
- •Предмет теоретичної механіки
- •Основні поняття та закони механіки
- •1. Статика предмет і задачі статики
- •Сили і системи сил
- •Аксіоми статики
- •Теорема про три сили
- •Типи в'язей та їх реакції
- •Класифікація сил і систем сил
- •Система збіжних сил. Умови рівноваги
- •1) Сили направлені в один бік
- •2) Сили направлені у різні боки
- •3) Система двох рівних паралельних силнаправлених у різні боки
- •Основні властивості пар сил
- •Момент сили відносно точки
- •Момента сили як векторного добутку
- •Момент сили відносно осі
- •Довільна система сил. Приведення до одного центра
- •Умови рівноваги довільної системи сил
- •Рівновага при наявності сил тертя
- •Тертя ковзання
- •Тертя кочення
- •Центр ваги
- •2. Кінематика предмет і задачі кінематики
- •Векторний спосіб визначення руху точки
- •Координатний спосіб визначення руху точки
- •Натуральний спосіб визначення руху точки
- •Зв’язок між координатним і натуральним способами визначення руху точки
- •Осі натурального тригранника
- •Рiвнозмінний та рівномірний рух точки
- •Кінематика твердого тіла
- •Поступальний рух твердого тіла
- •Обертання тіла навколо нерухомої осі
- •Рівномірне і рівнозмiнне обертання тіла навколо осі
- •Швидкість точок тіла, що обертається навколо осі (формула ейлера)
- •Прискорення точок тіла, що обертається
- •Плоско-паралельний рух твердого тіла
- •Визначення швидкостей точок плоскої фігури
- •Випадки визначення положення мцш
- •Випадки відсутності мцш
- •Прискорення точок плоскої фігури
- •Складний рух точки
- •Абсолютна швидкість точки у складному русі
- •Абсолютне прискорення точки у складному русі
- •Прискорення корюліса
- •3.Динаміка предмет і задачі динаміки
- •Диференціальні рівняння руху матеріальної точки
- •Дві задачі динаміки
- •Прямолінійні коливання точки. Вільні коливання
- •Затухаючі коливання точки
- •Вимушені коливання точки при відсутності опору середовища
- •Вимушені коливання точки при наявності опору середовища
- •Аналогії між коливальними процесами різної фізичної природи
- •Дві міри механічного руху
- •Загальні теореми динаміки
- •Теорема про зміну кінетичної енергії точки
- •Теорема про зміну кінетичної енергії системи
- •Робота сили
- •Робота сили ваги
- •Робота сили пружності
- •Робота сили при обертанні тіла (робота момента сили)
- •Робота внутрішніх сил системи
- •Потужність сили
- •Кінетична енергія твердого тіла
- •Моменти інерції
- •Осьові моменти інерції тіл простої форми
- •Теорема про зміну кількості руху точки
- •Теорема про зміну кількості руху системи
- •Закон збереження кількості руху
- •Теорема про зміну момента кількості руху точки
- •Теорема про зміну момента кількості
- •Закон збереження момента кількості руху
- •Кінетичний момент тіла, що обертається навколо осі
- •Диференціальне рівняння обертального руху тіла навколо осі
- •Теорема про рух центра мас системи
- •Закон збереження руху центра мас
- •4. Принципи механіки
- •Принцип даламбера
- •Класифікація в'язей
- •Можливі переміщення. Ідеальні в'язі
- •Принцип можливих переміщень (загальне рівняння статики)
- •Принцип даламбера-лагранжа (загальне рівняння динаміки)
- •Диференціальні рівняння руху механічної системи в узагальнених координатах (рівняння лагранжа II роду)
- •Список використаної та рекомендованої літератури
Абсолютне прискорення точки у складному русі
Для визначення абсолютного прискорення точки у складному русі запишемо формулу (2.103) о урахуванням у (2.98) і (2.100) такому вигляді
(2.104)
і візьмемо від нього похідну по часу:
(2.105)
Тут
-
вектор
абсолютного прискорення точки;
- вектор
кутового прискорення рухомої системи
(тіла
або середовища).
Введемо такі значення для виразів у дужках формули (2.105):
-
радіус-вектор точки в рухомій системі
координат;
- відносна
швидкість точки;
;
- відносне
прискорення точки;
.
Як бачимо, весь великий вираз у правій частині формули (2.105) зводиться до п'яти доданків, два з яких однакові
,
або
. (2.106)
Перші два доданки правої частини цієї формули являють прискорення переносного руху, тобто прискорення тієї точки чи середовища, в якій в даний момент знаходиться рухома точка М:
.
(2.107)
Останній доданок виразу (2.106) являє собою так зване поворотне або королісове прискорення
, (2.108)
а відтак і теорема про визначення абсолютного прискорення точки в складному русі називається теоремою Коріоліса на честь французького механіка, який вперше довів цю теорему:
. (2.109)
Теорема Коріоліса формулюється так; абсолютне прискорення точки в складному русі знаходиться як векторна сума переносного, відносного і коріолгсового прискорень.
Розглянемо
більш детально переносне прискорення.
Із формули
(2.107)
бачимо, що переносне прискорення
складається із
суми двох доданків
та
.
Перший
вектор являє
собою переносне дотичне (або тангенціальне)
прискорення,
а другий - переносне нормальне прискорення:
, (2.110)
або по модулю
. (2.111)
Напрями
прискорень
і
аналогічні розглянутим у розділі про
обертання
тіла навколо осі: вектор
збігається з напрямом переносної
швидкості
при прискореному переносному обертання
тіла і протилежний йому при сповільненому.
Вектор
направлений
до центру обертання тіла.
Прискорення корюліса
Модуль прискорення Коріоліса знаходиться як модуль подвоєного векторного добутку двох векторів (див. формулу (2.108)):
. (2.112)
Як можна судити з формули (2.112), модуль коріолісового прискорення дорівнює нулю в трьох випадках:
(переносний рух тіла поступальний);
(точка в дану мить зупинилась);
(вектор паралельний вектору ).
Напрям
вектора коріолісового прискорення
визначається
або
згідно з правилом векторного добутку
двох векторів, або за допомогою
правила Жуковського.
Згідно з правилом векторного добутку з формули
(2.113)
бачимо, що вектор перпендикулярний до площини, яку створюють вектори і , і направлений у той бік, звідки поворот від першого вектора до другого вектора відбувається проти годинникової стрілки найкоротшим шляхом.
Згідно
з правилом
Жуковського,
для
визначення напряму прискорення
Коріоліса потрібно повернути
вектор
на
90°
у бік обертання тіла
у
випадку, коли вектор відносної
швидкості
точки
перпендикулярний
вектору кутової швидкості
)
переносного
руху тіла (див. рис. 2.24б
і рис. 2.25а).
Рис. 2.24.
Якщо
вектори
і
не
перпендикулярні між собою, то потрібно
спочатку
спроектувати вектор
на площину, перпендикулярну
до
вектора
,
а потім одержану проекцію
повернути на
у
напрямі обертання тіла
(див.
рис. 2.24а
і рис. 2.25б).