
- •1. Зміст та основні завдання фінансової діяльності суб’єктів господарювання
- •2. Організація фінансової діяльності підприємств
- •4. Організація управління фінансовими ресурсами.
- •5. . Теоретичні джерела фінансової діяльності підприємств
- •7. Особливості фінансової діяльності приватних підприємств
- •8. Особливості фінансової діяльності товариств з обмеженою відповідальністю
- •9. Особливості фінансової діяльності акціонерних товариств
- •10. Власний капітал, його функції та складові
- •4. Функція фінансування та забезпечення ліквідності.
- •5. Функція управління та контролю
- •11. Статутний та резервний капітали, джерела їх утворення
- •12. Збільшення та зменшення статутного капіталу
- •13. Корпоративні права підприємства
- •14. Звіт про власний капітал
- •15. Класифікація внутрішніх джерел фінансування підприємства
- •16. Економічна характеристика самофінансування підприємства та його види
- •17. Суть та показники чистого грошового потоку
- •18. Звіт про рух грошових коштів
- •19. Зміст, значення та основні завдання дивідендної політики
- •20. Порядок та форми нарахування дивідендів
- •21. Методи нарахування та оподаткування дивідендів
- •22. Інструменти та ефективність дивідендної політики
- •23. Суть, ознаки та складові позичкового капіталу
- •24. Фін кредити
- •25. Облігації підприємства
- •26. Комерційні кредити та факторинг
- •27. Економічна характеристика реорганізації підприємств
- •28. Загальні передумови реорганізації
- •29. Укрупнення та розкрупнення підприємств
- •30. Перетворення підприємства як форма реорганізації підприємств
- •31. Суть спільних інвестицій
- •32. Джерела фінансування спільних інвестицій на основі договорів кооперацій
- •33. Методи визначення ефективності спільних інвестицій
- •34. Суть і класифікація фін інвестицій п-ва
- •35. Довгострокові фін інвестиції
- •36. Поточні фін інвестиції
- •37. Оцінка доцільності фін інвестицій
- •38. Компетенція фін служб
- •39. Регулювання розподілу виручки від зовнішньоекономічної діяльності
- •40. Розрахунки при здійсненні зовнекон д-сті
- •41. Митне оформлення та оподаткування зовн торг операцій
- •42. Суть та осн завдання фін контролінгу
- •43. Координація та система раннього попередження та реагування
- •44. Методи контролінгу
- •45. Методи фін прогнозування
- •46. Бюджетування як функція фін контролінгу
- •47. Принципи та способи бюджетування
- •49. Бюджетний контроль та аналіз відхилень
31. Суть спільних інвестицій
Головною метою створення та діяльності інститутів спільного інвестування (ICI) е регулювання відносин, що виникають у сфері спільного інвестування, та забезпечення гарантій прав власності на цінні папери і захист прав учасників фондового ринку.
Діяльність зі спільного інвестування — діяльність, яка провадиться в інтересах і за рахунок учасників (акціонерів ) ICI шляхом емісії цінних паперів ICI з метою отримання прибутку від вкладення коштів, залучених від їх розміщення у цінні папери інших емітентів, корпоративні права, нерухомість та інші активи, відповідно до законодавства України.
Інститути спільного інвестування об'єднують індивідуальних інвесторів і таким чином дають змогу їм одержати переваги від інвестування внаслідок концентрації фінансових ресурсів. Така діяльність суттєво впливає на розвиток фондового ринку, забезпечуючи його динамічний розвиток та високий рівень ліквідності.
Інститути спільного інвестування (ICI) — інвестиційні фонди, які здійснюють діяльність зі спільного інвестування на основі об'єднання (залучення) грошових коштів інвесторів та вкладення їх: у цінні папери, корпоративні права та нерухомість з метою отримання прибутку.
Діяльність інвестиційних фондів сприяє мобілізації та ефективному використанню нагромаджень населення і корпорацій шляхом залучення їх до інвестиційного процесу та розвитку економіки. Чим вищий рівень розвитку ринку цінних паперів, тим активніше розвиваються інститути спільного інвестування. Найбільшого розвитку вони набули в промислово розвинених країнах — США, Великій Британії, Канаді, Німеччині, Японії.
Діяльність інвестиційних фондів регулюється Законом України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" від 15 березня 2001 року № 2299-Ш.
Головні засади функціонування вітчизняних інститутів спільного інвестування узгоджено з Директивою ЄС "Про приведення у відповідність Законів та Положень стосовно спільного інвестування в цінні папери, що обертаються" від 20 грудня 1985 р. № 85/611.
Державний контроль у сфері спільного інвестування здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" та інші державні органи в межах їх повноважень з метою дотримання законодавства та захисту прав інвесторів.
Переваги інвестування коштів у інститути спільного інвестування полягають у:
— можливості обрання фонду інвестором залежно від обраної інвестиційної стратегії;
— забезпеченні диверсифікації ризику завдяки вимогам щодо структури вкладень у різні види активів;
— залежності дохідності інвестицій від зростання вартості чистих активів фонду;
— можливості вкладання коштів у компанії різних галузей і сфер діяльності;
— здійсненні кваліфікованого управління інвестиційними фондами професійними менеджерами;
— нижчому рівні оподаткування;
— контролі за діяльністю інститутів спільного інвестування з боку держави.