- •Передмова
- •1.1.2. Означення статики
- •1.1.3. Механічні в’язі та їхні реакції
- •В’язь – гладенька поверхня
- •Гостре вістря або ребро
- •В’язь – шорстка поверхня
- •В’язь – невагома, нерозтяжна ідеальна нитка
- •В’язь – стержень
- •В’язь – нерухома шарнірна опора
- •В’язь – жорстке защемлення (заробка)
- •1.1.4. Аксіоми про в’язі та їхні реакції
- •1.1.5. Класифікація сил. Метод перерізів
- •1.1.6. Теорема про рівновагу трьох непаралельних сил, прикладених до твердого тіла
- •1.1.7. Сили тертя ковзання і їхні властивості
- •Запитання для самоконтролю
- •1.2. Основні властивості систем сил, прикладених до абсолютно твердого тіла
- •1.2.1. Аналітичне визначення ковзного вектора.
- •1.2.2. Система збіжних сил. Умови рівноваги
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •1.2.3. Аналітичне визначення ковзного вектора рівнодійної системи двох паралельних сил. Центр паралельних сил
- •1.2.4. Пара сил. Момент пари сил. Властивості пар сил
- •Запитання для самоконтролю
- •1.3. Перетворення систем сил. Умови рівноваги
- •1.3.1. Аналітичне визначення головного вектора і головного моменту системи сил
- •1.3.2. Умови рівноваги вільного твердого тіла
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •1.3.3. Зведення систем сил до найпростішого вигляду. Інваріанти системи сил відносно центра зведення
- •2. Якщо ; , то система сил зводиться до пари сил.
- •3. Якщо і – система зрівноважується.
- •1.3.4. Центр паралельних сил і центр ваги
- •1.4. Розрахунково-графічна робота із застосуванням комп’ютера
- •Завдання на розрахунково-графічнУ роботУ
- •Ферма з позначеними силовими зонами
- •Діаграма Максвелла-Кремони
- •На діаграмі зображено:
- •2.1.2. Способи визначення руху точки
- •2.1.3. Годограф векторної функції
- •2.1.4. Швидкість руху точки
- •2.1.5. Прискорення руху точки
- •Приклади
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Запитання для самоконтролю
- •2.2. Кінематика абсолютно твердого тіла
- •2.2.1. Основні положення
- •2.2.2. Поступальний рух твердого тіла
- •2.2.3. Обертальний рух твердого тіла навколо нерухомої осі
- •Координати точки м і орт не залежать від часу; орти , є функціями часу. Отже,
- •Приклади
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Запитання для самоконтролю
- •2.2.6. Плоскопаралельний рух твердого тіла. Рівняння руху
- •2.2.7. Розподіл швидкостей точок тіла при плоскопаралельному русі
- •2.2.8. План швидкостей
- •2.2.10. Миттєвий центр прискорень
- •Приклади
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Запитання для самоконтролю
- •2.2.11. Додавання обертальних рухів тіла навколо осей, що перетинаються
- •Аксоїди. Теорема Пуансо
- •2.2.13. Теорема Ейлера. Кути Ейлера. Рівняння руху твердого тіла з нерухомою точкою
- •2.2.14. Розподіл швидкостей і прискорень точок тіла з нерухомою точкою
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •2.3. Складний рух матеріальної точки
- •2.3.1. Основні положення
- •2.3.2. Теорема про додавання швидкостей точки
- •2.3.3. Теорема про додавання прискорень точки
- •2.4. Складний рух твердого тіла
- •2.4.1. Додавання поступальних рухів тіла
- •2.4.2. Пара обертань
- •2.4.3. Додавання обертань тіла навколо паралельних осей
- •2.4.4. Додавання поступального і обертального рухів тіла
- •2.4.5. Метод “зупинки” (метод Вілліса)
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •2.5. Розрахунково-графічна робота із застосуванням комп’ютера
- •Завдання на розрахунково-графічнУ роботУ
- •1. Спроектувати за допомогою комп’ютера механізм, при цьому зобразити ланки, які здійснюють:
- •2. Роздрукувати механізм для заданого положення кута та для трьох положень кута 60, 120, 240.
- •3. Зобразити кутові швидкості всіх ланок та вектори швидкостей усіх точок механізму, вказавши положення миттєвих центрів швидкостей (рис. 2.76 – 2.78)
- •4. Побудувати план швидкостей (рис. 2.76 - 2.78)
- •5. Зобразити кутові прискорення всіх ланок та вектори прискорень усіх точок механізму за допомогою плану прискорень (рис. 2.79–2.81)
- •2.6 Знайти положення миттєвих центрів прискорень
- •Розділ 3 динаміка
- •3.1. Динаміка матеріальної точки
- •3.1.1. Диференціальні рівняння руху вільної матеріальної точки. Основні задачі динаміки точки
- •3.1.2. Прямолінійні коливання точки
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Запитання для самоконтролю
- •3.2. Динаміка системи матеріальних точок
- •3.2.1. Основні поняття
- •3.2.2. Диференціальні рівняння руху невільної системи
- •3.2.3. Принцип Даламбера
- •3.2.4. Динаміка відносного руху точки
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Запитання для самоконтролю
- •3.3. Основні теореми динаміки
- •3.3.1. Теорема про зміну кінетичної енергії точки
- •Приклади
- •3.3.2. Елементи теорії потенціального силового поля. Закон збереження повної механічної енергії
- •3.3.3. Теорема про зміну кінетичної енергії матеріальної системи
- •3.3.4. Обчислення моментів інерції
- •3.3.5. Теорема про рух центра мас системи
- •3.3.6. Теореми про зміну кількості руху системи і зміну кінетичного моменту
- •Приклади
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Запитання для самоконтролю
- •3.4. Елементи теорії удару
- •Співудар двох куль
- •Теорема Остроградського-Карно (про зміну кінетичної енергії при ударі)
- •Фізичний маятник під дією удару
- •Приклади
- •3.5. Розрахунково-графічна робота із застосуванням комп’ютера
- •Завдання на розрахунково-графічнУ роботУ
- •Завдання
- •1. Визначимо значення сили , за яких кочення відбувається без ковзання, а також її граничні значення, коли зчеплення котка з дорогою знаходиться на межі зриву
- •Сила f зчеплення з площиною у ньютонах
- •2. Знайдемо межі зміни прискорення центра мас котка, за умови його кочення без ковзання
- •Прискорення центра мас в м/с2
- •3. Для граничних значень сили р знайдемо рівняння руху котка, якщо у початковий момент він перебував у стані спокою
- •4. Змоделюємо рух котка для обох граничних випадків за отриманими законами руху
- •4.1.2. Принцип можливих переміщень. Загальне рівняння статики
- •4.1.3. Принцип Даламбера-Лагранжа. Загальне рівняння динаміки
- •Приклади
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Запитання для самоконтролю
- •4.2.2. Загальне рівняння статики в узагальнених координатах. Узагальнені рівняння рівноваги
- •4.2.3. Рівняння Лагранжа другого роду
- •4.2.4. Методика застосування рівнянь Лагранжа другого роду
- •1. Диференціальне рівняння обертального руху твердого тіла навколо нерухомої осі
- •2 Диференціальні рівняння плоскопаралельного руху твердого тіла
- •4.2.5 Рух системи в консервативному полі. Кінетичний потенціал
- •4.2.6. Рівняння Лагранжа другого роду для дисипативних систем. Функція Релея
- •4.2.7. Кінетична енергія і функція Релея в узагальнених координатах
- •4.2.8. Узагальнене рівняння енергії. Фізичний зміст функції Релея
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Запитання для самоконтролю
- •4.3. Малі коливання матеріальної системи
- •4.3.1. Положення стійкої рівноваги. Теорема Лагранжа-Діріхле і теореми Ляпунова
- •4.3.2. Диференціальні рівняння малих коливань системи в околі положення стійкої рівноваги
- •4.3.3. Вільні коливання системи з степенями вільності
- •4.3.4. Вільні коливання системи з одним степенем вільності. Інтерпретація руху на фазовій площині
- •4.3.5. Вплив сил опору на вільні коливання системи. Згасаючі коливання
- •4.3.6. Вимушені коливання системи. Вплив сил опору на вимушені коливання
- •4.3.7. Дослідження амплітудно-частотних характеристик системи
- •Приклади
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Запитання для самоконтролю
- •1. Складемо рівняння Лагранжа іі роду
- •3. Визначимо натяги у нитках, до яких прикріплені вантажі 1 і 4;
- •4. Змоделюємо рух механічної системи з отриманими законами руху.
- •Завдання на розрахунково-графічнУ роботУ
- •Завдання
- •1. Складемо рівняння Лагранжа іі роду
- •Знайдемо власні частоти коливань.
- •3. Визначимо закони руху еліптичного маятника.
- •4. Змоделювати рух еліптичного маятника за отриманими законами руху.
- •Список літератури
- •А українсько-російський словник
- •Предметний покажчик
4.2.7. Кінетична енергія і функція Релея в узагальнених координатах
Перетворимо вирази функцій і до узагальнених координат.
Кінетична енергія системи
.
(4.73)
Підставивши (4.25) у вираз (4.73), дістанемо
.
(4.74)
Тут
;
(4.75)
;
(4.76)
.
(4.77)
У (4.76) і (4.77) коефіцієнти
.
З цих
формул видно, що коефіцієнти
симетричні відносно індексів
та
.
Коефіцієнти
і
є функціями узагальнених координат і,
можливо, часу, якщо серед в’язей
є нестаціонарні.
Отже,
кінетична енергія є сумою трьох функцій,
однорідних відносно узагальнених
швидкостей. Перший доданок
у (4.74) зовсім не залежить від узагальнених
швидкостей, другий
– лінійна форма узагальнених швидкостей,
третій
– квадратична форма узагальнених
швидкостей.
Якщо
в’язі стаціонарні, то
вектори
явно не залежать від часу. Тоді
і кінетична енергія визначатиметься
квадратичною формою узагальнених
швидкостей. У цьому разі
(4.77). Якщо цей вираз порівняти з виразами
кінетичної енергії незмінної системи
при поступальному русі, при обертальному
русі навколо нерухомої осі тощо, то
коефіцієнти
можна розглядати як величини, аналогічні
масі, моменту інерції тощо. Тому
коефіцієнти
називають узагальненими
коефіцієнтами інерції.
Перетворивши аналогічно вираз функції Релея , дістанемо
,
(4.78)
де
складові
і
визначаються виразами, подібними до
(4.75)-(4.77).
При
стаціонарних в’язях
,
і функція
є квадратичною формою узагальнених
швидкостей:
.
(4.79)
Коефіцієнти
– узагальнені коефіцієнти
опору.
Таблиця 4.2
№ блоку |
Текст програми |
Пояснення |
1 |
2 |
3 |
1. |
> restart: |
Перезапуск програми |
2. |
read "dinamica.m"; |
Підключення пакету зображення об’єктів, змодельованого авторами посібника |
3. |
Умова задачі: G1:=G*2:G2:=G*2: G3:=G: G4:=G: R:=2*r: i:=r*sqrt(2): f:=0.2: g:=9.81: |
Параметри системи: вага тіл, радіуси блоків 2 і 3, радіус інерції тіла 2, коефіцієнт тертя ковзання, прискорення вільного падіння |
4. |
Моменти інерції блоків 2 і 3 I2:=G2/g*i^2: I3:=1/2*G3/g*((r+R)/2)^2: |
Моменти інерції: блока 2, блока 3 |
5. |
Узагальнена координата - переміщення s1 вантажа та узагальнена швидкість v Кінетична енергія механічної системи T:=1/2*G1/g*v^2+1/2*I2*(v/R)^2+1/2*G3/g*(v/4)^2+1/2*I3*(v/R)^2+1/2*G4/g*(v/4)^2: Коефіцієнт інерції системи c:=coeff(diff(T,v),v): Узагальнена сила Qs:=G1*sin(pi/3)-f*G1*cos(pi/3)- G3/4-G4/4: eq:=evalf(c*a1)=Qs: rr:=solve({eq},{a1}):assign(rr): |
Розв’язок рівняння Лагранжа ІІ роду Кінетична енергія
Узагальнена сила
Рівняння
Лагранжа ІІ роду: прискорення
|
Продовження табл. 4.2
1 |
2 |
3 |
||||
6. |
Прискорення вантажу 4 та центра мас блоку 3 > a4:=a1/4: a3:=a1/4: Кутові прискорення блоків 2 і 3 > epsilon2:=a1/R: epsilon3:=a1/R: printf("_____________________"); printf("Прискорення вантажів\n a1 a4"); printf("------------------------"); printf("%7.3f%7.3f\n",a1,a4); printf("_____________________"); |
Прискорення вантажу 4 та центра мас блоку 3
Кутові прискорення блоків 2 і 3
Друк прискорень вантажу 4 та центра мас блоку 3 |
||||
|
Прискорення, м/с2 |
|
||||
|
|
|||||
2.972 |
0.743 |
|||||
|
||||||
7. |
Закони руху тіл
> printf("____________________"); printf(" Закони руху тіл\n"); printf("--------------------------------"); printf(" Тіла 1 ||"); s[1]:=a1*t^2/2; printf(" Тіла 2 ||"); phi[2]:=epsilon2*t^2/2; printf("Тіла 3 ||"); sC[3]:=a3*t^2/2; phi[3]:=epsilon3*t^2/2; printf(" Тіла 4 ||");s[4]:=a4*t^2/2; printf("_____________________"); |
Закони руху тіл |
||||
|
|
|||||
Закони руху тіл |
|
|||||
Тіла 1 |
|
|||||
Тіла 2 |
|
|||||
Тіла 3 |
|
|||||
|
||||||
Тіла 4 |
|
|||||
|
|
|||||
Продовження табл. 4.2
№ блоку |
Текст програми |
Пояснення |
1 |
2 |
3 |
8. |
Натяги ниток, до яких прикріплені вантажі 1 та 4
printf(" Натяги ниток\n"); printf(" ------------------------"); T[1]:=G1*sin(pi/3)-f*G1*cos(pi/3)-G1*a1/g; T[4]:=G4+G4*a4/g; printf("_____________________");
|
________________________ Натяги ниток -------------------------------------
________________________
|
Таблиця 4.3
№ блоку |
Текст програми |
Пояснення |
1 |
2 |
3 |
9. |
Моделювання руху механічної системи Pозміри для зображення системи R:=10: r:=5: l1:=40: l2:=40: l3:=20: b:=2: |
Формування зображення механізму
– радіуси блока 2, – довжини ниток , і , , – довжина повзуна. |
10. |
Координати, що не залежать від часу
x[2]:=0: y[2]:=0: x[3]:=R-(R+r)/2: x[4]:=R-(R+r)/2: x[5]:=-R*cos(pi/6): y[5]:=R*sin(pi/6):
x[10]:=R: y[10]:=0: x[11]:=-r: y[11]:=0: |
Координати нерухомих точок та тих, що рухаються вздовж вертикалі – координати центра блока 2, – абсциси центрів блока 3 і повзуна 4, – координати нитки на блоці 2,
– координати нитки на блоці 2, – координати нитки на блоці 2 |
11. |
with(plots):with(plottools): |
Підключення графічних пакетів Maple |
12. |
Кількість кадрів K > T:=5: K:=36: Створюємо кадри руху for i from 0 to K do t1:=i*T/K:Шрифт:=FONT(TIM ES, ITALIC,20): |
Формування кадрів анімації Т – кінцевий час, К – кількість кадрів,
|
Продовження табл. 4. 3
1 |
2 |
3 |
13. |
Закони руху тіл s1:=a1*t1^2/2: phi2:=epsilon2*t1^2/2: s3:=a3*t1^2/2: phi3:=epsilon3*t1^2/2: s4:=a4*t1^2/2: |
Закони руху тіл повзуна 1, блока 2, блока 3,
повзуна 4 |
14. |
Координати рухомих точок x[1]:= x[5]-(l1+s1)*cos(pi/3): y[1]:=y[5]-(l1+s1)*sin(pi/3): y[3]:=-l2+s3: y[4]:=-l2-l3-b+s4: x[6]:=x[3]-(R+r)/2: y[6]:=y[3]: x[7]:=x[3]+(R+r)/2:y[7]:=y[3]: x[8]:=x[3]: y[8]:=y[4]+b: x[9]:=x[1]+b*2*cos(pi/3): y[9]:=y[1]+b*2*sin(pi/3): |
Координати рухомих точок – координати центра вантажу 1,
– координати центрів блока 3 і повзуна 4, – координати нитки на блоці 3, – координати нитки на блоці 3, – координати нитки на повзуні 4, – координати нитки на повзуні 1
|
15. |
Підписи тіл на рисунку Тіло[1]:=PLOT(TEXT([x[1]-5,y[1]+0.8],convert(1,symbol)), Шрифт,COLOR(HUE,0.8)): Тіло[2]:=PLOT(TEXT([x[2]-(r+ R)/2,y[2]+0.8],convert(2,symbol)), Шрифт,COLOR(HUE,0.8)): Тіло[3]:=PLOT(TEXT([x[3]-(r+ R)/4,y[3]+0.8],convert(3,symbol)), Шрифт,COLOR(HUE,0.8)): Тіло[4]:=PLOT(TEXT([x[4]-5,y[4]+0.8],convert(4,symbol)), Шрифт,COLOR(HUE,0.8)): |
Підписи тіл на рисунку – тіло 1,
– тіло 2,
– тіло 3,
– тіло 4
|
Продовження табл. 4.3
1 |
2 |
3 |
16. |
P[i]:=display(seq(Тіло[w],w=1..4), rotate(Повзун(1,b*2,b),pi/3, [x[1],y[1]]), Повзун(4,b,b), Рухоме_колесо(2,r,phi2), Рухоме_колесо(2,R,phi2), Рухоме_колесо(3,(R+r)/2,phi3),
Cir(2,r),Cir(2,R),Cir(3,(R+r)/2), Нитка(9,5,6), Нитка(6,11,6), Нитка(7,10,6), Нитка(3,8,6), Cir(3,0.5)):od: |
Формування об’єктів для анімації – підписи тіл, – повзун 1, розвернутий на 60 навколо центра, повзун 4, – рухомі точки на блоці 2 радіусом , – рухомі точки на блоці 2 радіусом , – рухомі точки на блоці 3 радіусом ( + )/2, – блоки 2 радіусом і , блок 3, – нитка , нитка , – нитка , нитка , – центр блока 3 |
17. |
Зображення механічної системи у русі PP:=display(seq(P[i],i=0..K), insequence=true, thickness=2, scaling=constrained,axes=none): display(PP,rotate(Поверхня(-80, 8,50,2),pi/3,[x[2],y[2]]), Опора(2,0.6)); |
Динаміка механічної системи
– список сформованих об’єктів, товщина ліній, характеристики координатних осей, – відображення об’єктів, нерухомих поверхні та опори на дисплеї комп’ютера |
