
- •1. Зміст та основні завдання фінансової діяльності суб’єктів господарювання
- •2. Організація фінансової діяльності підприємств
- •4. Організація управління фінансовими ресурсами.
- •5. . Теоретичні джерела фінансової діяльності підприємств
- •7. Особливості фінансової діяльності приватних підприємств
- •8. Особливості фінансової діяльності товариств з обмеженою відповідальністю
- •9. Особливості фінансової діяльності акціонерних товариств
- •10. Власний капітал, його функції та складові
- •4. Функція фінансування та забезпечення ліквідності.
- •5. Функція управління та контролю
- •11. Статутний та резервний капітали, джерела їх утворення
- •12. Збільшення та зменшення статутного капіталу
- •13. Корпоративні права підприємства
- •14. Звіт про власний капітал
- •15. Класифікація внутрішніх джерел фінансування підприємства
- •16. Економічна характеристика самофінансування підприємства та його види
- •17. Суть та показники чистого грошового потоку
- •18. Звіт про рух грошових коштів
- •19. Зміст, значення та основні завдання дивідендної політики
- •20. Порядок та форми нарахування дивідендів
- •21. Методи нарахування та оподаткування дивідендів
- •22. Інструменти та ефективність дивідендної політики
- •23. Суть, ознаки та складові позичкового капіталу
- •24. Фін кредити
- •25. Облігації підприємства
- •26. Комерційні кредити та факторинг
- •27. Економічна характеристика реорганізації підприємств
- •28. Загальні передумови реорганізації
- •29. Укрупнення та розкрупнення підприємств
- •30. Перетворення підприємства як форма реорганізації підприємств
- •31. Суть спільних інвестицій
- •32. Джерела фінансування спільних інвестицій на основі договорів кооперацій
- •33. Методи визначення ефективності спільних інвестицій
- •34. Суть і класифікація фін інвестицій п-ва
- •35. Довгострокові фін інвестиції
- •36. Поточні фін інвестиції
- •37. Оцінка доцільності фін інвестицій
- •38. Компетенція фін служб
- •39. Регулювання розподілу виручки від зовнішньоекономічної діяльності
- •40. Розрахунки при здійсненні зовнекон д-сті
- •41. Митне оформлення та оподаткування зовн торг операцій
- •42. Суть та осн завдання фін контролінгу
- •43. Координація та система раннього попередження та реагування
- •44. Методи контролінгу
- •45. Методи фін прогнозування
- •46. Бюджетування як функція фін контролінгу
- •47. Принципи та способи бюджетування
- •49. Бюджетний контроль та аналіз відхилень
15. Класифікація внутрішніх джерел фінансування підприємства
У науково-практичній літературі можна зустріти дві основних концепції трактування сутності та класифікації внутрішніх джерел фінансування. Перший підхід зорієнтований на фінансові результати, другий — на рух грошових потоків2. Це зумовлено тим, що не завжди доходи та витрати підприємства, відображені у звіті про фінансові результати, збігаються з грошовими надходженнями (видатками) в рамках операційної та інвестиційної діяльності відповідного періоду. Наприклад, величина виручки від реалізації продукції, відображена у звітності, може не збігатися з грошовими надходженнями від реалізації в тому ж періоді. З іншого боку, не всі витрати, які враховуються при визначенні фінансових результатів певного періоду, пов’язані з грошовими видатками.
До внутрішніх джерел фінансування підприємств здебільшого відносять такі:
чистий прибуток;
амортизаційні відрахування
забезпечення наступних витрат і платежів.
Дискусійним є питання віднесення до внутрішніх джерел фінансування грошових надходжень від інвестиційної діяльності, зокрема, процентів, дивідендів, виручки від реалізації необоротних активів, фінансових інвестицій тощо. Прихильники віднесення зазначених надходжень до зовнішніх фінансових джерел обґрунтовують свою позицію тим, що дезінвестиції та фінансові доходи не є результатом операційної діяльності, а отже, не можуть розглядатися як внутрішнє фінансуван
16. Економічна характеристика самофінансування підприємства та його види
Основним внутрішнім джерелом фінансування є самофінансування, пов’язане з реінвестуванням (тезаврацією) прибутку у відкритій чи прихованій формі. Підкреслимо, що амортизаційні відрахування не належать до самофінансування (як це досить часто можна зустріти у вітчизняній економічній літературі). Ефект самофінансування проявляється з моменту одержання чистого прибутку до моменту його визначення, розподілу та виплати дивідендів, оскільки отриманий протягом року прибуток вкладається в операційну та інвестиційну діяльність. Рішення власників підприємства про обсяги самофінансування є одночасно і рішенням про розмір дивідендів, які підлягають виплаті.
У світовій економічній літературі, залежно від способу відображення прибутку в звітності, зокрема в балансі, виокремлюють:
а) приховане самофінансування;
б) відкрите самофінансування (тезаврація прибутку).
Приховане самофінансування підприємства пов’язане з використанням прихованого прибутку. Приховування прибутку здійснюється (у розумінні західних фахівців) у результаті формування прихованих резервів. Оскільки приховані резерви проявляються лише при їх ліквідації, приховане самофінансування здійснюється за рахунок прибутку до оподаткування. Отже, відбувається відстрочка сплати податків і виплати дивідендів.
Приховані резерви — це частина власного капіталу підприємства, яка жодним чином не відображена в його балансі, отже, обсяг власного капіталу в результаті формування прихованих резервів буде меншим, ніж це є насправді.
Тезаврація прибутку — це спрямування його на формування власного капіталу підприємства з метою фінансування інвестиційної та операційної діяльності.
Величина тезаврації відповідає обсягу чистого прибутку, який залишився в розпорядженні підприємства після сплати всіх податків та нарахування дивідендів. Збільшення власного капіталу в результаті тезаврації прибутку підприємства позначається також як відкрите самофінансування. Інформація про це наводиться в офіційній звітності.