Приклади типових рішень Завдання 1

Відомі наступні дані про продаж двох товарів у регіонах А и Б:

Товар, регіон	Кількість проданого товару, тонни	Ціна однієї тонни, грош.од.
Товар 1:
Регіон А	82	52
Регіон Б	115	49
Товар 2:
Регіон А	67	170
Регіон Б	99	163

Визначте загальний територіальний індекс цін, вважаючи базою порівняння регіон Б.

Розв’язання:

.

Висновок: ціни на товари 1 і 2 у регіоні А в середньому на 4,8% вищі за ціни на ці ж товари в регіоні Б.

Завдання 2

Відомі наступні дані по регіону про валовий регіональний продукт (ВРП) і середню чисельність населення:

Показник	Базисний рік	Звітний рік
Номінальний ВРП, млн.грош.од.	= 7595,0	= 7912,5
Реальний ВРП, млн.грош.од.	= 7595,0	= 7256,4
Середня чисельність населення, тис.осіб	2170,6	2110,9

Визначте: 1) індекс вартості ВРП (номінального ВРП); 2) індекс фізичного обсягу ВРП (реального ВРП); 3) індекс-дефлятор ВРП; 4) індекс купівельної спроможності грошової одиниці; 5) індекс виробництва реального ВРП на душу населення.

Розв’язання:

1) ;

2) ;

3) ,

або ;

4) ;

5)

Завдання 3

Ціни на продукти і послуги, що входять до складу ВВП, виросли в порівнянні з груднем попереднього року: у січні – на 2,2%, у лютому – на 1,3%.

Визначте норму інфляції.

Розв’язання:

або

Висновок: рівень інфляції в лютому в порівнянні із січнем знизився на 0,88%.

Завдання 4

Індекс споживчих цін на товари і платні послуги склав у вересні 107,4% (стосовно грудня минулого року). У вересні в порівнянні з груднем минулого року грошова маса в обігу виросла на 15,8%.

Визначте коефіцієнт еластичності росту споживчих цін від росту грошової маси в обігу.

Розв’язання:

.

Висновок: при збільшенні грошової маси в обігу на 1% спостерігається ріст цін на товари і послуги на 0,47%.

Тема 3. Система національних рахунків і найважливіші показники результатів економічної діяльності

Ознайомлення з даною темою студентові доцільно почати з вивчення методичних рекомендацій до теми 9, викладених в навчально-методичній розробці “Статистика підприємства з основами соціально-економічної статистики (основи соціально-економічної статистики)”, де наведені схеми і балансові ув'язування найважливіших національних рахунків, система цін, використовуваних у системі національних рахунків (СНР), розглянуті методи визначення ВВП. У рамках цієї навчально-методичної розробки розглядаються способи перерахунку ВВП у постійні (порівнянні) ціни, а також методики статистичного аналізу динаміки ВВП і інших макроекономічних агрегатів і впливу на неї різних факторів.

Перерахунок ВВП і аналогічних йому показників на рівні сектора, галузі економіки або регіону з поточних у постійні ціни необхідний для усунення впливу зміни цін на динаміку макроекономічних агрегатів. При цьому як постійні ціни приймаються ціни періоду, з яким здійснюється порівняння (тобто базисного періоду). Таким чином, макроекономічні агрегати базисного періоду не перераховуються в постійні ціни, оскільки вони уже виражені в них. У статистиці застосовують три основних способи переоцінки ВВП звітного періоду в постійні ціни:

1) спосіб дефлятування (полягає в діленні ВВП звітного періоду, вираженого в поточних цінах, на індекс-дефлятор ВВП):

2) спосіб подвійного дефлятування (передбачає одержання ВВП звітного періоду в постійних цінах як різниці валового випуску продуктів, послуг і проміжного споживання звітного періоду; при цьому попередньо валовий випуск і проміжне споживання перераховуються в постійні ціни, для чого валовий випуск звітного періоду в поточних цінах ділиться на індекс цін на елементи валового випуску, а проміжне споживання звітного періоду в поточних цінах ділиться на індекс цін на елементи проміжного споживання);

3) спосіб екстраполяції (полягає в множенні ВВП базисного періоду на індекс фізичного обсягу ВВП).

Динаміка ВВП вивчається індексним методом шляхом обчислення індексів вартості ВВП, фізичного обсягу ВВП і індекса-дефлятора ВВП (формули цих індексів і приклад їхнього розрахунку наведені в типовому рішенні завдання 2 попередньої теми.

Для проведення аналізу впливу окремих факторів на динаміку ВВП і інших макроекономічних агрегатів застосовуються моделі (взаємозв'язки) мультиплікативного типу (у них результативна ознака дорівнює добуткові декількох факторів, що впливають), у яких першим у ланцюжку факторів впливу виступає первинна ознака і кожні два сусідніх фактори при перемножуванні повинні давати показник, що має економічний зміст. Нижче наводяться основні дво- і трифакторні взаємозв'язки показників, що лежать в основі факторного аналізу динаміки макроекономічних агрегатів на рівні економіки країни в цілому, окремих секторів, галузей економіки і регіонів. У формулах використані наступні умовні позначення:

	валовий випуск продуктів і послуг
і	валовий (чистий) внутрішній продукт
і	валова (чиста) додана вартість
і	валовий (чистий) регіональний продукт
	частка (питома вага)
	чисті податки на виробництво й імпорт
	чисті інші податки на виробництво
	чисельність працівників або відпрацьований робочий час
	рівень продуктивності праці (виробіток)
	рівень фондоозброєності праці
	рівень фондовіддачі
	середня повна вартість основних фондів
	надрядковий символ, що позначає належність показника до конкретного сектора, галузі або регіону

Двофакторні взаємозв'язки:

а) для рівня економіки країни в цілому

, де ;

для рівня сектора або галузі економіки

, де ;

для рівня регіону

, де ;

б) для рівня економіки країни в цілому

, де ;

для рівня сектора або галузі економіки

, де ;

для рівня регіону

, де ;

в) для рівня економіки країни в цілому

, де ;

для рівня сектора або галузі економіки

, де ;

г) для рівня економіки країни в цілому

, де ;

для рівня сектора або галузі економіки

, де ;

для рівня регіону

, де .

Трифакторні взаємозв'язки:

а) для рівня економіки країни в цілому

, де і ;

для рівня сектора або галузі економіки

, де і ;

для рівня регіону

, де і ;

б) для рівня економіки країни в цілому

, де і ;

для рівня сектора або галузі економіки

, де і ;

для рівня регіону

, де і ;

в) для рівня економіки країни в цілому

, де і ;

для рівня сектора або галузі економіки

, де і ;

для рівня регіону

, де і ;

г) для рівня сектора або галузі економіки

, де і ;

для рівня регіону

, де і .

У випадку проведення факторного аналізу на основі двофакторної моделі застосовується наступна чотириетапна методика розрахунків способами абсолютних і відносних різниць, знайомими студентові з курсу теорії статистики, тема “Індекси” (методика показана на прикладі взаємозв'язку виду ):

1) визначається зміна результативної ознаки в грошовому вираженні (у нашому випадку – ВВП) під впливом усіх факторів разом:

,

або у відсотках ;

2) визначається зміна результативної ознаки у грошовому вираженні, викликана впливом кількісного фактора, що стоїть першим у ланцюжку факторів, що впливають (у нашому випадку - ВВ):

,

або у відсотках ;

3) визначається зміна результативної ознаки в грошовому вираженні, що пояснюється впливом якісного фактора (у нашому випадку – ):

,

або у відсотках ;

4) виконується балансова перевірка:

,

або у відсотках .

Для виконання факторного аналізу з використанням трифакторної моделі обчислення проводять у п'ять етапів за наступними формулами (на прикладі взаємозв'язку виду ):

1) визначається зміна результативної ознаки в грошовому вираженні (у нашому випадку – ВВП) під впливом усіх факторів разом:

,

або у відсотках ;

2) визначається зміна результативної ознаки в грошовому вираженні під дією першого з факторів, що впливають (у нашому випадку - ):

,

або у відсотках ;

3) визначається зміна результативної ознаки в грошовому вираженні під впливом другого з факторів, що впливають (у нашому випадку - ):

,

або у відсотках ;

4) визначається зміна результативної ознаки в грошовому вираженні під впливом третього з факторів, що впливають (у нашому випадку - ):

,

або у відсотках ;

5) виконується балансова перевірка:

,

або у відсотках .