
- •Передмова
- •1.1.2. Означення статики
- •1.1.3. Механічні в’язі та їхні реакції
- •В’язь – гладенька поверхня
- •Гостре вістря або ребро
- •В’язь – шорстка поверхня
- •В’язь – невагома, нерозтяжна ідеальна нитка
- •В’язь – стержень
- •В’язь – нерухома шарнірна опора
- •В’язь – жорстке защемлення (заробка)
- •1.1.4. Аксіоми про в’язі та їхні реакції
- •1.1.5. Класифікація сил. Метод перерізів
- •1.1.6. Теорема про рівновагу трьох непаралельних сил, прикладених до твердого тіла
- •1.1.7. Сили тертя ковзання і їхні властивості
- •Запитання для самоконтролю
- •1.2. Основні властивості систем сил, прикладених до абсолютно твердого тіла
- •1.2.1. Аналітичне визначення ковзного вектора.
- •1.2.2. Система збіжних сил. Умови рівноваги
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •1.2.3. Аналітичне визначення ковзного вектора рівнодійної системи двох паралельних сил. Центр паралельних сил
- •1.2.4. Пара сил. Момент пари сил. Властивості пар сил
- •Запитання для самоконтролю
- •1.3. Перетворення систем сил. Умови рівноваги
- •1.3.1. Аналітичне визначення головного вектора і головного моменту системи сил
- •1.3.2. Умови рівноваги вільного твердого тіла
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •1.3.3. Зведення систем сил до найпростішого вигляду. Інваріанти системи сил відносно центра зведення
- •2. Якщо ; , то система сил зводиться до пари сил.
- •3. Якщо і – система зрівноважується.
- •1.3.4. Центр паралельних сил і центр ваги
- •1.4. Розрахунково-графічна робота із застосуванням комп’ютера
- •Завдання на розрахунково-графічнУ роботУ
- •Ферма з позначеними силовими зонами
- •Діаграма Максвелла-Кремони
- •На діаграмі зображено:
- •2.1.2. Способи визначення руху точки
- •2.1.3. Годограф векторної функції
- •2.1.4. Швидкість руху точки
- •2.1.5. Прискорення руху точки
- •Приклади
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Запитання для самоконтролю
- •2.2. Кінематика абсолютно твердого тіла
- •2.2.1. Основні положення
- •2.2.2. Поступальний рух твердого тіла
- •2.2.3. Обертальний рух твердого тіла навколо нерухомої осі
- •Координати точки м і орт не залежать від часу; орти , є функціями часу. Отже,
- •Приклади
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Запитання для самоконтролю
- •2.2.6. Плоскопаралельний рух твердого тіла. Рівняння руху
- •2.2.7. Розподіл швидкостей точок тіла при плоскопаралельному русі
- •2.2.8. План швидкостей
- •2.2.10. Миттєвий центр прискорень
- •Приклади
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Запитання для самоконтролю
- •2.2.11. Додавання обертальних рухів тіла навколо осей, що перетинаються
- •Аксоїди. Теорема Пуансо
- •2.2.13. Теорема Ейлера. Кути Ейлера. Рівняння руху твердого тіла з нерухомою точкою
- •2.2.14. Розподіл швидкостей і прискорень точок тіла з нерухомою точкою
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •2.3. Складний рух матеріальної точки
- •2.3.1. Основні положення
- •2.3.2. Теорема про додавання швидкостей точки
- •2.3.3. Теорема про додавання прискорень точки
- •2.4. Складний рух твердого тіла
- •2.4.1. Додавання поступальних рухів тіла
- •2.4.2. Пара обертань
- •2.4.3. Додавання обертань тіла навколо паралельних осей
- •2.4.4. Додавання поступального і обертального рухів тіла
- •2.4.5. Метод “зупинки” (метод Вілліса)
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •2.5. Розрахунково-графічна робота із застосуванням комп’ютера
- •Завдання на розрахунково-графічнУ роботУ
- •1. Спроектувати за допомогою комп’ютера механізм, при цьому зобразити ланки, які здійснюють:
- •2. Роздрукувати механізм для заданого положення кута та для трьох положень кута 60, 120, 240.
- •3. Зобразити кутові швидкості всіх ланок та вектори швидкостей усіх точок механізму, вказавши положення миттєвих центрів швидкостей (рис. 2.76 – 2.78)
- •4. Побудувати план швидкостей (рис. 2.76 - 2.78)
- •5. Зобразити кутові прискорення всіх ланок та вектори прискорень усіх точок механізму за допомогою плану прискорень (рис. 2.79–2.81)
- •2.6 Знайти положення миттєвих центрів прискорень
- •Розділ 3 динаміка
- •3.1. Динаміка матеріальної точки
- •3.1.1. Диференціальні рівняння руху вільної матеріальної точки. Основні задачі динаміки точки
- •3.1.2. Прямолінійні коливання точки
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Запитання для самоконтролю
- •3.2. Динаміка системи матеріальних точок
- •3.2.1. Основні поняття
- •3.2.2. Диференціальні рівняння руху невільної системи
- •3.2.3. Принцип Даламбера
- •3.2.4. Динаміка відносного руху точки
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Запитання для самоконтролю
- •3.3. Основні теореми динаміки
- •3.3.1. Теорема про зміну кінетичної енергії точки
- •Приклади
- •3.3.2. Елементи теорії потенціального силового поля. Закон збереження повної механічної енергії
- •3.3.3. Теорема про зміну кінетичної енергії матеріальної системи
- •3.3.4. Обчислення моментів інерції
- •3.3.5. Теорема про рух центра мас системи
- •3.3.6. Теореми про зміну кількості руху системи і зміну кінетичного моменту
- •Приклади
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Запитання для самоконтролю
- •3.4. Елементи теорії удару
- •Співудар двох куль
- •Теорема Остроградського-Карно (про зміну кінетичної енергії при ударі)
- •Фізичний маятник під дією удару
- •Приклади
- •3.5. Розрахунково-графічна робота із застосуванням комп’ютера
- •Завдання на розрахунково-графічнУ роботУ
- •Завдання
- •1. Визначимо значення сили , за яких кочення відбувається без ковзання, а також її граничні значення, коли зчеплення котка з дорогою знаходиться на межі зриву
- •Сила f зчеплення з площиною у ньютонах
- •2. Знайдемо межі зміни прискорення центра мас котка, за умови його кочення без ковзання
- •Прискорення центра мас в м/с2
- •3. Для граничних значень сили р знайдемо рівняння руху котка, якщо у початковий момент він перебував у стані спокою
- •4. Змоделюємо рух котка для обох граничних випадків за отриманими законами руху
- •4.1.2. Принцип можливих переміщень. Загальне рівняння статики
- •4.1.3. Принцип Даламбера-Лагранжа. Загальне рівняння динаміки
- •Приклади
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Запитання для самоконтролю
- •4.2.2. Загальне рівняння статики в узагальнених координатах. Узагальнені рівняння рівноваги
- •4.2.3. Рівняння Лагранжа другого роду
- •4.2.4. Методика застосування рівнянь Лагранжа другого роду
- •1. Диференціальне рівняння обертального руху твердого тіла навколо нерухомої осі
- •2 Диференціальні рівняння плоскопаралельного руху твердого тіла
- •4.2.5 Рух системи в консервативному полі. Кінетичний потенціал
- •4.2.6. Рівняння Лагранжа другого роду для дисипативних систем. Функція Релея
- •4.2.7. Кінетична енергія і функція Релея в узагальнених координатах
- •4.2.8. Узагальнене рівняння енергії. Фізичний зміст функції Релея
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Запитання для самоконтролю
- •4.3. Малі коливання матеріальної системи
- •4.3.1. Положення стійкої рівноваги. Теорема Лагранжа-Діріхле і теореми Ляпунова
- •4.3.2. Диференціальні рівняння малих коливань системи в околі положення стійкої рівноваги
- •4.3.3. Вільні коливання системи з степенями вільності
- •4.3.4. Вільні коливання системи з одним степенем вільності. Інтерпретація руху на фазовій площині
- •4.3.5. Вплив сил опору на вільні коливання системи. Згасаючі коливання
- •4.3.6. Вимушені коливання системи. Вплив сил опору на вимушені коливання
- •4.3.7. Дослідження амплітудно-частотних характеристик системи
- •Приклади
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Запитання для самоконтролю
- •1. Складемо рівняння Лагранжа іі роду
- •3. Визначимо натяги у нитках, до яких прикріплені вантажі 1 і 4;
- •4. Змоделюємо рух механічної системи з отриманими законами руху.
- •Завдання на розрахунково-графічнУ роботУ
- •Завдання
- •1. Складемо рівняння Лагранжа іі роду
- •Знайдемо власні частоти коливань.
- •3. Визначимо закони руху еліптичного маятника.
- •4. Змоделювати рух еліптичного маятника за отриманими законами руху.
- •Список літератури
- •А українсько-російський словник
- •Предметний покажчик
2.4.4. Додавання поступального і обертального рухів тіла
Розглянемо два випадки такого виду складного руху тіла.
Випадок 1. Швидкість поступального руху і кутова швидкість обертання тіла ортогональні.
П
Рисунок 2.53
системи координат
і разом з цією системою рухається
поступально зі швидкістю
(переносний рух), при цьому
(рис. 2.53). Довільна точка
на осі обертання має швидкість
.
Поступальний рух еквівалентний парі
обертань з моментом пари, що дорівнює
швидкості поступального руху. Замінимо
швидкість
парою кутових швидкостей (
),
яка розташована в площині, перпендикулярній
до вектора
.
Плече цієї пари дорівнює
.
У точці
вектори
і
“зрівноважуються”, так як
.
Через точку
проходить миттєва вісь обертання,
паралельна до осі
.
На цій осі лежить вектор
.
Отже,
при додаванні поступального і обертального рухів твердого тіла у випадку ортогональності швидкості поступального і кутової швидкості обертального рухів результуючим рухом тіла є миттєве обертання навколо осі, паралельної до даної, з тією ж кутовою швидкістю. Миттєва вісь обертання знаходиться від даної осі на відстані
.
Випадок 2. Швидкість поступального руху і кутова швидкість обертання тіла створюють довільний кут.
Нехай тіло обертається з кутовою швидкістю (відносний рух) навколо осі системи координат і разом з нею рухається поступально (переносний рух) зі швидкістю , при цьому вектори і утворюють кут (рис. 2.54).
Рисунок 2.54
Нерухому
систему координат
обираємо так, щоб вектори
і
були розташовані в одній площині, нехай
в площині
.
На рис. 2.54 обидві системи координат
збігаються.
Поступальний
рух зі швидкістю
розглянемо як синтез двох поступальних
рухів. Розкладемо вектор
на два доданки в площині
:
.
Вектор
швидкості
розглянемо як момент пари обертань
.
В результаті маємо в точці
зрівноважену систему векторів
і швидкість
поступального руху.
В точці
на відстані
,
що дорівнює плечу пари обертань (
),
знаходиться миттєва вісь обертання
.
Вектор швидкості
(вільний вектор) переносимо в точку
(
).
Таким чином,
результуючим
рухом є сукупність обертального руху
навколо осі
,
паралельної даній, з тією ж кутовою
швидкістю і поступального руху вздовж
цієї ж осі, тобто має місце гвинтовий
рух. Цей рух називають також
кінематичним гвинтом.
Якщо швидкість і кутова швидкість змінні, то рух тіла буде миттєво-гвинтовим рухом.
2.4.5. Метод “зупинки” (метод Вілліса)
Розглянемо прості передачі із зовнішнім (рис. 2.55) і внутрішнім (рис. 2.56) зачепленням коліс. Осі обертання коліс в обох випадках нерухомі. На підставі рівності швидкостей точок дотику коліс маємо:
(2.122)
у випадку зовнішнього зачеплення (рис. 2.55) і
(2.123)
у випадку зачеплення внутрішнього (рис. 2.56).
Рисунок 2.55
Знаки (+) і (-) у формулах (2.122) і (2.123) відповідають співнапрямленим і протилежно напрямленим кутовим швидкостям.
Рисунок 2.56
Розглянемо тепер епіциклічні або планетарні передачі теж з внутрішнім (рис. 2.57) і зовнішнім (рис. 2.58) зачепленням коліс.
Ці
передачі складаються з нерухомого
колеса, кривошипа
(водила)
і рухомого колеса (сателіта),
яке є тілом, що виконує
складний рух: обертається навколо двох
паралельних осей: нерухомої О і рухомої
А.
Рисунок 2.57
Рисунок 2.58
Щоб
дослідження епіциклічних передач звести
до дослідження простих, подумки зупинимо
водило (кривошип), тобто надамо всім
ланкам механізму загального переносного
обертального руху навколо осі
з кутовою швидкістю
.
Тоді передача перетвориться на просту,
осі
і
стануть нерухомими, а кутові швидкості
коліс 1 і 2 будуть рівні відповідно
і
.
На підставі (2.122) і (2.123) отримаємо для зовнішнього зачеплення (рис. 2.58)
,
для внутрішнього зачеплення (рис. 2.57)
.
Невідому
кутову швидкість
знаходимо з цих виразів.
Для розв’язування задач зручно, користуючись методом “зупинки”, складати таблицю кутових швидкостей ланок механізму до і після зупинки. Далі розглянемо цей метод на конкретних прикладах.
Приклади
Приклад
2.9. На рис. 2.59 зображено механізм
точильного станка, який використовують
для отримання великих кутових швидкостей
при малих обертах водила 4, що обертається
навколо нерухомої осі
з кутовою швидкістю
2
рад/с. Колесо 2, яке вільно насаджено на
кінець
водила, котиться без ковзання по нерухомій
обоймі 3 і передає обертання колесу 1,
вільно насадженому на вісь
.
Знайти кутову швидкість колеса 1, якщо
радіуси коліс 1, 2 відповідно дорівнюють
см,
см.
Рисунок 2.59
Розв’язання
Надамо
всім ланкам механізму кутової швидкості
,
тобто “зупинимо” водило.
Складемо таблицю кутових швидкостей ланок механізму до і після “зупинки”
|
1 |
2 |
3 |
4 |
До зупинки |
|
|
0 |
|
Після зупинки |
|
|
|
0 |
Колесо 2 і обойма 3 мають внутрішнє зачеплення, тому
де
.
Колеса 1 і 2 знаходяться у зовнішньому зачепленні, отже,
.
Розв’язуючи сумісно рівняння, знаходимо
;
рад/с.
Отже, колесо 1 отримало кутову швидкість в 10 разів більшу за кутову швидкість водила. Напрям цього обертання збігається з напрямом обертання водила.
Приклад 2.10. У зображеному на рис. 2.60 планетарному механізмі радіуси нерухомого зубчатого колеса 1 і рухомого колеса 3 однакові, радіус колеса 2 довільний. Довести, що колесо 3 здійснює поступальний рух.
Рисунок 2.60
Розв’язання
Розв’яжемо цю задачу двома способами.
Спосіб 1. Скористаємося теорією плоскопаралельного руху твердого тіла.
Колеса 2 і 3 виконують плоскопаралельний рух. Побудуємо їх миттєві центри швидкостей і знайдемо кутові швидкості.
Колесо 2 має миттєвий центр швидкостей в точці дотику з нерухомим колесом 1. Швидкість точки , як такої, що належить кривошипу ОВ,
і як такої, що належить колесу 2,
.
Порівнюючи ці два вирази, отримаємо:
.
Щоб
знайти
побудуємо миттєвий центр швидкостей
колеса 3. Для цього треба знайти швидкості
двох його точок:
;
.
Оскільки
швидкості точок
і
обчислені в довільний момент часу, і
вони рівні, то колесо 3 виконує поступальний
рух, і
.
Спосіб 2. Скористаємося методом “зупинки”.
Надамо всій системі переносного обертального руху з кутовою швидкістю (- ), тобто “зупинимо” кривошип . Занесемо до таблиці значення кутових швидкостей до і після зупинки і, беручи до уваги, що всі колеса знаходяться у зовнішньому зачепленні, запишемо співвідношення між кутовими швидкостями:
|
|
1 |
2 |
3 |
До зупинки |
|
0 |
|
|
Після зупинки |
0 |
|
|
|
; 2-3:
.
Перемноживши рівності, маємо
.
З отриманого результату можна зробити висновок: колесо 3 виконує поступальний рух, отже має місце пара обертань. Осі обертання паралельні і проходять через точки і . Кутові швидкості обертання рівні за модулем і протилежні за напрямом.