5.4. Технічна допомога, гарантії та спільне фінансування мбрр

Хоча надання кредитів і є головним завданням Банку, але цим його функції не вичерпуються. Країни-позичальники також розглядає МБРР як джерело надання технічної допомоги. Фінансова і технічна допомога зацікавленим країнам здійсню­ється Банком переважно у вигляді підтримки конкретних про­ектів.

Надання технічної допомоги було, є і лишатиметься одним із найважливіших напрямів роботи Міжнародного Банку реконст­рукції та розвитку. Але, якщо раніше технічна допомога була са­ме технічною (у буквальному розуміння слова), то нині її мож­на називати дорадчо-консультативною.

До кінця 80-х років надання Банком переважно інвестицій­них кредитів супроводжувалося поданням технічної допомоги головним чином у вигляді вирішення інженерно-технічних пи­тань при проектуванні фінансованих МБРР мостів, дамб, електро­енергетичних об'єктів, автотрас тощо. Усе це було пов'язано з роботою зі стандартними матеріалами і добре знайомими техно­логіями (які можна було в разі потреби легко пристосовувати до конкретних умов будь-якої країни), що значно прискорюва­ло, полегшувало і здешевлювало подану з боку МБРР допомогу. Однак згодом зміна пріоритетів у кредитній політиці (тобто зро­стання в її обсязі питомої ваги системних кредитів) неминуче привела до змін у характері і самої технічної допомоги країнам-позичальникам.

Докорінний злам у пріоритетності напрямів як самої кредит­ної політики, так і супроводжувальної її технічної допомоги МБРР припав на кінець 80-х — початок 90-х років, тобто на часи розпаду колишнього соціалістичного блоку і початок процесу трансформації економік країн, що входили до нього. Саме цей період характеризувався значним збільшенням обсягу техніч­ної допомоги (у зв'язку зі вступом до МБРР великої кількості нових членів) на тлі зміни її характеру і спрямування. Подаю­чи колишнім соціалістичним країнам традиційну технічну до­помогу (у вигляді, наприклад, сприяння комп'ютеризації сис­теми управління), фахівці Банку зосередили головну увагу на допомозі у вирішенні макроекономічних проблем (зокрема у сфері реструктуризації економіки, корпоратизації, привати­зації, тощо).

82

Під час виконання програми допомоги фахівці Міжнародно­го банку реконструкції та розвитку зосереджують свою увагу на чотирьох основних елементах, а саме:

• підтримці системних реформ, що мають сприяти перехо­ ду республік до ринкової економіки та їх інтеграції до світової економічної системи;

• підтримці конкретних реформ у сферах сільського госпо­ дарства, економіки, транспорту та інших галузях;

• створенні системи соціального захисту для найменш захи­ щених груп населення в період переходу до ринкової еконо­ міки і вдосконалення якості основних соціальних послуг;

— підготовці кадрів та інституційних реформ [16, с. 132]. Ще однією функцією МБРР є надання гарантій. Повноваження з надання гарантій МБРР мав від моменту свого

заснування.

Згідно зі Статутом при наданні власних гарантій Міжнарод­ний банк реконструкції та розвитку повинен отримати зустрічну гарантію від країни, що отримує гарантований Банком кредит.

МБРР розширив підтримку гарантій для інвесторів, яка ви­являється в таких двох аспектах: по-перше, МБРР надає гарантії безпосередньо кредитору проекту і, по-друге, фінансує гарантійне покриття, яке надане державою (чи іншою стороною на запит держави) через позики державі. Перше — пряма гарантія, дру­ге — непряме фінансування гарантії. Комбінація двох типів га­рантій дає змогу МБРР надавати гарантійне покриття учасни­кам проектного фінансування різними шляхами.

Прямі гарантії МБРР. Гарантія МБРР — це безвідкличне зобов'язання перед третьою стороною (що надає кредит країні-члену Банку), видане в тому, що Банк погасить гарантовану час­тину зобов'язань у разі, якщо, за певних умов, отримувач гарантії цього не зробить.

Гарантії, які надає МБРР, відіграють надзвичайно важливу роль у реалізації значної кількості широкомасштабних проек­тів, що здійснюються у менш розвинутих країнах, незабезпече-них достатньою мірою власними інвестиційними ресурсами. Ме­тою надання гарантій є усунення, або хоча б пом'якшення тих ризиків, які приватні інвестори і кредитори не готові взяти на себе або в конкретній країні, або на конкретний термін, або за конкретним проектом. Банк покладає на себе відповідальність за покриття тих ризиків, які він здатний гарантувати.

У1994 р. МБРР прийняв програму з розширення використання гарантій, зокрема в інфраструктурних проектах, — «Основний

83

потік гарантій». За такою програмою МБРР надає покриття у двох формах: (а) часткові гарантії ризику, які забезпечують повернення позики у разі невиконання суверенних контракт­них зобов'язань чи форс-мажорних обставин; (б) часткові га­рантії кредиту, які покривають частину виплат за кредитом.

На сучасному етапі багато країн-отримувачів фінансової допо­моги дедалі більшою мірою прагнуть залучити приватний капітал для фінансування проектів, що мають вирішальне значення для розвитку їхньої економіки, намагаючись при цьому обмежити відповідальність уряду з несення комерційного ризику. Потенцій­ні інвестори можуть бути готовими брати на себе комерційні ризики, пов'язані з приватними потенційними інвестиціями, але най­частіше не воліють покладати на себе ризики, пов'язані з ймовір­ністю невиконання державою своїх зобов'язань за контрактом.

Гарантії Банку можуть бути використані для усунення зане­покоєння обох сторін стосовно таких ризиків. Частковий харак­тер гарантії забезпечує те, що саме ринок, а не суверенна держава бере на себе комерційні ризики (додаток В-1).

Гарантії МБРР надають під проекти в тих країнах, які ма­ють право на отримання кредитів. Отримувачем гарантії може бути сама країна-член МБРР або її національна структура дер­жавного чи приватного сектора лише під нові інвестиційні проек­ти. Гарантії надаються лише на кредити, спрямовані для фінан­сування нових інвестиційних проектів.

Банк може обмежувати надання гарантій країнам у разі, як­що виникають сумніви в їхній кредитоспроможності в довгостро­ковій перспективі. Гарантії надають тоді, коли буде завершений процес реструктуризації їхньої заборгованості і в країні будуть створені задовільні макроекономічні умови. Проекти, що підтримуються гарантіями МБРР, оцінюють на підставі тих са­мих критеріїв, що Банк застосовує при розгляді питання про на­дання кредитів.

При наданні власних гарантій МБРР повинен отримати зустрічну гарантію (контргарантію) від країни, що отримує га­рантований Банком кредит (додаток В-2). Гарантії можуть нада­вати паралельно з кредитами або окремо від них. Окремі гарантії найбільш привабливі для приватного сектора, що реалізує свої проекти без участі держави. Розміри гарантій під ті чи інші опе­рації визначаються залежно від конкретної ситуації. Наданням гарантій Банк сприяє зменшенню обумовленості кредитів (тобто пом'якшенню та зменшенню кількості умов, що їх висувають по­тенційні кредитори).

84

Непрямі гарантії МБРР (гарантійне покриття, що фінан­сується МБРР). Альтернативою прямих гарантій МБРР є меха­нізм фінансування покриття, що надає держава чи інші сторони. Відповідно до цього підходу замість надання гарантій безпосе­редньо комерційним кредиторам, Банк надає позику державі, надходження якої спрямовуються на фінансування наданих нею чи іншою стороною гарантій на запит держави. Таке фінансуван­ня гарантій МБРР може проводитися двома шляхами: (1) тих гарантій, що надаються державою, та (2) тих гарантій, що на­даються третіми гаранторами на запит держави.

Гарантії держави. За таким підходом, держава надає гарантію інвесторам, а МБРР, у свою чергу, погоджується надати позику державі для сплати будь-яких вимог за гарантією. Така схема містить два основних елементи: (а) гарантія (чи інший подібний інструмент), що надана державою і яка захищає інвестора від визначених ризиків, та (б) кредитна угода між державою та МБРР, надходження якої використовуються державою для фінансування платежів за гарантією (додаток Г-1).

Гарантії третіх сторін. За таким підходом, комерційний банк чи інша незалежна третя сторона надає гарантію інвестору, а держава, у свою чергу, погоджується покрити чи іншим чином фінансувати гарантора. Третя сторона може діяти як керівник державної гарантії. МБРР надає через державу позику для фі­нансування платежів за гарантією. Така схема містить такі три основні елементи: (а) гарантія, що надається комерційним бан­ком чи іншою третьою стороною; (б) покриття, контргарантія чи інша угода з консолідації боргу між державою та третьою сторо­ною, що є гарантором, і яка містить зобов'язання держави фінансувати платежі третьої сторони за гарантією, та (в) кредит­на угода між МБРР та державою, надходження якої використо­вуються для фінансування державних консолідованих зобов'я­зань перед третьою стороною-гарантором (додаток Г-2).

Інші типи гарантійних інструментів. МБРР використовує також опціон пут, страхування політичних ризиків та контракти «бери чи плати» / «бери та плати», які надають гарантійний за­хист інвестору. Такі інструменти можуть слугувати як альтер­нативна підтримка МБРР операцій проектного фінансування.

Опціони пут. Як зазначалося, МБРР надає прямий опціон пут для тримачів проектного боргу замість часткових гарантій ризику. Схема опціону пут МБРР наведена в додатку Г-3.

Міжнародний банк реконструкції та розвитку також фінан­сує опціони пут, що надані державою чи іншими сторонами на

85

запит держави. За цією схемою, держава може, наприклад, на­давати опціон пут інвестору, а МБРР надає позику державі для фінансування державних зобов'язань із викупу відповідних ак­тивів, якщо інвестори виконають такий опціон. Така схема містить два основних елементи: (а) опціон пут, що надається державою на користь інвестора, та (б) кредитна угода між МБРР та дер-. жавою, надходження якої використовують для фінансування державних зобов'язань із закупівлі активів інвестора за опціо-ном пут (додаток Г-3).

Страхування політичного ризику. МБРР не надає страхуваль­ного покриття на основі своїх корпоративних ресурсів, а надає подібне покриття за фінансової підтримки приймаючої держави. Банк надає фінансову допомогу країнам отримати таке страхуван­ня від страховиків політичного ризику для підтримки іноземних інвестицій в країну. У цьому напрямі МБРР та Багатостороння агенція гарантування інвестицій (БАГІ) використовують меха­нізми для надання фінансування приймаючій державі для опла­ти такого страхування конкретної іноземної інвестиції. Означена схема може містить такі три основних елементи: (а) страхуваль­не покриття, що надане чи адмініструється БАГІ на користь інвес­тора; (б) угода про фінансування боргу між державою та БАГІ відносно вимоги платежу згідно з покриттям та (в) кредитна уго­да між МБРР та державою, надходження за якою спрямовують для фінансування державних зобов'язань перед БАГІ за вищезга­даною угодою про фінансування боргу (додаток Г-2).

Закупівельні/постачальницькі контракти. Окрім вищезга­даних інструментів, МБРР також підтримує проектне фінансу­вання через контракти «бери чи плати» або «бери та плати», які надають захист, подібний до гарантій. Оскільки зобов'язан­ня передбачають закупівлю проектного продукту, МБРР прямо не укладає такі контракти. Він може фінансувати державні зо­бов'язання за такими контрактами, що слугує сурогатом гаран­тії. Фінансування МБРР таких контрактів містить такі два ос­новних елементи: (а) контракти «бери чи плати» або «бери та плати» чи інші контракти, що укладаються між державою на користь проектної компанії, та (б) кредитна угода між МБРР та державою, надходження якої спрямовуються для фінансування державних фінансових зобов'язань перед проектною компанією за контрактом (додаток Г-4).

Акції та квазіакції. МБРР не здійснює акціонерних інвес­тицій у підприємства. Однак він фінансує акціонерну частку у проектній компанії через свої позики державам (додаток Д).

86

МБРР надає значну кількість позик компаніям із фінансуван­ня розвитку, через які акціонерні інвестиції стають доступни­ми. Фінансування МБРР акцій містить такі два основних елементи: (а) кредитна угода між державою та Банком та (б) угода між державою, проектною компанією та, можливо, іншими акціо­нерами проектної компанії відносно державної акціонерної участі (додаток Д).

МБРР також не проводить квазіакціонерного фінансуван­ня. Фінансування квазіакцій є відносно простим і складається з боргових інструментів, які конвертуються в акції. Фінансу­вання МБРР містить передання коштів проектній компанії. Хоча держава отримує традиційні боргові інструменти в таких операціях, вона може отримувати інструменти, що конверту­ються у квазіакції. Фінансування МБРР квазіакціонерних бор­гових інструментів проводиться за схемою, яка містить такі два основних елементи: (а) кредитна угода між Банком і дер­жавою та (б) угода про субсидіарну позику між державою та проектною компанією, відповідно до якої держава отримує квазіакціонерні боргові інструменти, а не традиційні.

Крім того, МБРР здійснює спільне фінансування.

Термін «спільне фінансування» можна віднести до кожної опе­рації, за умовами якої кошти Банку поєднуються з будь-якими зовнішніми для країни-отримувача асигнуваннями задля реа­лізації конкретних підтримуваних Банком проектів чи програм.

Спільне фінансування є одним із найважливіших напрямів діяльності Банку: за Статутом МБРР, його ресурси завжди до­повнювали інвестиції з інших джерел у процесах підтримки реа­лізації широкого кола програм на рівні країни, певного регіону чи в глобальних масштабах. Беручи участь у спільному фінансу­ванні проектів, МБРР має на меті:

• мобілізацію ресурсів для здійснення конкретних проектів за участю Банку;

• координацію фінансової підтримки програм країн-членів Банку і вибір пріоритетів інвестування на рівні проекту чи галузі;

• допомогу донорам у підвищенні ефективності їх взаємо­ дії між собою, з Банком та клієнтами.

Протягом періоду існування МБРР його функції, цілі та прі­оритети неодноразово змінювалися, доповнювались і вдоско­налювалися.

87