Методи ухилення

Методи ухилення від оподаткування можна класифікувати за такими ознаками:

• нелегальна діяльність з виробництва товарів та надання послуг (тобто „тіньова економіка”);

• приховування об’єктів оподаткування в межах легальної діяльності;

• фальсифікація обліку;

• маскування дійсних ситуацій іншими фіктивними юридичними ситуаціями;

• неумисні правопорушення і помилки.

Нелегальна діяльність з виробництва товарів та надання послуг передбачає повну несплату всіх податків і зборів, на відміну від несплати податків у легальній діяльності, коли від всіх податків ухилитись неможливо. Нелегальна діяльність може провадитись у таких формах:

заняття підприємницькою діяльністю без відповідної державної реєстрації;

імітація зупинення діяльності підприємства;

здійснення діяльності, що підлягає ліцензуванню, без відповідної ліцензії;

нелегальне виробництво товарів і надання послуг у межах легальної діяльності, тощо.

Приховування об’єктів оподаткування в межах легальної діяльності передбачає: неподання податкових декларацій, або подання їх з перекручуванням; приховування виручки; заниження сум фактично виплаченої заробітної плати; завищення валових витрат, тощо.

Фальсифікація обліку передбачає ведення податкового обліку з порушенням чинного законодавства, наприклад, відображення підприємцем своїх особистих витрат як загальних витрат підприємства; “безфактурний продаж” – невідображення у податковому обліку деяких операцій ( товари продаються фактично, але продовжують обліковуватись на складах продавця); “фактура без продажу” – зворотній процес до вказаного вище, коли продаж відбувається лише в обліку, а фактично товар залишається на складі продавця, тощо.

Маскування дійсних ситуацій іншими фіктивними юридичними ситуаціями може здійснюватись таким чином: створення фіктивних фірм, коли дійсний власник підприємства ховається за підставним чи фіктивним, з метою уникнути відповідальності за ухилення від оподаткування; оформлення операцій з продажу як дарунок; оформлення оплати праці як участь у прибутках або відносин позики, тощо.

Н

Податкова оптимізація

еумисні правопорушення і помилки відносять до ухилення лише з тієї причини, що податкові органи не можуть з точністю встановити умисно чи неумисно платник порушив чинне законодавство. Збільшенню неумисних випадків заниження податків сприяють такі чинники, як складність діючого законодавства, часта зміна податкових норм, необізнаність платників з причини недостатнього інформування та роз’яснення податковими органами, тощо.

Податкова оптимізація чи податкове планування як процес зменшення податкового навантаження в рамках легальної діяльності з використанням законних методів може відбуватись як у сфері національного, так і міжнародного бізнесу. Цей процес передбачає різні умови оподаткування в залежності від складу платників чи виду товарів або існування податкових пільг.

Податкова оптимізація в рамках національного законодавства має тим менше можливостей, чим більше універсальними є ставки оподаткування та чим менше пільг надається суб’єктам підприємницької діяльності. Так, в Україні реально можна зменшити податкове навантаження, використовуючі такі пільгові режими оподаткування: спеціальні економічні зони (розміщення виробництва в таких зонах суттєво зменшує в перші роки податок на прибуток, плату за землю, а також митні платежі); пільгове оподаткування сільгоспвиробників (повна несплата податку на прибуток та пільги щодо ПДВ); спрощену систему оподаткування малого підприємництва.

Можливості податкової оптимізації в рамках міжнародного бізнесу обумовлені різними умовами оподаткування в різних країнах, і поки світова економіка не досягне універсалізації в цих сферах, суб”єкти підприємницької діяльності будуть використовувати ці відмінності для мінімізації податкового навантаження. Для цього в країнах з пільговим режимом оподаткування реєструється компанія, і завдяки маніпуляції цінами продажу та купівлі товарів та послуг в рамках холдингу, більша частина прибутку залишається в країні з низькими податками. Така політика податкового планування широко використовується як в Україні, так і в цілому світі. А оскільки така діяльність є цілком законною, податковим органам в усіх країнах досить важко боротись з цим явищем. Дієвим методом мінімізації цих процесів є в першу чергу оптимізація національного податкового законодавства.

Подвійне оподаткування в міжнародному бізнесі

Подвійне оподаткування в міжнародному бізнесі означає багаторазове оподаткування одного і того ж об”єкта оподаткування однотипними податками в різних країнах. Подвійне оподаткування має наслідком погіршення інвестиційного клімату у відповідних країнах, зменшення доходів бюджету та “втечу капіталів” за кордон, тобто може сприяти великій зацікавленості платників в ухиленні від сплати податків. Ця проблема набула великого значення вже на початку минулого століття, а з розширенням економічних зв’язків між країнами, глобалізацією світової економіки стала одним із аспектів міжнародного економічного та фінансового співробітництва.

Історично склалися два підходи до оподаткування доходів міжнародного бізнесу – за статусом платника та за джерелом походження доходів. В країнах, де оподаткування ведеться за статусом платника, підлягають оподаткуванню доходи резидентів, отримані як в даній країні, так і за її межами. В країнах, де оподаткування ведеться за джерелом походження доходів, оподатковуються лише доходи, отримані на території даної країни, без залежності хто їх отримав: резидент чи нерезидент даної країни. Зрозуміло, що якщо міжнародна корпорація має компанії в країнах з різними податковими режимами оподаткування, вона заплатить подвійну суму податків з одного і того ж доходу: в країні, де оподаткування ведеться за статусом платника – податок з доходу, отриманого не лише в цій країні, але й в усіх інших; в країні, де оподаткування ведеться за джерелом походження - повну суму податку з доходу, отриманого на території даної країни.

Крім того, проблеми виникають і через різні юридичні трактування в законодавстві різних країнах статусу платника, в результаті чого, навіть якщо міжнародний бізнес ведеться в країнах, де оподаткування ведеться за статусом платника, можливе не лише подвійне оподаткування, а й повна несплата податків в будь-якій країні.

Таким чином, для виключення подвійного оподаткування в міжнародному бізнесі можна як гармонізувати національну податкову систему у напрямку міжнародної універсалізації, так і досягати міждержавних домовленостей щодо взаємної узгодженості в оподаткуванні резидентів даних країн.

В Україні прибуткові податки стягуються за статусом платника, тобто у резидентів України оподаткуванню підлягають як доходи, отримані на території України, так і за її межами. Крім того, нерезиденти також сплачують прибуткові податки, але лише з доходів, отриманих в Україні (територіальний принцип) і лише в тому випадку, якщо міжнародними договорами України з відповідними країнами не передбачено іншого порядку. Для виключення подвійного оподаткування для резидентів України застосовується метод податкового кредиту: податки, сплачені за межами України з доходу, одержаного в країнах, з якими у нашої держави є договори про виключення подвійного оподаткування, зменшують податкові зобов’язання при визначенні суми податку, що підлягає сплаті в Україні, але не на всю суму сплачених податків за кордоном, а лише в межах суми податків, обчислених за українським законодавством. Тобто, якщо рівень оподаткування в іншій країні вище, ніж в Україні, зарахуванню підлягатиме не вся сума податків, сплачених в іншій країні, а лише та її частина, що відповідає рівню оподаткування в Україні.

Перекладання податків

Перекладання податків

– це процес такої зміни цін на товари та послуги, при якому платник отримує можливість повністю чи частково перекласти податкове навантаження на інших осіб ( на своїх покупців чи постачальників). Існують податки, перекладання яких закладено законодавцем вже в механізмі їх стягнення (непрямі податки), інші податки передбачають податкове навантаження саме на платника (прямі податки), але чи відбувається це в реальній економічній ситуації – питання не має однозначного вирішення, оскільки процес перекладання є дуже складним явищем і залежить від багатьох чинників.

Оскільки механізм перекладання передбачає використання процесів ціноутворення, зрозуміло, що саме від чинників, які визначають ціни на ті чи інші товари залежать і можливості перекладання. В загальному вигляді, існують прямі та обернені залежності між цінами, попитом та пропозицією. Так, наприклад, підвищення ціни скорочує попит, а отже може зменшити загальний обсяг продажів у вартісному виразі, і навпаки; невідповідність між попитом і пропозицією може сприяти як збільшенню так і зменшенню ціни на відповідні товари, тощо.

Якщо розглядати залежність між ціною та попитом, для процесів перекладання податків дуже важливе значення має такий показник, як еластичність попиту щодо ціни того чи іншого товару. Цей показник розраховується як співвідношення відносної зміни попиту до відносної зміни ціни за визначений проміжок часу і може бути меншим одиниці ( нееластичний попит), більше одиниці (еластичний попит) та дорівнювати одиниці (жорстка або одинична еластичність попиту). При еластичному попиті на той чи інший товар, можливості перекладання податків утруднені, оскільки будь-яке збільшення ціни може мати наслідком значне скорочення споживання того чи іншого товару, в результаті чого, продавець повністю перекладе податок на споживача, але значно втратить обсяги продажу, а отже і загальну суму прибутку. Тому в цьому випадку продавцю стає вигідним змінити ціну товару не на всю суму податку, а лише на її частину, щоб зберегти обсяги продажу, або частково перекласти податок на своїх постачальників, за рахунок зменшення ціни поставки, і таким чином, частково податковий тягар взяти на себе, за рахунок власного прибутку або перекласти його на постачальника.

При нееластичному попиті відносне збільшення ціни, обумовлене податком, не має наслідком значного скорочення обсягів споживання, а отже продавець має можливість повністю перенести податковий тягар на покупця. До товарів з нееластичним попитом відносять товари першої необхідності, такі, як сіль, сірники, мило, хліб, тощо.

Існує також поняття перехресної еластичності попиту, тобто залежність цін на даний товар від цін на інші, аналогічні чи подібні товари. Якщо ціни на аналогічні чи подібні товари не змінюються, в той час як ціни даного товару збільшуються, покупець починає споживати товари з більш низькими цінами, а отже перекласти податок в цьому випадку майже неможливо.

Співвідношення між попитом і пропозицією впливає як на ціни, так і на можливість перекладання податків. Так, при перевищенні попиту над пропозицією, можливості для перекладання податків є найсприятливішими, якщо ж пропозиція перевищує попит, перекласти податки на споживача неможливо, а лише на постачальника.

Для процесів перекладання податків істотне значення має рівень монополізації виробництва і збуту тих чи інших товарів. Якщо виробник є абсолютним монополістом, це означає, що рівень цін на ці товари і до введення податку був максимально високим, а отже збільшити його важко без втрати обсягів споживання. Саме тому, абсолютному монополісту вигідно не збільшувати ціни на суму всього податку, або збільшити її частково, заплативши його за рахунок власного прибутку, який і після додаткового оподаткування залишиться достатньо високим, аби не втратити обсяги споживання монополізованого товару. В конкурентному середовищі рівень цін більше відповідає рівню витрат, а отже перекласти податок за рахунок збільшення ціни легше.

Крім вищеназваних факторів, на процеси перекладання здійснюють вплив такі загальноекономічні фактори, як зміни в доходах споживачів та їх розподіл, рівень інфляції, стадія економічного циклу (підйом або рецесія), життєвий цикл того чи іншого товару, податкова політика держави: висота та механізм визначення податкових ставок (універсальні чи диференційовані, процентні чи тверді), стабільність податкового законодавства, тощо.

Не існує єдиної точки зору щодо перекладання прямих і непрямих податків. Якщо взяти до уваги механізм стягнення цих податків, то саме по непрямих податках законодавець передбачив їх перекладання, прямо включивши їх в ціну. Але чи збільшиться ринкова ціна на той чи інший товар на повну суму непрямого податку залежить від багатьох факторів, які були названі вище. Механізм стягнення прямих податків не передбачає їх перекладання на споживачів за рахунок відповідного збільшення ціни, але існують випадки коли таке перекладання можливе (в першу чергу це стосується товарів з нееластичною пропозицією і нееластичним попитом).

Таким чином, і процеси ухилення, і процеси перекладання податків мають наслідком остаточний перерозподіл доходів у державі, а тому їх треба враховувати при досягненні тих чи інших цілей економічної і податкової політики.

Контрольні питання

1. Що таке ухилення від податків та податкова оптимізація (планування).

2. Назвіть чинникі, від яких залежить рівень ухилення від оподаткування.

3. Охарактеризуйте можливості ухилення від сплати з різних видів податків.

4. Як можна мінімізувати ухилення від сплати податків.

5. Які методи ухилення від сплати податків ви знаєте?

6. Які існують проблеми в оподаткуванні міжнародного бізнесу?

7. Назвіть сутність та форми перекладання податків.

8. Назвіть фактори, що впливають на процес і результати перекладання податків.

1 Інша річ бюджетне планування — при складанні бюджету і його затвердженні держава має виходити з суми наявних доходів, установлених законодавством.

44