Видавничо-редакторський цикл

Авторський оригінал, який поступає у видавництво, має пройти кілька етапів перед тим, як потрапити на поліграфічне підприємство

До нього (як до текстової, так і зображальної частини) висуваються вимоги відповідно до ДСТУ 3772-98 "Оригінали для поліграфічного відтворення: Загальні технічні вимоги". Видавничий оригінал, який поступає до друку, може бути предста­влений у вигляді файлів, фотоформ або репродукованого оригінал-макету.

Після прийняття авторського оригіналу до друку у видавництві почина­ється робота над ним. Спочатку оригінал проходить підготовку для корегу­вання та редагування. Текстовий файл друкується або в операційному се­редовищі Windows останньої версії текстового процесора Microsoft Word, або на платформі Аррlе Маcintosh в операційному середовищі МаcОS, Причому текст не повинен мати будь-які особливості розміщення та фор­матування без узгодження з видавництвом. Усі символи, математичні зна­ки, іноземні літери мають відзначатися в тексті.

Автор обов'язково подає надрукований примірник тексту, а також, за можливістю, кодований оригінал у вигляді файлів на дискеті (диску), пере­сланих електронною поштою. Оформлення кодованого варіанту оригіналу крім відповідності до вимог стандарту, має ретельно узгоджуватись з ви­могами видавництва. З автором обговорюються вимоги до розмітки сторі­нок і всіх структурних одиниць твору. Для цього йому або дають електро­нний шаблон, якщо автор працює за стандартним пакетом, наприклад Microsoft Word або QuarkXPress, або сітку, у яку автор зможе ввести чи вставити свій матеріал. Простий електронний шаблон або сітка мають міс­тити лише зони тексту та меж сторінок, складна сітка - вказівки на розмі­щення внутрішніх заголовків, колонцифр, розділів, перших рядків нових розділів, маркери центрування, інтерліньяж.

При кодуванні тексту заголовкам усіх рівнів привласнюють визначені стилі. Фотоскладальний пристрій потім інтерпретує ці коди автоматично. Спеціальні літери - математичні знаки або символи, дроби, іноземні літе­ри, - які не можуть бути надруковані автором, також повинні бути кодовані, щоб їх потім можна було розпізнати у процесі передавання тексту.

Якщо ж автор подає матеріал, відформатований на власний розсуд, з великою кількістю виділень, різних знаків, позначок, набагато легше пере­друкувати весь текст, ніж переробити його у зручний для подальшого опрацювання формат. Це пояснюється тим, що складальникам доведеть­ся ретельно перевіряти сторінку за сторінкою, рядок за рядком і шукати за­головки, кеглі шрифтів, спеціальні символи, вирівнювання. Технічний ре­дактор оцінює оригінал і вирішує необхідність повторного складання оригіналу, найтиповішими причинами якого є:

• Авторський оригінал надруковано в малознайомому редакторі (сис­ темі) або на друкарській машинці.

• Текст авторського твору має невеликий обсяг (наприклад, стаття у періодичному виданні, текстівки та пояснювальні тексти в ілюстративних виданнях, інструкціях).

• Значна кількість редакторських правок.

• Текстовий матеріал, що входить у видання, збирається з різних джерел.

• Текст авторського твору має велику кількість спеціальних символів, відсутніх на стандартній клавіатурі (математичні знаки, схеми, фрази на рідкісних іноземних мовах).

Крім звичайного складання, текст також може вводитися в комп'ютер скануванням з наступним оптичним розпізнаванням символів, наприклад у програмі РіпеРеасІег. У такий спосіб зручно опрацьовувати перевидання, хрестоматії тощо. Кодований текст подається у форматі А8СІІ-кодів (Атегісап зіапсіагсі сосіе їог іпГогтаііоп іпіегспапде) або має параметри фо­рматування символів (курсив, напівжирний), які є однобайтними. АЗСІІ, або Американський стандартний код для обміну інформацією є складан­ням (128 кодів) у двійковому кодуванні від 0000000 (десятковий 0) до 1111111 (десяткове 127). Семи- або восьмибітна таблиця АЗСІІ дозволяє закодувати 128 або 256 різних знаків. Перші 128 стандартних символів А5СІІ. або основне складання кодів символів, що вводяться з клавіатури, включають також додаткові й міжнародні символи, які вставляються через програму "Таблиця символів". Таке стандартне кодування А5СІІ викорис­товує сім бітів для представлення всіх великих і малих літер, чисел від ну­ля до дев'яти, розділових знаків і спеціальних керуючих символів, застосо­вуваних в англійській розкладці. Розширене кодування використовує восьмий біт кожного коду для представлення 128 додаткових спеціальних символів, букв різних алфавітів і графічних знаків. Усі символи і знаки, що не входять у стандартне та розширене складання АЗСІІ, потребують дода­ткового опрацювання.

При друкуванні документа з Windows кожен символ, що відправляється програмою на принтер, перетворюється у відповідний символ убудованого шрифту принтера. Якщо символ підтримується принтером, то він буде правильно надрукований, у противному випадку з'являється інший символ. Саме тому важливо, щоб текст, надрукований різними гарнітурами, було супроводжено файлами з повним складанням використовуваних шрифтів. Усі додаткові символи шрифтів ТrиеТуре та ОреnТуре, наданих Windows, друкуються нормально, якщо шрифти не зіставлені вбудованим шрифтам принтера. За наявності такого зіставлення будуть друкуватися тільки ті символи шрифту ТгиеТуре або ОреnТуре, що підтримуються принтером.

Перетворення формату файлів пов'язано з кодуванням символів. Існують програми, які текстовий файл (кодований в універсальному стандарті АЗСІІ) записують як файл для друкарського складання (кодування Розізсгірі), причому замінюють кожен параметр, що зустрічається у файлі текстового редактора (символ, код, складання кодів) на інший спеціальний

параметр (символ, код, складання кодів) у файлі складання. Цей процес поділяється на три етапи :

1. перетворення слів та проміжків;

2. призначення вірних розділових знаків та спеціальних символів (пошук та заміна):

• символи форматування абзаців (кінці абзаців та абзацні відсту­ пи/виступи);

• уніфікація і накреслення лапок;

• елементи, які позначають марковані списки;

3) перетворення спеціальних електронних міток (тегів) для верстання.

Тег - умовний знак у комп'ютерному опрацюванні документів, що вка­зує на перетворення об'єкта: наприклад, буква А вказує на те, що даний текст має бути виділений як заголовок.

Кожен текстовий файл є складанням символів (літер і цифр) і проміжків у стандартній або розширеній системі кодування АЗСІІ. Розділові знаки і спеціальні символи мають відмінності в різних системах кодування, тому я обов'язково перевіряють. Коди електронних міток перетворюються в їх ек­віваленти мовою системи друкарського складання, чим завершується об­робка файлу перед редагуванням.

Отже, перед безпосередньою редакторською роботою з авторським оригіналом необхідно:

• оцінити кодований авторський оригінал і вирішити питання про його повторне складання;

• перетворити формат файлу у зручний для подальшого опрацювання (конвертація - перехід від специфічних форматів до єдиних стандартів).

Коректорські та редакторські правки вносяться в авторський текст, піс­ля чого його розбивають на сторінки відповідно до обраного проекту офо­рмлення. Важливо, щоб після цього в текст не вносилися значні правки.

З автором також узгоджують форму представлення кінцевого продукту. Якщо він має можливість створити РозіЗсгірі файл, а друкарня здатна здійснити безпосереднє виведення форми, то тоді РозіЗсгірі файл відпра­вляється на друк (спершу роблять пробні відбитки на лазерному принтері для читання матеріалу).