
- •Херсонський національний технічний університет Кафедра метрології та інформаційно-вимірювальних технологій
- •Методичні рекомендації
- •«Цифрові та аналогові вимірювальні прилади»
- •Мета курсової роботи
- •1.1. Теми теоретичного завдання курсової роботи
- •1.2. Розрахунок випрямляча та згладжувального фільтра
- •1.2.2. Приклад розрахунку згладжувального п - подібного lc-фільтра
- •Оформлення текстової документації
- •Херсонський національний технічний університет Кафедра інформаційно-вимірювальних технологій електроніки та інженерії курсова робота
- •Херсонський національний технічний університет Кафедра інформаційно-вимірювальних технологій електроніки та інженерії Пояснювальна записка
- •На курсову роботу студенту
- •Календарний план
- •Рекомендована література
- •Мета курсової роботи…………………………………………………..6
1.2. Розрахунок випрямляча та згладжувального фільтра
1.2.1. Теоретичні відомості
1. Вибір схеми випрямлення і типу вентилів.
Проектування пристрою електроживлення полягає у виборі поставлених умов схеми випрямлення, типу вентилів, схеми фільтра, визначенні параметрів трансформатора, виборі схеми регулювання і стабілізації, визначенні параметрів цих схем, розробці конструкції, визначенні вартості й обґрунтуванні надійності проектованого пристрою.
Для розрахунку випрямної установки повинні бути задані призначення, напруга і частота живлячої мережі, необхідні значення випрямленої напруги і споживаного струму, вид навантаження, допустимі межі коливання вихідної напруги, вимоги до регулювання, конструктивні, кліматичні, механічні та інші умови.
Вибір вентилів залежить від необхідних значень випрямлених напруг і струмів. Найбільш доцільно в даний час використовувати кремнієві вентилі, тобто кремнієві діоди і рідше германієві діоди. У тих випадках, коли потрібне плавне регулювання випрямленої напруги, можуть бути використані тиристори (так звані керовані випрямлячі). До основних достоїнств напівпровідників відносяться висока надійність, економічність, механічна міцність, малі габарити. Кенотрони й газотрони в джерелах живлення практично не використовуються через їх недоліки.
Вибір схеми випрямлення залежить від напруги живлення, типу вентилів, потужності випрямляча, необхідного коефіцієнта пульсацій та інших факторів. Напівпровідникові вентилі найчастіше використовують у мостових однофазних і трифазних схемах. При трифазній мережі живлення застосовуються як трифазні, так і однофазні схеми, однак при значних потужностях (більше 1 кВт) небажано використовувати однофазні схеми з міркувань рівномірності навантаження трифазних трансформаторів. Для отримання мінімальних пульсацій кращою є трифазна мостова схема.
Додаток 1
1.2.2. Приклад розрахунку випрямляча
Вихідні дані:
1. Випрямлена напруга: U0 = 500 В;
2. Середнє значення струму в навантаженні: I0 = 250 мА;
3. Коефіцієнт пульсацій на навантаженні: Kn вих = 0,1%
(коефіцієнт пульсацій високий, тому потрібен згладжувальний фільтр на виході випрямляча, щоб отримати більш якісну напругу);
4. Напруга мережі живлення: U1 = 220 В;
5. Частота мережі: f = 50 Гц.
За наведених вище міркувань вибираємо однофазну мостову схему випрямлення на напівпровідникових діодах (рис. 1) та П - подібний згладжу вальний фільтр (рис. 2).
Рис. 1. Схема мостового випрямляча
Рис. 2. П - подібний згладжу вальний фільтр
У таблиці 2 наведені основні розрахункові співвідношення напруги і струмів різних схем, що дозволяють судити про переваги і недоліки кожної схеми.
Таблиця 2
Розрахунковий параметр |
Схема випрямлення |
||||
Однопів-періодна |
Двопів-періодна |
Однофазна мостова |
Трифазна |
Шестифаз-на |
|
Максимальне значення напруги вторинної обмотки, U2m |
3,14 U0 |
3,14 U0 |
1,57 U0 |
1,2 U0 |
1,05 U0 |
Максимальне значення струму вторинної обмотки, I2m |
3,14 I0 |
1,57 I0 |
1,57 I0 |
0,82 I0 |
0,58 I0 |
Діюче значення напруги на вторинній обмотці, U2 |
2,22 U0 |
2,22 U0 |
1,11 U0 |
0,85 U0 |
0,74 U0 |
Діюче значення струму вторинної обмотки, I2 |
1,57 I0 |
0,785 I0 |
1,11 I0 |
0,58 I0 |
0,74 I0 |
Чинне значення первинної обмотки, I1 |
1,21 I0 Ктр |
1,1 I0 Ктр |
1,11 I0 Ктр |
0,47 I0 Ктр |
0,58 I0 Ктр |
Зворотна напруга, прикладена до вентиля, Uобр |
3,14 U0 |
3,14 U0 |
1,57 U0 |
2,1 U0 |
1,05 U0 |
Коефіцієнт пульсацій випрямленої напруги, Kп |
1,57 |
0,67 |
0,67 |
0,25 |
0,057 |
Частота пульсацій, fп |
fc |
2 fc |
2 fc |
3 fc |
6 fc |
Типова потужність трансформатора, Pтип |
3,5 P0 |
1,48 P0 |
1,23 P0 |
1,35 P0 |
1,55 P0 |
Амплітудне значення струму через вентиль, Iam |
3,14 I0 |
1,57 I0 |
1,57 I0 |
1,21 I0 |
1,05 I0 |
Середнє значення струму через вентиль, Ia0 |
I0 |
0,5 I0 |
0,5 I0 |
0,33 I0 |
0,17 I0 |
1. Користуючись даними таблиці 2, знаходимо основні величини приблизно, без урахування навантаження:
- максимальна напруга вторинної обмотки трансформатора:
- максимальне значення струму вторинної обмотки трансформатора:
- діюче значення напруги на вторинній обмотці:
- діюче значення струму вторинної обмотки:
- діюче значення струму первинної обмотки:
де
– коефіцієнт трансформації.
- зворотна напруга, прикладена до вентиля:
- коефіцієнт пульсацій випрямленої напруги для однієї напруги для однофазної мостової схеми у відповідності з таблицею 1:
- типова потужність трансформатора:
Розрахунок ведемо на Pтип = 200 В . А.
- амплітудне значення струму через вентиль:
- середнє значення струму через вентиль:
2. З довідника по радіоелектроніці вибираємо кремнієві діоди Д226Б з основними даними:
Uзв = 400 В;
I0 = 0,3 А;
Uпр = 1 В;
Iam = 2,5 А;
(де Uпр – пряма напруга діода).
Враховуючи недостатню зворотну напругу (Uзв) діодів, включаємо в кожне плече містка по два діоди послідовно.
3. Щоб уникнути пробою, діоди необхідно шунтувати резисторами, опір яких вибирається з розрахунку 70 кОм на кожні 100 В зворотної напруги:
4. Визначимо приведений опір обмоток трансформатора:
Тут kт – коефіцієнт, що залежить від схеми випрямляча;
f – частота живильного ланцюга (50 Гц);
S – число стержнів, на яких розташовані котушки (тут S = 2, тому що обраний трансформатор стержневого типу);
B – магнітна індукція, визначається за таблицями, виходячи з потужності трансформатора (тут B = 1,2 Тл).
5. Внутрішній опір вентилів:
де n – кількість вентилів у одному плечі моста (n = 2).
6. Активное сопротивление фазы выпрямителя:
7. Індуктивність розсіювання обмоток трансформатора:
тут kL – коефіцієнт, що залежить від схеми випрямлення.
8. Співвідношення між активним і реактивним опором фази випрямляча:
звідки кут φ = 23о.
9. Знаходимо допоміжний коефіцієнт для схеми, що працює на ємнісне навантаження (П - подібний фільтр):
тут m – коефіцієнт, що залежить від схеми випрямлення; для однофазних випрямлячів (як ми і вибрали, m = 2, для трифазних m = 6).
Рис. 3. Графіки розрахункових коефіцієнтів
10. За графіками рис. 3, використовуючи знайдене значення А, знаходимо, для випрямляча який розраховуємо, значення коефіцієнтів B0, D0 і F0, які відповідають П - подібному фільтру, який працює на виході випрямляча:
(взявши точку А = 0,1 на осі абсцис, по перпендикуляру до цієї точки піднімаємося вгору, на перетині з кривими B0, D0 і F0 знову ставимо перпендикуляр до осі ординат і знаходимо B0, D0 і F0, рис. 3).
11. Розраховуємо е.р.с. вторинної обмотки трансформатора:
Тепер з урахуванням впливу навантаження (а ми вибрали П - подібний LC-фільтр, див. рис.2, тобто навантаження ємнісне) знайдемо більш точні значення діючого значення струму вторинної обмотки трансформатора I2, зворотної напруги, прикладеної до вентилів Uзв, чинне і максимальне значення струмів через вентиль, відповідно Ia і Iam. Раніше ми, використовуючи таблицю 2, знайшли ці величини приблизно, без урахування навантаження.
12. Зворотна напруга, прикладена до вентиля:
13. Діюче значення струму вторинної обмотки:
14. Діюче значення струму через вентиль:
15. Максимальне значення струму вентиля:
16. Потужність розсіювання на одному шунті:
17. Потужність, що виділяється на вентилі (діоді):