Тема: внутрішні джерела фінансування підприємства

Витрати — зменшення економічних вигід у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

Внутрішнє джерело фінансування підприємств — самофінансування.

Грошові кошти — готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання.

Дебіторська заборгованість — сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Доходи — збільшення економічних вигід у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які ведуть до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Еквіваленти грошових коштів — короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості.

Забезпечення наступних витрат i платежів — створювані з власної ініціативи підприємств забезпечення (резерви) для відшкодування майбутніх витрат, збитків, зобов’язань, величина яких є невизначеною. У складі забезпечень наступних витрат і платежів (розділ 2 пасиву балансу) відображаються нараховані у звітному періоді майбутні витрати і платежі, величина яких може бути визначена тільки на підставі прогнозних оцінок, а також залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень.

Касовий метод — метод, за яким облік доходів і витрат здійснюється у момент їх надходження (сплати), а не у момент їх виникнення (нарахування).

Операційний Cash-flow — показник, який характеризує величину чистих грошових потоків, що утворюються в результаті операційної діяльності, тобто частина виручки від реалізації, яка залишається в розпорядженні підприємства в певному періоді після здійснення всіх грошових видатків операційного характеру.

Переваги самофінансування — залучені кошти не потрібно повертати та сплачувати винагороду за користування ними; відсутність затрат при мобілізації коштів; не потрібно надавати кредитне забезпечення; підвищується фінансова незалежність та кредитоспроможність підприємства.

Самофінансування — одна із форм фінансування підприємства за рахунок внутрішніх фінансових джерел, пов’язана з реінвестуванням (тезаврацією) прибутку у відкритій чи прихованій формі; розрізняють відкрите та приховане самофінансування.

Самофінансування приховане - (у розумінні західних фахівців це приховування прибутку до оподаткування шляхом формування прихованих резервів з метою отримання відтермінування сплати податків і виплати дивідендів).

Самофінансування відкрите — тезаврація прибутку — спрямування його на формування власного капіталу підприємства з метою фінансування інвестиційної та операційної діяльності.

Тезаврація прибутку — спрямування його на формування власного капіталу підприємства з метою фінансування інвестиційної та операційної діяльності. Величина тезаврації відповідає обсягу чистого прибутку, який залишився в розпорядженні підприємства після сплати всіх податків і нарахування дивідендів. Збільшення власного капіталу в результаті тезаврації прибутку підприємства позначається також як відкрите самофінансування.

Фінансування характеризує всі заходи, спрямовані на покриття потреби підприємства в капіталі, які включають мобілізацію фінансових ресурсів (грошових коштів, їх еквівалентів та майнових активів), їх повернення, а також відносини між підприємством та капіталодавцями, які з цього випливають (платіжні відносини, контроль та забезпечення).