
- •1 Вимоги до окремих частин курсового проекту
- •1.1 Графічна частина
- •1.2 Розрахунково-пояснювальна записка
- •2 Вибір електродвигуна та загальний розрахунок привода
- •2.2. Загальний розрахунок привода (1, с. 15)
- •3.1 Розрахунок передач
- •3.1 Розрахунок зубчастих і черв’ячних передач
- •3.1.1. Розрахунок закритих прямозубих циліндричних зубчастих передач
- •3.1.2. Розрахунок закритих косозубих і шевронних циліндричних зубчастих передач
- •3.1.3. Розрахунок закритих прямозубих конічних зубчастих передач
- •3.1.4. Розрахунок відкритих прямозубих конічних зубчастих передач
- •3.1.5 Розрахунок черв’ячних передач
- •3.2 Розрахунок пасових передач
- •3.2.2 Проектувальний розрахунок клинопасових передач
- •3.8 Розрахунок ланцюгових передач
- •4.2.2 Перевірний розрахунок валів на витривалість
- •4.3 Розрахунок з'єднань
- •4.3.1 Розрахунок шпонкових з’єднань
- •4.3.2 Розрахунок шліцьових з’єднань
- •4.4. Розрахунок підшипників
- •4.4.1 Розрахунок підшипників кочення
- •4.4.2 Розрахунок підшипників ковзання
- •4.5 Вибір і перевірка муфт
- •4.5.1 Пружні муфти
- •4.5.2 Запобіжні муфти
2 Вибір електродвигуна та загальний розрахунок привода
2.1 Визначення необхідних характеристик і вибір електродвигуна (1, с. 14 –15)
Для
вибору електродвигуна необхідно знати
потрібні значення його основних
характеристик - потужності
та частоти обертання
.
Ці величини розраховують у такій
послідовності.
Потужність на приводному (веденому) валі, кВт:
(2.1)
де
- колова сила на барабані чи тяговій
зірочці (або двох тягових зірочках
разом), кН;
- швидкість руху конвеєрної стрічки або
ланцюга, м/с.
Загальний ККД привода
(2.2)
-
ККД окремих елементів привода (передач,
муфт і підшипників), визначають за (1,
с.15);
- загальна кількість елементів привода.
У разі розподілу силового потоку на дві паралельні вітки (теми 2, 4, 11, 13) при розрахунках за (2.2) слід брати до уваги, що загальний ККД двох однакових паралельно - з’єднаних механізмів дорівнює ККД кожного з них.
Потрібна потужність електродвигуна, кВт:
(2.3)
4. Частота обертання приводного вала, хв-1:
(2.4)
якщо
на приводному валу знаходиться барабан
діаметром
,
мм, або
(2.5)
якщо
на приводному
валу
знаходиться тягова зірочка (або дві
зірочки) з діаметром ділильного кола
,
мм.
Діаметр
,
обчислюють за заданими значеннями кроку
ланцюга
та кількості зубів тягової зірочки:
.
(2.6)
Замість (2.5) у поєднанні з (2.6) можна користуватися наближеною формулою
(2.7)
в якій крок ланцюга підставляють у міліметрах.
Орієнтовний інтервал можливих значень загального передаточного числа привода
(2.8)
де
- передаточні
числа окремих передач у приводі.
Рекомендовані значення наведені в (1, с. 15) При цьому мінімальне значення передаточного числа для зубчастих передач може дорівнювати 2.
Загальна кількість передач у завданнях на курсовий проект звичайно дорівнює 3, в окремих темах - 2.
У разі розподілу силового потоку на дві паралельні вітки (теми 2, 4, 11, 13) у розрахунках ураховують лише одну з віток.
У
результаті розрахунку знаходять
мінімальне
та максимальне
значення загального передаточного
числа
.
Інтервал можливих значень частоти обертання електродвигу- на,хв-1:
(2.9)
За
отриманими значеннями
та
вибирають електродвигун. Найдоцільніше
використовувати трифазні асинхронні
двигуни змінного струму з короткозамкнутим
ротором. Перевагу слід надавати
удосконаленим двигунам
серії 4А
(ГОСТ 19523-81), каталог яких наведений у
(1, табл. 2, с. 249). Менш бажаним є використання
двигунів старих серій А2, АО2 та АОП2
(ГОСТ 13859 - 68).
Потужність
вибраного електродвигуна має бути
максимально наближеною до обчисленого
значення
.
При цьому можливе перевантаження
двигуна не повинно перевищувати 10%, а
його недовантаження – 20%.
Внаслідок великого діапазону значень частоти обертання може трапитись, що в даному випадку підходить кілька двигунів з різними частотами обертання. При індивідуальному та дрібносерійному виробництві найбільш вигідним є порівняно тихохідний двигун з найменшими масою, габаритними розмірами і вартістю привода.
У більшості випадків для приводів, що не мають черв’ячної передачі, вибирають електродвигун із синхронною частотою обертання 1000 або 1500 хв-1 іноді 750 хв-1, для приводів, що мають черв’ячну передачу - 3000 хв-1.
Вибравши
двигун, треба записати його тип
(позначення), номінальну потужність
і номінальну частоту обертання
,
а потім зняти форму його контуру на
кальку і скласти таблицю розмірів, які
необхідні для креслень загального
вигляду привода (аркуш 1).