
- •1 Вимоги до окремих частин курсового проекту
- •1.1 Графічна частина
- •1.2 Розрахунково-пояснювальна записка
- •2 Вибір електродвигуна та загальний розрахунок привода
- •2.2. Загальний розрахунок привода (1, с. 15)
- •3.1 Розрахунок передач
- •3.1 Розрахунок зубчастих і черв’ячних передач
- •3.1.1. Розрахунок закритих прямозубих циліндричних зубчастих передач
- •3.1.2. Розрахунок закритих косозубих і шевронних циліндричних зубчастих передач
- •3.1.3. Розрахунок закритих прямозубих конічних зубчастих передач
- •3.1.4. Розрахунок відкритих прямозубих конічних зубчастих передач
- •3.1.5 Розрахунок черв’ячних передач
- •3.2 Розрахунок пасових передач
- •3.2.2 Проектувальний розрахунок клинопасових передач
- •3.8 Розрахунок ланцюгових передач
- •4.2.2 Перевірний розрахунок валів на витривалість
- •4.3 Розрахунок з'єднань
- •4.3.1 Розрахунок шпонкових з’єднань
- •4.3.2 Розрахунок шліцьових з’єднань
- •4.4. Розрахунок підшипників
- •4.4.1 Розрахунок підшипників кочення
- •4.4.2 Розрахунок підшипників ковзання
- •4.5 Вибір і перевірка муфт
- •4.5.1 Пружні муфти
- •4.5.2 Запобіжні муфти
3.8 Розрахунок ланцюгових передач
Виконують за [1] у такій послідовності.
1. Вибір типу ланцюга. Роликові ланцюги використовують при швидкості до 20 м/с, зубчасті - при 20...35 м/с, але вони можуть застосовуватись і при меншій швидкості.
2. Вибір кількості зубів меншої зірочки згідно з даними табл. 2.25 [1] і залежно від типу ланцюга та передаточного числа,
3. Обчислення кількості зубів більшої зірочки
(3.36)
У разі необхідності отримане значення округлюють до цілого числа, після чого визначають уточнене значення передаточного числа
(3.37)
4.
Визначення коефіцієнта експлуатації
за вказівками, наведеними в [1, с. 42 ].
5.
Вибір кроку ланцюга t.
Для роликових ланцюгів
визначають
за (2.52) [1] в яку значення [р] підставляють
в ньютонах на квадратний міліметр,
а коефіцієнт
(у припущенні однорядного ланцюга)
дорівнює 1. Отримане значення
округлюють до найближчого стандартного
значення [1, табл. 6 додатку].
Дня
зубчастих ланцюгів величину
на даному етапі розрахунку визначають
орієнтовно, з урахуванням максимально
допустимих значень, наведених в [1, табл.
2.26]. У першому наближенні можна взяти
або 15,88 мм.
6. Розрахунок середньої швидкості ланцюга за (2.38) [1].
7. Визначення необхідної кількості рядів роликового ланцюга або ширини зубчастого ланцюга:
(3.38)
де
- потужність
передачі, кВт; [р] - допустимий тиск у
шарнірах, Н/мм2
(МПа), беруть з табл. 2.28 [1, с. 42];
- відповідно
діаметр валика та ширина однорядного
ланцюга, мм [1, табл. 6 додатку].
Отримане
значення
округлюють у бік збільшення до найближчого
цілого числа. У разі
крок ланцюга
слід збільшити
і повторити розрахунок.
Необхідну ширину зубчастого ланцюга обчислюють за (2.55) [1].
Отримане значення округлюють в бік збільшення до стандартного значення [1, табл. 7 додатку).
8. Вибір міжосьової відстані а. Рекомендовані значення
а = (30…50) ; (3.39)
максимальне та мінімальне значення а становлять:
(3.40)
(3.41)
де
- діаметри виступів зірочок:
для роликових ланцюгів
(3.42)
для зубчастих ланцюгів
(3.43)
9. Перевірний розрахунок за запасом міцності п виконують за (2.47), (2.54) з урахуванням рекомендацій [1, с. 41-42].
Для
багаторядних роликових ланцюгів руйнівне
навантаження
і масу 1 м ланцюга
можна наближено вважати пропорційними
кількості рядів.
Допустимі запаси міцності [n] для роликових ланцюгів наведені в [1, табл. 2.З0]. Для зубчастих ланцюгів [n] =20...25.
10.
Визначення необхідної кількості ланок
ланцюга
та уточненої міжосьової відстані
.
Виконують за (2.40) і (2.41) [ 1, с. 41].
11. Обчислення сили тиску ланцюга на вали:
(3.44)
де
- колова сила
по зірочці; Т
- крутний
момент;
-
ділильний
діаметр зірочки, пов’язаний з кількістю
її зубів
і кроком ланцюга
співвідношенням
;
( 3.45)
-
коефіцієнт, що враховує розміщення
ланцюгової передачі; для горизонтальної
передачі
=
1,15, для вертикальної
=
1,05.
12. Визначення розмірів зірочок. Ділильні діаметри зірочок знаходять за (3.45), діаметри виступів - за (З.42) або (З.43) даних методичних рекомендацій. Інші розміри можна визначити згідно з [ 1, с. 49 ] для передач з роликовими ланцюгами - з табл. 2.32, для передач із зубчастими ланцюгами - з табл. 2.33.
4 КОМПОНОВКА РЕДУКТОРА.
РОЗРАХУНОК ВАЛІВ, 3’ЄДНАНЬ, ПІДШИПНИКІВ І МУФТ
4.1 Компоновка редуктора
Виконують на міліметрівці відповідно до рекомендацій пп. 4.2.2 і 4.2.3 [1, с. 134-168]. Масштаб компоновочного креслення редуктора має бути досить великим, найкраще 1:1.
4.2 Розрахунок валів
У курсовому проекті необхідно виконати статичний розрахунок валів на крутіння зі згином і перевірний розрахунок на витривалість.
4.2.1 Статичний розрахунок на крутіння зі згином
1. Складання розрахункової схеми вала [1, п. 5.1.1, с. 169-171] .
2. Визначення зусиль, що передаються на вал через закріплені на ньому деталі. Для деталей зубчастих і черв’ячних передач зусилля визначають згідно з табл. 5.2 [1, с. 172]. Для деталей пасових і ланцюгових передач ці зусилля знаходять у процесі розрахунку відповідних передач.
3.
Побудова епюр
згинальних
моментів у
двох взаємно
перпендикулярних площинах, результуючих
згинальних моментів, крутних
і зведених
моментів. Виконують згідно із загальними
правилами опору матеріалів. При цьому
ординати епюри зведених моментів
обчислюють за формулою (5.2) [1], в якій
треба взяти
.
Приклади побудови епюр моментів для
деяких конкретних випадків наведені в
[1, рис. 5.3-5.11].
4. Визначення розрахункових діаметрів вала в характерних перерізах, мм:
(4.1)
де
- зведений
момент у
розглядуваному
перерізі вала, Н·мм;
[
]
- допустиме напруження вала на згин,
МПа, беруть з табл. 4.1.
Таблиця 4.1
Допустимі напруження на згин для валів, [ ], МПа.
Джерело концентрації напружень |
Діаметр, мм |
Марка сталей та термообробка |
|||
35, Ст5 |
45, Ст6 |
45, загартування |
40Х, 40ХН, загартування |
||
Деталь, посаджена з невеликим натягом |
30 50 100 |
80 65 60 |
85 70 65 |
90 75 70 |
95 80 75 |
Напресована деталь (без посилення вала) |
30 50 100 |
58 48 45 |
63 50 48 |
67 55 50 |
70 60 55 |
Галтель |
30 50 100 |
60 55 50 |
70 65 55 |
80 75 65 |
90 80 70 |
Діаметри валів, що працюють тільки на крутіння (вхідний і вихідний вали редуктора в темах 11 і 13), мм:
(4.2)
де
Т -
крутний момент, Н·мм; [
]
- допустиме дотичне напруження вала при
крутінні:
(4.3)
Для таких валів розрахунок за (4.2) та (4.3) необхідно виконувати вже на стадії компоновки редуктора.
Після закінчення статичного розрахунку конструюють вали згідно з п. 5.1.2 [1, с. 177-181] .