Тема 4 Аналіз грошових потоків

4.1. Поняття грошового потоку та його значення для забезпечення діяльності підприємства

Здійснення фінансово-господарської діяльності пов’язане з надходженням і вибуттям грошових коштів та їх еквівалентів, які характеризують грошові потоки підприємства.

Грошові кошти включаться готівку, кошти на рахунках у банках та депозити до запиту.

До еквівалентів грошових коштів належать короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у грошові кошти і характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості.

Грошовий потік підприємства – це сукупність розподілених за часом надходжень і виплат грошових коштів, які генеровані господарською діяльністю підприємства.

Рух грошових потоків охоплює всі види діяльності підприємства: операційну, інвестиційну та фінансову.

Грошові потоки класифікуються:

За масштабами обслуговування господарського процесу	Грошовий потік по підприємству Грошовий потік за окремими структурними підрозділами Грошовий потік за окремими господарськими операціями
За видами діяльності	Грошовий потік від операційної діяльності Грошовий потік від інвестиційної діяльності Грошовий потік від фінансової діяльності
За спрямованістю руху коштів	Позитивний грошовий потік Від’ємний грошовий потік
За методом обчислення	Валовий грошовий потік Чистий грошовий потік
За рівнем достатності	Надлишковий грошовий потік Дефіцитний грошовий потік
За методом оцінки за часом	Майбутній Теперішній
За регулярністю формування	Регулярний Дискретний
За стабільністю формування	Регулярний грошовий потік з рівномірними часовими інтервалами Регулярний грошовий потік з нерівномірними часовими інтервалами.

Операційна діяльність підприємства – це основна діяльність, спрямована на виробництво і реалізацію продукції, а також інша операційна діяльність, яка не відноситься до інвестиційної чи фінансової.

Інвестиційна діяльність стосується придбання та реалізації необоротних активів і фінансових інвестицій, які не належать до еквівалентів грошових потоків.

Фінансовою діяльністю є діяльність, що безпосередньо призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.

Напрямки надходження та вибуття коштів за видами діяльності можна представити наступною схемою:

Види діяльності	Надходження грошових коштів та їх еквівалентів	Вибуття грошових коштів та їх еквівалентів
Операційна діяльність	Надходження від покупців та замовників Інші операційні доходи	Платежі постачальникам Виплати працівникам Сплачені відсотки за кредит Сплачений податок на прибуток
Інвестиційна діяльність	Продаж необоротних активів Продаж фінансових інвестицій (цінних паперів) Надходження від позичальників Отримані відсотки, дивіденди Продаж майнових комплексів	Придбання необоротних активів Придбання фінансових інвестицій Надання позик Придбання майнових комплексів
Фінансова діяльність	Виторг від продажу акцій Отримання позик	Погашення позик Придбання акцій Виплата дивідендів

Аналіз руху грошових кошова є необхідною умовою ефективного управління грошовими потоками, які забезпечують фінансово-господарську діяльність підприємства.

Метою аналіз грошових потоків підприємства є прискорення руху грошових коштів і підвищення на цій основі оборотності активів і капіталу для забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності підприємства.

Основні завдання аналізу грошових потоків:

Аналіз джерел утворення грошових коштів; аналіз напрямів витрачання грошових коштів; аналіз руху грошових коштів за видами діяльності підприємства; аналіз взаємозв’язку прибутку і змін грошових коштів% аналіз взаємозв’язку зростання обсягів фінансово-господарської діяльності і потреб у грошових коштах.

Інформація про рух грошових коштів може своєчасно попередити про негативні тенденції в діяльності підприємств. Грошові потоки зумовлюють збалансованість витрат і прибутків у кожному циклі діяльності підприємства та забезпечують рівновагу між ліквідністю активів і строковістю погашення зобов’язань.

Між прибутком та грошовими потоками існує суттєва різниця:

Прибуток – це різниця між доходами від реалізації продукції чи послуг і понесеними витратами.

Потік грошових коштів – це різниця між усіма грошовими коштами, що підприємство отримало та всіма коштами, які воно виплатило за певний період часу.

Дефіцит грошових коштів має зовнішні та внутрішні причини:

Зовнішні: неплатежі покупців; посилення конкуренції; інфляція; бартерні угоди.

Внутрішні: невдалі інвестиції; слабка робота з маркетингу; брак кваліфікованого персоналу.

Наслідками дефіциту готівки можуть стати:

Затримки у виплаті заробітної плати; зростання кредиторської заборгованості перед постачальниками та бюджетом; зростання простроченої заборгованості за кредитами банку; зниження ліквідності активів підприємства; зростання тривалості виробничого циклу через управління сировини і комплектуючих.

Значення аналізу грошових потоків:

Дає змогу розкрити можливі резерви поліпшення ефективності використання коштів; показує найпривабливіші підрозділи для інвестиційних проектів; виявляє, які позиції звітності підприємства потребують найбільших вкладень коштів; є цінним доповненням до аналізу фінансового стану, бо враховує багато сторін діяльності, які не досліджуються при загальному аналізі фінансового стану і фінансових результатів діяльності підприємства.

Аналіз грошових потоків повинен допомогти виявити причини дефіциту або надлишку грошових коштів та розробити план заходів для збільшення потоку грошових коштів.

Основою для здійснення аналізу грошових потоків виступає Звіт про рух грошових коштів. Необхідність цього звіту викликана тим, що майже всі підприємства обчислюють виручку за відвантаженими товарами, а не за їх оплатою. За цих умов у звітах показуються величезна суми прибутків, які фактично знаходяться у значному відриві від наявних коштів.

Існують два методи складання звіт про рух грошових коштів – прямий і непрямий.

Прямий метод враховує надходження і вибуття грошових коштів підприємства у ході здійснення операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Це можна зробити, переглянувши усі позиції бухгалтерського звіту і звіту про фінансові результати, оцінивши їх наслідки для грошових потоків і записавши їх у відповідних рядках звіту про рух грошових коштів.

Прямий метод аналіз дозволяє: здійснювати контроль за реальними надходженнями та відтоком грошових коштів та порівнювати їх з запланованим бюджетом; оперативно реагувати на короткостроковий дефіцит грошових коштів; вказати можливі наслідки непередбачених обставин; оцінити ліквідність підприємства.

Недолік прямого методу полягає в тому, що він не розкриває взаємозв’язку між чистим грошовим потоком та отриманим фінансовим результатом.

Непрямий метод може використовуватись при складанні звіту про рух коштів лише від операційної діяльності. Він базується на коригуванні всієї суми прибутку підприємства від звичайної діяльності за звітний період до величини чистої зміни коштів виключенням впливу не грошових операцій та операцій, пов’язаних з інвестиційною та фінансовою діяльностями підприємства.

В Україні для підготовки даних про рух коштів від операційної діяльності було обрано непрямий метод, за яким чистий рух коштів є результатом коригування всієї суми прибутку підприємства від звичайної діяльності до оподаткування (ряд 170 Ф2) на зміни на початок і кінець звітного періоду залишків виробничих запасів, дебіторської і кредиторської заборгованостей, що утворились за напрямами операційної діяльності, доходів і витрат майбутніх періодів, а також на обороти таких статей, як амортизація необоротних активів, курсові різниці та інші статті, пов’язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю підприємства.

Інформація про рух коштів у результаті інвестиційної та фінансової діяльностей подається у звіті лише з використанням прямого методу. Даний метод і включає аналіз структури надходжень і вибуття коштів (визначення тих статей, які займають основну питому вагу). А також аналіз цієї структури а динаміці (за кілька звітних періодів).