Лекція 4 пожежна безпека виробництва хімічних волокон основна література

1. В.С.Клубань, А.П.Петров, В.С.Рябиков. Пожарная безопасность предприятий промышленности и агропромышленного комплекса. М.: Стройиздат, 1987. с.227.

2. М.В.Алексеев, А.Г. Исправникова. Пожарная профилактика при производстве пластических масс и химических волокон.-М.: -1966, с.98-146.

3. М.А. Артеменков. Техника безопасности при производстве химических волокон.- М.:”Химия”, 1966,-с.145.

4. С.Л. Задо, В.А. Кузнецов. Техника безопасности и противопожарная техника в промышленности химических волокон. М.:”Химия”- 1968.-с.123.

5. Правила безопасности для производства химических волокон. Госгортехнадзор. СРСР, М.: “Недра” 1974, с.108.

6. В.В. Юркевич Технология производства химических волокон. М.:”Химия”,- 1987.-

П Л А Н Л Е К Ц ІЇ

Вступ 5 хв.

1. Класифікація хімічних волокон і способи їх одержання. 25 хв.

2. Пожежна безпека виробництва віскозного волокна. 40 хв

2.1.Характеристика і пожежонебезпечні властивості основної

сировини виробництва віскози.

2.2.Пожежна безпека процесу одержання лужної целюлози. .

2.3.Пожежна безпека процесу ксантогенування.

2.4.Пожежна безпека процесу приготування прядильного розчину.

2.5.Пожежна безпека процесу формування й обробки волокна.

Висновки 5 хв.

Завдання на самопідготовку. 5 хв.

Вступ

Виробництва хімічної та нафтохімічної ппромисловості характеризуються великою кількістю різнорідних вибухонебезпечних процесів, безпечне проведення яких залежить від технології, оснащення ефективними засобами контролю, регулювання та протиаварійного захисту.

Сьогодні попередження НС природного та техногенного характеру є актуальною проблемою сучасності. На підставі ст.1 Закону України „Про правові засади цивільного захисту” питаннями забезпечення пожежної безпеки, запобігання і реагування на інші надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру займається державна служба - служба цивільного захисту, до якої ми маємо відношення. Одним із важливих питань діяльності підрозділів цивільного захисту є забезпечення безпеки об’єктів підвищеної небезпеки, до яких відносяться і хімічні підприємства.

1. Класифікація хімічних волокон і способи їх одержання

Волокном називають тонку непрядену нитку рослинного, тваринного, мінерального або штучного чи синтетичного походженння, придатну для виготовлення пряжі, текстильних та трикотажних виробів тощо. Волокно має велику довжину і малу товщину, є гнучким та міцним.

Усі застосовувані в даний час волокна можна розділити на 2 класи : натуральні і хімічні (у залежності від їхнього походження).

Природні волокна, чи натуральні підрозділяються на

• білкові (тваринного походження)- вовна, шовк;

• - целюлозні (рослинного походження)- бавовна, льон, джут, прядиво;

• силікатні (мінеральні) волокна (азбест, базальт).

Хімічні волокна. До 80-х років 19 ст. для виготовлення тканин та трикотажу використовували лише природні волокна: бавовняні, вовняні, шовкові, лляні, конопляні. У 1831 р. у м. Безансон (Франція) почав діяти перший у Світі завод хімічного волокна, на якому виробляли нітрошовк. З того часу випуск хімічних волокон постійно зростає і вже перевищив половину загального обсягу виробництва текстимльних волокон.

На сьогодні відомо 500 видів хімічних волокон, з них промисловість виробляє 40 видів. Хімічні волокна виробляють у вигляді моноволокон, комплексних ниток, штапельних волокон та джуту.

Хімічні волокна підрозділяють на штучні і синтетичні й одержують їх із природних і синтетичних полімерів.

Штучні волокна одержують хімічною переробкою природних високомолекулярних сполук - целюлози, білків. Синтетичні волокна одержують із синтетичних високомолекулярних сполук. Це поліамідні, поліакрілонітрильні, поліефірні, поліуретанові та полівінілхлоридні волокна.

Х І М І ЧНІ В О Л О К Н А

ШТУЧНІ СИНТЕТИЧНІ

на основі природних ВМС на основі синтетичних ВМС:

(целюлози, білків): - віскозні,

- поліамід,

• мідноаміачні - поліакрилонітрил,

- ацетатні і т.д. - поліефір,

- поліуретан,

- ПВХ волокна і т.д.

Зі штучних волокон найбільше значення мають віскозне й ацетилцелюлозне волокно, із синтетичних - капрон, лавсан, нітрон. З усіх синтетичних волокон, що випускаються сьогодні, на частку поліамідних приходиться понад 50% (капрон СНГ), силон (Чехія), найлон-6 (США), дедерон (Німеччина).

Сьогодні велика увага приділяється виробництву синтетичних волокон, оскільки їх властивості кращі, а затрати праці при їх отриманні менші. Наприклад, стійкість автомобільних шин до стирання при заміні бавовняного каркаса на каркас із хімічних волоколн підвищується більше ніж у 2 рази. На сьогодні всі технічні тканини виготовляють тільки із синтетичних волокон. Особливо економічно вигідно використовуватим синтетичні тканини у процесі виробництва фільтрів, пилеуловлювачів. Але синтетичні волокна менш гігієнічні, ніж штучні, не вбирають воду, електризуються, тому з них майже не виробляються тканини для пошиття натільної білизни.