- •Лекція 7. (2 год)
- •Тема 1. Технології соціальної роботи неблагополучними сім’ями.
- •1. Поняття неблагополучної сім’ї.
- •2. Технології і методи соціальної роботи з неблагополучними сім’ями.
- •Приклади тематики збору інформації за пентаграмою Гінгера [9] для випадків з різним числом клієнтів
- •4. Скільки часу батьки проводять з дітьми:
- •5. Чи є у дитини (дітей) у квартирі місце, яке вона може вважати своїм і за стан якого несе відповідальність:
- •13. Резюме консультанта:____________________________________________________________
Приклади тематики збору інформації за пентаграмою Гінгера [9] для випадків з різним числом клієнтів
Виміри людської діяльності |
Одна людина |
Людська пара |
Сім’я |
Фізичний (матеріальний) |
Тіло |
Фізичні (сексуальні) стосунки |
Матеріальні умови сім’ї: доход, житло, їжа, одяг, меблі |
Афективний |
“Серце”, інша людина |
Афективні (любовні) стосунки |
Соціограма стосунків у сім’ї, стиль спілкування, розподіл прав і обов’язків, зв’язки і життя в сім’ї |
Раціональний (інтелектуальний) |
“Голова”, ідеї |
Обмін ідеями, інтересами |
Обмін ідеями та наявність спільних інтересів у членів сім’ї, інтелектуальний розвиток членів сім’ї |
Соціальний (культурний) |
Оточуючі люди |
Коло друзів, соціальна активність |
Функціональна структурна організація сім’ї: права і обов’язки членів сім’ї, стиль спілкування, відкритість сім’ї сімейні традиції |
Духовний (ідеологічний) |
Світ |
Спільні ідеологічні переконання |
Сімейні цінності, правила, норми, принципи |
За допомогою наведеного тесту можна збирати інформацію, розробляти індивідуальні програми і коригувати їх в залежності від змін клієнта. На основі одержаної інформації можна диференціювати складові і чинники неблагополуччя в сім’ях, що дозволяє в подальшому розробити стратегію і тактику соціально-педагогічної роботи стосовно кожної конкретної сім’ї, забезпечити адресність і результативність соціально-психологічної підтримки і допомоги.
При вивченні сімейної ситуації надзвичайно важливо виявити особливості, які зумовили неспроможність родини впоратися з проблемами самостійно. Тому до діагностичного аналізу можна включати метод виявлення і вивчення типових “слабких місць” сім’ї. Прикладом одного з поширених методів подібного призначення може слугувати діагностична схема трьохосьової класифікації проблемних сімей [10].
Перша вісь – порушення розвитку сім’ї, – це сукупність труднощів, які відображають етапи розвитку будь-якої родини (первинна дисфункція). Вона пов’язана з труднощами встановлення стосунків, які б задовольняли подружжя; проблемами, які виникають з народженням дитини; з важкими етапами розвитку сім’ї, коли дорослі діти створюють власну сім’ю і залишають батьківський дім тощо. Це також ускладнення і варіації розвитку сім’ї за етапами, сімейні кризи, пов’язані з розлученням подружжя, хронічна нестабільність родини через регулярну відсутність одного з її членів тощо.
Друга вісь – порушення сімейних підсистем. Це: дисфункція в подружніх стосунках (порушення взаємодоповнюваності, конфлікт інтересів подружжя, патологічна залежність одного з них); порушення в підсистемі “батьки–діти” чи “брати–сестри”.
Третя вісь – порушення функціонування сімейної групи. Вона містить, по-перше, порушення інтеграції окремих членів родини (дезінтеграція сім’ї; патологічно інтегрована сім’я – випадок, коли членам родини нав’язують непритаманні їм соціальні ролі). По-друге, це низка порушень у взаєминах родини з навколишнім світом (соціально ізольовані сім’ї, сім’ї людей з відхиленнями у поведінці тощо).
Отже першим ключовим кроком технології роботи з неблагополучною родиною виявляється вивчення ситуації з метою виявлення порушень, які призводять до дисфункції сім’ї. На основі такого діагнозу далі формується стратегія надання послуг.
На час завершення діагностики її результати мають бути відображені у письмовому вигляді за певною формою. Наприклад, фахівці центру підтримки сім’ї, який був створений Українським інститутом соціальних досліджень і працював у Солом’янському районі м. Києва протягом 1999–2001 рр., користувалися індивідуальною картою супроводження сім’ї, що мала таку форму:
Індивідуальна карта супроводження сім’ї (указується П. І. Б. або № персонального коду залежно від бажання клієнта)_____________________________________________________
1. Склад сім’ї (за таким порядком: діти, рідні батьки, нерідні батьки)
Член родини |
Вік |
Чим займається |
Освіта |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. В родині є: (необхідне позначити)
1. Хворі діти_________________________________________________________
2. Діти, що стоять на обліку в РВВС_____________________________________
3. Діти, що утікали з дому______________________________________________
3. Оцінка матеріального становища родини (зазначається один варіант оцінки)
1. Сім’я ні в чому собі не відмовляє
2. Коштів достатньо, але зайвих немає
3. Коштів вистачає тільки на найбільш необхідне
4. Коштів постійно не вистачає, в тому числі і на харчування, незважаючи на економію витрат
5. Сім’я отримує соціальну допомогу
