Тема 9 - 11. Облік власного капіталу, фондів, результатів виконання кошторису

У бюджетних установах під власним капіталом розуміють власні джерела утворення господарських засобів, які забезпечують безперервну діяльність установи, тобто величина власного капіталу є сумою вартісного вираження фондів і результатів виконання кошторисів та переоцінок.

Складники власного капіталу бюджетної установи:

• фонд у необоротних активах( рахунок 40);

• фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах (рахунок 41);

• результати виконання кошторисів (рахунок 43);

• результати переоцінок (рахунок 44).

Основними первинними документами формування фонду в необоротних активах є: акт приймання – передачі необоротних активів (форма № ОЗ-1 бюджет), відомість нарахування зносу на необоротні активи (форма № ОЗ-12 бюджет).

Для групування записів за субрахунком 401 «Фонд у необоротних активах за їх видами» використовується М/О № 9, записи з якого переносять в книгу «Журнал-головна».

Первинними документами формування фонду внезавершеному будівництві є акт типової форми № КБ-2В. Для групування записів за субрахунком 402 використовується меморіальний ордер ф. 274.

Для створення власного капіталу в МШП використовується КЕКВ 2210 для групування записів за субрахунком 411 використовується М/О № 10.

Бухгалтерські проведення зі здійснення заключних оборотів відображаються в М/О ф. № 274, дані якого переносяться в книгу « Журнал-головна». Результат діяльності бюджетної установи відображається у першому розділі пасиву річного балансу, який на кінець року не має містити інформації про витрати і доходи.

Тема 12. Інвентаризація в системі бюджетних установ Інвентаризація розрахунків та порядок списання простроченої заборгованості

Для контролю за своєчасністю погашення заборгованості та правильністю її відображення в обліку і звітності бюджетні установи повинні періодично проводити інвентаризацію стану розрахунків. Згідно з «Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних актинів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу», затвердженою ДКУ 30.10. 1998р. № 90 (зі змінами) бюджетні установи проводять інвентаризацію розрахунків за платежами в бюджет та з вищою організацією не менше одного разу на квартал, розрахунків у порядку планових платежів і з депонентами — не менше одного разу на місяць, з іншими дебіторами та кредиторами — не менше двох разів на рік.

Результати інвентаризації розрахунків оформлюються актом, в якому окремо вказуються суми безнадійних боргів та дебіторської і кредиторської заборгованості, щодо якої термін позовної давності минув. За цими видами заборгованості до акта слід додати довідку з найменуванням та адресами дебіторів і кредиторів, сумою заборгованості, за що, з якого часу та на підставі яких документів вона обліковується, а також із зазначенням винних осіб у пропущені термінів позовної давності.

Дебіторська заборгованість, щодо якої термін позовної давності минув, списується за рішенням керівника установи на зміни результатів виконання кошторису доходів та видатків за звітний рік. Але списання боргу внаслідок неплатоспроможності боржника не є підставою для скасування заборгованості. Таку заборгованість слід відображати поза балансом на рахунку 07 «Списані активи та зобов'язання» не менше п'яти років з часу списання для вистежування можливості її стягнення у разі змін майнового стану неплатоспроможних дебіторів.

Списання кредиторської заборгованості, щодо якої минув термін позовної давності, здійснюють відповідно до «Порядку списання кредиторської заборгованості бюджетних установ, строк позовної давності якої минув», затвердженою наказом ДКУ від 08.05.2001 р. № 73. Згідно з цим Порядком, бюджетні установи здійснюють щоквартально списання кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув. Для цього наказом керівника установи має бути створена постійно діюча інвентаризаційна комісія, яка щоквартально проводить інвентаризацію розрахунків з метою виявлення кредиторської заборгованості з пропущеним строком позовної давності, що є безнадійною для погашення.

Акт інвентаризації кредиторської заборгованості, що виникла з розрахунків за загальним або спеціальним фондами бюджету (крім власних надходжень), щодо якої минув термін позовної давності і яка є безнадійною до погашення, передасться вищому органові за відомчого підпорядкованістю для прийняття рішення про доцільність списання. Установа вищого рівня розглядає подані акти і у випадку прийняття позитивного рішення видає наказ про списання з обліку підвідомчої бюджетної установи відповідної заборгованості.

Списання кредиторської заборгованості, що виникла з розрахунків за власними надходженнями, оформляється аналогічно, але наказ про її списання видає сам керівник бюджетної установи. Одночасно інформація про списання такої заборгованості доводиться до відома установи вищого рівня.