2.4. Пожежна безпека процесу приготування прядильного розчину

Пожежна небезпека технологічних операцій приготування прядильного розчину зв'язана з можливістю утворення небезпечних концентрацій парів CS₂ у розчинниках, змішувачах і баках для дозрівання й очищення віскози від повітря.

Ксантогенат целюлози і віскоза є негорючими продуктами, однак при нагріванні віскози до температури 96⁰ С вона кипить з виділенням газоподібних продуктів і її обєм при кипінні збільшується в 2 рази, що може привести до різкого підвищення тиску і розриву апаратів і трубопроводів.

В апаратах і емкостях для приготування прядильного розчину може виділяться значна колькість CS₂, якщо на процес ксантогенування була подана його завищена кількість і не забезпечувався повний відсос парів з апарата. Температурний режим в апаратах готування прядильного розчину 6-16⁰ С (тобто в межах вибуху парів CS₂ (-50 - +26⁰ С).

Робота мішалок-розчинювачів супроводжується виділенням тепла; якщо його не відводити, віскоза буде перегріватися і може початися процес розкладання з виділенням CS₂ .

Фільтрування негорючого прядильного розчину є пожежобезпечною операцією.

Виробничі приміщення розчинення ксантогената і готування прядильного розчину відносяться до категорії Д.

ДЖЕРЕЛА ЗАПАЛЮВАННЯ

1. Іскри при роботі мішалок.

2. Іскри при улученні твердих матеріалів у дорозчинювачі.

3. Підвищена температура при порушенні процесу охолодження.

4. Розряди статичної електрики.

5. Іскріння несправного електроустаткування.

6. Самозаймання пірофорних сполук (сульфіди заліза).

7. Відкритий вогонь при проведенні ремонтних і вогневих робіт.

ШЛЯХИ ПОШИРЕННЯ ПОЖЕЖІ

1. По технологічних трубопроводах, комунікаціям, просоченим маслами і горючими речовинами.

2. По поверхні розлитих горючих рідин.

3. По будівельних конструкціях, технологічним прорізам, вентиляційним системам.

4. По парогазоповітряній хмарі сірковуглецю і продуктів його розкладання.

Протипожежні заходи при приготуванні прядильного розчину, що виключають:

утворення горючого середовища:

-охолодження апаратів;

-відсос парів CS₂ після ксантогенування;

-продувка апаратів інертним газом;

-очищення апаратів від продукту;

-видалення речовин, що викликають корозію апаратів;

-застосування антикорозійних матеріалів;

виникнення джерел запалювання:

-дотримання режиму охолодження, щоб уникнути сильного розігріву мішалок;

-заборона проведення ремонтних робіт із застосуванням відкритого вогню;

-застосування іскробезпечного інструмена;

-справність електроустаткування;

-захист від статичної електрики;

поширення пожежі:

-для видалення парів CS₂ ємності обладнують повітродувками, виведеними за межі приміщення, із установленими на них вогнеперешкоджувачами;

-апарати для розчинювання та для дорозчинювання обладнуюють запобіжними клапанами мембранного типу;

2.5. Пожежна безпека процесу формування та обробки волокна.

Процес формування волокна з віскозного розчину супроводжується з виділенням CS₂ і сірководню поблизу робочих місць прядильних машин. Сірчана кислота застосовується для осадження ксантогената з розчину й омилення.

Щоб уникнути виділення цих речовин у приміщення цеху, передбачається укриття прядильних машин, з-під яких здійснюється відсос газів.

Утворення вибухових концентрацій у прядильних цехах неможливо. Для забезпечення безпечного режиму роботи прядильних цехів прядильні машини обладнують системою автоматичної витяжної вентиляції.

Приміщення цеху обробки волокна, технологія якого зв'язана з застосуванням води і негорючих водяних розчинів, є непожежонебезпечною і відноситься до категорії Д.

Пожежна небезпека процесу сушіння визначається наявністю великої кількості горючого волокна, що зосереджується на порівняно невеликій площі сушарки (до 10 тонн), віскозне волокно при 170-200⁰ С розкладається Тспалах =235⁰ С, Тсамоспалах.= 460⁰ С.

Джерелами запалювання при сушінні волокна можуть бути нагріті поверхні систем обігріву, іскріння при несправності вентиляторів, несправність електроустаткування і т.д. Поверхні калориферів нагріваються до 140-160⁰ С.

Пожежна небезпека обумовлюється значною кількістю машинного маслаї з Тсп=181-200⁰ С, що застосовується для змащення підшипників і замаслювання волокна.

Пожежно-профілактичні заходи в цехах обробки волокна зводяться до очищення фільтрів повітроводів від віскозного пилу, обмеженню горючих матеріалів у приміщеннях, періодичному чищенні технологічного устаткування і виробничого приміщення від відходів і пилу.

ВИСНОВОК: Процес виробництва штучних волокон, і зокрема, віскозного волокна є пожежовибухонебезпечний і вимагає постійної уваги, що полягає в розробці та впровадженню систем запобігання пожежі та протипожежного захисту.

ЗАВДАННЯ НА САМОПІДГОТОВКУ

1. В.С.Клубань, А.П.Петров, В.С.Рябиков. Пожарная безопасность предприятий промышленности и агропромышленного комплекса. М.: Стройиздат, 1987. с.227.

2. М.В.Алексеев, А.Г. Исправникова. Пожарная профилактика при производстве пластических масс и химических волокон.-М.: -1966, с.98-146.

3. М.А. Артеменков. Техника безопасности при производстве химических волокон.- М.:”Химия”, 1966,-с.145.

4. С.Л. Задо, В.А. Кузнецов. Техника безопасности и противопожарная техника в промышленности химических волокон. М.:”Химия”- 1968.-с.123.

5. Правила безопасности для производства химических волокон. Госгортехнадзор. СРСР, М.: “Недра” 1974, с.108.

6. В.В. Юркевич Технология производства химических волокон. М.:”Химия”,- 1987.-

7. Общие правила взрывобезопасности для взрывопожароопасных химических, нефтехимических и нефтеперерабатывающих производств. 1988

8. Ведомственные указания по противопожарному проектированию предприятий, зданий и сооружений нефтеперерабатывающей и нефтехимической промышленности. ВУПП-88 (сб.н.д.№31)

9. НАПБ В.01.013-79/131. Правила пожарной безопасности при эксплуатации предприятий химической промышленности. 1979. Сб.н.д. №22.