Тема: дивідендна політика підприємства

Альтернативні дивіденди — варіант реалізації дивідендної політики суб’єкта підприємництва, формування доходу власників його корпоративних прав у формі, відмінної від грошових дивідендних виплат. Під альтернативними дивідендами розуміють виплати корпоративними правами, поділ корпоративних прав та викуп корпоративних прав.

Варант — опціон на купівлю, який дає право їх власникові на придбання базового активу (корпоративних прав або корпоративних облігацій) емітента на визначених при емісії варанта умовах. Використовується для підвищення інвестиційної привабливості ринкових інструментів емітента і розміщується, як правило, у пакеті з корпоративними облігаціями, іншими борговими інструментами ринку капіталу, інколи разом із привілейованими або простими акціями, а також окремо.

Вартість капіталу — плата за користування залученими фінансовими ресурсами, у тому числі сплата процентів, дивідендів, комісійних, негативних курсових різниць, та інші затрати.

Величина дивідендів, яка належить окремому власнику, залежить: величини чистого прибутку, резерву дивідендів (інших джерел виплати); встановленого співвідношення між розподіленим і нерозподіленим прибутком; частки учасника (власника) в статутному капіталі.

Грошові дивіденди — частина чистого прибутку підприємства, розподілена між його учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у статутному капіталі підприємства.

Дивіденд — частина прибутку підприємства — емітента корпоративних прав, що розподіляється між учасниками такого підприємства відповідно до величини їх внеску до статутного (пайового) капіталу підприємства-емітента відповідно до умов емісії корпоративних прав (розподілу часток), які засвідчують такий внесок.

Дивіденди (згідно положень Податковогот кодексу України) — платіж, що здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Дивіденди можуть виплачуватися в таких формах: грошова; негрошова; змішана форма; приховані дивіденди.

Дивідендна політика — частина корпоративної стратегії суб’єкта підприємництва, яка спрямована на формування доходу власників корпоративних прав такого суб’єкта підприємництва.

Дроблення акцій — корпоративна операція з цінними паперами власної емісії, яка передбачає зменшення номінальної вартості акцій відповідно до заданого коефіцієнта водночас із пропорційним збільшенням загальної кількості всіх випущених емітентом акцій. Дроблення не призводить до зміни сумарної номінальної вартості акцій, а отже, операція дроблення акцій не може викликати зміну величини статутного капіталу акціонерного товариства.

Консолідація (об’єднання) акцій — корпоративна операція з цінними паперами власної емісії, яка передбачає зменшення загальної кількості акцій відповідно до заданого коефіцієнта водночас із пропорційним збільшенням номінальної вартості всіх випущених емітентом акцій. Консолідація не веде до зміни сумарної номінальної вартості акцій, а отже, операція консолідації акцій не може змінити величину статутного капіталу акціонерного товариства.

Корпоративні операції з цінними паперами власної емісії — це операції, пов’язані з анулюванням, змінами номінальної вартості іменних цінних паперів, а також інші операції емітента, які пов’язані зі зміною умов випуску іменних цінних паперів.

Максимізація добробуту акціонерів — це одна із основних відповідно до сучасної теорії корпоративних фінансів, цілей діяльності суб’єкта господарювання, яка передбачає забезпечення максимізації доходів власників корпоративних прав такого суб’єкта господарювання (акціонерів) шляхом досягнення оптимального співвідношення між грошовими дивідендами та капітальним доходом (приростом ринкової вартості корпоративних прав суб’єкта господарювання).

Методи нарахування та виплати дивідендів — залишковий метод і стратегія припинення дивідендних виплат; метод стабільних дивідендів; метод гнучкої дивідендної політики; метод стійкого приросту дивідендів; метод стабільної та бонусної частини.

Нерозподілений прибуток — це частина чистого прибутку підприємства за попередні періоди, що не була розподілена між власниками корпоративних прав чи спрямована на формування інших фондів, передбачених статутними документами такого суб’єкта господарювання.

Облігація — цінний папір, що засвідчує внесення його власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного папера в передбачений у ньому строк з виплатою доходу, порядок визначення якого передбачається умовами випуску.

План реінвестування дивідендів — це опціонний план, який дає змогу акціонерам (власникам корпоративних прав) спрямувати грошові дивіденди у джерела їх отримання на придбання додаткових акцій (нової емісії чи на вторинному ринку) на встановлених таким планом умовах.

Політика дивідендних виплат — складова дивідендної політики суб’єкта господарювання, яка визначає ефективні з погляду менеджменту підприємства пропорції розподілу чистого прибутку у формі грошових виплат на користь власників корпоративних прав та формування нерозподіленого прибутку.

Резерв дивідендів — частина власного капіталу (нерозподіленого прибутку минулих років) підприємства, яка резервується в роки з високим обсягом чистого прибутку з метою забезпечення стабільного рівня дивідендних виплат у роки з недостатнім рівнем прибутковості; резерв також використовують для забезпечення дивідендних виплат за привілейованими акціями.

Сигнальна модель дивідендних виплат — це теоретична модель обґрунтування грошових дивідендних виплат, що вимагає від менеджменту формування позитивних (уникнення формування негативних) ринкових сигналів для учасників ринку капіталу з метою підтримання ринкового курсу власних корпоративних прав.