Вимоги до текстових оригіналів

Текстовий оригінал, який отримує від автора технічний редактор, має бути якісним, компле­ктним (наявні всі необхідні елементи), відповідати вимогам ДСТУ 3772-98 "Оригінали дляполіграфічного відтворення. Загальні технічні вимоги". З ним працюють у такій послідовності:

1. введення тексту (за необхідності) - отримання електронного варіанту;

2. форматування і попередня верстка сторінок - відповідність встановленому формату та розбиття на сторінки або розроблення ін­ струкції з верстки;

3) редагування - внесення змін та виправлень, зміна формату; 4)виведення (роздрукування).

Авторський текстовий оригінал може бути друкованим або рукописним. Він візується автором або всіма членами авторського колективу, а також відповідальними особами, які зазначаються в надзаголовкових даних, на­приклад керівником установи, від імені якої випускається видання. Якщо автор має текстовий кодований оригінал, то всі правки робляться лише в роздрукованому матеріалі. Отже, кодований оригінал повинен роздрукову-ватись відповідно до вимог стандарту. Роздрукований (з кодованого) чи надрукований (машинописний) оригінали мають містити такі елементи:

• титульну сторінку;

• основний текст із заголовками, таблицями, формулами, у тому числі авто­ рську передмову, вступ, а також анотацію або реферат (для наукових видань);

• тексти довідкового характеру та додаткові тексти (покажчики, комен­ тарі, примітки, додатки);

• список літератури і посилання;

• текстівки;

• зміст;

• макет анотованої каталожної картки.

На титульній сторінці вказується дата підписання, загальна кількість сторінок, обсяг вставлених або видалених фрагментів. Наприклад 01.09.03, 1-100 с. вставлено 5 с, видалено 3 с. Сторінки наскрізно нуме­рують, починаючи з титульної, кольоровим олівцем у правому верхньому куті сторінки. У нумераціюАвходять також сторінки довідкового та додатко­вого текстів, бібліографічних переліків і посилань, зміст.

Текстовий друкований оригінал - це весь текст літературного твору (крім текстівок), передрукований чітко в послідовності викладу без ілюстрацій, а також залишених для них проміжків. У видавництво подаються два примір­ники (перший та другий) оригіналу, надрукованого на одному боці аркуша бі­лого кольору форматом А4 (210 Х 297 мм) чи близького до нього. Для розгор­нених таблиць допустимим є формат АЗ (від 297 Х 420 до 288 Х 407 мм). Поля сторінок оригіналу мають бути: верхнє - 20 мм, праве - 10, інші - залежно від довжини рядка та кількості рядків, але не менше 20 мм. Текст друкується чор­ним кольором із подвійним інтервалом (4 мм) малими літерами, висота яких не менше 2 мм, на одному боці аркуша. Великими літерами друкуються заго­ловні літери та абревіатури згідно з правилами граматики.

Довжина друкованого рядка основного та додаткового текстів оригіналу має становити 60 знаків разом із проміжками між словами. Для друкування з правильними переносами припускається відхилення ± 2 знака. Розмір абзацного відступу у тексту має бути однаковим - 3-5 знаків, але не біль­ше 15-17 мм. На кожній сторінці оригіналу друкують не більш 30 рядків. Виключенням є довідкові видання (20 рядків), а також спускні, початкові та кінцеві сторінки, сторінки із заголовками.

Усі заголовки, що йдуть окремими рядками, незалежно від їх значущос­ті, друкуються малими літерами (без засобів виділення), відокремлюються від попереднього і наступного тексту трьома інтервалами. Заголовки, роз­ташовані в підбір до тексту, підкреслюються редактором, який/також фік­сує їх підпорядкованість. Редактором зазначаються слова і речення, що необхідно виділити в тексті, а на полях вказується спосіб виділення.

Формули та таблиці розміщають після абзаців, де вони згадуються. Якщо таблиця не вміщується повністю на сторінку, її переносять на наступну. Голо­вки в таблицях можна друкувати через один інтервал. Вписувати від руки до­зволяється тільки знаки, формули й тексти, що не мають аналогів у стандарт­ній клавіатурі. Причому розмір вписаного тексту повинен бути не меншим за розмір машинописного шрифту. Надрядкові та підрядкові індекси, показники ступенів можуть бути інших розмірів, але висотою не менше 2 мм. У форму­лах відносні розміри та взаємне розташування символів, знаків, індексів пови­нні точно відповідати їх значенню, а також загальному змісту формули.

Декоративні елементи, які можна надрукувати (горизонтальні та верти­кальні лінійки), в авторському оригіналі друкуються або малюються простим олівцем. Рядки боковини таблиці мають бути в одному рядку із відповідними їм даними у графах, їх підпорядкування виражається системою втягнень чи нумерацією рядків простим олівцем. У цифрових таблицях числа з більш як чотирма знаками відокремлюються інтервалом в один знак для позначення класів, що вирівнюються вертикально. Примітки та виноски до таблиці дру­куються відразу після неї, а всі виноски позначаються зірочками.

Оригінал має бути вичитаний, але допускаються виправлення (вдруко­вані, вписані чорними чорнилами або наклеєні на неправильний фраг­мент) окремих знаків, слів, що не змінюють кількість рядків на сторінці (не більше п'яти на сторінку). Також виправлення можуть бути у вигляді:

• наклейки - заміна тексту, за якої не змінюється кількість рядків на сторінці. Обсяг наклейки - від одного до декількох рядків (або абзац). Кіль-­ кість наклейок - не більше трьох на десять сторінок;

• вставки - збільшення кількості рядків на сторінці, обсяг яких не пе­ ревищує 15 рядків на сторінку. Кількість вставок - не більше двох на 10 сторінок оригіналу. Сторінки зі вставками мають бути сфальцьовані у фо­- рмат оригіналу. Вони також можуть бути вклеєні в текст із розрізанням сторінки чи підклеєні знизу, але - не на бічні поля.

• викидання - вилучення тексту, що зменшує кількість рядків на сторін­ ці. Виключені рядки мають бути заклеєні.

Обсяг таких виправлень зазначається на титульній сторінці в перера­хунку на повні сторінки оригіналу.

До авторських текстових рукописних належать такі оригінали:

• іноземними мовами, у яких використовуються алфавіти особливих графічних форм (наприклад, арабських, китайських та ін.);

• словникові на картках;

• карток для каталогів і бібліотек;

• покажчиків на картках;

• оперативних матеріалів для газет і журналів;

• складних табличних матеріалів.

Текстовий рукописний оригінал подається автором у видавництво в од­ному примірнику, написаному чітким почерком чорнилом (пастою) чорного, фіолетового або синього кольору на одному боці аркуша білого паперу.

Рукописні словникові оригінали і покажчики можуть подаватися на карт­ках із цупкого паперу, а картки для каталогів і бібліотек - на такому ж па­пері розмірами 125 х 75 мм.

На всі елементи тексту, що відрізняються від основного рисунком, кеглем і накресленням (таблиці, формули, заголовки, підзаголовки, врізування, тексті­вки та експлікації), виготовляються дублікати, на кожному з яких зазначається, до якої сторінки оригіналу вони належать, і робиться напис «Д» який означає,

що даний елемент має дублікат. За змістом та оформленням дублікати маюті точно відповідати тексту, який вони дублюють. Крім того, біля дубльованогс елементу кольоровим олівцем пишуть номер сторінки дубліката. Допускаєть ся використання чітких ксерокопій дублікатів, що групуються за видами, а і межах кожного виду розташовуються за порядком, що відповідає їх лослідов ності в оригіналі, і наскрізно нумеруються у правому верхньому куті сторінк» різнокольоровими олівцями згідно з розміткою на оригіналі текстів, що дуб люються. Дублікати на колонтитули друкуються окремо до парних і непарни) сторінок з позначкою про їх повторюваність у виданні.

Для виготовлення йодованого оригіналу у видавництві використовуєть­ся вичитаний, відредагований і розмічений авторський оригінал. Запис і від­творення кодованого оригіналу здійснюється на комп'ютері з програмним за­безпеченням і гарнітурами шрифтів, які відповідають тим, що є у видавництві. Усі вказівки щодо оформлення виготовлення кодованого оригіналу робляться редактором простим олівцем або чорнилами синього кольору:

• зазначається формат рядка для складання, розмір абзацного відступу і вирівнювання рядків, інтерліньяж;

• вказуються гарнітура, кегль і накреслення вічка шрифту;

• підкреслюються текстові елементи, які мають бути виділеними, а на полях даються вказівки щодо характеру виділення, у тому числі й виділен­ ня кольором;

• вказуюся на полях усі відмінні за алфавітом літери;

• виділяються елементи тексту, що мають зайняти точну кількість рядків;

• позначається підпорядкованість заголовків та їх нумерація;

• виносяться на ліве поле номери ілюстрацій та таблиць навпроти місць, де вони мають бути, та обводяться кольоровим олівцем або чорни­- лами. Посилання на таблиці й схеми на окремих сторінках також розташо-­ вуються на лівому полі навпроти тексту. За відсутності в оригіналі поси­- лань на рисунки на поля виносяться їх службові номери, що показують, якому місці слід розмістити ілюстрацію;

• проставляються у змісті номери сторінок;

• розміщуються внутрішньотекстові посилання на відповідні сторінки оригіналу;

• вставляються текстівки та формули.

На першій сторінці оригіналу має бути текст обкладинки (палітурки), на другій - текст титульного аркуша або авантитулу. Якщо у виданні перед­бачено розгорнений титул, то зміст авантитулу, контртитулу й основного титулу друкуються на окремих сторінках.

Оригінал має бути наскрізно пронумерований, причому номер познача­ється у верхньому правому куті сторінки. На першій сторінці вказують за­гальну кількість сторінок оригіналу, кількість вилучень та вставок. Відбитки тексту на папері мають бути чіткими.