5.2. Визначення вартості запозиченого капіталу як джерела засобів підприємства

У процесі своєї діяльності компанія використовує запозичені засоби.

А. Довготерміновий кредит від комерційних банків (у цьо­му випадку вартість запозиченого капіталу фактично дорівнює, іноді враховуючи вартість його залучення, відсотковій ставці з кредиту, відповідно скоригованої на податковий ефект, і визначається шляхом договірної угоди між кредитором та пози­чальником у кожному конкретному випадку окремо).

З урахуванням цих положень вартість запозиченого капіталу у формі банківського кредиту визначається за такою формулою:

(5.5)

де — відсоткова ставка за банківський кредит, у частках одиниці;

— рівень витрат із залучення банківського кредиту (наприклад, страхування кредиту за рахунок позичальника) щодо його суми, вираженої десятковим дробом. Якщо підприємство не несе додаткових витрат із залучення банківського кредиту або якщо вони не суттєві стосовно суми залучених засобів, то наведена формула оцінки вартості банківського кредиту використовується без її знаменника.

Порівняльне оцінювання вартості довготермінових банківських кредитів із різними розрахунковими схемами нарахування відсотків здійснюється за допомогою узагальнюючого показника, що отримав назву ефективної річної відсоткової ставки (ЕРВС), розрахунок якої здійснюється за такою формулою:

(5.6)

де т — кількість нарахувань за рік, разів.

Цей показник змінює фактичну ефективність вкладення капіталу, визначену з урахуванням кількості нарахувань за рік (чим більше значення т, тим вища вартість залученого кредиту).

Б. Випуск облігацій, що мають заданий термін погашення і номінальну відсоткову ставку.

Вартість облігаційної позики (k_ОП) як джерела засобів підприємства можна розрахувати за такою формулою:

(5.7)

де с — ставка відсотка, в частках одиниці;

— розмір позики (номінальна вартість облігації);

— поточна реалізаційна ціна облігації;

п - загальний термін передбачуваної позики (або кількість років, що залишилася до погашення облігації).

В. Вартість фінансового лізингу (к_фл) визначається на основі ставки лізингових платежів, що передбачає поступове повернення основної суми боргу (на основі норми річної амортизації засобів, залучених на умовах фінансового лізингу) та вартості безпосереднього обслуговування лізингового боргу. Вона розраховується за такою формулою:

(5.8)

де РЛС — річна лізингова ставка, у частках одиниці;

РНА — річна норма амортизації активу, залученого на умовах фінансового лізингу, у частках одиниці;

— рівень витрат із залучення активу на умовах фінансового лізингу до вартості цього активу, що виражений десятковим дробом.

Г. Вартість товарного (комерційного) кредиту оцінюється відносно двох форм його надання:

• за кредитом у формі короткотермінової відстрочки платежу:

(5.9)

де — вартість короткотермінового товарного кредиту;

Зц — розмір цінової знижки при здійсненні готівкового платежу за продукцію ("платежу проти документа");

ТВ — термін надання відстрочки платежу за продукцію, днів;

• за кредитом у формі довготермінової відстрочки платежу:

(5.10)

де k_ДТК — вартість довготермінового товарного кредиту;

Вст — ставка відсотків за вексельний кредит, у частках одиниці;

З_Ц— розмір цінової знижки, що надається постачальником при здійсненні готівкового платежу.