Методичні рекомендації з обліку розрахунків з дебіторами та кредиторами

Здійснення розрахунків з дебіторами та кредиторами передбачає відображення зазначених операцій на рахунках бухгалтерського обліку, які здебільшого є активно-пасивними. З метою контролю за станом розрахунків ці операції потребують чітко організованого аналітичного обліку для отриманням інформації щодо розрахунків з кожним дебітором та кредитором. Облік розрахунків з підзвітними особами має особливості, які ілюструє рис. 3.5

Р ис. 3.5 Схема обліку розрахунків із підзвітними особами

При виконанні навчальних завдань слід мати на увазі, що у меморіальних ордерах № 4 «Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими дебіторами» (Форма № 408-авт (бюджет)), № 6 «Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами» (Форма № 409 (бюджет)), 7 «Накопичувальна відомість за розрахунками в порядку планових платежів» (Форма № 410 (бюджет)), № 8 «Накопичувальна відомість за розрахунками з підзвітними особами» (Форма № 386 (бюджет)) суміщено синтетичний та аналітичний облік розрахункових операцій.

Слід враховувати особливості, що мають місце при відкритті та веденні зазначених облікових регістрів. При відкритті виводиться залишок:

• у меморіальному ордері № 4 за кожним підприємством, установою та організацією, які є дебіторами бюджетної установи;

• у меморіальному ордері № 6 за кожним підприємством, установою та організацією, які є кредиторами бюджетної установи;

• у меморіальному ордері № 7 за кожним постачальником;

• у меморіальному ордері № 8 за кожною підзвітною особою.

У меморіальних ордерах № 4, 6, 8 є рядки «Другі записи», які заповнюються у випадках одержання необоротних активів, малоцінних та швидкозношуваних предметів у кореспонденції рахунків:

Дт 80, 81 Кт 401, 411.

При закритті меморіальних ордерів залишок на кінець місяця розраховується загальний та окремо за кожним дебітором у розрізі кодів економічної класифікації видатків.

Для одержання позиції «Сума оборотів за меморіальним ордером»:

• у меморіальному ордері № 4 вираховуються суми операцій на реєстраційних (спеціальних реєстраційних, поточних) рахунках установи та за нарахованими доходами установи;

• у меморіальному ордері № 6 вираховуються суми операцій на реєстраційних (спеціальних реєстраційних, поточних) рахунках установи та за нарахованими доходами установи;

• у меморіальному ордері № 7 вираховуються суми операцій на реєстраційних (спеціальних реєстраційних, поточних) рахунках установи та за отримані установою продукти харчування;

• у меморіальному ордері № 8 вираховуються суми операцій з руху коштів у касі установи.

Методичні рекомендації з обліку зобов’язань

Зобов’язання у обліку розпорядників бюджетних коштів фіксуються у регістрі аналітичного обліку: Книга обліку асигнувань та прийнятих зобов'язань, яка відкривається на рік на підставі затвердженого кошторису доходів і видатків установи в розрізі кодів економічної класифікації видатків. При цьому, для кожного коду програмної класифікації видатків відводяться окремі сторінки.

На підставі результатів, виведених у книзі обліку асигнувань (Порядок № 81), складаються два звіти:

• Звіт про заборгованість бюджетних установ (форма № 7д, № 7м);

• Звіт про заборгованість бюджетних установ за окремими програмами (форма № 7д-1, №7м-1).

Зобов’язання бюджетних установ у Плані рахунків поділені на довгострокові (клас 5) і поточні (клас 6).

Пам’ятайте, що після кожної зареєстрованої угоди в книзі виводиться залишок кошторисних призначень у розрізі кодів програмної та економічної класифікації видатків, у межах яких установа надалі може приймати зобов'язання. А, угоди, за якими в поточному році зобов'язання були не сплачені, переносяться у Книгу обліку асигнувань та прийнятих зобов'язань наступного року.

З метою забезпечення обліку зобов’язань розпорядників бюджетних коштів в органах ДКУ передбачено складання та подання реєстрів зобов’язань та фінансових зобов’язань. На рис. 3.6 ілюстрована схема обліку зобов’язань та фінансових зобов’язань розпорядників бюджетних коштів.

При складанні реєстрів зобов’язань та фінансових зобов’язань, пам’ятайте, що органи Державного казначейства України не реєструють:

а) зобов'язання при:

• відсутності документів, які підтверджують факт узяття зобов'язання;

• невідповідності напрямів витрачання бюджетних коштів зобов'язанню;

• неподанні або поданні неповного пакета підтвердних документів щодо проведення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти;

• недотриманні розпорядниками бюджетних коштів бюджетних повноважень та обмежень, які вводяться законодавчими та іншими нормативно-правовими актами;

• недотриманні вимог щодо оформлення поданих документів;

б) фінансові зобов'язання при:

• відсутності відповідного бюджетного зобов'язання у бухгалтерському обліку виконання державного та місцевих бюджетів;

• відсутності документів, які підтверджують факт узяття фінансового зобов'язання;

• н едотриманні вимог щодо оформлення поданих документів.

Рис. 3.6 Схема обліку зобов’язань та фінансових зобов’язань розпорядників бюджетних коштів

Методика складання Книги обліку отриманих асигнувань та прийнятих зобов’язань наведена на рис. 3.7, реєстру зобов’язань наведена на рис. 3.8, а реєстру фінансових зобов’язань – на рис. 3.9