3.1.2. Розрахунок закритих косозубих і шевронних циліндричних зубчастих передач

І етап. Проектувальний розрахунок на контактну витривалість.

Виконається так само, як для прямозубих циліндричних передач. Коефіцієнт для шевронних передач беруть в 1,4...1,7 рази біль­шим, ніж для прямо- й косозубих передач. При розрахунку за формулою (3.2) коефіцієнт становить 430.

П етап. Визначення основних параметрів передачі.

Виконується в такій послідовності.

1. Визначення міжосьової відстані - за аналогією з відповідним пунктом розрахунку прямозубих передач.

2. Вибір нормального модуля зачеплення . Виконують так само, як і вибір модуля зачеплення для прямозубих передач, з допомо­гою (3.4) і даних табл. 3.2.

3. Визначення кута нахилу зубів і кількості зубів на зубчастих колесах. Перед цим на окремих колесах обчислюють сумарну кількість зубів для передач із зовнішнім зачепленням або різницю кількості зубів для передач з внутрішнім зачепленням:

(3.17)

де – кут нахилу зубів.

Кут має бути в таких межах:

для косозубих коліс

для шевронних коліс

Конкретне значення кута з точністю до 1^/ (або до однієї сотої градуса) вибирають так, щоб права частина рівності (3.17) була цілим числом. При додержанні цієї вимоги знайдене значення міжосьової відстані буде остаточним.

Потім за (З.6) визначають кількість зубів шестірні і в ра­зі необхідності округлюють до найближчого цілого числа. Перевіряють умову (З.7):

в якій величину беруть з [1, табл. 3.3, с. 58] при .

У разі недодержання умови (3.7) слід вибрати для нормального модуля менше стандартне значення і повторити обчислення до отри­мання нового значення .

Кількість зубів веденого колеса , як і для прямозубих пере­дач, визначають за (3.8) або (З.9). Після визначення , якщо це необхідно, уточнюють передаточне число згідно з (3.10).

4. Обчислення торцевого (колового) модуля зачеплення

(3.18)

5. Визначення з допомогою (3.12), (3.13) ширини веденого коле­са і шестірні .

6. Обчислення ділильних діаметрів , , діаметрів виступів , , і діаметрів западин ,

ІІІ етап. Перевірний розрахунок на витривалість при згині.

Виконують аналогічно розрахунку прямозубих циліндричних передач.

Відмінності у визначенні окремих коефіцієнтів указані в [1, п. 3.6.5. с. 76-79 ].

3.1.3. Розрахунок закритих прямозубих конічних зубчастих передач

1 етап. Проектувальний розрахунок на контактну витривалість.

Виконують з допомогою [1, (3.20'), с. 70 ]. Величини, що входять до цієї формули, знаходять згідно з вказівками [1, с. 3.6.7, с. 80-82 ]. Крутний момент на валу конічної шестірні вимірюєть­ся в ньютонах на міліметр. У результаті розрахунку визначають зов­нішній ділильний діаметр шестірні .

ІІ етап. Визначення основних параметрів передачі.

Виконують у такій послідовності.

1. Обчислення зовнішньої конусної відстані

, (3.22)

де - кут між віссю та твірною ділильного конуса шестірні, зв'я­заний з передаточним числом співвідношенням

, (3.23)

2. Вибір зовнішнього модуля зачеплення згідно з наближе­ною рівністю

(3.24)

Конкретне значення модуля вибирають поміж стандартних значень, наведених у табл. 3.2.

3. Визначення кількості зубів на зубчастих колесах. Кількість зубів конічної шестірні

(3.25)

Знайдене значення округлюють до найближчого цілого числа.

Перевіряють умову (3.7):

У разі недотримання її слід зменшити модуль і повторити обчис­лення за (3.25).

Кількість зубів веденого конічного колеса

(3.26)

у разі потреби округлюють до найближчого цілого числа. Після знаходження згідно з (3.10) уточнюють передаточне число , а згідно з (3.23) - кут .

4. Визначення уточнених значень зовнішніх ділильних діамет­рів і зовнішньої конусної відстані .

(3.27)

(3.22’)

5. Обчислення ширини зубчастого вінця

(3.28)

де = 1/4...1/3 - коефіцієнт ширини вінця, вибраний на першому етапі розрахунку.

5. Обчислення середнього модуля зачеплення і середнього ділильного діаметра шестірні :

(3.29)

Ш етап. Перевірний розрахунок на витривалість при згині.

Виконують з допомогою (3.22), (3.22') та (3.25') з [1, с. 70-71]. При цьому в (3.22) під розуміється середній модуль а в (3.25) під - середній ділильний діаметр . Інші вели­чини, що входять в указані формули, визначають відповідно до реко­мендацій [1, п. 3.6.7].