Література

а) основна

Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. – К.: Вища школа, 1972. – С. 194-200.

Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я.Плющ. – К.: Вища школа, 1994. – С.140-150.

Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка. – К.: Вища школа, 1997. – С.264-275.

Сучасна українська мова / За ред. О.Д.Пономарева. – К.: Либідь, 1997. – С.114-118.

Безпояско О.К., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Граматика української мови. Морфологія: Підручник. – К.: Либідь, 1993. – С.16-20.

Вихованець І.Р., Городенська К.Г. Теоретична морфологія української мови. – К.: Унів. вид-во “Пульсари”, 2004. – С. 44-53.

Горпинич В.О. Морфологія української мови: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: ВЦ “Академія”, 2004. – С. 33-51.

Волох О.Т., Чемерисов М.Т., Чернов Є.І. Сучасна українська літературна мова. Морфологія. Синтаксис. – К.: Вища школа, 1989. – С. 3-9.

б) додаткова

Вакула Г.Г. Категорія істот і неістот в українській мові // Українська мова і література в школі. – 1965. – № 6.

Сич В.Ф. Лексико-граматичні групи іменників // Українська мова і література в школі. – 1974. – № 6.

Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. – К.: Наук. думка, 1988. – С. 41-49.

Матвіяс І.Г. Іменник в українській мові. – К.: Рад. школа, 1974. – С. 5-41.

Методичні рекомендації

Усі іменники поділяють на окремі бінарні (подвійні) групи слів, у яких семантика і морфологічна категорія числа виявляється по-різному. Напр., збірні від незбірних відрізняються семантично: у збірних група однорідних конкретних предметів чи осіб сприймається як єдине неподільне ціле (адвокатура, козацтво), у конкретних (незбірних) – розчленовано (клас – класи). Вони відрізняються і граматично: збірні іменники не змінюються за числами, незбірні (конкретні) – змінюються (учень – учні), але мають спільні засоби вираження граматичного значення. Такі групи іменників кваліфікують як лексико-граматичні розряди.

Лексико-граматичні розряди – групи іменників, які протиставляються за значенням, але мають спільні граматичні засоби вираження роду, числа, відмінка.

Практичні завдання

Вправа 1. Із тексту виписати іменники, визначити лексико-граматичні розряди іменника (власна – загальна назва, істота – неістота, має речовинне, конкретне чи абстрактне значення, назва збірного поняття).

Роксолана – символ трагічної долі бранки-полонянки; символ розуму, величі духу українки; краси; жіночності.

Історичні джерела засвідчують, що Роксолана – це дружина турецького султана Сулеймана ІІ, яка відігравала величезну роль у політичному житті Османської імперії 20-50-х рр. ХVШ ст. Українка за походженням, справжнє ім’я – Настя Лісовська. Протягом віків символ цієї жінки помітно змінювався, її зображували то як “леді Макбет з України”, то як відьму з “Лисої гори”.

“Ось уже кілька століть історики, письменники, психологи намагаються зрозуміти і дошукатися причин того, як молода українка стала султаншею, як піднялась так високо, що верховний кадій скріпив цей шлюб державною печаткою. У чому є таїна тої сорокалітньої любові одного з найжорстокіших людей тогочасного світу до цієї жінки, заради якої він забув матір, стратив головного візира війська і ще багато наближених, а потім простив їй навіть державну змову?”

Магічно красива, вольова Роксолана символізує велич, стійкість духу, розум, вроду українки, яка зуміла піднятися над своїм оточенням, дбала про мирне небо над Україною. Саме такою постає вона у романі П. Загребельного “Роксолана”, баладі О. Пахльовської “Роксолана (балада тернового імені)”:

Дитя селянське з царственним чолом,

Кохана жінка грізного султана, –

Коли тебе забрали у полон;

Хто дав тобі імення Роксолана?

Отак живеш, душею прихистивши

в Страсний Четвер запалено свічу.

Твоє ім’я – як відсвіт пожарища

І як відлуння тихого плачу.

Вже тих подій і слід на світі стерся.

Той шовк забув тепло твоїх долонь.

І лиш ім’я – невидима фортеця

Душі, що не здалася у полон.

Гіркого поля сонячна тернинка,

Шляхетна віть в селянському гербі.

Хто дав тобі імення – Українка? –

Щоб сотні років плакало в тобі.

(О. Потапенко)

Вправа 2. Наведіть 5 іменників власних назв, що походять із загальних, і 5 іменників загальних назв, що походять із власних.

Наприклад: Ампер (прізвище фізика) – ампер (одиниця виміру).