
- •1 Вимоги до окремих частин курсового проекту
- •1.1 Графічна частина
- •1.2 Розрахунково-пояснювальна записка
- •2 Вибір електродвигуна та загальний розрахунок привода
- •2.2. Загальний розрахунок привода (1, с. 15)
- •3.1 Розрахунок передач
- •3.1 Розрахунок зубчастих і черв’ячних передач
- •3.1.1. Розрахунок закритих прямозубих циліндричних зубчастих передач
- •3.1.2. Розрахунок закритих косозубих і шевронних циліндричних зубчастих передач
- •3.1.3. Розрахунок закритих прямозубих конічних зубчастих передач
- •3.1.4. Розрахунок відкритих прямозубих конічних зубчастих передач
- •3.1.5 Розрахунок черв’ячних передач
- •3.2 Розрахунок пасових передач
- •3.2.2 Проектувальний розрахунок клинопасових передач
- •3.8 Розрахунок ланцюгових передач
- •4.2.2 Перевірний розрахунок валів на витривалість
- •4.3 Розрахунок з'єднань
- •4.3.1 Розрахунок шпонкових з’єднань
- •4.3.2 Розрахунок шліцьових з’єднань
- •4.4. Розрахунок підшипників
- •4.4.1 Розрахунок підшипників кочення
- •4.4.2 Розрахунок підшипників ковзання
- •4.5 Вибір і перевірка муфт
- •4.5.1 Пружні муфти
- •4.5.2 Запобіжні муфти
2.2. Загальний розрахунок привода (1, с. 15)
Загальний розрахунок привода складається з таких етапів.
Визначення фактичного значення загального передаточного числа
.
(2.10)
2. Загальне передаточне число розподіляють між окремими передачами так, щоб добуток окремих передаточних чисел, згідно з (2.8), дорівнював знайденому значенню або відрізнявся від нього не більш як на 3%. При цьому необхідно мати на увазі дві обставини:
а) передаточне число зубчастих передач на даному етапі проектування слід вибирати стандартним (табл. 2.1);
б) у багатоступінчастих циліндричних зубчастих редукторах для поліпшення умов мащення перший (швидкохідний) ступінь повинен мати найбільше передаточне число, а останній (тихохідний) - найменше.
Таблиця 2.1
Стандартні значення передаточного числа для зубчастих передач (за СТ РЕВ 221-75)
1 – й ряд |
2,00 |
2,50 |
3,15 |
4,0 |
5,0 |
6,3 |
2 -й ряд |
2,24 |
2,80 |
3,55 |
4,5 |
5,6 |
7,1 |
3. Визначення потужності на окремих
валах привода. Потужність на довільному
-му
валу може бути визначена за співвідношенням
(2.11)
де
- ККД окремих елементів привода, що
передують
-му
валу (включаючи ККД підшипників, на які
цей вал спирається). При цьому
припускається, що відлік ведеться від
електродвигуна.
Для практичних розрахунків (2.11) зручніше подати в рекурентній формі:
(2.12)
де
-
добуток ККД окремих елементів привода,
розміщених між
- м та
-
м валом (разом з підшипниками, що
підтримують
-
й вал).
Зокрема,
якщо між
- й та
-
й валами є яка–небудь передача з ККД
,
то з (2.12) набере вигляду
(2.13)
де
- ККД однієї пари підшипників.
Якщо
- м та
-
м вали розміщені співвісно і з’єднані
муфтою, ККД якої дорівнює
,
то
(2.14)
У разі розподілу силового потоку на дві паралельні вітки враховуються ККД елементів привода на одній з них. У цьому випадку (2.11) і (2.12) дають сумарну потужність на обох вітках. Якщо розподіл силового потоку відбувається передаванням потужності з одного ведучого вала на два ведені (теми 11, 1З), потужність на кожному з ведених валів дорівнюватиме половині потужності, визначеної за (2.11) або (2.12).
Розрахунок частоти обертання окремих валів привода. Частота обертання довільного - го вала, хв-1:
(2.15)
де
- добуток передаточних чисел передач,
що передують
-
му валу.
Формулу (2.15) можна також записати у вигляді
(2.16)
де
- передаточне число передачі, розміщеної
між
-
м та
-
м валами. Якщо між цими валами немає
ніякої передачі, то
і
.
Визначення крутних моментів на окремих валах, Н.м:
(2.17)
де
- потужність на
-
му валу, кВт;
-
частота обертання
-
го ва- ла, хв-1.
Загальний
розрахунок привода закінчують складанням
зведеної таблиці величин
та
(табл.2.2)
Таблиця 2.2
Зведена таблиця
Номер вала |
Розраховані параметри |
||
|
, хв-1 |
,Н.м |
|
1 2 ... ...
|
…… ……
…… |
…… ……
…… |
…… ……
…… |
Якщо на валу електродвигуна встановлено ведучий шків пасової передачі, то цей вал вважається першим. В інших випадках першим валом можна вважати вхідний вал редуктора.