Методичні рекомендації
1. Опрацюйте рекомендовану літературу, законспектуйте статті, до кожного теоретичного положення доберіть приклади.
2. При опрацюванні другого питання врахуйте: точна кількість морфем у мові не встановлена, що пояснюється розбіжностями в поглядах учених на виділення морфем та ототожнення їх. В інвентарі морфем сучасної української мови до шести сотень афіксальних інваріантних одиниць. Взаємовідношення морфем у системі мови, об’єднання їх у класи встановлюють за допомогою певних ознак, що враховують їхню роль у складі слова, місцерозташування в ньому, функції, форму, а також походження.
3. Для правильного проведення морфемного аналізу слід ураховувати такі моменти:
до морфем належать неперервні відрізки (сегменти);
слів без кореня не існує;
корінь повинен бути наявним хоча б у двох словах мови і входити в ряди, які легко збільшуються і розширюються;
афіксом вважається такий елемент, що далі не розкладається на самостійно вживані частини словоформи;
афіксом буває той елемент, що позиційно не зв’язаний і повторюється в кількох словах;
історичні чергування звуків;
зіставлення аналізованого слова зі спорідненими і одноструктурними;
невідповідність звукового складу морфеми її графічному зображенню.
4. Похідні слова змінюють морфемну будову внаслідок кількох причин:
1) втрачають значеннєві зв’язки між твірними та похідними словами через зміни в їхніх лексичних значеннях; 2) виходять з ужитку застарілі твірні слова або утворення, спільнокореневі з похідним; 3) відбуваються зміни у фонетичному (відповідно фонемному) складі слова; 4) перериваються зв’язки слова зі спорідненими словами, воно підпадає під вплив продуктивного словотвірного типу, згідно з яким переосмислюється його морфемна будова.
5. Схема морфемного аналізу:
Виділіть основу і закінчення, позначте їх графічно. Пам’ятайте, що основа, як і морфи, виділяється на звуковому рівні, а не на графічному, тому звертайте увагу на літерне позначення звуків на так званому морфемному шві, який може приховувати справжній звуковий склад морфів. Дайте характеристику основи, зазначивши похідна чи непохідна, вільна чи зв’язана, проста (коренева) чи складна (афіксальна), закрита ( тверда чи м’яка) чи відкрита.
Доберіть ряд однокореневих слів, виділіть корінь.
Доберіть ряд одноструктурних слів, виділіть афіксальні морфи.
Дайте характеристику морфів: корінь виступає в аломорфах (написати); вільний чи зв’язаний; префікс – має аломорфи ( написати, якщо є), словотворчий чи формотворчий, продуктивний чи непродуктивний, яке має значення; суфікс – виступає в аломорфах (написати), словотворчий чи формотворчий, продуктивний чи непродуктивний, виражений у звуках чи нульовий, яке має значення; постфікс – аналогічно, крім вказівки на те, нульовий чи матеріально виражений; закінчення – виражене в звуках чи нульове, які граматичні значення виражає; інтерфікс – якщо є, виділити графічно.
Практичні завдання
Вправа 1. Із тексту випишіть підкреслені слова, виділіть основу і закінчення, охарактеризуйте основу слова за таким зразком:
Розпис
– похідна, вільна, складна, закрита,
тверда.
Слов’яни з’явилися на історичній арені не раніше кінця ІІІ тис. до н.е., найвірогідніше, спочатку між Середнім Дунаєм і Тисою, а потім поступово розселилися на північніших землях. Лише гіпотеза середньодунайської прабатьківщини слов’ян, відзначеної й автором “Повісті минулих літ”, задовільно тлумачить незрозумілий потяг слов’янських племен до Дунаю в епоху Великого переселення народів у V – VІ ст. і стійку пам’ять про нього серед усіх слов’янських та деяких прибалтійських народів, більшість із яких ніколи не були пов’язані з цією річкою ні географічно, ні історично.(Г.Півторак)
Вправа 2. Зі словника української мови в 11 томах (К., 1970-1980) виписати значення префіксоїдів “квазі-“, “псевдо-“, “лже-“, утворити по 5 слів із вищезазначеними префіксоїдами.
Вправа 3. Виконати морфемний аналіз підкреслених слів.
Які врятують тебе гуси,
о найнещасніший народ,
що, переживши такі струси,
не пережив своїх глупот ?! (Ліна Костенко)