
- •Предмет теоретичної механіки
- •Основні поняття та закони механіки
- •1. Статика предмет і задачі статики
- •Сили і системи сил
- •Аксіоми статики
- •Теорема про три сили
- •Типи в'язей та їх реакції
- •Класифікація сил і систем сил
- •Система збіжних сил. Умови рівноваги
- •1) Сили направлені в один бік
- •2) Сили направлені у різні боки
- •3) Система двох рівних паралельних силнаправлених у різні боки
- •Основні властивості пар сил
- •Момент сили відносно точки
- •Момента сили як векторного добутку
- •Момент сили відносно осі
- •Довільна система сил. Приведення до одного центра
- •Умови рівноваги довільної системи сил
- •Рівновага при наявності сил тертя
- •Тертя ковзання
- •Тертя кочення
- •Центр ваги
- •2. Кінематика предмет і задачі кінематики
- •Векторний спосіб визначення руху точки
- •Координатний спосіб визначення руху точки
- •Натуральний спосіб визначення руху точки
- •Зв’язок між координатним і натуральним способами визначення руху точки
- •Осі натурального тригранника
- •Рiвнозмінний та рівномірний рух точки
- •Кінематика твердого тіла
- •Поступальний рух твердого тіла
- •Обертання тіла навколо нерухомої осі
- •Рівномірне і рівнозмiнне обертання тіла навколо осі
- •Швидкість точок тіла, що обертається навколо осі (формула ейлера)
- •Прискорення точок тіла, що обертається
- •Плоско-паралельний рух твердого тіла
- •Визначення швидкостей точок плоскої фігури
- •Випадки визначення положення мцш
- •Випадки відсутності мцш
- •Прискорення точок плоскої фігури
- •Складний рух точки
- •Абсолютна швидкість точки у складному русі
- •Абсолютне прискорення точки у складному русі
- •Прискорення корюліса
- •3.Динаміка предмет і задачі динаміки
- •Диференціальні рівняння руху матеріальної точки
- •Дві задачі динаміки
- •Прямолінійні коливання точки. Вільні коливання
- •Затухаючі коливання точки
- •Вимушені коливання точки при відсутності опору середовища
- •Вимушені коливання точки при наявності опору середовища
- •Аналогії між коливальними процесами різної фізичної природи
- •Дві міри механічного руху
- •Загальні теореми динаміки
- •Теорема про зміну кінетичної енергії точки
- •Теорема про зміну кінетичної енергії системи
- •Робота сили
- •Робота сили ваги
- •Робота сили пружності
- •Робота сили при обертанні тіла (робота момента сили)
- •Робота внутрішніх сил системи
- •Потужність сили
- •Кінетична енергія твердого тіла
- •Моменти інерції
- •Осьові моменти інерції тіл простої форми
- •Теорема про зміну кількості руху точки
- •Теорема про зміну кількості руху системи
- •Закон збереження кількості руху
- •Теорема про зміну момента кількості руху точки
- •Теорема про зміну момента кількості
- •Закон збереження момента кількості руху
- •Кінетичний момент тіла, що обертається навколо осі
- •Диференціальне рівняння обертального руху тіла навколо осі
- •Теорема про рух центра мас системи
- •Закон збереження руху центра мас
- •4. Принципи механіки
- •Принцип даламбера
- •Класифікація в'язей
- •Можливі переміщення. Ідеальні в'язі
- •Принцип можливих переміщень (загальне рівняння статики)
- •Принцип даламбера-лагранжа (загальне рівняння динаміки)
- •Диференціальні рівняння руху механічної системи в узагальнених координатах (рівняння лагранжа II роду)
- •Список використаної та рекомендованої літератури
1) Сили направлені в один бік
Р
озглянемо
систему двох паралельних сил
і
,
прикладених
у точках А
і
В
твердого
тіла (рис. 1.15)
і направлених в один бік. Для визначення
рівнодійної цих сил і точки її прикладання
зробимо так: прикладемо у точках А
і
В
дві
сили
і
,
рівні
за величиною і протилежні за напрямом
(від цього стан тіла, згідно з шостою
аксіомою статики, не зміниться), Склавши
попарно сили
і
г
та
і
,
одержимо
їх рівнодійні
та
,
лінії дії яких перетинаються у точці
О.
Рис. 1.15.
Скориставшись
властивістю сили як ковзного вектора,
перенесемо сили
і
у точку О,
а
потім розкладемо їх на дві їхні
попередні
окладові
і
та
і
.
Отже
,прикладені в точці
О
сили
і
взаємно врівноважуються, а направлені
в один бік
сили
і
будуть
мати рівнодійну, модуль якої дорівнює
сумі модулів цих сил
.
(1.8)
Лінія дії рівноцінної перетинає відрізок AB у точці С, яка ділить цей відрізок на частини, обернено пропорційні модулям сил
(1.9)
Таким чином, рівнодійна двох паралельних сил, направлених в один бік, по модулю дорівнює сумі модулів цих сил, направлена в той же бік, що й сили, і ділить відстань між точками прикладання сил на відрізки, обернено пропорційні силам.
2) Сили направлені у різні боки
Для визначення рівнодійної двох паралельних сил, направлених у рівні боки, скористаємось попереднім прийомом: введемо дві врівноважені сили і (рис. 1.16), складемо їх з даними силами і , прикладеними в точках А і В, потім перенесемо їх рівнодійні і у точку О. Розклавши сили і на їх попередні складові, одержимо дві врівноважені сили і та дві сили і , прикладені в точці О і направлені по одній прямій у рівні боки. Модуль їх рівнодійної дорівнює різниці модулів складових сил
Рис. 1.16.
(1.10)
якщо
сила
.
Лінія дії отриманої рівнодійної сили перетинає продовження відрійка АВ у точці С, а відстані точок A і B від точки С обернено пропорційні модулям сил:
(1.11)
Таким чином, рівнодійна двох паралельних сил, направлених у різні боки, по модулю дорівнює різниці модулів цих сил, направлена в бік більшої сили та ділить відстань між точками прикладання даних сил зовнішнім чином на частини, обернено пропорційні модулям сил.
3) Система двох рівних паралельних силнаправлених у різні боки
(ПАРА СИЛ)
Розглянемо випадок визначення рівнодійної двох паралельних сил, рівних за модулем і направлених у різні боки (так званої пари сил):
.
(1.12)
Повторивши всю процедуру попереднього випадку визначення рівнодійної паралельних сил, ми переконаємося у тому, що одержані сили і також рівні і паралельні між собою, лінії їх дії не перетинаються, а модуль рівнодійної пари сил дорівнює нулю:
. (1.13)
Однак дія пари сил на тіло не нульова і викликає обертальний рух тіла. Мірою обертальної дії пари сил служить момент пари, величина якого дорівнює добутку модуля однієї із сил папи на плече:
. (1.14)
Плечем
називається
найкоротша відстань (перпендикуляр)
між лініями дії сил пари
і
(рис.
1.17).
Напрям обертання, створюваного парою сил, визначається знаком момента пари: якщо пара сил обертає тіло проти годинникової стрілки - момент додатній, якщо за годинниковою стрілкою - від'ємний. Отже, момент пари сил має величину і напрям і є векторною величиною.
Вектор момента пари сил перпендикулярний бо площини,в якій лежить пара, і направлений у той бік, звідки обертання тіла, здійснюване парою, відбувається проти годинникової стрілки.
На рис. 1.18 показано дві пари сил, які діють в одній площині мають протилежно направлені вектори моментів.
Рис. 1.18.