Тема: фінансовий контролінг на підприємстві

ABC-аналіз (≈ метод поопераційного калькулювання) — функціонально-організаційна форма оптимізації абсолютної величини та структури затрат підприємства, що являє собою технологію обґрунтування та прийняття управлінських фінансових рішень щодо цільової локалізації затрат суб’єкта підприємництва по центрах затрат з метою оцінювання обґрунтованості їх величини та виявлення резервів їх зменшення за мінімальних додаткових затрат.

CVP-аналіз (аналіз затрат, обсягів та прибутку) — функціонально-організаційна форма оптимізації абсолютної величини та структури затрат підприємства, що являє собою дослідження параметрів формування операційного прибутку суб’єкта підприємництва як результату взаємодії вхідних грошових потоків (виручки від реалізації) та вихідних грошових потоків (фінансування затрат у розрізі умовно-постійних та умовно-змінних затрат).

XYZ-аналіз — функціонально-організаційна форма оптимізації абсолютної величини та структури затрат підприємства, що являє собою технологію обґрунтування управлінських рішень щодо оптимізації абсолютної величини затрат підприємства шляхом виявлення та ідентифікації резервів їх зменшення, а також визначення методів мобілізації таких резервів виходячи із припущень, що (1) величина економії затрат має бути зіставною із зусиллями щодо її виявлення та мобілізації; (2) співрозмірна економія досягається шляхом дослідження затрат, що становлять суттєву частку у структурі сукупних затрат.

Бенчмаркінг — метод контролінгу, який полягає в перманентному, безперервному процесі порівняння товарів (робіт, послуг), виробничих процесів, методів та інших параметрів досліджуваного підприємства (структурного підрозділу) з аналогічними показниками інших підприємств чи структурних підрозділів. Основна мета бенчмаркінгу — виявлення негативних відхилень у значенні порівняльних показників, причин таких відхилень та розроблення пропозицій щодо їх ліквідації. Розрізняють три види бенчмаркінгу: внутрішній; орієнтований на конкурентів; функціональний.

Бюджет на підприємстві — короткостроковий план, у якому відображається розподіл ресурсів. У бюджеті можуть відображатися як вартісні, так і кількісні показники планового періоду. Він може складатися у формі заданих показників, яких слід дотримуватися у плановому періоді. Є тип бюджетів, у яких поряд з напрямами використання ресурсів відображаються джерела покриття витрат.

Бюджетний контроль — порівняння фактичних показників фінансово-господарської діяльності з плановими (бюджетними) з погляду їх узгодженості за величиною і термінами, а також аналіз причин відхилень з метою вироблення пропозицій щодо коригування бюджетів чи фінансово-господарської діяльності підприємства.

Бюджетування — процес складання бюджетів і контролю за їх виконанням. До основних характеристик бюджетування належать: короткостроковість (до одного року); високий рівень конкретизації; внутрішня спрямованість; тісна інтеграція з контролем та аналізом відхилень.

Вартісний аналіз — функціонально-організаційна форма оптимізації абсолютної величини та структури затрат підприємства, що являє собою технологію обґрунтування управлінських фінансових рішень щодо оптимізації абсолютної величини затрат підприємства шляхом зіставлення (визначення кореляції) абсолютної величини статті затрат на виготовлення продукції з її впливом на рівень якості такої продукції.

Граничний аналіз — фінансово-математична модель оцінювання реальності окремих сценаріїв розвитку підприємства у плановому періоді, у тому числі обґрунтованості планових та прогнозних фінансових показників і коефіцієнтів у цільовому плануванні та прогнозуванні прибутку суб’єкта господарювання.

Дельфі метод — спосіб експертного прогнозування, який ґрунтується на зведенні, систематизації та оцінюванні думок групи експертів на основі їх письмового опитування щодо оцінки майбутніх кількісних та якісних показників розвитку підприємства. До основних характеристик методу належать: використання формально ідентичних анкет для опитування; анонімність опитування; визначення середньостатистичної відповіді опитуваної групи експертів; інформування учасників про результати опитування та середньостатистичну відповідь; повторне опитування.

Дискримінантний аналіз — комплекс методів математичної статистики, за допомогою якого здійснюється класифікація досліджуваних одиниць (підприємств) залежно від значень обраної сукупності показників відповідно до побудованої метричної шкали.

Екстраполяції методи — методи прогнозування фінансових показників, які ґрунтуються на поширенні кількісних (статистичних) висновків щодо існуючих тенденцій, одержаних у результаті вивчення минулих подій, на майбутні (прогнозні) періоди. Основними методами екстраполяції є методи визначення середніх величин; екстраполяція тренду; експонентне згладжування.

Змішані затрати — сукупність затрат суб’єкта підприємництва, які не можуть бути однозначно ідентифіковані як умовно-змінні чи умовно-постійні затрати.

Контролінг — спеціальна саморегулівна система методів та інструментів, яка спрямована на функціональну підтримку менеджменту підприємства. Вона включає інформаційне забезпечення, планування, координацію, контроль і внутрішній консалтинг.

Маржинальний прибуток — різниця між виручкою від реалізації одиниці продукції та умовно-змінними витратами на виготовлення одиниці такої продукції. Іншими словами, маргінальний прибуток — це та сума прибутку, яка спрямовується на покриття умовно-постійних затрат, а також на формування прибутку підприємства.

Пряме калькулювання собівартості — функціонально-організаційна форма оптимізації абсолютної величини затрат підприємства шляхом визначення забезпеченості покриття умовно-постійних затрат підприємства.

Система раннього попередження та реагування (СРПР) — особлива інформаційна система, яка сигналізує менеджменту підприємства про потенційні ризики та альтернативні можливості, які можуть бути доступні підприємству, виходячи із аналізу впливу як зовнішнього, так і внутрішнього середовища.

Умовно-змінні затрати — затрати суб’єкта підприємництва, абсолютна величина яких залежить від обсягів виробництва.

Умовно-постійні затрати — затрати суб’єкта підприємництва, абсолютна величина яких не залежить від обсягів виробництва.

Фінансовий контролінг як складову контролінгу підприємства пов'язують безпосередньо зі забезпеченням досягнення цілей фінансового менеджменту – тобто, оптимізації фінансових результатів за гарантованої ліквідності й платоспроможності. Мета фінансового контролiнгу - орієнтація управлінського процесу підприємства на максимізацію прибутку та вартості капіталу власників при мінімізації ризику і збереженні ліквідності та платоспроможності підприємства

Цільове калькулювання собівартості — функціонально-організаційна форма оптимізації абсолютної величини затрат підприємства, відповідно до якої проводиться редизайн продукту з метою дотримання максимальної величини сукупних затрат підприємства, визначених шляхом зіставлення очікуваної виручки від реалізації такого продукту та цільового рівня прибутку підприємства.