Завдання художнього та технічного редакторів, їх взаємодія

Терміни художнє та технічне редагування виникли у 20-30-х рр. XX ст. за аналогією з терміном літературне редагування, але термін редагування не зовсім підходить до твор-

чого процесу, який здійснюється над виданням. |

Так, наприклад, художник Микола Васильович Ільїн, виконуючи роботу технічного редактора, мав посаду конструктор книги. Іноді художнього редактора називають режисером книги, художника - дизайнером, технічно­го редактора - книжковим техніком, конструктором Нині посади технічного та художнього редакторів нерідко суміщаються, а художник працює лише над створенням зображального ряду. Хоча в окремих випадках художник, крім створення ілюстрацій, декору і всього зовнішнього оформлення, роз­робляє всю композиційну основу видання, навіть у вигляді точного посто­рінкового макету. Він інколи бере участь у процесі оцінювання відтворення і друку виконаних ним оригіналів або компонування текстових та зобража­льних елементів, верстці.

Художній редактор розробляє композицію видання, займається його художньо-декоративним оформленням. У складних виданнях він виконує розмітку оригіналів, макет для верстання, перевіряє зверстані аркуші, тобто виконує функціональні обов'язки технічного редактора. Особливо ретельно художній редактор працює над планом ілюстрування видання. При цьому уточнюється, які матеріали чи фрагменти твору потрібно посилити зобра­женнями і в який спосіб це зробити. У книжкових та журнальних виданнях визначається кількість сторінок, повністю чи на половину зайнятих зобра­женнями, або визначають їх кількість, або площу на сторінці. Значення має й вид зображення: чорно-білий або кольоровий, штриховий чи півтоновий.

Художній редактор визначає необхідність запрошення конкретного ху­дожника чи фотографа для роботи над ілюстративним рядом видання. Він може поставити чітке завдання: виготовити фронтиспіс і шмуцтитули або заставки на спускні сторінки. На наступних стадіях роботи над виданням ху­дожній редактор своїм власним трактуванням сюжетно-тематичного плану ілюстрування і всім задумом оформлення нерідко втручається в роботу ху­дожника, критично оцінює художні та технічні якості ескізів та оригіналів.

У деяких випадках художній редактор не звертається до художника, а самостійно оформлює видання. Потреба в художникові зникає, якщо ви­дання перевидається, а ілюстрації, що є у книзі, потрібно лише опрацюва­ти, поновити і пристосувати для сучасної техніки, а також, якщо не потріб­но створювати рисунків, а у проект оформлення входять декоративні

елементи і заставки, яю може розробити сам художній редактор (він, як правило, за освітою є художником).

Отже, обов'язки художнього редактора полягають у:

• керуванні конструюванням видання, яке здійснюється дизайнером або власноруч;

• організації розроблення та утвердження проекту оформлення видання;

• контролі за втіленням задуму видання;

• замовленні художникам, фотографам, графікам оригіналів ілюстрацій для зовнішнього та внутрішнього оформлення видання і контролі якості їх виготовлення;

• створенні заставок, кінцівок, інших декоративних елементів (якщо для цього не запрошується художник);

• організації виїзних зйомок;

• критичному оцінювання робіт фотографів і художників на відповідність ідейному задуму і художньої форми видання;

• здійсненні коректури чорно-білих і кольорових репродукційних форм;

• обробці авторських оригіналів зображень для подальшого виготов­ лення за ними зображальних оригіналів для репродукування (у програмах АсІоЬе Рпоіозгюр, АсіоЬе Шизігаіоі" чи інших);

• підготовці макету видання;

• контролі художнього рівня макету і відповідності його технологіч­ ним вимогам;

• наданні вказівок технічному редакторові стосовно поліграфічного офор­ млення текстових і зображальних елементів видання (якщо немає макету);

• консультуванні технічного редактора з питань загальної конструкції, де­ талізації та особливостей макету, розробленого художником-оформлювачем;

• контролі роботи технічного редактора над оригіналом видання, пере­ вірці відповідності видавничого оригіналу принципам оформлення видан­ ня, відображених у макеті;

• нагляді за процесом друку видання безпосередньо на поліграфічному підприємстві;

• контролі якості друку видання за віддрукованими аркушами;

• контролі рівня підготовки матеріалів видання на етапі підписання до друку;

• затвердженні оригінал-макету, пробних відбитків ілюстрацій та сигна­ льного примірника видання;

• оформленні документації для оплати праці позаштатних художників- оформлювачів, графіків, фотографів згідно з установленим у видавниц­ тві порядком;

• участі (за необхідності) у фотографічних, натурних і репродукційних зйо­ мках кольорових та чорно-білих сюжетів, які потрібні для виконання видання.

Технічне редагування - перетворення шрифтових та зображальних матеріалів на мову поліграфії. Завдання технічного редактора - до­тримання певних норм і стандартів, які визначаються Держстандартами або технічними умовами. Перш за все технічний редактор визначає основ­ні параметри видання; формат, обсяг, гарнітуру шрифту основного тексту,

оформлення, яке допомагає сприйняттю і підвищує читабельність. Він працює над оригіналом, версткою, звіркою, переглядає контрольні примірники, створює макет, розробляє рубрикацію видання.

Технічний редактор повинен розуміти видання як витвір, що поєднує авторський твір зі зручною, логічною і красивою друкарською формою, до­сконало знати сучасні технології, весь технологічний процес роботи із ви­данням і вимоги до оригіналів, які передаються на поліграфічне підприємство. Він задає технічні характеристики всіх елементів видання: розміри, накреслення, кольоровість. Йому доводиться працювати над композицією кожної деталі, встановлювати між ними зв'язки і цим впливати на художній рівень видання. Технічний редактор може побачити помилку художника або художнього редактора і попередити про них на перших етапах роботи над виданням. Саме технічний редактор має найбільше можливостей від­найти гармонійний зв'язок елементів складання та верстання, які без ілюстрацій можуть створити красу видання. Особливо важлива роль технічного технічного редактора у виданнях без зображальних елементів зі складною структурою тексту та різноманітною рубрикацією.

Обов'язки технічного редактора полягають в:

• перевірці якості складання та верстки;

• усуненні технічних порушень складання та верстки, які виникли вна­слідок редакційної правки;

• розробленні системи рубрикації видання із закріпленням параметрів за кожним рівнем заголовків;

• створенні довідково-допоміжного апарату видання (виноски, покажчи­ки, списки літератури або ілюстрацій, примітки, коментарі тощо);

• розмітці всіх текстових та зображальних елементів видавничого оригі­налу - технічне виконання макету видання на папері та у програмі верстки,

• контролі дотримання існуючих стандартів і технологічних інструкцій;

• практичній роботі над створенням макету;

• оцінюванні якості підготовки видавничого оригіналу (текстової та зображальної інформації) відповідно до встановлених вимог;

• перевірці оригінал-макету видання та його зовнішнього оформлення для підписання до друку;

• затвердженні монтажу друкарських форм самостійно або разом із художнім редактором за вимогою поліграфічного підприємства (за офсетного чи глибокого друку);

•участі та оцінюванні якості сигнального примірника, його затвердження. Технічний редактор повинен мати у своєму розпорядженні:

□ Типометричну лінійку, що використовується для різних вимірів, а також переведення одних типометричних одиниць в інші. Так, кегль, формат еп вимірюється в пунктах (далі - п.), який дорівнює 0,376 мм, і квадратах (далі - кв.), рівних 48 п. або приблизно 18 мм. Найпоширенішими кеглями шрифтів є цицеро = 12 п. = 4,5 мм, нонпарель = 6 п. = 2,25 мм, петіт=8 п. - З мм. корпус = 10 п. = 3,76 мм.

• Макетні аркуші всіх стандартних форматів з позначенням фор­ матів набору.

• Альбоми кольорів.

а Зразки паперу, обкладинок, палітурок.

□ Каталоги шрифтів.

Без знання літературного твору неможлива функціональна повноцін­ність художнього і технічного редакторів. Зміст і зовнішня форма - дві не­розривно пов'язані взаємозалежні складові видання. Тому розробка проек­ту художнього оформлення - не технічне завдання, хоча в нього входять різноманітні деталі виробничо-технічних процесів. Вибір способу оформ­лення й ілюстрування, шрифтів залежить від витратних матеріалів - папе­ру, картону, палітурних матеріалів тощо - і способу друку.

Детальна розробка проекту оформлення починається з вибору форма­ту видання та інших розмірних характеристик, які стосуються задрукованої та незадрукованої частин, розмірів ілюстрацій, кеглю шрифтів для всіх те­кстових елементів. Особливо важливо вибрати правильний формат для серійних, багатотомних і періодичних видань, оскільки в його межах будуть розташовуватися елементи всіх випусків на термін життя видання.

Перед тими, хто надає авторському тексту матеріальну форму, став­ляться такі завдання:

систематизувати зміст, виявити найважливіше в тексті;

• спрямувати увагу читача на головне;

• поліпшити сприйняття текстового матеріалу. Виконання цих вимог неможливе, якщо:

• оформлення не відповідає змісту;

• текст втомлює очі;

• видання оформлено без дотримання законів композиції і дизайну.

Обличчя видання, його композиція та зображальний ряд знаходить ві­дображення в оригіналах, композиційно-графічній моделі, макетах. Почат­ком створення книжкового видання можна вважати час, коли авторський оригінал надходить на художньо-технічне опрацювання. Видатний худож­ній редактор В. В. Пахомов виділив два етапи процесу творення книги -видавничий та поліграфічний:

1. Установлення композиційних основ книги та засобів її оформлення, створення оригіналів оформлення та розробка деталей композиції - вида­ вничий процес.

2. Виготовлення друкарських форм, друкування накладу, брошурува­ льно-палітурні роботи - поліграфічний процес.

Образ видання, проект композиційного та зображального оформлення виникає і знаходить своє втілення на видавничому етапі роботи. На цьому етапі замислюється оформлення видання, проектується, розробляється композиційно до найдрібніших деталей. На другому етапі воно перетворю­ється на форму, придатну для механічного тиражування, не змінюючись у зовнішньому вигляді.

Художнім редагуванням вважається той етап роботи над виданням, коли формується задум, виробляється проект видання, безпосередньо пов'язаний з режисурою, а також здійснюється редагування та затвердження оригіналів.

Після етапу художнього редагування виконуються переважно технічні завдання - визначаються характеристики всіх елементів видання: шриф­тів, зображень, проміжків, декоративних елементів, тобто утворюється єдина система елементів майбутнього видання із заздалегідь визначе­ними параметрами, які стають в основі композиційно-графічної моделі.

У періодичному виданні модель створюється один раз, але кожний окремий номер (випуск) також потребує ретельного опрацювання худож­нім і технічним редактором через різну кількість текстових, зображальних матеріалів, тематичну спрямованість тощо. Первісну модель періодичного видання (макет) зазвичай створює професійний дизайнер, а спільне за­вдання художнього та технічного редакторів - дотримуватися цього маке­ту, його основних принципів, аби видання зберігало своє обличчя. Саме тому в періодичних виданнях роботу технічного редактора найчастіше ви­конує верстальник.

Початкові елементи оформлення видання, які розробляються дизайне­ром - формат, обсяг, кількість шпальт, - створюються одноразово. Пода­льші етапи оформлення окремого номера або спеціальних сторінок поля­гають у художньо-технічному процесі, що включає вибір та застосування шрифтів, зображень, способи розміщення матеріалів. Бажано, щоб ці еле­менти були більш-менш постійними. Звичайно, можна змінити дизайн газети або журналу, але не варто робити це занадто часто, бо стійкість композиції видання створює у читача своєрідну модель очікування, що по­кращує ознайомлення з матеріалами, привчає шукати їх на звичному місці, виробляє готовність сприймати публікації у знайомих і звичних фор­мах. Стабільність в оформленні пов'язана зі змістом, тематикою та жанро­вою структурою видання. Стійка композиція номера - запорука довготри­валої моделі періодичного видання.

Майстерність художнього і технічного редакторів полягає ще й у тому, щоб у процесі верстки створити цілісне, струнке видання, не порушуючи його естетичної гармонії. Для цього застосовуються композиційні закони: симетрії, пропорційності, рівноваги, оптичної ілюзії, а також елементи кон­трасту. Щоб досягти потрібного ефекту, потрібно:

• уміло обирати кегль та накреслення шрифтів основного та додатко­ вого тексту;

• розумно використовувати різноманітність форматів набору;

• домагатися логічного вибирання шрифтів для заголовків;

• застосовувати таку верстку, щоб обсяг суцільного текстового скла­ дання оптично скорочувався, а найважливіше було яскравішим.

Технічний та художній редактори мають пам'ятати: при виділення голо­вного не можна принижувати другорядне, яке також має значення для розу­міння змісту. При конструюванні видання вони повинні вміти творчо врахо-

вувати значну кількість факторів: політичних та освітніх, духовних та мате­ріальних, соціальних та культурних, які впливають на формування видання. Але при цьому головна мета - побудувати ансамбль видання, естетично сформувати його просторово-образну форму.

Художнє конструювання як творча діяльність входить до складу мисте­цтва оформлення друкованих видань разом із графікою та типографікою. Художник створює зображальні оригінали (ілюстрації та оформлення), ху­дожній редактор формує зовнішнє та внутрішнє обличчя видання в матері­альній формі, а технічний редактор має організувати видання як функціо­нальний комплекс і композиційний ансамбль.

Питання і завдання

1. Скільки видів літератури передбачає Держстандарт України? Чому зміст і оформлення видання повинні бути зв'язані між собою?

2. Що таке процес художнього редагування книги? Функції художнього редактора.

3. Розкрити особливості співпраці художника та художнього редактора.

4. Чим відрізняється робота художнього редактора від технічного?

5. Визначити функції та обов'язки технічного редактора.

Завдання (письмове): перелічити помилки, які може мати авторський текс­товий документ: проміжки, лапки, абзаци, шрифти, кеглі, таблиці, форму­ли, символи, то не друкуються (абзац, табуляція), стилі оформлення заго­ловків тощо.

Завдання для самостійної роботи

1. Проаналізувати літературу з художнього редагування. Визначити функ­ції та завдання художнього редактора.

2. Знайти приклади цікаво оформлених книжкових видань. Зробити ксерокопії.

Література

ГСТУ29.І 9⁷. Журнали. Поліграфічне виконання. Загальні технічні вимоги. ІХ.ТІ 29.2-У". Підручники та навчальні посібники для загальноосвітні* шкіл та інших типів середніх навчальних закладів. Поліграфічне виконан­ня. Загальні технічні вимоги,

ГСТУ29.3 20(Ю.Г«кт. Поліграфічне виконання. Загальні технічні вимоги. ГСТУ 29.4-2001. Обкладинки та палітурки. Типи.

ГСТУ29.5-2001. Видання книжкові. Поліграфічне виконання. Загальні технічні вимоги.

ІТЇТУ29.6-2002. Видання для дітей. Поліграфічне виконання. Загальні технічні вимоги.

ДСТУ 3017- -95. Видання. Основні види. Терміни та визначення. Псірпиіко 3. В. Загальне редагування: нормативні основи: Навчальний по­сібник.-Л.: 2001.-С. 321-323. Пахомов В. В. Книжное искусство: В 2 кн. - М., 1961-1962. - Кн. І, 2.

Про видавничу справу: Закон України від 5.06.97 № 318/97-ВР // Офіцій­ний вісник України. - 1997. -№ 28. -Є. 3-17.

Рукопись, художественпьій редактор, книга: Опьіт художєственного ре-дактирования издаиий / Сост. Е. Б. Адамов. - М,, 1985. - С. 130-146. Сава В. І. Основи техніки творення книги: Навчальний посібник. - Л, 2000. Стандартм по издатсльскому делу. - М, 1998. - С. 174-191. Тимошнк М. Редакторські посади: фахові вимоги та функціональні обов'я­зки їх носіїв // Друкарство. 2005. • № 1. С. 44-48.

Шевченко й. /:. Етапи створення художнього обличчя видання // Журналі-стика-2003. Матзрьіяльї 5-й Мьіжнароднай навукова-практьічнай канфсрз-нцьіі. Рздкал.: В. П. Вараб'еу і ін. - Мінск, 2003. - Вьіп. 5. - С. 298-300. Шевченко Я Е. Оформлення сучасного газетного видання / За заг. ред. В. В.Різуна. - К., 2003. - 344 с.

Шевченко В. Е. Видавнича марка (логотип) як фірмовий знак видавця /І Друкарство. - 2004. № 3 (56). - С. 43-45. Знииклопедия книжного дела. - М, 1998. - С. 39-44.

Проблематика теми

• Поняття авторського і видавничого оригіналу. Види авторських оригіналів.

• Види видавничих оригіналів.

• Вимоги до авторських і видавничих оригіналів зя ЛСТУ 3772—98 "Оригінали для поліграфічного відтворення. Загальні технічні вимоги".

• Вимоги до оригінал-макету, оригіналів для перевидання.

• Документація, що супроводжує оригінали.

• Порядок роботи з оригіналом при використанні редакційно-видавничих систем (РВС).

Повторити

• Визначення оригіналів за ЛСТУ 3772—98 (лод. 3).

• Види видань за ЛСТУ 3017-95 (дол. 1).

• Коректурні зиакп відповідно до 1 ОСТ 7.62—90.

• Вимоги до авторського договору (дол. 12).