Міністерство освіти і науки України
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
Геолого-географічний факультет
Кафедра соціально-економічної географії і регіонознавства
Практична робота
З курсу «Системний аналіз у суспільній географії»
Тема «Системний аналіз нелегальної зайнятості молоді з вищою освітою через соціальну незахищеність її на регіональному ринку праці
(на прикладі Харківської області) за Ю.І. Черняком»
Виконала:
студентка групи ГЦ-52 О.О.Яновська
Перевірив:
д.геогр.н., проф. К.А. Нємець
І.І. Кучер
Харків – 2010 Системний аналіз нелегальної зайнятості молоді з вищою освітою через соціальну незахищеність її на регіональному ринку праці (на прикладі Харківської області) за ю.І. Черняком
1. Аналіз проблеми.
Зайнятість населення визначається за матеріалами вибіркового обстеження населення (домогосподарств) з питань економічної активності протягом одного тижня. Зайнятими вважаються особи віком 15-70 років, які впродовж обстежуваного тижня працювали хоча б 1 годину:
- за наймом за винагороду в грошовому чи натуральному вигляді, індивідуально (самостійно), у окремих громадян або на власному (сімейному) підприємстві;
- працювали безкоштовно на підприємстві, у бізнесі, що належить будь-кому з членів домогосподарства, або в особистому селянському господарстві з метою реалізації продукції, виробленої внаслідок цієї діяльності;
- особи, які були тимчасово відсутні на роботі, тобто формально мали робоче місце, власне підприємство (бізнес), але не працювали впродовж обстежуваного періоду з незалежних від них особисто обставин.
У зв'язку з внесенням змін до закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» від 23.03.2004 р., молоддю вважаються громадяни віком від 14 до 35 років, починаючи з 2004 року.
Загальна чисельність молоді на 1 січня 2009 року в Харківській області становила трохи більше 855 тис. осіб, серед них 439 тис. осіб чоловічої статі, що становить 51,3% від загальної кількості молоді та 416 тис. осіб жіночої статі, що становить відповідно 48,7%.
Починаючи з 2007 року кількість зайнятої молоді в області починає поступово зменшуватися (за 2007 – 2008 роки відповідно з 219 до 209 тисяч).
Розглянемо галузеву структуру зайнятості молоді в Харківській області. Враховуючи структуру народногосподарського комплексу регіону, можна сказати, що за видами економічної діяльності переважає промисловість (рис. 1.). Тут на кінець 2008 року було зайнято 50,0 тис молодих людей, що становило 26,7% до облікової кількості штатних працівників. У сферах оптової і роздрібної торгівлі транспортними засобами і послугах з ремонту та освіти було зайнято відповідно 29,9 тис та 25,7 тис молодих людей (це становить відповідно 51,6% та 23,3% до облікової кількості штатних працівників). Найбільша частка зайнятої молоді спостерігається у фінансовій діяльності та складає 56,9%.
Рис. 1. Зайнятість молоді за видами економічної діяльності у Харківській області у 2008 році (побудовано автором)
Звісно, нами розглянуті фіксовані дані, а це значить, що молодь, знаходиться в державній службі зайнятості не повністю, тобто існує значна кількість населення, яка працює на приватного підприємця і має нефіксовані доходи. Особливо це стосується молодих чоловіків, які мусять годувати сім'ю. Таким чином і постає проблема нелегальної зайнятості молоді через соціальну незахищеність її на ринку регіональному праці (на прикладі Харківської області). Особливо гостро дана проблема стоїть для молоді саме з вищою освітою. Проявляється вона у тому, що молоді люди закінчивши вищий навчальний заклад з червоним дипломом не можуть знайти собі роботу за спеціальністю, а тому змушені працюватися за іншим профілем (пройшовши перекваліфікацію), часто там, де потрібна нижча кваліфікація, ніж отримана ними у ВНЗ. Проте існує й інший шлях, коли молоді люди йдуть працювати за велику заробітну плату до приватних підприємців маючи при цьому нефіксовані доходи (молоді люди часто не задумуються про офіційний трудовий стаж та майбутню пенсію, а все більше думають про високу заробітну плату).
Нелегальна зайнятість молоді з вищою освітою через соціальну незахищеність її на регіональному ринку праці (на прикладі Харківської області) здійснює негативний вплив як на державу, так і на самих молодих людей.
Негативний вплив на державу проявляється в наступних моментах:
Держава недоотримає податків (як наслідок, може настати дефіцит бюджету, що призведе до зростання податків і цін);
Держава втрачає спеціалістів, тобто молоді люди, які закінчили ВНЗ за державним замовленням потрібні державі, але не працюють за фахом;
Держава втрачає гроші на навчання кваліфікованих кадрів, які потрібні, але не працюють за фахом;
Збільшення обороту тіньового капіталу (як наслідок держава не може контролювати повністю обіг фінансових ресурсів, що може прискорити інфляцію);
Ускладнення, або взагалі неможливість регулювання ринку праці державою.
Негативний вплив на молодих людей проявляється в наступних моментах:
Молодь не отримує декретних і лікарняних, що призводить до погіршення стану здоров'я;
Молодь може втратити роботу у будь-який момент;
Відсутність трудового стажу, як наслідок у похилому віці мінімальна пенсія;
Через нестабільну заробітну плату молоді люди не поспішають народжувати дітей.