4.6. Україна і мвф

Україна набула членства в МВФ 3 червня 1992 р. (відповідно до Закону України від 03.06.92 р. № 2402-ХИ «Про вступ Ук­раїни до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій») [2].

Квота України у Фонді становить 1 млрд 372 млн СДР. Згідно з результатами Одинадцятого перегляду квот (30 січня 1999 р.) країн-членів МВФ квоту України збільшено з 997,3 млн СДР до 1 372 млн СДР, що дало змогу збільшити обсяг кредитів від МВФ.

Кредити МВФ спрямовуються на підтримку курсу національ­ної валюти, міжнародних резервів держави та активних позицій платіжного балансу згідно зі Статутом МВФ.

55

Отримувачем кредитів МВФ є Національний банк України, який зараховує їх у свої міжнародні резерви і використовує ви­нятково для інтервенцій на валютному ринку для вказаних цілей.

За роки співпраці з МВФ (1994-2002) Україна отримала 4 227,6 млн дол. СІЛА кредитних ресурсів за програми 8ТР (Зузіетіс Тгапз/огтаііоп РасіШу), «стенд-бай», механізму розширеного фінансування ЕРР (табл. 3).

Таблиця З

Надходження коштів у рамках кредитних угод України з МВФ, млн дол. США

Програми	1994	1995	1996	1997	1998	1999	2000	2001	Всього
8ТР	361,0	361,0							722,0
«Зіапхі-Ьу» 1995		780							780
«8іап<І-Ьу» (поновле­на програ­ма 1996)			776	90					866
«Зіапсі-Ьу» 1997				198	49				247
ЕРР (2,226 млрд дол. СІЛА)					342	648	247,2	375,4	1 612,6
Разом	361,0	1 141	776	288	391	648	247,2	375,4	4 227,6

Джерело: щіяуі.іті.ог£ — офіційний сайт Міжнародного валютного фонду.

Наведемо основні часові та кількісні показники всіх кредитних позик, які надавалися Україні під здійснення стабілізаційних програм:

1. Позика 8ТР (Зузіет Тгапзіогтаііоп РасіШу — програма Фонду системних трансформацій), жовтень 1994 року — бере­ зень 1995 року. Отримано понад 722 млн дол. США за річною ставкою 5,75% на термін 10 років із відстроченням сплати ос­ новної суми боргу на 4,5 роки.

2. Позика ЗіапЛ-Ьу І (дослівно «резерв» — стабілізаційна позика для підтримання платіжного балансу), квітень 1995 ро­ ку — березень 1996 року. Отримано близько 780 млн дол.

3. Позика Зіапй-Ьу II, квітень 1996 року — червень 1997 ро­ ку. Отримано 866 млн дол.

56

4. ПозикаЗіапй-Ьу III, липень 1997року — червень 1998 ро­ ку. Отримано понад 247 млн дол.

Усі три позики Зіапй-Ьу надавалися за річною ставкою 6,29% на термін 5 років із відстроченням сплати основної суми боргу на 3,25 року.

5. З липня 1998 року діяла програма розширеного кредиту­ вання — ЕРР (ЕхіепсіеЛ РасіШу). Час її закінчення — червень 2001 року. Загальний обсяг позики становить 2,226 млн дол. під 7% річних.

6. Попереджувальний Зіапй-Ьу, 29 березня 2004 р. — 29 бе­ резня 2005 р. Зарезервований кредит у сумі 411,6 млн СДР або 605 млн дол. Угода була затверджена, але через низку причин перший транш так і не був здійснений [88].

Україна як повноправний член МВФ здійснює щорічні кон­сультації про стан валютного врегулювання за статтею IV Стату­ту МВФ, упровадження статистичних і фінансових стандартів та отримання технічної допомоги.

Після завершення співпраці з Міжнародним валютним фон­дом за Програмою ЕРР «Механізм розширеного кредитування», що формально закінчилася 4 вересня 2002 р., виникла потреба у започаткуванні нових програм співпраці з МВФ, які передба­чали поступове перенесення центру ваги у співробітництві з МВФ у площину безкредитних відносин, узгодження головних параметрів макроекономічної політики з тенденціями та прогно­зами розвитку світової кон'юнктури, із динамікою і напряма­ми світових фінансових та інвестиційних потоків.

Кабінет Міністрів України серед прийнятних форм подальшої співпраці України з МВФ на безкредитніи основі обрав програму «попереджувальний Зіап&Ьу». Заходи програми повинні були спрямовуватися на подальше впровадження економічних реформ в Україні та проведення зваженої бюджетної політики, удоскона­лення податкового законодавства, фінансове оздоровлення ПЕК та системні перетворення в агропромисловому комплексі, рефор­мування житлово-комунального господарства, покращення інве­стиційного клімату, завершення переговорів про вступ до СОТ.

29 березня 2004 р. Радою директорів МВФ було прийнято позитивне рішення про започаткування програми «попереджу­вальний стенд-бай». Укладення угоди між Україною та МВФ строком на 12 місяців фактично надавало можливість отримати від МВФ зарезервований кредит у сумі, еквівалентній 411,6 млн СДР (30% квоти України), у разі погіршення ситуації з пла­тіжним балансом або валютними резервами країни.

57

Із 11 по 20 травня 2004 року в Україні працювала місія Євро­пейського департаменту МВФ. Експерти місії провели консуль­тації та переговори для отримання та проведення аналізу відомос­тей про результати економічної діяльності за І квартал поточного року, здійснили перегляд виконання Україною критеріїв ефек­тивності та структурних маяків за програмою «попереджуваль­ний стенд-бай». Місією було зазначено виконання всіх кількісних критеріїв ефективності програми, за винятком меж загального обсягу простроченої заборгованості з відшкодування ПДВ.

На вирішенні цього проблемного питання була зосереджена увага наступної місії МВФ у липні-серпні 2004 р., що працюва­ла в Україні задля здійснення чергового перегляду програми та консультацій за IV статтею Статуту МВФ. За результатами ро­боти місії було сказано, що перегляд програми не може бути за­вершений у заявлені терміни як наслідок допущених відхилень у виконанні програми. Експерти місії зауважили урядові, що уточнений бюджет на 2004 р. не узгоджується з економічною по­літикою, яка була закладена в основу програми за угодою «по­переджувальний стенд-бай». Крім того, кілька узгоджених за програмою заходів, що стосуються фіскального та банківського секторів, виконано не було.

Серед позитивних результатів реалізації стабілізаційних програм МВФ треба відзначити такі з них. У 1999 і 2000 рр. Україна була без дефіциту зведеного бюджету. Уперше за роки незалежності у 2000 р. відбулося економічне зростання, хоча і завдяки приросту експорту вітчизняної продукції та позитив­ному сальдо зовнішньої торгівлі в обсязі 1 406 млн дол. СІЛА, а не наповненню внутрішнього ринку. У 1999-2000 рр. лікві­довано дисбаланс поточного рахунку платіжного балансу. Інфля­ція вперше стала контрольованою і тому більш прогнозованою.

Однак варто підкреслити, що на ці позитивні моменти вплива­ли не лише виконання стабілізаційних програм МВФ, а й інші чинники. Однак їх вичленити практично неможливо.

Але, з другого боку, є й багато негативного. Так, жорстка мо­нетарна антиінфляційна політика призвела не тільки до стриму­вання дії чинників інфляції витрат, а й до гострої нестачі платіж­них засобів в економіці у вигляді платіжної кризи, а звідси і до скорочення вітчизняного виробництва, що власне і відбувало­ся в Україні. Обмеження грошової маси і внутрішнього креди­тування, а також штучне стримування внутрішнього сукупного попиту спричинило небажані соціально-економічні наслідки. Так, зниження темпів інфляції, що сталося завдяки майже

58

припиненню грошової емісії та низького рівня монетизації еконо­міки, призвело до дефіциту готівкових коштів, гострої платіж­ної кризи, зниження сукупного попиту внаслідок невиплати заборгованої заробітної плати, затримок у виплаті пенсій та інших видів соціальної допомоги. Введення грошово-кредит­ного обмеження стримувало інвестиційну активність у країні, яка могла б бути спрямованою на економічне зростання [88].

Важливим аспектом продовження співпраці України з МВФ є те, що успішне виконання спільних програм надає можливість для отримання фінансових ресурсів інших фінансових органі­зацій, зокрема Вссвітнього банку та ЄБРР, а також сприяє ре­структуризації зобов'язань України перед зовнішніми приват­ними інвесторами.

Модуль II ГРУПА ВСЕСВІТНЬОГО БАНКУ