Опис рентгенівського імпульсного апарату “мира-2д"

Основні технічні дані:

I. Експозиційна доза рентгенівського випромінювання на відстані 50020 мм від рентгенівської трубки при тривалості випромінювання 50 с не менше 64,5 мкКл/кг (260 мР).

2. Товщина сталі, доступна для рентгенографування при використанні флюоресцентних екранів, що посилюються не менше 20 мм; при використанні екранів, що посилюються з свинцевої фольги  10 мм.

3. Діаметр фокусної плями не більше 3 мм.

4. Кут випромінювання  180°.

5. Напруга живлення – від однофазної мережі змінного струму частотою 50 Гц, 220 В10%.

Конструкція і принцип дії апарату

Принцип дії апарату полягає в наступному. Разрядник і котушка індуктивності формують короткий імпульс (10^-8 с) високої напруги (200 кВ), під дією якого виникає спалах peнтгенівського випромінювання в двухелектродній трубці з холодним катодом.

Тривалість експозиції встановлюється електромагнітним реле часу в межах 50...400 с, крок 10 с. Необхідний час експозиції встановлюється суміщенням лімба шкали з потрібним діленням. Для цього необхідно відтягнути на себе і повернути лімб, що обертається.

На передній панелі пульту розміщене електромагнітне реле часу, замок включення апарату в мережу "мережа", кнопка запуску апарату "пуск" дві неонові лампочки, що сигналізують про включення апарату в мережу і його пуску.

На задній панелі пульту управління розміщені високовольтний і мережевий роз’єми, два запобіжника.

Заходи безпеки

При роботі з апаратом (без застосування спеціального захисту) оператор повинен знаходитися на відстані не менше 20 м від рентге-нівського блоку в направленні, протилежному виходу випромінювання в межах тілесного куту, що утворює конус з кутом розчину 150°, вісь якого співпадає з віссю рентгенівського блоку, а центр знаходиться в торці рентгенівської трубки.

До роботи на апараті допускаються особи, які навчені безпечним методам роботи і що знають правила техніки безпеки.

Підготовка апарату до роботи

1. З'єднати рентгенівський блок з пультом управління високовольт-ним кабелем.

2. Приєднати провід живлення до пульту управління.

3. Поіключити провід заземлення апарату до контура заземлення лабораторії.

4. Включити апарат в електричну мережу.

Порядок виконання роботи

1. Встановити електромашиним реле необхідний час експозиції.

2. Вставити ключ в замок безпеки і повернути за годинниковою стрілкою (повинна загорітися лампа ).

3. Натиснути кнопку "пуск" (повинна загорітися лампа).

4. Для запобігання перегрівання зарядного трансформатора на пульті управління та виходу його з ладу необхідно, щоб сумарниа тривалість роботи протягом години не перевищувала 15 хв.

Час експозиції, фокусна відстань, тип рентгенівської плівки і екранів ,що посилюються повинні вибиратися споживачем, виходячи з конкретних вимог, що висуваються до якості рентгенографічного аналізу, у відповідності до нормативно-технічних документів.

При аналізі виробів із заліза, міді, титану та сплавів на їхній основі рекомендується використовувати плівки РТ-2 (PM-1) у поєднанні з флю-оресцентними підсилюючими екранами, та плівки PT-1, Structurix D7 зі свинцевою фольгою товщиною 0.02... 0.05 мм.

При просвічуванні виробів з алюмінію, магнію і сплавів на їхній основі, а також інших легких матеріалів рекомендується використовувати рентгенівські плівки РТ-4, РТ-5 та Structurix D4 зі свинцевою фольгою.

Для визначення необхідного часу експозиції слідує застосовують номограми (див.рис. 7.2 – 7.5).

При використанні плівок типу РТ-2 (PM-1) з флюоресцентними екранами діапазон фокусних рекомендованих відстаней складає 500...1000 мм. При використанні плівок PT-1, РТ-4, PT-5 Structurix D4, D7 рекомендуються фокусні відстані 300...600 мм.

При знімані з фокусної відстані, яка відрізняється від означеного, в номограмі розрахунковий час експозиції розраховується за формулою

(7.3)

де t – тривалість експозиції, який вказаний на номограмі; F – фокусна відстань, що вибирається при знімані; F_н – фокусна відстань, яка вказана в номограмі.

Різниця часу експозиції від певного по номограмі може бути зв'язана з коливаннями напруги мережі. Тому для більш точного визначення часу експозиції необхідно користуватися формулою

(7.4)

де  – коефіцієнт, який залежить від напруги мережі і визначається за графіком (рис. 7.5); D  експозиційна доза рентгенівського випроміню-вання, яка вказана у паспорті на апарат, мР.

Апарат дає практично рівномірне випромінювання в межах кута 180°, що дозволяє використати його, як для направленого, так і для панорамного просвічування.

Рис. 7.2. Номограма експозиції просвічу-вання алюмінію F= 300 мм.	Рис. 7.3. Номограма експозиції просвічу-вання сталі F= 300 мм.
Рис. 7.4. Номограма експозиції просвічу-вання титану F= 300 мм.	Рис. 7.5. Залежність експозиційної дози випромінювання від напруги в мережі.