Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ств.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
03.01.2020
Размер:
1.08 Mб
Скачать
  1. Напрями адаптації персоналу .

Важливою умовою кадрової роботи на підприємстві при залученні персоналу є управління адаптацією.

Адаптація персоналу – це взаємне пристосування працівника і підприємства, яке базується на поступовому впрацюванні співробітника в нові професійні, соціальні та організаційно-економічні умови праці.

Виділяють два напрямки адаптації:

  • первинну, тобто пристосування молодих співробітників, які не мають досвіду професійної діяльності;

  • вторинну, тобто пристосування співробітників, які мають досвід професійної діяльності.

В умовах розвитку ринку праці підвищується роль вторинної адаптації. З іншого боку, традиційно потребує великої уваги первинна адаптація.

Аспекти адаптації:

  • психофізіологічний (пристосування до нових фізичних і психологічних навантажень, фізіологічних умов праці);

  • соціально-психологічний (пристосування до нового соціуму, норм поведінки в колективі);

  • професійний (поступова доробка професійних навичок, знань);

  • організаційний (усвоєння ролі і статусу робочого місця в загальній структурі підприємства).

Організаційні рішення проблем адаптації:

  1. Організація семінарів, курсів з різних аспектів адаптації.

  2. Проведення індивідуальних бесід керівника, наставника з новими співробітниками.

  3. Проведення організаційно - підготовчої роботи при впровадженні нововведень.

  4. Організація спеціальних курсів підготовки наставників.

  5. Використання методу поступового ускладнення завдань, що виконуються новим працівником і т. ін.

  1. Реалізація принципів раціонального використання персоналу.

Використання персоналу являє собою комплекс заходів, спрямованих на забезпечення умов для найбільш ефективної реалізації творчого і фізичного трудового потенціалу працівників.

Принципи раціонального використання персоналу потребують забезпечення:

  • раціональної зайнятості працівників;

  • стабільного і рівномірного завантаження протягом робочого періоду;

  • відповідності трудового потенціалу працівника його кваліфікації, а психофізіологічних даних – вимогам робочого місця;

  • періодичного переходу працівника з одного робочого місця на інше (протягом тижня, місяця і т. ін.), що забезпечує різноманітність робіт і можливість гнучкого маневрування в процесі виробництва;

  • максимальної можливості виконання на робочому місці різних операцій, здійснення яких включало б у роботу різні групи м’язів, забезпечувало б чергування навантаження на різні частини тіла та органи людини.

  1. Форми і способи професійного розвитку та навчання персоналу.

Проф. розвиток - процес підготовки працівника до виконання нових виробничих функцій, зайняття нових посад, вирішення нових завдань. Заходами з проф. розвитку персоналу є семінари з маркетингу, відвідування шкіл бізнесу, вивчення англійської мови, навчання суміжним професіям, стажування в інших відділах і т. ін. До спеціальних методів і систем управління професійним розвитком, які застосовуються на підприємствах та організаціях, відносять: управління професійним навчанням; підготовку резерву керівників; розвиток кар’єри.

Фактори, які впливають на потреби підприємства в розвитку свого персоналу: Динаміка зовнішнього середовища (споживачі, конкуренти, постачальники, держава); розвиток техніки і технології, який призводить до появи нових професій, методів виробництва; зміна стратегії розвитку підприємства;створення нової організаційної структури;освоєння нових видів діяльності.

Проф. навчання - важливий засіб проф. розвитку персоналу;процес безпосередньої передачі нових професійних знань або навичок працівникам підприємства. Є ширшим, ніж професійне навчання, але в реальному житті різниця між ними умовна.

Проф. навчання кадрів в Україні перебуває нині в критичному стані.

Етапи проф. навчання:1.Визнач. потреб у навчанні;2.Формування бюджету проф. навч.;3.Визнач. мети проф. навч. і критеріїв оцінки його ефективності; 4.Розробка і реалізація програм проф. навч.

Методи проф. навч.поділяють на 2 групи:

1.навчання на роб. місці (інструктаж, ротація, учнівство, наставництво);

2.навч. поза роб. місцем (в навч. класі: лекції, практичні ситуації, ділові ігри тощо ).

Інструктаж –роз’яснювання і демонстрація прийомів роботи на роб. місці. Є нетривалим і спрямив. на освоєння конкретних операцій. Ппотребує незначних коштів і є ефект. для розв. простих тех. навичок.

Ротація –метод самостійного навчання, коли працівник тимчасово переміщ. на іншу посаду з метою набуття нових навичок. Метод забезпечує взаємозамін. працівників, але потребує високих витрат.

Учнівство і наставництво (коачинг) –коли молоді працівники прац. разом з досвідченими. Цей метод поширений при підготовці управл. кадрів, в медицині (інтерни).