Вексель – безумовне письмове боргове зобов'язання, видане однією стороною (векселедавцем) іншій стороні (векселедержателеві), сплатити гроші в обговорений термін.

Депозитний і ощадний сертифікати – зобов'язання банку, що підтверджує право власника сертифіката на одержання після настання встановленого терміну суми депозиту (внеску) і відсотків за ним.

Порядок оцінки доходів по векселях і сертифікатах викладений у темі «Основи фінансово-економічних розрахунків». Для оцінки прибутковості інших цінних паперів студентові варто розібратися у видах цін на них (наведено обмежене коло цін, необхідних для найважливіших розрахунків).

Номінальна ціна (Р_ном)- ціна, проставлена на цінному папері (для паперів, що мають бланки) або оголошена (для паперів, що існують у вигляді запису на рахунках). Для акцій визначається діленням величини статутного капіталу на кількість випущених акцій, для облігацій – діленням суми позики на кількість облігацій.

Ціна первинного ринку (емісійна ціна, Рем) – ціна розміщення на первинному ринку, тобто ціна, за якою цінний папір реалізований емітентом першому її власникові. Первинне розміщення акцій може відбуватися або за номінальною ціною, або за ціною, вищою за номінальну. В останньому випадку утвориться так званий емісійний дохід, що збільшує власний капітал АТ і відображається на рахунку «Додатковий капітал».

Облігації можуть бути розміщені за ціною як вищою, так і нижчою за номінальну. Якщо Рем  Р_ном, то ціна розміщення називається дисконтною, або зі знижкою, а якщо Рем  Р_ном, то – продажем із премією

Ринкова ціна (Р_рин) – ціна вторинного ринку, тобто ціна наступних продажів цінного паперу, регульована, у першу чергу, попитом та пропозицією.

Ціна погашення – ціна, за якою облігація після закінчення терміну викуповується в інвестора (як правило, погашення здійснюється за номінальною ціною).

Загальною характеристикою цінного паперу виступає його курс (К_ЦП), що характеризує співвідношення між ринковою ціною і номінальною в розрахунку на 100 одиниць номіналу:

К_ЦП =

Абсолютною величиною доходу по цінному паперу виступає сукупний дохід (І_СД), що визначається як алгебраїчна сума доданків:

І_СД = І_д + І_дд + І_кд, де

І_д – дохід від дивіденду (по акціях) або купонний дохід (по облігаціях);

І_дд – додатковий дохід (збиток) по облігаціях унаслідок різниці між емісійною і номінальною ціною;

І_кд – дохід (збиток) унаслідок різниці між ціною продажу (Р_прод) і придбання (Р_придб) на вторинному ринку (І_кд=Р_прод – Р_придб)

Відносними показниками прибутковості є:

- сукупна прибутковість:

і_СД =

- ставка дивіденду (купонна ставка):

- рендит акції:

Якщо акція продана в середині фінансового року, то сума дивіденду поділяється між колишнім і новим власником пропорційно дням володіння акцією з розрахунку точного числа днів у періоді. Сума доходу покупця складає:

,

де t – точне число днів із дня продажу до дня наступної виплати дивідендів.

Рішення про інвестування приймається на основі припущення, що дохід по цінному паперу повинний бути еквівалентним доходові від розміщення коштів на рахунку в банку. Тому орієнтовна ринкова (курсова) ціна фінансового інструмента може бути оцінена по формулі:

,

де і_б – ставка банківського відсотка.

Порівняння ефективності інвестицій у цінні папери з іншими варіантами фінансових інвестицій здійснюється шляхом приведення прибутковості будь-якої фінансової інвестиції до річної ефективної ставки відсотка:

Цей же розрахунок можна здійснювати не тільки по абсолютних даних про сукупний дохід і цінах, але і по відносних даних про курси:

,

де К_пог – курс погашення або продажу

К_придб – курс придбання.