальну суму 2,3 млрд дол. США, включаючи п'ять си­стемних позик на суму 1,4 млрд дол. СІЛА (або 60% зарезерво­ваних сум) та 14 інвестиційних операцій на суму 925 млн дол. США, або приблизно 40% зарезервованих сум (табл. 6).

Таблиця 6

Очікуване кредитування від МБРР за базовим сценарієм і фактично зарезервовані суми за 1999-2006 фінансові роки,

млн дол. США

	ЗВза 1998 р.	ЗВза 1999 р.	СДК за 2000 р.			СДК за 2003 р.		ЗВза 2005 р.
Кре-	а	о.	сі	о,		О,	сі	сі
диту-		и	н	П	й	н	м	м	Разом
вання	■&	■9і	■&	■&	■Є-	■Є	■Є	■&
	00	О5	т—<	О]	ео		ю	<о
	о	О5	о	о	о	о	о	о
	о	О1	о	о	о	о	о	о
	т—1	гЧ	<м	<м	<м		сд
Очіку	935,0	415,0	531,0	735,0	550,0	535,0	765,0	925,0	5 391,0
ване
Фак-	600,0	18,3	52,5	330,2	300,1	282,0	192,6	500,7	2 276,4
тичне

* ЗВ — Звіт про хід виконання Стратегії допомоги Україні ** СДК — Стартегія допомоги країні Джерело: Визіпевз

Згідно з Положенням про порядок підготовки та реалізації проектів розвитку економіки України, що підтримуються між­народними фінансовими організаціями (затверджено постановою Кабінету Міністрів України), проекти поділяють на системні й інвестиційні.

Системні проекти — це такі, що спрямовані на здійснення економічної реформи в Україні, зокрема на реформування дер­жавного сектора, структурні та інституційні зміни в галузях і секторах економіки. При цьому фінансові ресурси, що нада­ють міжнародні фінансові організації під системні проекти, використовують винятково для підтримки платіжного балансу та фінансування дефіциту державного бюджету і повертають за рахунок коштів державного бюджету.

88

Інвестиційні проекти — це проекти розвитку окремих галу­зей та секторів економіки, виробництв, фінансування яких здійснюється на умовах самоокупності та обов'язкового внутріш­нього співфінансування.

З погляду використання коштів, на системні позики припада­ло приблизно 80% усіх використаних коштів, а на інвестиційні позики — 20%.

Найбільшу частину кредитних ресурсів було надано на про­екти, які стосувались управління державним сектором (35%). Важливими також були питання розвитку приватного і фінан­сового секторів (табл. 7). На них припадало 20 і 15% сукупного кредитування. Домінування енергетичного сектора поступово зменшувалося. Натомість великі ресурси були надані аграрному сектору. Банк також надавав кошти секторам соціального захис­ту та охорони здоров'я — з тим, щоб розвинути інституційну структуру, потрібну для створення загальнонаціональної сис­теми цільової соціальної допомоги та боротьби з поширенням туберкульозу і СНІДу. Перший проект Банку в галузі освіти був затверджений у 2005 році та стосувався покращенню якості освіти, управління та використання ресурсів.

Таблиця 7 Структура кредитування МБРР в Україні, млн дол. США

Структурні елементи кредитування	1993-1998 фін. роки	Частка від сукупного кредиту­вання, %	1999-2006 фін. роки	Частка від сукупного кредиту­вання, %
1	2	3	4	5
Економічна політика	570,0	26	32,0	1
Освіта			86,6	4
Енергетика і гірнича справа	946,8	43	152,5	7
Фінансовий сектор			450,0	20
Охорона здоров'я, хар­чування і населення			60,0	3
Розвиток приватного сектора	310,0	15	335,0	15
Управління державним сектором	43,4	2	791,3	35
Аграрний сектор	332,0	15	195,1	9

89

Закінчення табл. 7

1	2	3	4	5
Аграрний сектор	332,0	15	195,1	9
Соціальний захист	2,6		149,6	7
Міський розвиток / водопостачання	17,0	1	24,3	1
Зарезервовані кошти, разом	2 221,8	100	2 276,4	100
Системне кредитування	1 410,0	63	1 351,3	59
Інвестиційне кредиту­вання	811,8	37	925,1	41

Джерело: Визіпезз ^агеЬоше, таблиця 2 а.1, за станом на жовтень 2006 р.

Умовами будь-якої угоди про позику з боку МБРР є вимога здійснювати закупівлі у межах проектів, що повністю або част­ково фінансуються за рахунок коштів МБРР, винятково за пра­вилами та процедурами МБРР. Проект «Розвиток приватного сектора» — одна з найбільш комплексних програм, що здійсню­ються Урядом України за підтримкою МБРР задля економіч­ного розвитку підприємств і регіонів України [87].

Проект реалізується Українським центром реструктуризації підприємств та розвитку приватного сектора. Учасниками про­екту є також Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерство фінансів України, Світовий банк, обласні державні адміністрації.

Стратегічною метою проекту «Розвиток приватного сектора» є становлення сильного та конкурентоспроможного приватного сектора через створення сприятливого клімату для:

• зростання підприємницької активності;

• відновлення виробництва;

• створення нових робочих місць;

• підвищення ефективності роботи реструктуризованих підприємств.

Програма ПСП являє собою низку позик, спрямованих на під­тримку урядової програми структурних та інституційних ре­форм у сумі 250 млн дол. США.

ПСП 2 було схвалено Радою директорів Міжнародного банку реконструкції та розвитку в грудні 2003 року, тоді ж було надано перший транш у сумі 75 млн дол. США. Стратегією Всесвітнього банку допомоги Україні на 2004-2007 рр. передбачаються ПСПЗ — ПСПУ.

90

Кожна з ПСП становить окрему юридичну угоду, тому програ­ма є досить гнучкою і може коригуватися відповідно до зміни умов. Час є пом'якшувальним фактором у разі, якщо результати не були досягнуті. ПСП підтримує всі сектори, в яких працює Банк, задля забезпечення належного впровадження програми ре­форм. ПСП підтримується кількома інвестиційними проектами в головних сферах (наприклад, видача державних актів на право власності на землю, реформа податкової адміністрації, казначей­ство, статистика тощо). Структура ПСП будується навколо п'яти тематичних напрямів: (1) фінансова дисципліна; (2) регуляторна реформа; (3) права власності; (4) підзвітність державного сектору і (5) управління соціальними та екологічними ризиками.

Основними досягненнями є:

• покращення фіскального менеджменту та фінансової дисципліни, що підтримали макроекономічні зрушення;

• збір податків у грошовій формі та проведення реформи податкової політики;

• ліквідація заборгованостей із виплати зарплат і пенсій та більшості інших заборгованостей державного сектора;

• створення єдиного казначейського рахунку та казначей­ ської системи по всій країні;

• значне скорочення «вартості здійснення підприємниць­ кої діяльності»;

• покращення банківського регулювання та значне зростан­ ня банківської діяльності;

• прийняття закону про державні закупівлі;

• прийняття формульної системи надання трансфертів рай­ онам і містам;

• створення правової основи сучасної трирівневої пенсій­ ної системи;

• створення регулятора НБФУ;

• скорочення кількості міністерств та інших центральних органів виконавчої влади з 89 до 50, включаючи 16 міні­ стерств;

• прийняття Земельного кодексу та видача понад 3 млн дер­ жавних актів на право власності на землю;

• прийняття законів про іпотеку та забезпеченні угоди;

• прийняття закону про телекомунікації відповідно до ви­ мог ЄС та СОТ, а також схвалення якісної національної стратегії розвитку галузі зв'язку;

• значний прогрес на шляху вступу до СОТ — наприклад, тех­ нічні регламенти зі стандартизації, тестування органів з ак­ редитації тощо.

91

Залишилися певні невирішені питання, основними з яких є:

• продовження скорочення податкової недоїмки енерге­ тичних підприємств;

• прийняття всестороннього закону про реструктуризацію боргів в енергетичному секторі;

• початок наступного раунду приватизації обленерго;

• прийняття закону про створення єдиного реєстру землі та нерухомості в єдиному органі;

• забезпечення стабільності щодо ліквідації податкових пільг, зокрема через прийняття закону про реформуван­ ня ПДВ [87].

Наразі більшість інвестиційних проектів, що реалізуються в Україні спільно з міжнародними фінансовими організаціями, — це проекти, що фінансуються МБРР.

Пріоритетні напрями діяльності МБРР, зокрема позики під реалізацію інвестиційних проектів в Україні, подані у Стратегі­ях допомоги Україні (СДУ), що затверджуються Банком раз на 3-4 роки. Нині співпраця України зі Всесвітнім банком здійс­нюється за прийнятою Банком 23 жовтня 2003 р. Стратегією в питаннях допомоги Україні на період 2004-2007 рр. Це вже третя Стратегія допомоги Всесвітнього банку для України.

Мета вказаної Стратегії — подати Україні допомогу в її намі­рах стати членом Європейського Союзу, надалі підтримуючи про­ведення інституційних реформ, які можуть забезпечити ство­рення сприятливого середовища для бізнесу і органів влади, що краще реагуватимуть на потреби населення і будуть більш відкритими до співпраці з громадськістю. У Стратегії підкрес­люється потреба подальшого зміцнення громадянського су­спільства та підвищення підзвітності посадовців.

Стратегія базована на пріоритетах України, зокрема щодо забезпечення стійкого економічного зростання, подолання бід­ності та становлення середнього класу, сприяння людському розвитку, захисту навколишнього середовища, поступової ін­теграції у світову економічну та фінансову системи, зменшен­ня регіональних дисбалансів, подальшого прогресу на шляху прозорості, підзвітності та відповідальності Уряду [82].

Стратегія передбачає широку програму кредитної та дослід­ницької діяльності. Протягом реалізації нової стратегії загаль­ний обсяг запозичень від Всесвітнього банку в межах, передба­чених базовим сценарієм кредитування, становитиме від 1,8 до 2,4 млрд дол. США.

Велика увага в попередніх та поточних Стратегіях Банку належить розвитку державного сектора. Крім ПСП, Проекту

92

інституційної розбудови, реабілітаційної позики та позики на політику розвитку, які належать до системних проектів, у дер­жавному секторі також реалізовано Проект розвитку системи казначейства загальним обсягом 26,2 млн дол. США, з яких 16,4 млн дол. США є позичкою МБРР. Цей Проект мав на меті створення та впровадження розвинутої автоматизованої системи Державного казначейства, яка відіграє роль ефективно діючого інструмента виконання бюджету та управління бюджетними коштами. У рамках Проекту проведено закупівлю обладнання та впровадження програмного забезпечення для налагодження та впровадження програмного комплексу АС «Казна» у відділен­нях Держказначейства по країні.

На стадії підготовки перебуває Проект розвитку системи казначейства — 2, метою якого є впровадження комплексного підходу до розвитку державного казначейства та посилення його конкурентоспроможності шляхом оптимізації організа­ційної структури, удосконаленням та розширенням можливос­тей чинних функціональних модулів, а також створенням но­вих модулів та їх інтеграції в єдину систему. Позика МБРР під проект запланована в обсязі 9 млн дол. США, тимчасом як очі­кувана реальна вартість проекту становитиме 44 млн дол. США. Проект складатиметься з двох компонентів: розроблен­ня документа про функційність казначейства та модернізації інформаційної системи.

Від грудня 2003 р. упроваджується Проект модернізації державної податкової служби України (113,74 млн дол. США, з яких позика МБРР — 40 млн дол. США). Метою Проекту є по­будова стійкої системи державних доходів, заснованої на: а) доб­ровільному дотриманні податкового законодавства платниками податків та іншими задіяними платниками; б) компетентному, чесному та об'єктивному адмініструванні податків органами ДПС; в) зростаючому та ефективному приватному секторі. Проект планується завершити 31 грудня 2007 р. [82].

Ще одним проектом у державному секторі є Проект розвитку системи державної статистики України для моніторингу соціаль­но-економічних і перетворень, спрямований на посилення спро­можності системи державної статистики щодо забезпечення якісних і своєчасних даних для аналізу економічного та соціаль­ного розвитку, прийняття рішень та проведення загальної аналі­тичної роботи, відповідно до вимог ринкової економіки. Вартість цього проекту — 38 млн, позика МБРР — 32 млн дол. США. Угода про позику набрала чинності в червні 2005 р.

93

У фінансовому секторі серед проектів, що реалізовано у спів­праці з МБРР, можна виокремити Проект розвитку експорту. Позичка за ним становила 70 млн дол. США. Головною метою проекту було сприяння розвитку експортного потенціалу еконо­міки України шляхом кредитування вітчизняних виробників товарів і послуг для експорту в усіх секторах економіки та зміц­нення інституційної спроможності розвитку Укрексімбанку та посилення його стратегії сприяння розвитку експорту.

У сфері розвитку приватного сектора на стадії реалізації пе­ребуває «Проект розвитку приватного сектору», на фінансування якого Банк виділив ЗО млн дол. США. Унаслідок реалізації цього проекту планується досягти:

• становлення конкурентоспроможного приватного сектора через створення сприятливого регуляторного й інституціо- нального середовища для розвитку приватного сектора еко­ номіки;

• розвитку різних видів підприємницької діяльності;

• створення нових робочих місць та покращення ефективності діяльності реструктурованих підприємств.

Проект планувалося завершити до 31 грудня 2006 р.

У галузі сільського господарства реалізується Проект видачі державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру. Вартість проекту — 200 млн дол. США. Метою проекту є надання допомоги у здійсненні привати­зації земель державних і колективних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій через передання працівни­кам цих підприємств, установ і організацій, а також пенсіоне­рам з їхнього числа з визначенням кожному з них земельної ділянки (паю); відведення власникам земельних ділянок (паїв) у натурі (на місцевості) та видачі їм державних актів на право власності на землю; стимулювання реструктуризації сільсько­господарських підприємств для перетворення їх на більш ефек­тивні суб'єкти господарювання зі зверненням належної уваги на екологічні та соціальні запобіжні заходи; створення системи кадастру та реєстрації прав власності, яка дасть можливість на­лежно реєструвати права власності на нерухоме майно.

Крім цього, до цієї галузі належить проект «Фінансування розвитку села» (150 млн дол. США). У листопаді 2004 р. цей проект змінив назву на «Проект розширення доступу до ринків фінансових послуг» — оскільки така назва більш адекватно ві­дображає структуру Проекту.

94

Особливу зацікавленість з боку МБРР викликають проекти в енергетичному секторі України, оскільки він є потенційно найбільш прибутковим. Серед них потрібно виокремити ті, що вже реалізуються. Для реконструкції та підвищення надійності функціонування теплових мереж і теплопостачання м. Києва впроваджується Проект реабілітації та розширення централізо­ваного теплопостачання м. Києва. Загальна вартість проекту ста­новить 250 млн дол. США, 200 млн з яких — позичкові кошти МБРР (у 2005 р. було анульовано 40 млн дол. США і сьогодні сума позики МБРР дорівнює 160 млн дол. США), а решта — місцеве фінансування.

У червні 2005 р. завершено реалізацію Проекту енергозбере­ження в адміністративних та громадських будівлях м. Києва, завдяки якому покращено енергозбереження у школах, лікар­нях, дитячих садках та інших будівлях, створено стабільні меха­нізми для виконання програм енергозбереження. Внесок МБРР у цей проект повинен був становити 18 млн дол. США, але під час реалізації проекту було анульовано частину позики в роз­мірі 2 млн дол. США.

Останньою підписаною на сьогодні позикою в енергетичній сфері є позика для реалізації Проекту реабілітації гідроелект­ростанцій, метою якої є збільшення виробничих потужностей гідроенергетики, підвищення надійності та ефективності роботи ГЕС і покращення технічних параметрів їх функціювання, під­вищення рівня безпечної експлуатації гідротехнічних споруд ГЕС, приведення діючого режиму роботи ГЕС відповідно до су­часних вимог до охорони навколишнього середовища для мі­німізації негативного впливу на екологічний стан басейну Дніпра, покращення екологічної ситуації довкілля за рахунок вироблення екологічно чистої електроенергії. Загальна вартість проекту — 361,8 млн, позика МБРР — 106 млн дол. США [82].

Ще одним важливим напрямом інвестування, що накресле­но в Стратегії Банку, є галузь інфраструктури. У лютому 2003 р. набув чинності Проект модернізації системи водопостачання та водовідведення м. Львова. Загальна вартість проекту — 40,8 млн, з яких позика МБРР становить 24,25 млн дол. США. Проект має на меті покращення водопостачання та каналізації м. Львова; упровадження раціональних технологій, енергозбе­реження, зменшення втрат, захист навколишнього середовища, покращення ефективності та надійності роботи систем водопо­стачання, водовідведення в місті шляхом організаційного, тех­нологічного та технічного переоснащення Львівводоканалу.

95

На стадії ініціювання перебуває також Проект розвитку місь­кої інфраструктури.

Галузь інформаційно-комунікаційних технологій представ­лена проектом «Україна — розвиток через Інтернет» (позика МБРР — 5 млн дол. СІЛА), метою якого є випробування пер­спективних ініціатив у галузі інформаційно-комунікаційних технологій. Зокрема, передбачається:

• запровадження моделі електронних державних закупі­ вель та електронного документообігу в Міністерстві еко­ номіки України;

• розроблення з використанням найкращого світового досві­ ду регуляторних і законодавчих основ, здійснення бізнес-транзакцій через Інтернет;

• побудова моделей інтерактивного діалогу між владою та громадянським суспільством на регіональному та націо­ нальному рівнях.

У галузі високих технологій упроваджується проект «Морсь­кий старт», який суттєво вплине на розвиток космічної галузі. Реалізація цього проекту надасть можливість українським під­приємствам вийти на міжнародний ринок комерційних запусків і створити умови для виробництва ракетно-космічної техніки, тим самим зберегти приблизно ЗО тис. робочих місць, а також отримати, починаючи з 2003-2004 рр., щорічний прибуток понад ЗО млн дол. США.

Важливе місце серед інвестиційних проектів МБРР в Україні посідають проекти в соціальній сфері. Це насамперед Проект здійснення контролю за туберкульозом та ВІЛ/СНІДом в Украї­ні вартістю 76,4 млн дол. США, що був підписаний 15 квітня 2003 р., та проект «Фонд соціальних інвестицій» (загальна вар­тість — 70 млн, позика МБРР — 50 млн дол. США), що набув чинності у 2002 р. Мета проекту — надання допомоги щодо покра­щення умов життя бідних та вразливих груп населення у певних громадах, розширення можливостей громад і вразливих груп населення у вирішенні місцевих соціальних проблем та сприян­ня реформуванню системи соціального захисту через створення моделей адресної допомоги та надання послуг. Обидва проекти повинні бути завершені в 2007 р. [82].

24 травня 2005 р. Радою директорів МБРР було затверджено Проект рівного доступу до якісної освіти в Україні. Метою цьо­го Проекту є надання допомоги Уряду України у здійсненні за­ходів із реформування системи освіти щодо забезпечення рівно­го доступу до загальної середньої освіти та підвищення рівня

96

якості й ефективності освітньої системи. У рамках Проекту пе­редбачається надання якісних освітніх послуг усім дітям шкільного віку через забезпечення 12-річної загальноосвітньої середньої школи педагогічними працівниками належної кваліфікації, навчально-методичними комплексами та засоба­ми навчання нового покоління, відповідними умовами навчан­ня з одночасним зростанням ефективності управління галуз­зю, розподілу та використання ресурсів. Позика Всесвітнього банку під реалізацію цього проекту становитиме 86,6 млн дол. США.

На стадії підготовки перебуває Проект вдосконалення системи соціальної допомоги загальною вартістю 101,78 млн, позика МБРР 99,4 млн дол. США. Основними завданнями проекту є: спрощення й уніфікація адміністрування соціальних програм; створення єдиного програмного забезпечення на основі сучасних комп'ютерних систем; оцінювання програм і показників адмі­ністрування програмами; забезпечення підвищення рівня за­доволення населення програмами соціальної допомоги, зокрема тих, хто отримує допомогу, та сприйняття їх громадянським сус­пільством загалом; створення єдиної технології обслуговування населення органами праці та соціального захисту населення.

Міжнародний банк реконструкції та розвитку надає Україні позики на більш вигідних умовах порівняно з іншими джере­лами зовнішнього фінансування.

Вигідними є відсотки, під які МБРР надає кредити. МБРР позичає кошти на міжнародних фінансових ринках. Він надає позики країнам, таким як Україна, додаючи невелику надбав­ку (або маржу) до витрат своїх запозичень. Відсоткові ставки за позиками МБРР зазвичай встановлюються як маржа (або спред) до Лондонської ставки пропозиції за міжбанківськими шестимісячними депозитами (ЛІБОР).

Залежно від вибору валюти та інших фінансових умов, який здійснює Україна, теперішня загальна вартість запозичень може становити від ЛІБОР + 0,25% до ЛІБОР + 0,39%. Для порівняння, за останніми декількома випусками єврооблігацій із порівнюва­ним терміном погашення, які зробив Уряд України, вартість фі­нансування варіювалася від ЛІБОР + 1,50% до ЛІБОР + 1,55%'. До того ж термін виплати (або погашення) кредитів Всесвітнього банку є найдовшим і сягає 20 або іноді навіть 25 років (за деяких

¹ Нині, на основі індикативних котирувань на вторинному ринку можна очікувати, що вартість фінансування за облігаціями з терміном погашення 10 років для України може варіюватися від ЛІБОР + 1,30% до ЛІБОР + 1,50% в доларах США та в євро.

97

умов). Знову ж таки для порівняння: за розміщеними єврооблі-гаціями термін погашення не перевищує 10 років.

І насамкінець, умови, на яких МБРР надає кредити, практич­но залишаються незмінними за винятком надзвичайних обста­вин, тоді як ставки за позиками приватних інвесторів схильні до більших коливань.

Таблиці 8-9, що подані нижче, містять більш докладну тех­нічну інформацію про структуру вартості позик МБРР Україні порівняно з іншими позичальниками.

Таблиця 8

Україна — останні випуски єврооблігацій

оків								к
р,		о?	«	Сі) се а		« й о *	1 1	и § се ^^
X X	>> о	се 8		ч ^		\О и	о и
«	В н	я се о		11	се	о «і В М о о	5 « О й	о о ^^
Н ДО ПОІ	п ■ се	се 1 1	н се	3 |	1		18 «1
Термі		и				о	н о	О
11,5	07/12/2006	3,50	15/09/2018	768	СНР	-	-	-
9,6	20/11/2006	6,58	21/11/2016	1,000	ІГ8Б	197	149	128
8,5	13/10/2005	4,95	13/10/2015	600	ЕИК	176	155	126
2,3	05/08/2004	змінна	05/08/2009	500	ГГВБ	-	338	-
3,9	04/03/2004	6,88	04/03/2011	600	И8Б	-	292	93
6,2	11/06/2003	7,65	11/06/2013	1,000	ІІ8Б	362	375	97

* Спреди за свопами активів. Джерело: В1оотЬег£.

Україна вчасно розраховується за своїми зобов'язаннями перед Всесвітнім банком. Станом на ЗО червня 2006 р. Україна заборгувала Всесвітньому банку 2,4 млрд дол. США.

Згідно з експертними оцінками 96% (за вартістю) проектів, які були в портфелі у 1999-2006 рр., мали задовільні результати. Усі сім системних позик на суму 1970 млн дол. США (або 86% наявного портфелю) були оцінені як «задовільні». Проте лише 71% інвестиційних проектів отримав задовільну оцінку за резуль­татами впровадження, а це досить низький показник порівня­но з відповідним середнім показником по банку.

98

Нинішній портфель проектів, який складається з 12 проектів станом на кінець 2006 фінансового року, має 25% ризикових про­ектів, що значно перевищує середні показники по банку.

Таблиця 9