424

Якщо неподалік є спеціалізований магазин, що торгує цим това- ром, від ідеї слід відмовитись.Бажано уникати сусідства з лотками, шо торгують білизною, продуктами харчування.

Лоточники мало працюють з оптовими компаніями. Це пояс- нюється мінімальним обсягом закупівлі та безготівковим розрахунком. Тому найпростіший, економний та вигідний варіант — закупівля товару на господарських оптових ринках, де можна придбати за оптовими ціна- ми стільки товарів, скільки потрібно, отримати консультацію з питань формування асортименту. Оптимальна кількість найменувань продукції

• не менше 100.

У початкову закупівлю товару треба вкласти не менше 1000 грн. Це виторг приблизно за 5-6 днів нормальної роботи. Що стосується структури асортименту, то на лотку торговці рекомендують виставляти (залежно від орендної площі) не менше 15 видів різного порошку, 3-5 видів інших засобів для миття, 10-15 видів миючих засобів, 10 видів дезінфікуючих препаратів. При закупівлі продукції слід звертати увагу на телерекламу відомих торгових марок порошків та миючих засобів для посуду.

Краще, коли покриття і каркас лотка будуть металевими. Прила- вок за формою має бути схожим на стенд з поличками для товарів різних габаритів. Сьогодні багато ринків надають готові обладнані торговельні місця у вигляді контейнерів. Такий варіант вигідний і зручний, оскільки відпадає потреба викладати щоранку і щовечора викладати і збірати то- вари. Контейнер може слугувати як мінісклад.

Для найнятого працівника підприємець-власуик лотка може за- стосувати такі варіанти оплати праці:

1. Фіксована оплата. Гарантується стабільний заробіток і більша впевненість для продавця.

2. Відсоток від виручки (наприклад, 3-5% від продажу). Така фор- ма оплати стимулює процес торгівлі, але результати залежать і від того, у якому саме місці знаходиться точка.

Виносний лоток з продуктового магазину

Влітку (особливо у вихідні дні) магазини практикують виносну торгівлю через лоток. Для економії коштів не наймають стороннього про- давця і обмежуються власним персоналом. Хоча це утруднює роботу стаціонарного магазину. Власник магазину є одночасно й власником лотка.

Оптові компанії вивчили можливості доставки товарів на не- стаціонарні торговельні точки і виявили причини існуючих проблем ло- точної торгівлі.

1. Неправильне розміщення торговельних точок. У деяких магази- нах лотків немає, а якщо є, то тільки біля даного підприємства. Отже, потрібно шукати неосвоєні ділянки. Якщо це місця виключно недільних

прогулянок споживачів, саме там варто встановлювати столики (напри- клад, з напоями) на вихідні та святкові дні.

2. Зміна попиту. Раніше покупки на продуктових столиках здійснювались під впливом непередбачених обставин (відсутність поряд магазину, небажання стояти в чергах). Сьогодні споживач серед широ- ких розкладок товарів на вулицях шукає певну торгову марку напою, шоколаду за певною ціною. Тому необхідно правильно підбирати асор- тимент і встановлювати ціни.

3. Неправильний підбір асортименту. Основна помилка полягає в тому, що деякі керівники вважають, що неходовий товар швидше знайде свого покупця через виносну торгівлю. Якщо в магазині товар не користується попитом, то не варто сподіватись на його швидку ре- алізацію з лотка. Тому вимоги до формування лоточної вітрини мають бути такими ж, як до магазинної. Принцип такий: на лотку слід розміщувати товари (у невеликій розфасовці), які користуються попи- том у споживачів. Мета — не збут залежалого товару, а зростання това- рообороту ходового.

Перспективним асортиментом для лотків з продуктового магази- ну є напої. Наприклад, 4-5 ходових сортів пива, стільки ж — солодкої во- ди у пляшках по 0,33-0,5 л, 2-3 види соків у 0,2-0,25 літровій розфасовці, декілька видів мінеральної води у пляшках по 0,3-1 л. Слід включати в асортимент чипси, горішки, печиво, цукерки тощо. Лоток з таким асор- тиментом стає більш привабливим.

4. Ціноутворення, роширена помилка багатьох лоточників — висо- ка націнка. Продажна ціна на лоточний товар не повинна перевищувати ціну на аналогічний продукт у стаціонарному магазині. Прогресивним підходом є встановлення ціни на товар лотка нижчої, ніж у магазині.

6.4. Електронні кіоски

Електронний кіоск (його ще називають сенсорний, інфор- маційний) за зовнішнім виглядом — комп'ютерний дисплей-екран без кнопок і клавіш, до якого відвідувач звертається здебільшого для отри- мання необхідної інформації, не звертаючись до послуг персоналу. Спеціальне програмне забезпечення дозволяє оперативно здійснювати навігацію. Досить натиснути пальцем на екран, і він "оживає" та видає пункти меню з потрібними даними.

Як свідчить зарубіжний досвід, застосування кіосків допомагає просто та ефективно вирішувати багато проблем, що виникають. Кіоски автоматизують обслуговування клієнтів, надають можливість не тільки отримати інформацію, й скористатись такими послугами, як оплата ра- хунків, грошові переказати, замовлення товарів з доставкою. Це еконо- мить час клієнта та скорочує витрати компанії на утримання співробітників, які виконують подібного роду роботи.

426

Інформаційний кіоск може бути встановлений поряд з авто- мобілями, що виставляються для продажу з тим, щоб надати покупцям доступ до сервісу, який раніше виконувався продавцями або адміністрацією. Покупці можуть з допомогою кіоска продивитись увесь список наявних автомобілів, обрати машину та опції до неї, зробити за- мовлення на надання кредиту та отримати згоду.

В Ірландії використання поштовою службою An Post кіосків доз- воляє організувати обслуговування та скоротити витрати часу громадян на виконання ділових операцій з державою. Кіоски An Post працюють за принципом банкоматів і дозволяють виконувати такі операції, як розра- хунок та оплата комунальних послуг, продаж лотерейних білетів. Кіоски встановлені більш як на тисячі об'єктів, багато з них знаходяться у відда- лених від центру містах. Щоденно з їхньою допомогою здійснюється близько 2 млн. ділових операцій на суму понад 9 млрд. дол. на рік. За оцінкою An Post, кожний тиждень цими кіосками користується при- близно 1 млн. 260 тис. чоловік, тобто половина населення Ірландії.

У Нью-Йорку реалізується експериментальний проект, що дозво- ляє громадянам оплачувати дорожні штрафи та податок на майно через кіоски з допомогою кредитної картки. Така ж система може слугувати для отримання інформації про міську нерухомість, історію будівництва, наявність необхідних дозволів.

У новому південно-корейському міжнародному аеропорту, що відкрився 1 січня 2001 p., встановлено 46 інтернет-кіосків (спільний проект IBM та Korea Telecom). З екранного меню користувачі можуть дізнатись про розклад рейсів, отримати необхідну інформацію корейсь- кою, англійською, китайською, японською мовами щодо оформлення білетів, документів і вантажів, забронювати місце у готелі та білет на літак. Подібні системи вже працюють у 40 аеропортах світу, у тому числі у сінгапурському аеропорту Changi, лондонському Heathrow, в аеропор- тах Рима та Мілана.

У Лондоні відкрита мережа з 12 безкоштовних інтернет-кіосків, які пропонують вільний вхід у мережу Інтернет будь-кому з перехожих. Ініціатива відкриття належить двом фірмам — технологічній компанії Cityspace і фірмі з облаштування вулиць Adshel. Сервіс доступний для місцевих мешканців та туристів. Кіоски надають можливість отримання електронної кореспонденції. З допомогою кіоску можна шукати роботу в режимі on-line, користуючись базою даних компанії jobchannel.tv та отримати безкоштовно роздрукований матеріал робочих вакансій.

На російському ринку впровадженням електронних кіосків зай- маються компанії "Петрософт", "Кварта". У рамках виставки "Інфобізнес 2002" компанія "Кварта" демонструвала сенсорні кіоски для публічного доступу в інтернет. Кіоски являють собою звичайні IIК, які містяться на стійці з захищеним сенсорним екраном та оснащені

427

спеціальним програмним забезпеченням. У Росії такі пристрої викорис- товуються в основному як інформаційно-довідкові термінали в аеропор- тах, банках, на залізничних вокзалах, у великих компаніях.

У московському супермаркеті "Вижион Дилинг” було встановле- но два сенсорних кіоски "Летучий Голландец". Покупці супермаркету мають можливість безкоштовно працювати в інтернеті. Окрім усіх мож- ливостей, які надає інтернет (замовлення білетів, огляд розкладу поїздів, перевірка наявності місць у готелях), сенсорний кіоск також демонструє інформацію про товари, які продаються у супермаркеті, рекламні оголо- шення та інформацію про знижки і розпродаж. Кіоски з’єднані з корпо- ративною мережею супермаркету.

На українському ринку інформаційних технологій розробкою та впровадженням електронних кіосків займаються фірми "СДС (пред- ставник англійської компанії), "Уліс" (представляє техніку "Сіменс" та інші західні виробники), українська фірма "СІТЕК", українське пред- ставництво IBM, "Систем інтегрейшн" та ін.

Кіоски електронного напрямку можуть використовуватись як зручні джерела інформації або як продавці товарів і послуг. Місця ак- тивного позиціювання кіосків — виставки, ярмарки, магазини, вокзали, аеропорти, станції метро, готелі, кінотеатри, концертні зали, бібліотеки, тобто місця потенційного скупчення людей. Також їх можна розміщува- ти в офісах, урядових установах, на складах, заводах — там, де необхідно надати безперервний доступ службовцям і відвідувачам до інформації. Кіоски дозволяють збільшити збут товару за рахунок продажу товарів і послуг за межами торговельних залів магазинів.

Електронні кіоски можуть мати різний напрям (рис. 6.3).

Рис. 63. Види електронних кіосків

Інформаційний кіоск на торговельному підприємстві забезпечує покупцям відомостями, необхідними для швидкого і зручного вибору товарів, що цікавлять, додаткових характеристик товарних груп, асорти- менту магазину в цілому, інформування про супермаркет та торговельне обслуговування.

428

У готелях інформаційні кіоски можуть слугувати як засіб виходу в інтернет, автоматизована система вибору і замовлення номерів. У кафе і ресторанах це можуть бути інтерактивні меню вибору страв і пульти для обробки замовлень, що надійшли від офіціантів.

Рекламний кіоск можна облаштувати, якщо додати до статично- го зображення інформкіоску відеоролик, який використовується як носій реклами.

Такий кіоск може переключатись у інформаційний режим та відповідати на стандартні запитання про нові товари і марки.

Цей кіоск надасть завжди більш повну та детальну відповідь, ніж персонал, який пройшов спеціальну підготовку. Крім того, рекламний кіоск готовий працювати 7 днів на тиждень та 24 години на добу, врахо.- вуючи усю наявну у його пам'яті інформацію про знижки, акції, розпро- даж. Часто підставою для надання клієнтам знижок є відповіді на анке- ту, що міститься у кіоску. Результати анкетування використовуються як маркетингове дослідження, допомагає коригувати і вдосконалювати діяльність компанії-виробника або компанії-продавця. Окрім економії на виплатах з утримання персоналу, електронні кіоски допомагають суттєво економіти місце у торговельному залі і забезпечити різно- манітність рекламних та промоушн-акцій, що проводяться.

Сервісний кіоск може працювати в режимі банкоматів, автоматів з продажу білетів. Кіоски виконують різні сервісно-операційні функції при додаванні спеціальних пристроїв (розпізнання, друк та ін.).

При з’єднанні із світовою комп'ютерною мережею будь-який кіоск може використовуватись як інтернет-кіоск для надання коротко- часового доступу до мережі, а при можливості входження на ко- мерційно-діловий сайт — як кіоск електронної комерції з тим, щоб ку- пувати товари у зручний для замовлення час. Іншими словами, магази- ни зможуть збільшити товарні пропозиції без розширення асортименту, що виставляється.

Торгові термінали — кіоски, що відпускають товари. Представля- ють особливий інтерес для власників магазинів і споживачів. Такий пристрій — це одночасно склад, магазин, електронний каталог, тобто три складові компоненти у єдиній системі терміналу.

Головні переваги — сила реклами товару, прийом платежу, видача покупки. Кіоск такого типу найбільш складний за конструкцією, але придає найбільший прибуток і швидше окупається. Він скорочує потре- бу в торговому персоналі і дозволяє економити оборотні кошти.

Найбільша світова мережа Wal-Mart (США) використовує тор- гові термінали на виході з торговельних залів магазинів. Практикою ви- явлено таку поведінку: покупець, що вже прийшов через каси, не буде повертатись назад до місця продажу, якщо забув щось купити ще. Він намагатиметься придбати цей товар у будь-якому іншому місці. Саме

429

для таких покупців і виставляються торгові термінали поза магазинами. Також розрахунок робиться на тих, хто очікують членів своєї родини або друзів і не бажають ходити по всьому торговельному залу.

Торгові термінали, які випускаються фірмою "СІТЕК" — це інте- лектульні пристрої для допомоги персоналу виконувати свої функціональні обов’язки у роздрібному процесі. Від касових апаратів та іншої електроники їх відрізняє можливість гнучкого програмування під різноманітні завдання. Тому важливою характеристикою терміналу є наявність вбудованого комп’ютеру. Він може поєднуватись з такими зовнішніми пристроями як фіскальний реєстратор, грошовий сейф, зчи- тувач магнітних карток, чековий принтер, сканер штрих-кодів, джерело безперервної дії. Оснащені такими пристроями та відповідним програм- ним забезпеченням, торгові безклавіатурні термінали утворюють торго- вельну станцію — робоче місце того чи іншого працівника магазину.

Типовим застосуванням терміналів є станція офіціанта ресторану, станція касира підприємства швидкого харчування, кулінарного магази- ну, кінотеатру. Застосування сенсорних інформаційних кіосків і торго- вих терміналів спрощує інформаційну систему підприємства, усуває по- милки користувача, дозволяє оперативно оновлювати інформацію, за- безпечує швидкий і надійний доступ до локальних і глобальних інфор- маційних ресурсів, гарантує високу надійність, економить час клієнтів і службовців.

У липні 2002 р. компанія "СІТЕК" вперше представила сенсорний інформаційний кіоск власного виробництва "Блискавка". Його корпус виконаний із сталі, є секретний замок доступу, передбачена можливість кріплення кіоску безпосередньо до підлоги без підставки. Компанія про- понує також кіоски "Фламінго", "Омега", "Омега +’’ "Дельта", "Олімп", "Навігатор", "Летюча хвиля". Будь-який кіоск може бути доукомплекто- ваний чековим принтером, монетоприймачем, зчитувачем магнітних карток, відеокамерою та аудіозасобами, вбудованим касовим апаратом.

В Україні перші електронні кіоски з’явились у 2000 p.: на вокзалі у Симферополі був встановлений довідково-інформаційний кіоск для надання туристам і відпочиваючим інформації про організацію відпо- чинку у Криму. У 2001 р. сенсорні кіоски з'явились і в аеропортах Сим- ферополя, Борисполя.

За прогнозом, наявність електронних кіосків в Україні буде дедалі більш помітною на вокзалах, виставках, підприємствах громадського харчування, магазинах.